Постанова

від 16.05.2024 по справі 371/987/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №371/987/22 Головуючий в суді І інстанції Поліщук А.С.

Провадження № 22-ц/824/7353/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,

за участі секретаря Рагушіної І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року та за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Миронівщини" на додаткове рішення Миронівського районного суду Київської області від 19 грудня 2023 року у справі за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства "Маслівське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Миронівщини", ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Миронівська міська рада Київської області про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та визнання недійсними договорів оренди

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини», Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Миронівська міська рада, про визнання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, в частині земельних ділянок, посвідчених свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, та правом власності якого зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно таким, що втратив чинність,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Колективне сільськогосподарське підприємство "Маслівське" звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувало тим, що Слідчим відділом Миронівського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12020110220000279, відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

В межах вказаного кримінального провадження КСП «Маслівське» визнано потерпілим.

В ході ознайомлення з матеріалами вказаного кримінального провадження позивачу стало відомо, що в рамках досудового розслідування було призначено та проведено земельно-технічну експертизу, за результатами якої було складено висновок судового експерта від 07.12.2020 № 226/12-2020.

В результаті проведеної експертизи було встановлено, що на земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 3222984300:03:201:0001 загальною площею 251,2686 га, яка на підставі акту на право постійного користування земельною ділянкою (серії ЯЯ № 153878) перебуває на праві постійного користування у ДП «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське» (код ЄДРПОУ 35388896), повністю накладаються земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3222984300:01:003:0024; 3222984300:01:004:0019; 3222984300:01:003:0032; 3222984300:01:003:0019; 3222984300:01:003:0016; 3222984300:01:003:0029; 3222984300:01:004:0016; 3222984300:01:001:0024.

Відповідно до відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень, ці земельні ділянки на момент подання позову належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , яка набула право власності на зазначені земельні ділянки на підставі договорів міни від 07 грудня 2016 року №4517, від 07 грудня 2016 року №4515, від 06 грудня 2016 року №4490, від 12 жовтня 2016 року №3692, від 07 грудня 2016 року №4516, від 20 травня 2017 року №1343, від 29 березня 2017 року №837, від 27 червня 2017 року №1447, укладених із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 .

Позивач є правонаступником Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське». В порядку правонаступництва до позивача перейшло право постійного користування земельною ділянкою державної власності з кадастровим номером 3222984300:03:201:0001 загальною площею 251,2686 га, яка на підставі акту на право постійного користування земельною ділянкою (бланк серії ЯЯ № 153878) перебувала на праві постійного користування у ДП «СП «Маслівське».

Таким чином, позивач є титульним володільцем зазначеної земельної ділянки.

Позивач вважає, що спірні земельні ділянки були виведені із земель державної власності та законного користування КСП «Маслівське» (титульного володільця, тобто особи, якій майно було передано у володіння державою) незаконно, а їх передача у приватну власність за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:03:201:0001 (яка перебуває на праві постійного користування у КСП «Маслівське») відбулась з порушенням норм діючого законодавства та призвела до порушення законних прав та інтересів позивача.

У зв`язку з вищевикладеним, просило суд витребувати у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:01:003:0024; 3222984300:01:004:0019; 3222984300:01:003:0032; 3222984300:01:003:0019; 3222984300:01:003:0016; 3222984300:01:003:0029; 3222984300:01:004:0016; 3222984300:01:001:0024, та визнати недійсними договори оренди землі, укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини», від 20 лютого 2018 року № КВ-9, від 21 лютого 2018 року № КВ-13, від 20 лютого 2018 року № КВ-11, від 20 лютого 2018 року № КВ-8, від 21 лютого 2018 року № КВ-23, від 21 лютого 2018 року № КВ-10, від 21 лютого 2018 року № КВ-12, від 20 лютого 2018 року № КВ-5.

ОСОБА_1 пред`явила до КСП «Маслівське» зустрічний позов у якому просила визнати таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, серії ЯЯ №153878 від 23 грудня 2009 року, кадастровий номер 3222984300:03:201:0001, загальною площею 251,2686 умовних кадастрових гектарів, виданий згідно розпорядження Миронівської РДА №569 від 30 листопада 2009 року, у частині земельних ділянок розташованих за адресою: Київська область, Миронівський район, Маслівська сільська рада, цільове призначення яких: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яким присвоєно кадастрові номери: 3222984300:01:003:0024; 3222984300:01:004:0019; 3222984300:01:003:0032; 3222984300:01:003:0019; 3222984300:01:003:0016; 3222984300:01:003:0029; 3222984300:01:004:0016; 3222984300:01:001:0024.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року позов задоволено, а у задоволені зустрічного позову - відмовлено, ухвалено:

Витребувати у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:01:003:0024, загальною площею 1.2618 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Визнати недійсним договір оренди землі від 20 лютого 2018 року № КВ-9, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини», предметом якої є оренда земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:01:003:0024, загальною площею 1.2618 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Витребувати у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:01:004:0019, загальною площею 1.3269 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Визнати недійсним договір оренди землі від 21 лютого 2018 року № КВ-13, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини», предметом якої є оренда земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:01:004:0019, загальною площею 1.3269 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Витребувати у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:01:003:0032, загальною площею 1.3439 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Визнати недійсним договір оренди землі від 20 лютого 2018 року № КВ-11, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини», предметом якої є оренда земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:01:003:0032, загальною площею 1.3439 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Витребувати у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:01:003:0019, загальною площею 1.3437 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Визнати недійсним договір оренди землі від 20 лютого 2018 року № КВ-8, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини», предметом якої є оренда земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:01:003:0019, загальною площею 1.3437 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Витребувати у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:01:003:0016, загальною площею 1.3439 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Визнати недійсним договір оренди землі від 21 лютого 2018 року № КВ-23, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини», предметом якої є оренда земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:01:003:0016, загальною площею 1.3439 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Витребувати у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:01:003:0029, загальною площею 1.3438 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Визнати недійсним договір оренди землі від 21 лютого 2018 року № КВ-10, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини», предметом якої є оренда земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:01:003:0029, загальною площею 1.3438 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Витребувати у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:01:004:0016, загальною площею 1.3269 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Визнати недійсним договір оренди землі від 21 лютого 2018 року № КВ-12, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини», предметом якої є оренда земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:01:004:0016, загальною площею 1.3438 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Витребувати у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:01:001:0024, загальною площею 1.38 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Визнати недійсним договір оренди землі від 20 лютого 2018 року № КВ-5, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини» предметом якої є оренда земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:01:001:0024, загальною площею 1.38 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миронівської територіальної громади (за межами с. Маслівка) Обухівського району Київської області.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини» на користь Колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» судові витрати на сплату судового збору в розмірі 9 973 гривні 62 копійки.

Додатковим рішенням Миронівського районного суду Київської області від 19 грудня 2023 року заяву задоволено та ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини» на користь Колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000 гривень.

Не погоджуючись із вказаним рішення, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не враховано, що позивач фактично заявив позов про витребування земельних ділянок в інтересах Миронівської міської ради Київської області, позивач не є власником спірних земельних ділянок, тому не мав права на звернення із даним позовом.

Зазначає, що майно не може бути витребувано у добросовісного набувача, місцевим судом не враховано, що задоволення позову порушує принцип «належного врядування» оскільки потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Крім цього, не погоджуючись з додатковим рішенням, ОСОБА_1 та ТОВ «Нива Миронівщини» подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати та відмовити у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги задовольнити частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження Миронівської районної державної адміністрації Київської області від 11 вересня 2013 року № 331 та від 29 жовтня 2013 року №419 видано поза межами її повноважень, а тому не може бути доказом законності вибуття спірних земельних ділянок із державної власності, тому вони підлягають витребуванню у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради.

Місцевий суд вважав доведеним, що право користування спірних земельних ділянок належить позивачу КСП «Маслівське» згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 23 грудня 2009 року серія ЯЯ №153878, який є чинним, а тому наявні підстави для визнання недійсними договорів оренди землі, які порушують право позивача на користування земельними ділянками, які всупереч вимог частини п`ятої статті 116 ЗК України передані в оренду ТОВ «Нива Миронівщини» без рішення Державного агентства земельних ресурсів України чи його територіальних органів про припинення права постійного користування КСП «Маслівське» земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:203:0001, до складу якої входять спірні земельні ділянки.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 23 грудня 2009 року, серія ЯЯ №153878, в частині спірних земельних ділянок таким, що втратив чинність.

Ухвалюючи додаткове рішення про розподіл судових витрат, суд першої інстанції зазначив, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу, вартість яких та обсяг виконаних робіт узгоджується з умовами договору та фактично наданими послугами.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 23 грудня 2009 року, серія ЯЯ №153878, Державному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське» передано у постійне користування земельну ділянку з кадастровим номером: 3222984300:03:201:0001, загальною площею 251,2686 га, що знаходиться на території Маслівської сільської ради Миронівського (Обухівського) району Київської області, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с. 34 том 1).

Вищезазначений Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030994900011.

03 липня 2012 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області затверджено План приватизації державного майна ДП «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське» (а.с. 44 том 1).

Відповідно до п. 2.1 розділу VII Плану, передбачалося здійснити приватизацію ДП «СП «Маслівське» шляхом перетворення його в Колективне сільськогосподарське підприємство «Маслівське».

21 грудня 2012 року наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області №25-7/1 прийнято рішення про завершення приватизації ДП СП «Маслівське» шляхом перетворення його в КСП «Маслівське» (а.с. 43 том 1).

