Ухвала

від 21.05.2024 по справі 911/767/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/767/24

Суддя Заєць Д.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Яготинської міської ради, Київська обл., м. Яготин

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд», Київська обл., Бучанський р-н., с. Софіївська Борщагівка

про визнання додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів

секретар судового засідання: Д. Бабяк

представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

від прокуратури Є. Ясир

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Яготинської міської ради №51/2-383 від 22.03.2024 року (вх. №444/24 від 25.03.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» про визнання додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів.

Ухвалою суду від 12.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/767/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.05.2024 року.

До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 25.04.2024 року (вх. №5369/24 від 29.04.2024) про залишення позовної заяви без розгляду та відзив на позовну заяву б/н від 25.04.2024 року (вх. №5370/24 від 29.04.2024), в якому відповідач проти позову заперечує.

До суду від прокуратури надійшли заперечення №616вих-24 від 06.05.2024 року (вх. №5771/24 від 09.05.2024) на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та відповідь на відзив №51/2-615вих-24 від 06.05.2024.

Представники відповідача та позивача, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, у судове засідання 21.05.2024 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 21.05.2024 року прокурор проти залишення позову без розгляду заперечила та зазначила про наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді у відповідності до статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Розглянувши у судовому засіданні 21.05.2024 року клопотання відповідача б/н від 25.04.2024 року (вх. №5369/24 від 29.04.2024) про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, з врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За змістом практики Верховного Суду прокурор не може замінювати лише належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Належним суб`єктом владних повноважень для захисту інтересів держави є не будь-який орган, що уповноважений державою здійснювати певні функції контролю у певній сфері, а лише той, який має відповідні повноваження для захисту таких інтересів.

Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у справі №905/803/18 у постанові від 26.02.2019.

За змістом ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів (підп.2 п."а" ч.1 ст.27 цього ж Закону).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно п. 4, 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Таким чином, Яготинська міська рада наділена нормативно визначеною функцією контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, в тому числі, при здійсненні публічних закупівель.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

При цьому, необхідно зауважити, що Яготинська міська рада є засновником Відділу освіти Яготинської міської ради, який, у свою чергу, підпорядкований міській раді.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 розділу I Положення про Відділ освіти Яготинської міської ради, затвердженого рішенням Яготинської міської ради № 4249-47-VIII від 16.05.2023 року року (далі - Положення), Відділ освіти Яготинської міської ради (далі Відділ) є виконавчим органом Яготинської міської ради. Відділ утворюється Яготинською міською радою, підзвітний і підконтрольний Яготинській міській раді, підпорядкований міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів (відповідно до розподілу функціональних обов`язків), а з питань здійснення делегованих повноважень - підконтрольний департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації. Відділ є уповноваженим органом з реалізації прав і обов`язків Яготинської міської ради, як засновника, щодо управління закладами освіти.

Згідно п. 1 ч. 1 розділу II Положення, Відділ створено з метою здійснення Яготинською міською радою та її виконавчим органом повноважень у сфері освіти, наданих законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту» та іншими законодавчими актами України.

За змістом п. 16 ч. 3 розділу II Положення про Відділ освіти Яготинської міської ради, затвердженого рішенням Яготинської міської ради № 4249-47-VIII від 16.05.2023 року року, Відділ у межах своїх повноважень організовує закупівлю товарів, робіт, послуг для підпорядкованих йому закладів освіти.

Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу III Положення, Відділ має право вносити до Яготинської міської ради пропозиції щодо фінансування закладів освіти, брати безпосередню участь у формуванні бюджету в частині забезпечення освітньої галузі.

Таким чином, Відділ освіти є виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету і зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Варто зауважити, що позов прокурора містить вимогу про визнання додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №252 від 16.03.2021 року недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів за договором на користь Відділу освіти Яготинської міської ради, і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави, тому зазначення саме Відділу освіти Яготинської міської ради, а не Держаудитслужби, як органу, в особі якого подано позов в інтересах держави, суд вважає доцільним.

У матеріалах справи наявні, зокрема, адресовані позивачу повідомлення прокуратури №51/2-21вих 24 від 04.01.2024 року, №51/2-131 вих-24 від 23.01.2024 року, №51/2-163 вих-24 від 29.01.2024 року і №51/2-252 вих-24 від 20.02.2024 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді з пропозицією вжити заходів представницького характеру самостійно.

Водночас, з доданих прокуратурою до позову листів Відділу освіти Яготинської міської ради вбачається, що останній будучи поінформованими про наявність порушення законодавства та інтересів територіальної громади, маючи достатній обсяг повноважень для звернення до суду за їх захистом, відповідних заходів не вжили, внаслідок чого вони залишились незахищеними.

Таким чином, прокуратурою дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та підтверджено, що Відділ освіти Яготинської міської ради протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом, і це є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності.

За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з вказаним позовом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Щодо доводів відповідача стосовно не зазначення прокурором у позовній заяві позивачем Північного офісу Держаудитслужби, суд зазначає наступне.

Згідно п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

У п. 4 зазначеного вище Положення викладено повноваження Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи). Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, у тому числі, перевірки закупівель. Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Підпунктом 20 пункту 6 даного Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

При цьому, суд враховує, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов у особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Водночас, як судом зазначалося вище, позов прокурора містить вимогу про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів за договором на користь Відділу освіти Яготинської міської ради, і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави, тому зазначення Відділу освіти Яготинської міської ради як органу, в особі якого подано позов в інтересах держави, суд вважає доцільним.

В постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 925/1214/19 зазначено, що за своєю правовою природою залишення позову без розгляду, що унормовано статтею 226 Господарського процесуального кодексу України, є відмовою суду розглянути звернення особи про захист її порушеного права (позов) внаслідок визначених указаною статтею недоліків або дій цієї особи. Наведений у статті 226 Господарського процесуального кодексу України перелік підстав для залишення позову без розгляду є вичерпним.

Зокрема, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

У випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто, відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це матиме процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову, а не залишення позову прокурора без розгляду на підставі положень пункту 2 частині 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

У зв`язку з викладеним, для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд продовжує строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

2. Продовжити строк підготовчого провадження у справі №911/767/24 на тридцять днів.

3. Відкласти підготовче засідання на 18.06.2024 о 10:15. Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, зал судових засідань №3).

4. Викликати у судове засідання повноважних представників сторін. У разі неявки, учасники справи зобов`язані повідомити суд про причини такої неявки.

5. Зобов`язати відповідача надати суду заперечення на відповідь на відзив.

6. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, а також винести окрему ухвалу в порядку ст. 246 Господарського процесуального кодексу України.

7. Інформацію у справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.

Дата підписання 27.05.2024 року.

Суддя Д.Г. Заєць