Рішення

від 23.05.2024 по справі 917/2227/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 Справа № 917/2227/23

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО, вул. Зіньківська, 3, м. Полтава, 36009,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

2) ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 ,

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства; скасування записів про реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Михатило А.В.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: ОСОБА_4

від третіх осіб: 1. ОСОБА_2 , 2. не з`явився

Обставини справи: 18.12.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО, оформлених протоколом №2 від 02.10.2023 року та рішенням одноособового учасника №4 від 22.11.2023 року, а також про скасування записів, внесених державним реєстратором до ЄДРЮОФОПГФ на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО, оформлених протоколом №2 від 02.10.2023 року та рішенням одноособового учасника №4 від 22.11.2023 року (вх. №2399/23).

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 20.12.2023 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (вих. № 15/12/02 від 15.12.2023 року) у справі №917/2227/23 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО (ідентифікаційний код ЄДРОПУ 44005757) окрім проведення реєстраційних дій на підставі: рішень Міністерства юстиції України при реалізації повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили.

Ухвалою від 20.12.2023 року суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надав строк 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

25.12.2023 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2023 року про залишення позовної заяви без руху (з додатками) (вх. № 16627).

Ухвалою від 02.01.2024 року суд відкрив провадження у даній справі, призначив підготовче засідання у справі на 01.02.2024 року на 11:30 год., встановив строки подачі заяв по суті.

22.01.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (арк. справи 77-174, том 1).

Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 01.02. 2024 року судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 19.03.2024 року до 10:30 год.

05.03.2024 року надійшла відповідь на відзив (арк. справи 178-1783, том 1).

Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 19.03.2024 року судом оголошено протокольну ухвалу про відмову у продовженні строку подання відповіді на відзив (вх.№3061 від 05.03.2024), протокольну ухвалу про продовження строків підготовчого провадження та протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 18.04.2024 року до 11:00 год.

19.03.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до справи №917/2227/23 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (вх.№3689).

Ухвалою від 20.03.2024 року залучено до участі у справі: 1) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 та 2) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

18.04.2024 року від представників сторін надійшли клопотання про проведення підготовчого засідання 18.04.2024 року без їх участі, також було зазначено про не заперечення проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (вх. № 5411 та вх. № 5412 від 18.04.2024 року).

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 явку своїх повноважних представників в судове засідання 18.04.2024 року не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час, день та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (№0600901244208, № 0600901238100, що містяться в матеріалах справи).

18.04.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмового доказу - листа №1.10.004.-7526-24 від 20.03.2024 року (вх. № 5388).

Також, 18.04.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про витребування у ОСОБА_1 копії платіжної інструкції /квитанції про внесення вкладу у статутний капітал ТОВ КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО у розмірі 1 500,00 грн (вх. № 5382).

Ухвалою від 18.04.2024 року суд ухвалив: закрити підготовче провадження по справі № 917/2227/23, та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.05.2024 року на 09:00, клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО Приліпко І. Л. про витребування доказу (вх. № 5382 від 18.04.2024 року) залишити без задоволення.

22.03.2023 року до суду надійшли письмові пояснення третіх осіб з клопотанням про поновлення строку на їх подачу. В поясненнях треті особи підтримали заперечення відповідача, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 23.05.2024 року суд задовольнив клопотання третіх осіб про поновлення строку на подачу пояснень стосовно предмету спору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, поважності причин неявки не повідомив, був належним чином та завчасно повідомлений про дату і час слухання справи, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду в електронний кабінет адвоката позивача ( арк. справи 107, том 2).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.

Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що явка обов`язковою судом не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 23.05.2024 року суд заслухав пояснення представника відповідача та третіх осіб, дослідив усі подані до матеріалів справи докази.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених відзиві.

В судовому засіданні 23.05.2024 року після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, роз`яснив порядок, строки оскарження рішення та набранням ним чинності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд встановив наступне.

02.12.2020 року на підставі протоколу № 01-11/2020 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО" від р. в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №502258284090 від 03.12.2020р. ( арк. справи 12, том 1).

Учасниками ТОВ "КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО" ( Товариство) станом на момент проведення оспорюваних зборів були громадянин України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 з часткою в Статутному капіталі 50% (позивач) та громадянин України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_2 з часткою в Статутному капіталі 50% (третя особа 2).

Директором Товариства призначено учасника - ОСОБА_3 , про що свідчать протокол № 01-11/2020 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО" від 27.11.2020, Наказ Товариства № 1 від 02.12.2020 р.

Судом встановлено, що 02.10.2023 року відбулися загальні збори учасників ТОВ "КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО", проведені учасником ОСОБА_3 , на яких позивач не був присутній. Під час загальних зборів ОСОБА_3 прийнято рішення про виключення позивача з числа учасників Товариства, як такого, що має заборгованість із внесення вкладу та доручено директору Товариства ОСОБА_3 з правом передоручення, виконати всі необхідні дії для державної реєстрації прийнятих змін і внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначене рішення учасника ОСОБА_3 оформлене протоколом № 2 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО», яке діє на підставі Модельного статуту, код ЄДРПОУ 44005757, від 02 жовтня 2023 (арк. справи 84-85, том 1 ).

Рішенням № 4 одноособового учасника ТОВ "КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО" ОСОБА_3 від 22.11.2023 р. збільшено Статутний капітал та до складу учасників Товариства включено ОСОБА_2 з часткою в Статутному капіталі 92,5% (арк. справи 10).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що дізнався про те, що без його участі було проведено загальні збори учасників Товариства та його виключили зі складу учасників Товариства у зв`язку з заборгованістю із внесення вкладу (протокол №2 Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО" від 02.10.2023 р.). Після чого, одноособовим рішенням № 4 учасника ТОВ "КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО" ОСОБА_3 від 22.11.2023 р. збільшено Статутний капітал та до складу учасників Товариства включено ОСОБА_2 з часткою в Статутному капіталі 92,5%.

На думку позивача, усі дії з виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства, як і усі наступні дії, вчинені з порушеннями вимог чинного законодавства та Статуту ТОВ «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО», порушують законні інтереси та корпоративні права позивача, а отже протокол №2 Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО" від 02.10.2023 р. та одноособове рішення № 4 учасника ТОВ "КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО" Сіренка В. Б. від 22.11.2023 р. мають бути визнані недійсними у зв`язку з порушенням норм корпоративного права, а відповідні реєстраційні дії підлягають скасуванню.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зокрема, вказуючи, що учасник Товариства ОСОБА_1 мав заборгованість з внесення статутного капіталу, у встановлений строк вклад не вніс. Процедура надання додаткового строку для внесення вкладу та скликання загальних зборів, передбачена ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статутом Товариства, дотримана, що спростовує твердження Позивача про неналежне повідомлення та відсутність кворуму.

Треті особи підтримали позицію відповідача, проти позову заперечували у своїх поясненнях.

Судом досліджено всі докази, подані учасниками справи

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті рішення зі спору суд виходить з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено право кожного на захист своїх прав і свобод у судовому порядку.

Реалізуючи конституційне право, передбачене ст. 55 Конституції України, на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Згідно із ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до приписів ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ст. 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками (подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Суд наголошує, що рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 922/1899/16).

У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного королівства» суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тоді-як позовні вимоги у даній справі на забезпечення поновлення прав не спрямовані.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18.

Так, зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він прагне відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваних ним рішень загальних зборів, тобто відновлення складу учасників, а саме - ОСОБА_1 з часткою в Статутному капіталі 50% та ОСОБА_3 з часткою в Статутному капіталі 50%. На думку позивача, це можливе шляхом визнання недійсними рішення загальних зборів про виключення позивача з числа учасників товариства та рішення про включення нових учасників ( ОСОБА_2 ) до товариства.

Судом встановлено, що наявний склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО (ідентифікаційний код ЄДРОПУ 44005757) відрізняється від складу учасників, який прагне відновити позивач.

Однак позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Якщо після прийняття оскаржуваного рішення зборами товариства до державного реєстру вносилися зміни, зокрема, щодо складу засновників (учасників), розміру їх часток, розміру статутного капіталу, а наявний склад учасників товариства відрізняється від складу учасників, який прагне відновити позивач, у разі задоволення позову судове рішення з огляду на баланс інтересів усіх учасників буде стосуватися та впливати на права та інтереси інших учасників. Задоволення вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яким виключено учасника зі складу учасників товариства, не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно не матиме наслідком відновлення становища позивача, яке існувало до прийняття оспорюваного рішення загальних зборів. Такий спосіб захисту є неефективний (пункти 5.22, 5.23 постанови Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 924/1304/20).

У спірних правовідносинах, які склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства, тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку - здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу та розміри часток у статутному капіталі учасників товариства.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до частини 5 статті 17 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів, зокрема: д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

При цьому в розумінні пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.

Отже у частині 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній з 17.06.2018) міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто, у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

На сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підкреслювала, що єдиний належний спосіб захисту у такій категорії справ міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Так, у пунктах 60 - 61 постанови Велика Палата Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) зробила висновок, що позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

У пункті 32 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 466/3221/16-а та пункті 43 постанови від 01 квітня 2020 року у справі № 813/1056/18 Велика Палата також вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Цей висновок був застосований та підтверджений також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19 (провадження № 12-133гс19); пункті 7.62 постанови від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/19 (провадження № 12-145гс19); пункті 44 постанови від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20).

У частині п`ятій статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Частиною другою статті 25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства (пункт 149 постанови Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 911/2780/20, пункт 42 постанови Верховного Суду від 01.08.2022 у справі № № 907/166/21).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

З огляду на невірно обраний спосіб захисту суд відмовляє в задоволенні позову про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО, оформлених протоколом №2 від 02.10.2023 року та рішенням одноособового учасника №4 від 22.11.2023 року.

Оскільки позовні вимоги про скасування записів, внесених державним реєстратором до ЄДРЮОФОПГФ на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО, оформлених протоколом №2 від 02.10.2023 року та рішенням одноособового учасника №4 від 22.11.2023 року є похідними позовними вимогами від вимог про визнання недійсними рішень, то також відсутні підстави для задоволення позову і в цій частині позову.

З огляду на відмову в позові з підстав обрання неналежного способу захисту суд не розглядає інші аргументи позивача, викладені у позові, що стосуються порядку повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства. Такі обставини в даному випадку не впливають і не мають значення для правильного вирішення спору по суті.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стосовно розподілу судових витрат.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Щодо вжитих судом під час розгляду цієї справи заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 20.12.2023 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (вих. № 15/12/02 від 15.12.2023 року) у справі №917/2227/23 задоволено, заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО (ідентифікаційний код ЄДРОПУ 44005757) окрім проведення реєстраційних дій на підставі: рішень Міністерства юстиції України при реалізації повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили.

Відповідно до ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Частиною 10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Оскільки судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, слід скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 20.12.2023 року.

Керуючись статтями 129, 145, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 20.12.2023 року у справі № 917/2227/23 щодо заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО (ідентифікаційний код ЄДРОПУ 44005757) окрім проведення реєстраційних дій на підставі: рішень Міністерства юстиції України при реалізації повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили.

Рішення підписано 27.05.2024 року

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України. Порядок та строки оскарження рішення встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Суддя Тимощенко О.М.