Ухвала

від 09.10.2024 по справі 371/987/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 371/987/22

№ апеляційного провадження: 22-з/824/917/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Горевої Катерини Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

у цивільній справі за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» до товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини», ОСОБА_1 , третя особа: Миронівська міська рада Київської області, Головне управління Держгеокадастру у Київській області про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та визнання недійсними договорів оренди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини», Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Миронівська міська рада про визнання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, в частині земельних ділянок, посвідчених свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, та правом власності якого зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно таким, що втратив чинність,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року колективне сільськогосподарське підприємство «Маслівське» звернулося у суд із позовом до ТОВ «Нива Миронівщини», ОСОБА_1 , у якому просило витребувати у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради Обувитребувати у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:01:003:0024; 3222984300:01:004:0019; 3222984300:01:003:0032; 3222984300:01:003:0019; 3222984300:01:003:0016; 3222984300:01:003:0029; 3222984300:01:004:0016; 3222984300:01:001:0024, та визнати недійсними договори оренди землі, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Нива Миронівщини», від 20 лютого 2018 року № КВ-9, від 21 лютого 2018 року № КВ-13, від 20 лютого 2018 року № КВ-11, від 20 лютого 2018 року № КВ-8, від 21 лютого 2018 року № КВ-23, від 21 лютого 2018 року № КВ-10, від 21 лютого 2018 року № КВ-12, від 20 лютого 2018 року № КВ-5івського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:01:003:0024; 3222984300:01:004:0019; 3222984300:01:003:0032; 3222984300:01:003:0019; 3222984300:01:003:0016; 3222984300:01:003:0029; 3222984300:01:004:0016; 3222984300:01:001:0024, та визнати недійсними договори оренди землі, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Нива Миронівщини», від 20 лютого 2018 року № КВ-9, від 21 лютого 2018 року № КВ-13, від 20 лютого 2018 року № КВ-11, від 20 лютого 2018 року № КВ-8, від 21 лютого 2018 року № КВ-23, від 21 лютого 2018 року № КВ-10, від 21 лютого 2018 року № КВ-12, від 20 лютого 2018 року № КВ-5.

Також ОСОБА_1 пред`явила до КСП «Маслівське» зустрічний позов у якому просила визнати таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, серії ЯЯ №153878 від 23 грудня 2009 року, кадастровий номер 3222984300:03:201:0001, загальною площею 251,2686 умовних кадастрових гектарів, виданий згідно розпорядження Миронівської РДА №569 від 30 листопада 2009 року, у частині земельних ділянок розташованих за адресою: Київська область, Миронівський район, Маслівська сільська рада, цільове призначення яких: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яким присвоєно кадастрові номери: 3222984300:01:003:0024; 3222984300:01:004:0019; 3222984300:01:003:0032; 3222984300:01:003:0019; 3222984300:01:003:0016; 3222984300:01:003:0029; 3222984300:01:004:0016; 3222984300:01:001:0024.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року позов колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» задоволено. Зустрічний позов ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Вирішено питання судових витрат.

Додатковим рішенням Миронівського районного суду Київської області від 19 грудня 2023 року заяву представника КСП «Маслівське» - Швачки В.Ю. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Нива Миронівщини» на користь колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000 грн.

За наслідками апеляційного розгляду справи, постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «Нива Миронівщини» задоволено частково. Рішення Миронівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року в частині задоволених позовних вимог колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» - відмовлено. В іншій частині рішення Миронівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року залишено без змін. Додаткове рішення Миронівського районного суду Київської області від 19 грудня 2023 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відмовлено.

20 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» на адресу Київського апеляційного суду адвокатом Горевою К.С. в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути з КСП «Маслівське» на користь ОСОБА_1 витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 30 000 грн.

Заява обґрунтована тим, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі про надання правової допомоги у вигляді фіксованої суми та не змінювався в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Таким чином, гонорар адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не потребує надання детального опису робіт, виконаних адвокатом.

Вказує, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

На підтвердження розміру понесених судових витрат на надання правничої допомоги надано:

- договір №28/10 про надання правничої допомоги від 28 жовтня 2022 року;

- додаткова угода №5 від 04 січня 2024 року до договору №28/10 про надання правничої допомоги від 28 жовтня 2022 року;

- акт приймання-передачі наданої правничої допомоги №3 від 17 травня 2024 року;

- квитанція №17/05 про оплату наданої правничої допомоги.

Вважає, що обсяг виконаних адвокатом послуг та заявлена сума стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн є такою, що відповідає принципу співмірності та розумності судових витрат.

04 червня 2024 року на електронну адресу суду від адвоката Швачка В.Ю. в інтересах КСП «Маслівське» на заяву про ухвалення додаткового рішення надійшли заперечення, у яких ставиться питання про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, або зменшення суми витрат у звязку з неспівмірністю.

У судовому засіданні адвокат Швачка В.Ю. в інтересах КСП «Маслівське» заперечувала проти задоволення заяви, від Миронівської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі її представника.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про розгляд заяв про ухвалення по справі додаткового рішення апеляційним судом повідомлялися належно.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Згідно частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Згідно ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники подають докази у справі безпосередньо до суду, у строк, визначений законом або судом.

Відповідно до частини 1 статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, усі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані відповідачами у визначені процесуальними нормами строки, а неможливість подання доказів у такі строки повинна бути письмово доведена до суду та належним чином обґрунтована.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано наступне: « З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).

У випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23)).

Відповідно до матеріалів, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила про орієнтовний розмір витрат на правову допомогу адвоката у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 30 000 грн (а.с. 140 т. 3).

Між тим, до закінчення судових дебатів сторона позивачки не подала докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Установлено, що адвокатом Горевою К.С. в інтересах ОСОБА_1 лише після прийняття рішення одночасно із поданням заяви про ухвалення по справі додаткового рішення у якості додатків до заяви долучено докази на підтвердження несення таких витрат (а.с. 69-72 т.4).

Отже, всупереч положенням статті 246 ЦПК України, у поданій по справі заяві не наведено жодних поважних причин неможливості до закінчення судових дебатів подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку про залишення без розгляду заяви адвоката Горевої К.С. в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правову допомогу, оскільки заява не містять обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Горевої Катерини Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: