Ухвала

від 11.04.2024 по справі 640/15921/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

11 квітня 2024 року № 640/15921/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничого Н.В., за участю представника позивача Горбань Р.М., представника відповідача Кульги О.Ю., представника третьої особи Чапаєвої І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 в адміністративній справі №640/15921/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради, третя особа: Громадська організація «Микільська Слобідка» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» (далі - ТОВ «Нова Слобідка») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.01.2020 №139/П, що винесений ТОВ "Нова Слобідка" щодо об`єкту "Будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9, у Дніпровському районі міста Києва";

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 22.01.2020 №01-20 про накладення фінансових санкцій на загальну суму 170000,00 грн., що винесена ТОВ "НОВА СЛОБІДКА" щодо об`єкту "Будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9, у Дніпровському районі міста Києва";

- заборонити Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зупиняти будь-які роботи на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:66:178:0086 за адресою на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва та виносити приписи на підставі та у спосіб визначений пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 позов ТОВ «Нова Слобідка» задоволено частково:

- визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 22.01.2020 № 01-20.

- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Ухвалено в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис № 139/П Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.01.2020. В іншій частині позовних вимог відмовлено та в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.06.2023 касаційні скарги Громадської організації «Микільська Слобідка» та Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021 по справі №640/15921/20 скасовано. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 по справі №640/15921/20 залишено без змін.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Верховним Судом адміністративну справу №640/15921/20 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Надалі, 20.10.2023 до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 в адміністративній справі №640/15921/20 в частинні відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування припису Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.01.2020 №139/П, що винесений ТОВ "Нова Слобідка" щодо об`єкту "Будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9, у Дніпровському районі міста Києва", а саме задовольнити цю вимогу позивача.

Дана заява обґрунтована тим, що на адвокатські запити представника позивача, вих. №16, 17, 18 від 21.06.2023, були отриманні відповіді від Міністерства культури та інформаційної політики України (вихідний №08/35/104-23 від 01.07.2023, отримана на електронну пошту 01.07.2023), Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) (вихідний №066-2343 від 27.06.2023, отримана 29.07.2023), Міністерства юстиції України (вихідний 83829/98503-33-23/10.1.1 від 28.06.2023, отримана на електронну пошту 29.06.2023); Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вихідний №34068/11.1-23/вх.33513/11-23 від 03.07.2023, отримана на електронну пошту 03.07.2023), які містять інформацію про обставини, які є істотними для справи та не були і не могли бути відомі позивачу, а саме:

- відсутність облікової документації, в тому складі, який передбачений законодавством, на пам`ятку ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра»;

- відсутність державної реєстрації наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 № 453/0/16-11 «Про внесення змін у додатки 1-26 до наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 відповідними Міністерством юстиції України як нормативно-правового акту;

- втрата чинності наказу відповідача від 18.12.2019 №86 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» на підставі наказу відповідача від 24.05.2022 № 24;

- відсутність державної реєстрації наказу відповідача від 18.12.2019 №86 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» відповідним органом юстиції як нормативно-правового акту;

- затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» наказом Відповідача від 24.05.2022 № 23, зареєстрованого в державному реєстрі нормативно-правових актів Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) 26.05.2022 за № 98/759.

Так, на думку представника позивача, у зв`язку з нововиявленими обставинами слід переглянути рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 22.02.2021 у справі №640/15921/20.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 відкрито провадження про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2021 в адміністративній справі № 640/15921/20 за нововиявленими обставинами, вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Третя особа - Громадська організація «Микільська Слобідка» подала до суду пояснення, у яких зазначила, що як вбачається зі змісту оспорюваного припису, останній внесено з тих підстав, що земельна ділянка, яка була предметом перевірки, на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 (у редакції наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 №453/0/-16-11) та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 №920 Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії і культури в м. Києві належить до об`єктів культурної спадщини, а саме до ландшафтної пам`ятки місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро, а також зони охоронюваного ландшафту.

Відповідно до пункту 6 додатку 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 у межах охоронних зон, зон регулювання забудови та зон охоронюваного природного ландшафту відповідно до законодавства забороняється проведення земляних, будівельних робіт без дозволу управління охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища. Пунктом 13 додатку 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 в зонах охоронюваного природного ландшафту не дозволяється будь-яке будівництво, що негативно впливає на характер ландшафту. Передбачається збереження, регулювання рослинності, заходи щодо зміцнення берегових територій, схилів ярів, знесення дисгармонуючих будинків і споруд, що спотворюють історичний ландшафт. Проектування та будівництво нових житлових районів, промислових та інших об`єктів обмежується. Таким чином, третя особа вважає, що факт нечинності наказу №86 від 18.12.2019, не впливає на режим використання земельної ділянки щодо якої було внесено спірний припис.

Стверджує, що посилання заявника на відсутність облікової документації на пам`ятку Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро, як істотну обставину, є безпідставним, оскільки вказані обставини досліджувались судом під час розгляду судової справи №826/331/16, у якій заявник оскаржував наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 (у редакції наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 №453/0/16-11) в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкта «Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра». Третя особа також вказала, що вважає доводи заявника в частині нечинності наказів Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток і історичних ареалів та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, наказу Міністерства культури України від 16.06.2011№453/0/16-11 Про внесення змін у додатки 1-26 до наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10, є безпідставними.

Третя особа зауважила на тому, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 у справі №910/605/20 апеляційні скарги Київської міської ради, Громадської організації "Микільська Слобідка", Громадської організації "Лівий Берег Дніпра" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі №910/605/20 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі №910/605/20 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" відмовлено повністю. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.08.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 у справі № 910/605/20 залишено без змін. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 у справі №910/605/20 відмовлено у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 у справі №910/605/20. Постановою Касаційного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №826/11374/15 задоволено позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (правонаступником, якої є Державна інспекція архітектури та містобудування України), третя особа: ТОВ Нова Слобідка. Зокрема, скасовано (анульовано) дозвіл на виконання будівельних робіт від 26.08.2014 №IV 115142380364, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (правонаступником, якої є Державна інспекція архітектури та містобудування України).

За цих обставин, третя особа стверджує, що на даний час у заявника ТОВ Нова Слобідка відсутнє право на забудову земельної ділянки стосовно якої відповідачем внесено спірний припис.

Представник позивача подав до суду заперечення на пояснення третьої особи, у яких зауважив на тому, що без визначення меж і режимів зони охорони пам`ятки, не можливо встановити, чи знаходиться земельна ділянка в цих межах та який режим її використання, та як наслідок необхідність отримання відповідних дозволів.

Вважає, що суд першої інстанції встановив факт затвердження наказом відповідача від 18.12.2019 №86 меж і режимів використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра», що стало підставою прийняття ним відповідного рішення. Проте виявлена після набрання чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по даній справи від 22.02.2021 інформація щодо втрати чинності наказу відповідача від 18.12.2019 № 86 та відсутність його державної реєстрації як нормативно-правового акту спростовує вищезгадані обставини, які були підставою для прийняття даного рішення, що в свою чергу підтверджує істотність цієї обставини для даної справи.

Вказав, що ним в заяві про перегляд рішення, посилається не на факт відсутності облікової документації на об`єкт культурної спадщини, а на факт відсутності облікової документації в тому складі, який передбачений законодавством. Належність оформлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» не було предметом розгляду справи, на яку посилається третя особа, а тому, виявлена інформація про відсутність належної облікової документації на об`єкт культурної спадщини є істотною обставиною для справи.

Представник позивача вказав, що не погоджується із твердженнями третьої особи, що доводи позивача щодо нечинності наказів Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 та Міністерства культури України від 16.06.2011 №453/0/16-11, є безпідставними, посилаючись на ст. 265 КАС України. Зауважив на тому, що в своїй заяві про перегляд рішення суду позивач стверджує, що вищезгадані накази відповідно до с. 3, 7 ст. 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» не набрали чинності взагалі, так як не пройшли державну реєстрацію як нормативно-правові акти.

Також, представник позивача вважає безпідставні доводи третьої особи про втрату позивачем права на забудову земельної ділянки, у зв`язку з наявністю рішень суду по справі №910/605/20, якими в задоволенні позову ТОВ «ЛВ-ХОЛДИНГ» про поновлення договору оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:66:178:0142 та 8000000000:66:178:0143 відмовлено, а також наявністю постанови Касаційного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 826/11374/15, якою скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 26.08.2014 № IV115142380364. Вказав, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:178:0086 за адресою вул. Микільсько-Слобідська, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва, на якій планується будівництво, належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В. 02.11.2010 №2183. Цільове призначення земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торгово-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгом та спортивно-оздоровчою базою. Наголосив на тому, що позивач має правомірні очікування на будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціонального комплексу, використовуючи земельну ділянку за цільовим призначенням.

У судовому засіданні призначеному на 11.04.2024 представник позивача просив суд заяву ТОВ «Нова Слобідка» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 в адміністративній справі №640/15921/20 задовольнити.

Представник відповідача та представник третьої особи у судовому засіданні просили суд у задоволенні заяви позивача відмовити.

Розглянувши матеріали справи та заяву ТОВ «Нова Слобідка» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 в адміністративній справі №640/15921/20, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Статтею 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.

Так, за приписами ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 28.07.2022 та від 26.05.2022 у справах № 560/1778/19 та 480/3585/19 відповідно.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 02.05.2018 у справі № 303/3535/16.

Так, суд наголошує, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що мас істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час прийняття судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

"Істотність" обставин означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення.

Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 „Праведная проти Росії, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Отже, щоб рішення суду яке набрало законної сили було переглянуте у зв`язку з нововиявленими обставинами необхідно щоб існувало дві обставини, а саме - неможливість отримати доказ раніше, а також цей доказ був вирішальний по справі.

Заява ТОВ «Нова Слобідка» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду обґрунтована тим, що у зв`язку із отриманими на адвокатські запити відповідей від Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), Міністерства юстиції України Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), які містять інформацію, яку позивач визначив як істотну для справи обставину, а тому звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.

В контексті наведеного, суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 у справі № 800/578/17 сформувала позицію, згідно якої необхідними умовами для визначення відповідної обставини нововиявленою, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України є те, що, по-перше, вона існувала на час розгляду справи; по-друге, ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи; по-третє, вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.

Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 29.08.2018 у справі № 552/137/15-ц та постанові від 07.09.2020 у справі № 820/5989/15.

Частиною 4 ст. 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Так, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.

Варто зауважити, що обов`язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об`єктивна неможливість одержати її у відповідний час.

При цьому, нововиявлена обставина як юридичний акт мав існувати на момент подання позову.

Відтак, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення.

Наведене також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.11.2023 у справі №380/6612/22.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що обставина, на яку посилається відповідач, не є нововиявленою в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.

З огляду на вказане, суд констатує відсутність підстав для перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 в адміністративній справі №640/15921/20 за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-243, 248, 256, 361, 368, 369 КАС України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 в адміністративній справі №640/15921/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради, третя особа: Громадська організація «Микільська Слобідка» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2024.