Постанова

від 22.05.2024 по справі 910/3600/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 910/3600/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 (у складі колегії суддів: Гончаров С.А. (головуючий), Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 (суддя Трофименко Т.Ю.), яка прийнята за результатами розгляду заяви Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича,

про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

про стягнення 2 575 081 522,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий виклад обставин, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень

1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі

№ 910/3600/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 та постановою Верховного Суду від 20.12.2023, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 2 300 200 000, 00 грн, пеню у розмірі 216 220 833, 06 грн, штраф у розмірі 230 020 000,00 грн, 3% річних у розмірі 39 891 139, 32 грн, інфляційних втрат у розмірі 344 511 896, 47 грн та судовий збір у розмірі 868 350,00 грн. 20.11.2023 на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

08.01.2024 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Михайло Андрійович звернувся до Господарського суду міста Києва в порядку, визначеному статтею 336 Господарського процесуального кодексу України, з заявою про звернення стягнення на грошові кошти в сумі 5 251 494,21 грн, які належать Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі № 904/2900/23, в рахунок задоволення вимог стягувача по виконавчому провадженню № 73388195 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованості за рішенням суду у зазначеній справі.

1.2. В обґрунтування заяви приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов М.А. вказує, що станом на 08.01.2024 судове рішення у справі

№ 910/3600/22 боржником не виконано. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі № 904/2900/23, яке набрало законної сили 26.12.2023, стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" основний борг у сумі 4 396 294,46 грн, пеню в сумі

439 629,45 грн, 3% річних у сумі 70 093,44 грн, інфляційні втрати в сумі 258 903,02 грн, судовий збір у сумі 86 573,84 грн. Наказ від 01.01.2024 у справі № 904/2900/23 перебував на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. На запит приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов М.О., листом від 05.01.2024 № 01-29/100, повідомив що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 73714092, яке відкрито 03.01.2024, та цього ж дня сума заборгованості, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчого провадження, були стягнуті з рахунку Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (загальна сума стягнення склала 5 776 943,63 грн). У цьому ж листі зазначено, що, оскільки заява стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія", не містила банківських реквізитів для перерахування коштів, стягнутих в межах виконавчого провадження № 73714092, станом на 05.01.2024 кошти в сумі 5 251 494,21 грн знаходяться на депозитному рахунку приватного виконавця.

1.3. Зазначене стало підставою звернення приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, відповідно до частини першої статті 336 Господарського процесуального кодексу України.

2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій

2.1 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі

№ 910/3600/22, заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, задоволено. Звернуто стягнення на грошові кошти в сумі 5 251 494, 21 грн, які належать Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі N 904/2900/23 в рахунок задоволення вимог стягувача по виконавчому провадженню про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованості 2 300 200 000, 00 грн, пені у розмірі 216 220 833, 06 грн, штрафу у розмірі 230 020 000, 00 грн, 3 % річних у розмірі 39 891 139, 32 грн, інфляційних втрат у розмірі 344 511 896, 47 грн та судового збору у розмірі 868 350, 00 грн шляхом перерахування коштів в сумі 5 251 494, 21 грн приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. на депозитний рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А.

2.2. Суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення заяви приватного виконавця враховуючи існування заборгованості Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" перед Відповідачем, що підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, та відсутність належних та допустимих доказів сплати на користь Відповідача вказаної суми коштів.

2.3. Щодо посилань Відповідача на те, що він не є кредитором по відношенню до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" у зобов`язанні, яке підтверджене рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі № 904/2900/23, оскільки 03.01.2024 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" укладено договір

№ 56А200-2096-23 про відступлення права вимоги, за яким Відповідач відступив Товариству з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" право вимоги за цим рішенням, суд апеляційної інстанції зазначив, що факт наявності безспірної заборгованості Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" по справі № 904/2900/23 на суму 5 251 494,21 грн є таким, що документально підтверджений та не оспорюваний. При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів перерахування вказаної заборгованості на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія", стягнуті за рішенням у справі № 904/2900/23 кошти перебувають на депозитному рахунку приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області

Селезньова М.О.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Відповідач просить Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі № 910/3600/22. Підставами касаційного оскарження зазначає порушення судами норм процесуального, зокрема, статті 336 Господарського процесуального кодексу України, і матеріального права, зокрема, статей 316, 317, 513, 514 Цивільного кодексу України.

3.2. Скаржник у касаційній скарзі посилається на абзац другий частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що судами не взято до уваги той факт, що 12.01.2024 року Центральним апеляційним господарським судом винесено ухвалу про витребування матеріалів справи

№ 904/2900/23 у Господарського суду Дніпропетровської області у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023, що, на думку Скаржника, свідчить про відсутність підстав для застосовування положень частини першої статті 336 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Також Скаржник посилається на те, що він не є кредитором в межах виконавчого провадження № 73714092, оскільки на підставі договору про відступлення права вимоги від 03.01.2024 № 56А200-2096-23, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", відступив право вимоги щодо заборгованості у справі № 904/2900/23, а також на те, що спірні кошти не надходили на його банківський рахунок, а відтак Скаржник не набув на них права власності в розумінні статей 316, 317 Цивільного кодексу України.

3.4. В процесі розгляду заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. Відповідач звертався з клопотанням про зупинення її розгляду до набрання законної сили ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2900/23, яка, на думку Відповідача, мала бути прийнята за результатами розгляду його заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні № 73714092.

3.5. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить Суд відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, вважає що зазначені рішення прийняті з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, касаційну скаргу вважає безпідставною, та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

3.6. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов М.А. у відзиві на касаційну скаргу просить Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги, Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі № 910/3600/22 залишити без змін. В обґрунтування своїх заперечень вказує на те що, на момент ухвалення оскаржуваного рішення про задоволення заяви приватного виконавця, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі

№ 904/2900/23 набрало законної сили, факт наявності безспірної заборгованості за цим рішенням документально підтверджений і його виконання могло бути зупинено лише у випадку відкриття апеляційного провадження, а Відповідач таких доказів не надав.

3.7. Окрім цього, виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов М.А. зазначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 у справі № 904/2900/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" від 05.01.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні залишено без розгляду.

4. Обставини встановлені судами

4.1. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. від 21.11.2023 відкрито виконавче провадження № 73388195 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 № 910/3600/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованості у розмірі 2 300 200 000,00 грн, пені у розмірі

216 220 833,06 грн, штрафу у розмірі 230 020 000,00 грн, 3% річних у розмірі

39 891 139,32 грн, інфляційних втрат у розмірі 344 511 896,47 грн та судового збору у розмірі 868 350,00 грн.

4.2. Станом на 08.01.2024 зазначене рішення боржником не виконано, а виконавцем встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023, яке набрало законної сили 26.12.2023, у справі № 904/2900/23, стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" основний борг у сумі 4 396 294,46 грн, пеню в сумі 439 629,45 грн, 3% річних у сумі 70 093,44 грн, інфляційні втрати в сумі 258 903,02 грн, судовий збір у сумі 86 573,84 грн.

4.3. На виконання вказаного рішення Господарським судом Дніпропетровської області 01.01.2024 видано відповідний наказ, що перевірено судами відповідно до інформації Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reestr.court.gov.ua/Review/116064088).

4.4. Судами встановлено, що на запит приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. від 05.01.2024 № 171 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. листом від 05.01.2024 № 01-29/100 повідомлено про те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 73714092 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.01.2024 у справі № 904/2900/23, яке відкрито 03.01.2024, і цього ж дня сума заборгованості, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчого провадження, були стягнуті з рахунку Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", загальна сума стягнення склала 5 776 943,63 грн.

При цьому приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. зазначено, що, оскільки відповідна заява стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія", не містила банківських реквізитів для перерахування коштів, стягнутих в межах виконавчого провадження № 73714092, станом на 05.01.2024 кошти в сумі 5 251 494,21 грн, які підлягають перерахуванню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія", знаходяться на депозитному рахунку приватного виконавця.

4.5. Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" надані пояснення, у яких зазначено, що ним виконано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі № 904/2900/23, 03.01.2024 на виконання вказаного рішення суду з нього було стягнуто грошові кошти у відповідному розмірі.

4.6. Відповідач наголошував на тому, що 03.01.2024 між ним та ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" укладено договір № 56А200-2096-23 про відступлення права вимоги, за яким він відступив останньому права вимоги на підставі та в межах рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі № 904/2900/23.

4.7. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін оскаржувану судову ухвалу суду першої інстанції, мотивуючи свою постанову, встановив, що зі змісту статті 336 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що для звернення стягнення на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" суду необхідно встановити наявність заборгованості, на яку просить звернути стягнення заявник.

Суди попередніх інстанцій керувалися тим, що під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України, предметом дослідження є наявність заборгованості, що підтверджується належними доказами. Такими доказами, зокрема, є відповідне рішення суду та докази беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач просить звернути стягнення (висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 року у справі

№ 913/381/18).

4.8. З урахуванням зазначеного, враховуючи що в процесі судового розгляду заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. про звернення стягнення на грошові кошти боржника встановлено факт наявності безспірної заборгованості Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" за рішенням у справі № 904/2900/23 від 05.10.2023, яке набрало законної сили станом на момент розгляду заяви, на суму 5 251 494,21 грн, а також, беручи до уваги відсутність належних та допустимих доказів повної оплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" вказаної суми коштів, суди дійшли висновку про правомірність та обгрунтованість заяви приватного виконавця.

4.9. Судами попередніх інстанцій також зазначалося, що у суду відсутні докази зупинення виконавчого провадження № 73714092 до вирішення Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/2900/23 питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що заява Відповідача про заміну стягувача у виконавчому провадженні залишена без розгляду ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 у справі

№ 904/2900/23

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній та відзивах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист та охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

5.3. Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України "Про виконавче провадження".

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України "Про виконавче провадження").

5.4. Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

5.5. Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 905/1642/19 зазначив, що подана в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.

5.6. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі

№ 910/7023/19 вказала, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

5.7. Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду або таку заборгованість не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.

5.8. Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 02.11.2021 у справі

№ 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

5.9. Твердження скаржника стосовно того, що він не набув права власності на грошові кошти у розумінні статей 316, 317 Цивільного кодексу України, у зв`язку із тим, що такі перебувають на рахунку приватного виконавця, базуються на довільному тлумаченні фактичних обставин спору.

Так, відповідно до пункту 73 частини першої статті 1 Закону України "Про платіжні послуги", примусове списання (стягнення) - платіжна операція з рахунку платника, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановленого законом виконавчого документа у випадках, передбачених законодавством, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, чи рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) у випадках, передбачених Податковим кодексом України;

Згідно з частиною другою статті 1071 Цивільного кодексу України, грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, установлених законами України.

Таким чином приватний виконавець діє саме в інтересах стягувача задля виконання судового рішення, яке постановлено на користь останнього, тобто, стягувач фактично наділяє виконавця своїм правом на одержання належних йому грошових коштів, а виконавець на цей період стає "отримувачем" таких коштів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 910/3692/18).

5.10. Доводи скаржника про відсутність судового рішення яке б підтверджувало заборгованість Суд відхиляє та звертає увагу, що під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України, предметом дослідження має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76- 79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення.

5.11. Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 Господарського процесуального кодексу України висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17 та постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі

№ 904/1182/20, від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі

№ 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі

№ 913/381/18.

5.12. Водночас остаточне рішення за результатами розгляду заяви, поданої в порядку, передбаченому статтею 336 Господарського процесуального кодексу України, має бути прийняте з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20.

5.13. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність доказів зупинення виконавчого провадження № 73714092 до вирішення Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/2900/23 питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні, на підставі чого заперечення Відповідача проти задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. про звернення стягнення на грошові кошти в сумі

5 251 494,21 грн з підстав відступлення права вимоги, були відхилені, як такі що не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вказаної заяви.

5.14. Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку, що Скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

5.15. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19).

5.16. Верховним Судом не встановлено порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо оцінки доказів у справі, натомість доводи касаційної скарги спрямовані на переоцінку доказів та встановлення обставин справи, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.17. Отже, доводи Скаржника, наведені у касаційній скарзі, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно з частинами першою та другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З огляду на те, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для їх скасування.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судові витрати за подання касаційної скарги та за розгляд справи Верховним Судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі № 910/3600/22 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі № 910/3600/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко