Рішення

від 27.05.2024 по справі 560/5176/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/5176/24

РІШЕННЯ

іменем України

27 травня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

I. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області від 06.03.2024 №221350005524 про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 24.11.1982 по 29.12.1983; з 01.01.1987 по 30.08.1997 до загального стажу, та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 27.02.2024.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. У результаті розгляду доданих до заяви документів до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 24.11.1982 по 29.12.1983; з 01.01.1987 по 30.08.1997. Вважає, що записи трудової книжки містять всю необхідну інформацію про періоди роботи. Також зазначає, що спірні періоди підтверджено архівними довідками.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до суду відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №221350005524 від 06.03.2024 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно заяви від 27.02.2024 у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи 31 рік, передбаченого ст. 26 Закону №1058-IV. До страхового стажу не враховано період роботи з 24.11.1982 по 30.08.1997, оскільки відсутня довідка про вироблені вихододні в колгоспі та встановлений мінімум.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не подало у встановлений ухвалою суду строк відзив на позовну заяву.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року відкрито провадження у цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просило розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відомостями з паспорта № НОМЕР_1 .

27 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2024 року №221350005524 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком. У рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі з 24.11.1982 по 30.08.1997 згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_2 від 01.01.1987, так як відсутня довідка про вироблені вихододні в колгоспі та встановлений мінімум.

Позивачка, вважаючи порушеним її право на пенсійне забезпечення, звернулася з цим позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

В частині 2 статті 24 Закону №1058-IV зазначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була впроваджена в України на підставі Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 01.01.2004.

Відтак, періоди роботи особи до 01.01.2004 (до впровадження системи персоніфікованого обліку) зараховуються до її страхового стажу на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV, а періоди роботи після 01.01.2004 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, тобто підставою для зарахування таких періодів роботи до страхового стажу є сплата страхових внесків.

До набрання чинності Законом №1058-IV право громадян на державне пенсійне забезпечення було врегульовано Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Водночас, пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, належним чином оформлені записи в трудовій книжці є підставою для врахування відповідних періодів роботи до стажу особи при призначенні пенсії, а у разі відсутності таких записів або їх неповноти трудовий стаж має встановлюватися на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відтак, уточнюючі довідки подаються виключно у випадках, відсутності трудової книжки або відсутності необхідних записів в ній, наявності неправильних або неточних записів.

Таким чином, системний аналіз норм Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" свідчить, що періоди роботи особи до 01.01.2004 зараховуються до її страхового стажу на підставі інформації, зазначеної в її трудовій книжці, а періоди роботи після 01.01.2014 - на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 06.03.2024 №221350005524 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії стала відсутність у неї необхідного страхового стажу в розмірі 31 рік. За підрахунками Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області страховий стаж позивачки становить 22 роки 02 місяці 00 днів. При цьому, до її страхового стажу відповідач не зарахував періоди роботи з 24.11.1982 по 29.12.1983, з 01.01.1987 по 30.08.1997.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині, яка стосується наявності підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів її роботи з 24.11.1982 по 29.12.1983, з 01.01.1987 по 30.08.1997, суд зазначає наступне.

Згідно записів дублікату трудової книжки НОМЕР_2 від 01.01.1987, у період з 24.11.1982 по 29.12.1983; з 01.01.1987 по 30.08.1997 позивачка працювала в колгоспі імені 22 з`їзду КПРС та в колективному сільськогосподарському підприємстві імені 22 з`їзду КПРС с. Серебрянка Роздольненського району Автономної Республіки Крим.

Вказані періоди роботи відповідач не зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 через ненадання нею довідки про вироблені вихододні в колгоспі та встановлений мінімум.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, та чинних на час розгляду справи (далі - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладено на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасність та правильність заповнення трудових книжок несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа (пункт 13 Постанови № 310).

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Однак, як свідчать матеріали справи, в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 від 01.01.1987 відсутня інформація про виконання ОСОБА_1 встановленого мінімуму трудової участі в період її членства в колгоспі імені 22 з`їзду КПРС та в колективному сільськогосподарському підприємстві імені 22 з`їзду КПРС с. Серебрянка Роздольненського району Автономної Республіки Крим.

Разом з тим, суд зауважує, що саме уповноважена особа колгоспу несе відповідальність за правильність ведення трудової книжки колгоспника.

Згідно із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд звертає увагу, що трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_2 від 01.01.1987 містить (в частині записів за період з 24.11.1982 по 29.12.1983; з 01.01.1987 по 30.08.1997) реквізити протоколів, на підставі яких вони вчинені, вказані записи скріплені печаткою підприємства та підписами посадових осіб. Підчищень, виправлень не допущено.

Крім того, відповідно до Архівної довідки № 7 Ш/5 від 14.04.2016, виданої Архівним сектором (Муніципальний архів) адміністрації Роздольненського району зазначено, що в архівному фонді присутнє рішення правління колгоспу ім. 22 з`їзду КПРС від 24.11.1982 року про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_1 різноробочою з 24.11.1982 р. та рішення правління КСП ім. 22 з`їзду КПРС від 31.10.1997 р. про виключення з членів КСП ОСОБА_1 з 30.08.1997 за власним бажанням.

Відповідно до Архівної виписки № 58 від 14.04.2016 з розпорядження від 01.04.1997 № 142 Роздольненської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, правонаступником колгоспу імені 22 з`їзду КПРС визнано колективне сільськогосподарське підприємство імені 22 з`їзду КПРС.

Тому, з урахуванням підтвердження трудовою книжкою та архівними довідками факту прийняття позивачки у члени колгоспу, суд вважає помилковими доводи пенсійного органу про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивачки періоду з 24.11.1982 по 29.12.1983; з 01.01.1987 по 30.08.1997, у зв`язку з відсутністю відомостей про кількість вироблених вихододнів та встановленого мінімуму, адже працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. Неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.

Таким чином, період роботи з 24.11.1982 по 29.12.1983; з 01.01.1987 по 30.08.1997 має бути зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 .

Оскільки позивачка звернулася за призначенням пенсії за віком після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу, з урахуванням спірного періоду, понад 31 рік, вона має право на відповідну пенсію.

Позивачці відмовлено у зарахуванні до страхового стражу спірного періоду та у призначенні пенсії рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2024 року №221350005524, суд вважає, що з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід визнати таке рішення протиправним та скасувати його.

У частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27 лютого 2024 року, суд зважає на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

- пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно паспортних даних, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому має право на призначення пенсії за віком в 60 років.

15.01.2024 року позивачці виповнилося 60 років. 27.02.2024 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.

Таким чином, 16.01.2024 року позивачці має бути призначена пенсія з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV, а не як просить позивачка з 27.02.2024.

За нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір, слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2024 року № 221350005524 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 24.11.1982 по 29.12.1983; з 01.01.1987 по 30.08.1997 та призначити пенсію за віком з 16 січня 2024 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, Держпром,під. 3,пов. 2,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022 , код ЄДРПОУ - 14099344)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап