Ухвала

від 27.05.2024 по справі 320/15833/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/15833/23

УХВАЛА

27 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Шведа Е.Ю., суддів Голяшкіна О.В., Заїки М.М., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору або продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортім» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 позов задоволено повністю:

- визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: рішення №8101180/43263319 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №15 від 22.11.2022; рішення №8101179/43263319 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 24.11.2022; рішення №8101177/43263319 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 30.11.2022; рішення №8262208/43263319 від 14.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 13.12.2022; рішення №8101182/43263319 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 14.12.2022; рішення №8101178/43263319 від 18.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 25.11.2022;

- зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРТІМ» (код ЄДРПОУ - 43263319; 03049, м. Київ, вул. Топольова, буд.4-8 кв.22, м. Київ) податкові накладні, датами їх фактичного надходження, а саме: податкову накладну №15 від 22.11.2022 року; податкову накладну №18 від 24.11.2022 року; податкову накладну №29 від 30.11.2022 року; податкову накладну №19 від 13.12.2022 року; податкову накладну №5 від 14.12.2022 року; податкову накладну № 19 від 25.11.2022 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.05.2024 залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору на суму 24 156,00 грн.

Апелянту було надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, яку отримано останнім в електронному кабінеті 14.05.2024 о 19:15, тобто 15.05.2024.

На виконання вимог цієї ухвали Апелянтом до суду 24.05.2024 подано клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків, яке обґрунтовано неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору внаслідок відсутності коштів та посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №0940/2276/18.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, на яку посилається Апелянт в якості підстави для відстрочення сплати судового збору, зазначено, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України «Про судовий збір», як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб`єкт владних повноважень, які не є тотожними.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи. Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

До того ж, Апелянтом не надано доказів того, що станом на дату ухвалення судового рішення його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена. Крім того, додана до апеляційної скарги виписка за 19.05.2024 жодним чином не підтверджує відсутність коштів на рахунках контролюючого органу станом на момент подання цього клопотання (24.05.2024).

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені ГУ ДПС у м. Києві у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Водночас, з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, клопотання про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 у справі № 826/13250/18 підкреслив, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

Колегією суддів враховується, що начальником управління правового забезпечення ГУ ДПС у м. Києві 24.04.2024 за №4547/26-15-05-06-09 складено службову записку про сплату судового збору у цій справі, що свідчить про вчинення Апелянтом дій, спрямованих на усунення недоліків апеляційної скарги.

Таким чином, з метою забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, вважає за необхідне задовольнити клопотання про продовження строку для усунення недоліків та продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ст. ст. 121, 133, 169, 248, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року - відмовити.

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - задовольнити.

Продовжити Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року недоліків - на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Е.Ю. Швед

Судді О.В. Голяшкін

М.М. Заїка