Ухвала

від 20.05.2024 по справі 753/22315/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2024 року

м. Київ

справа № 753/22315/18

провадження № 61-6323ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Гарницьким Павлом Петровичем, на постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Київської міської державної адміністрації, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондрат Наталії Леонідівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочарової Світлани Володимирівни, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у місті Києві, Обслуговуючий кооператив «Озерний-1» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку, договору дарування земельної ділянки, договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсними, скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою, на якій подається касаційна скарга, заявники зазначають пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, що суди попередніх інстанцій не врахували норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Разом з тим скаржник не зазначає який саме відсутній висновок Верховного Суду та щодо якої норми права у подібних правовідносинах, з відповідним обґрунтуванням неправильного застосування судами в цій справі норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

При цьому формальне посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не може бути підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 400 ЦПК України).

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

У разі подання до суду документів в електронній формі, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (частина сьома статті 43 ЦПК України).

Аналіз матеріалів касаційного провадження свідчить, що до скарги не додано докази про надсилання копії касаційної скарги учасникам справи, а саме: приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кондрат Н. Л., приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бочарової С. В., Головному управлінню Держгеокадастру у місті Києві та Обслуговуючому кооперативу «Озерний-1».

Ураховуючи наведене, заявникові необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У скарзі міститься клопотання про розстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 терміном на 1 місяць.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Клопотання про розстрочення сплати судового збору не містить відповідного обґрунтування, тому відсутні підстави для його задоволення, а ОСОБА_1 , необхідно сплатити судовий збір.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред`явлення позову) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу становив 1 762,00 грн.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні касаційної скарги ОСОБА_1 , за вісім вимог немайнового характеру становить 9 021,44 грн (1 762,00 грн * 0,4 * 8 * 200% * 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ.

Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Крім того, за змістом касаційної скарги вона подана адвокатом Гарницьким П. П. в інтересах ОСОБА_1 (скаржник). Разом з тим, до скарги також додано ордер на представництво інтересів ОСОБА_5 , а в прохальній частині міститься клопотання в частині вирішення питання судових витрат в інтересах ОСОБА_5 .

Тому заявнику слід визначитись чи є ОСОБА_5 скаржником за поданою касаційною скаргою, в якій частині оскарження, відповідним чином уточнити прохальну частину касаційної скарги та врахувати, що за вимогами немайнового характеру судовий збір сплачується кожним заявником окремо на загальних підставах.

Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 393 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков