Постанова

від 23.07.2024 по справі 640/15921/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15921/20 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Заїки М.М.,

суддів - Голяшкіна О.В., Шведа Е.Ю.,

при секретарі - Малій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради, третя особа: Громадська організація «Микільська Слобідка», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» (далі - ТОВ «Нова Слобідка») звернулось до Київського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2021 у справі №640/15921/20 в частинні відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування припису Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради від 10.01.2020 №139/П, що винесений ТОВ «Нова Слобідка» щодо об`єкту «Будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9, у Дніпровському районі міста Києва», а саме задовольнити цю вимогу позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що обставина, на яку посилається позивач, не є нововиявленою в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2024.

В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що підставою прийняття рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2021 у справі №640/15921/20 слугував висновок про те, що наказом Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.12.2019 № 86 затверджено межі і режими використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро», визначених науково-проектною документацією, розробленою Підприємством об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України. Відповідачем долучено до матеріалів справи графічні матеріали до науково-проектної документації, розробленої Підприємством об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України, відповідно до яких земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:178:0086 розташована на території зони охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро».

Після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2021 виявлено інформацію, яка спростовує вказані обставини, а саме:

- відсутність облікової документації, в тому складі, який передбачений законодавством, на пам`ятку ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра»;

- відсутність державної реєстрації наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 № 453/0/16-11 «Про внесення змін у додатки 1-26 до наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10» Міністерством юстиції України як нормативно-правового акту;

- втрата чинності наказу відповідача від 18.12.2019 №86 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» на підставі наказу відповідача від 24.05.2022 № 24;

- відсутність державної реєстрації наказу відповідача від 18.12.2019 №86 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» відповідним органом юстиції як нормативно-правового акту;

- затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» наказом Відповідача від 24.05.2022 № 23, зареєстрованого в державному реєстрі нормативно-правових актів Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) 26.05.2022 за № 98/759.

На вказану інформацію позивач посилається у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2021, однак суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінки аргументам позивача, які викладені в заяві.

Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 07.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважила, що питання облікової документації, в тому складі, який передбачений законодавством, на пам`ятку ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» та законність наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10 були предметом дослідження та оцінки під час розгляду судової справи № 826/331/16. Такі обставини не є істотними.

Обставини прийняття Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради наказів від 18.12.2019 № 86, 24.05.2022 № 23 та № 24, виникли/змінились після ухвалення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2021, а тому також не можуть вважатись нововиявленими.

Громадська організація «Микільська Слобідка» не подала відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представники відповідача та третьої особи наполягали на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що ТОВ «Нова Слобідка» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.01.2020 №139/П, що винесений ТОВ «Нова Слобідка» щодо об`єкту «Будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9, у Дніпровському районі міста Києва»;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 22.01.2020 №01-20 про накладення фінансових санкцій на загальну суму 170000,00 грн., що винесена ТОВ «НОВА СЛОБІДКА» щодо об`єкту «Будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9, у Дніпровському районі міста Києва»;

- заборонити Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зупиняти будь-які роботи на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:66:178:0086 за адресою: на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва та виносити приписи на підставі та у спосіб визначений пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 позов ТОВ «Нова Слобідка» задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 22.01.2020 № 01-20. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021 апеляційну скаргу ТОВ «Нова Слобідка» задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Ухвалено в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ «Нова Слобідка» до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис № 139/П Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.01.2020. В іншій частині позовних вимог відмовлено та в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.06.2023 касаційні скарги Громадської організації «Микільська Слобідка» та Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021 по справі №640/15921/20 скасовано. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 по справі №640/15921/20 залишено без змін.

В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування припису Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.01.2020 №139/П, що винесений ТОВ «Нова Слобідка» щодо об`єкту «Будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9, у Дніпровському районі міста Києва», та наявності підстав для задоволення цієї вимоги позивача, зазначено наступне.

На адвокатські запити представника позивача, від 21.06.2023 №№ 16, 17, 18 отримані відповіді від Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), Міністерства юстиції України; Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), які містять інформацію про обставини, які є істотними для справи та не були і не могли бути відомі позивачу, а саме:

- відсутність облікової документації, в тому складі, який передбачений законодавством, на пам`ятку ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра»;

- відсутність державної реєстрації наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 № 453/0/16-11 «Про внесення змін у додатки 1-26 до наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 відповідними Міністерством юстиції України як нормативно-правового акту;

- втрата чинності наказу відповідача від 18.12.2019 №86 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» на підставі наказу відповідача від 24.05.2022 № 24;

- відсутність державної реєстрації наказу відповідача від 18.12.2019 №86 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» відповідним органом юстиції як нормативно-правового акту;

- затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» наказом Відповідача від 24.05.2022 № 23, зареєстрованого в державному реєстрі нормативно-правових актів Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) 26.05.2022 за № 98/759.

Визначаючись щодо того чи є наведені обставини підставами для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 у вказаній частині, апеляційний суд виходить з наступного.

Встановлено, що 10.01.2020 головним спеціалістом Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Лучкіною Ю.В. складено припис № 139/П, яким зобов`язано ТОВ «Нова Слобідка»:

- з дня отримання припису припинити будь-які роботи за вказаною адресою вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва;

- в п`ятиденний термін з дня отримання припису надати до Департаменту на розгляд у встановленому порядку науково-проектну та дозвільну документацію на виконання зазначених робіт на вказаній пам`ятці (її частині);

- у місячний термін з дня отримання припису укласти з Департаментом охоронний договір на відповідну частину пам`ятки.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Нова Слобідка» в частині вимог про скасування вказаного припису, суд першої інстанції виходив з того, що «…наказом Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.12.2019 № 86 затверджено межі і режими використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро», визначених науково-проектною документацією, розробленою Підприємством об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України.

Також, відповідачем долучено до матеріалів справи графічні матеріали до науково-проектної документації, розробленої Підприємством об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України, відповідно до яких земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:178:0086 розташована на території зони охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро».

Таким чином, доводи позивача в частині того, що межі пам`ятки місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро» законодавчо не визначені, не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, судом з`ясовано, що ТОВ «Нова Слобідка» та ТОВ «ЛВ-Холдинг» звертались до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просили суд:

- визнати протиправними дії Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по складенню Паспорта об`єкта культурної спадщини «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» та включення в межі території об`єкта культурної спадщини земельної ділянки 1,4892 га, яка розташована на вулиці Микільсько-Слобідській, 7-9, у Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:66:178:0086, та належить на праві власності ТОВ «Нова Слобідка»;

- визнати протиправним та скасувати частково наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10 (у редакції наказу Міністерства культури і туризму України від 16.06.2011 № 453/0/16-11) в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкта «Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2018 у справі № 826/331/16, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Нова "Слобідка» та ТОВ «ЛВ-Холдинг».

При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що дії відповідачів по виявленню об`єктів, складанню облікової картки, короткої історичної довідки, акту технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини та висновок консультативних рад органів охорони культурної спадщини та наукової (вченої) ради у формі протоколу стосовно відповідності об`єктів встановленим критеріям є такими, що вчинені у відповідності до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, тому правових підстав для скасування наказу Міністерства культури і туризму України від 03 лютого 2010 року № 58/0/16-10 наразі немає. Колегія суддів звернула увагу, що недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт вцілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством. З урахуванням наведеного, включення об`єкту «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» до Реєстру без занесення його до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини не є підставою для скасування наказу Міністерства від 03 лютого 2010 року № 58/0/16-10.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, не підлягають доказуванню обставини, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:178:0086 розташована на території зони охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення 2Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро», відповідно, вказана територія перебуває під охороною Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Згідно із ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Частиною 4 ст. 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Верховний Суд в постановах від 28.07.2022 та від 26.05.2022 у справах № 560/1778/19 та 480/3585/19 зазначає, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

«Істотність» обставин означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 у справі № 800/578/17 сформувала позицію, згідно якої необхідними умовами для визначення відповідної обставини нововиявленою, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України є те, що, по-перше, вона існувала на час розгляду справи; по-друге, ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи; по-третє, вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.

Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

У постанові від 22.11.2023 у справі №380/6612/22 Верховний Суд зауважив, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані.

Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.

Обов`язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об`єктивна неможливість одержати її у відповідний час.

При цьому, нововиявлена обставина як юридичний акт мав існувати на момент подання позову.

Відтак, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення.

Посилання заявника на відсутність облікової документації на пам`ятку «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро», як істотну обставину, є безпідставним, оскільки вказані обставини досліджувались судом під час розгляду судової справи №826/331/16, висновки якого враховані при ухваленні рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2021.

Вищезазначеним рішенням суду у справі №826/331/16, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 (у редакції наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 №453/0/16-11) в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкта «Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра».

До того ж, станом на час ухвалення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2021 об`єктивно могла бути відомою інформація про відсутність державної реєстрації наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 № 453/0/16-11 «Про внесення змін у додатки 1-26 до наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10, а також наказу відповідача від 18.12.2019 №86 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра».

Колегія суддів враховує, що при ухвалені рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2021 суд дійшов висновку, що кадастровим номером 8000000000:66:178:0086 розташована на території зони охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро». Заявником не доведено наявності істотних та невідомих на часу ухвалення рішення від 22.02.2021 обставин, які б спростовували вказаний висновок суду, доводи заявника зводяться виключно до переоцінки такого висновку суду.

У контексті наведених висновків щодо змісту нововиявлених обставин не можуть вважатись такими обставини прийняття Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради наказів від 24.05.2022 № 23 та № 24, адже такі обставини виникли після ухвалення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2021, тобто є новими.

З урахуванням наведеного у сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2021 у справі №640/15921/20, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 48, 242-244, 250, 271, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Слобідка» залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя М.М. Заїка

Судді О.В. Голяшкін

Е.Ю. Швед