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КСП «Маслівське» має аналогічний із ДПСП «Маслівське» код ЄДРПОУ: 35388896 (а.с. 50 том 1), тому КСП «Маслівське» є правонаступником ДП «СП «Маслівське».

Із висновку земельно-технічної експертизи Центру будівельних та земельних від 07 грудня 2020 року №226/12-2020 (а.с. 122-163 том 2) вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:03:201:0001 накладається на земельні ділянки із кадастровими номерами: 3222984300:01:003:0024; 3222984300:01:004:0019; 3222984300:01:003:0032; 3222984300:01:003:0019; 3222984300:01:003:0016; 3222984300:01:003:0029; 3222984300:01:004:0016; 3222984300:01:001:0024.

З інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222984300:01:003:0024; 3222984300:01:004:0019; 3222984300:01:003:0032; 3222984300:01:003:0019; 3222984300:01:003:0016; 3222984300:01:003:0029; 3222984300:01:004:0016; 3222984300:01:001:0024 зареєстровано за ОСОБА_1 , яка передала ці земельні ділянки в оренду ТОВ «Нива Миронівщини» (а.с. 35 - 42 том 1).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтями 319, 321, 658 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За приписами статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Отже, у разі якщо відчуження майна мало місце два і більше разів після укладення правочину, який в подальшому визнано недійсним, таке майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, як від добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову на підставі частини першої статті 388 ЦК України.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником та володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Право власника згідно з частиною першою статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої цієї статті).

З урахуванням викладених норм матеріального права однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, й тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який вказує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, та який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14 (провадження № 14-636цс18) та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 199/8392/16-ц (провадження № 61-21521св19).

У постанові від 14 вересня 2023 року у справі № 279/5280/18 (провадження № 61-3534св23) Верховний Суд зазначив, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність, насамперед, від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном.

В постанові від 12 липня 2023 року у справі № 757/61314/18-ц (провадження № 61-17763св21) зазначено, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:03:201:0001 є об`єктом комунальної власності Миронівської міської територіальної громади та перебуває в розпорядженні Миронівської міської ради.

Вказане підтверджується і змістом позовних вимог, згідно яких позивач просить витребувати спірні земельні ділянки на користь Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради.

Разом з тим, Миронівська міська рада у даній справі є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В пунктах 7.23-7.24 постанови від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження № 12-280гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи. Отже, не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

Суд першої інстанції не врахував, що КСП «Маслівське» фактично звернулося з позовом в інтересах вказаного органу місцевого самоврядування щодо захисту права власності останнього на вказану земельну ділянку, на яку накладаються спірні земельні ділянки, в той час як статті 387 та 388 ЦК України надають право витребувати майно його власнику.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 925/913/19, від 10 травня 2023 року у справі № 199/8392/16-ц (провадження № 61-21521св19), від 12 липня 2023 року у справі № 757/61314/18-ц (провадження № 61-17763св21) та від 14 вересня 2023 року у справі № 279/5280/18 (провадження № 61-3534св23).

Таким чином, перевіривши наявні у матеріалах справи докази в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , з огляду на вищевикладене та враховуючи, що КСП «Маслівське» не є власником земельної ділянки 3222984300:03:201:0001, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення його позову про витребування спірних земельних ділянок на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у цій справі, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Крім цього, вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених ОСОБА_1 з ТОВ «Нива Миронівщини», є похідними від вимог про витребування спірних земельних ділянок, а тому вказані вимоги також не підлягають задоволенню.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 371/429/21 (провадження № 61-7173св23).

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову, позаяк жодних належних, достатніх та достовірних доказів, які б підтверджували викладені у зустрічній позовній заяві посилання, суду не надано, а її доводи і мотиви не ґрунтуються на законі, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність цих зустрічних позовних вимог.

Інших доводів з приводу зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 апеляційна скарга не містить, а тому не може бути задоволена в цій частині, що є підставою для залишення рішення суду першої інстанції в частині щодо відмови у задоволенні зустрічного позову без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо доводів апеляційних скарг на додаткове рішення, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що: «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21, від 24 січня 2024 року у справі № 752/1058/23.

Таким чином, у зв`язку із скасуванням рішення Миронівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року в частині задоволених позовних вимог, то і додаткове рішення Миронівського районного суду Київської області від 19 грудня 2023 року підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене, оскільки у задоволенні позову КСП «Маслівське» відмовлено, та у відповідності до вимог ч.2 ст. 141 ЦПК України, згідно якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви КСП "Маслівське" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Миронівщини" задовольнити частково.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року в частині задоволених позовних вимог Колективного сільськогосподарського підприємства "Маслівське" скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову Колективного сільськогосподарського підприємства "Маслівське" - відмовити.

В іншій частині рішення Миронівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Додаткове рішення Миронівського районного суду Київської області від 19 грудня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Колективного сільськогосподарського підприємства "Маслівське" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: