Рішення

від 08.04.2024 по справі 601/687/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2024 Справа №601/687/23 Провадження №2/607/206/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача - адвоката Сампари Н.М., представника відповідача - адвоката Ващука Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області, Управління сім`я, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні дитини,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області, Управління сім`я, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, у якому просить зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 щодо участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити наступний спосіб участі у вихованні сина: на час проходження служби та безпосередньої участі у бойових діях ОСОБА_1 , встановити наступний спосіб участі батька у вихованні сина ОСОБА_4 : незалежно від періоду, батько має право на необмежене спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу Інтернет за допомогою «Skype», «Viber», «WhatsApp», « Messenger », «Telegram», «Signal» з урахуванням режиму дня дитини; після припинення військової служби ОСОБА_1 (після закінчення воєнного стану), встановити наступні способи участі батька у вихованні сина ОСОБА_4 : - субота з 10.00 год. до 17.00 год. неділі (один раз на два тижні) за адресою проживання батька та/або в місцях сприятливих для відпочинку та розвитку дітей; - перебування дитини за адресою проживання батька половину літніх канікул; - особисте побачення батька з дитиною субота з 10.00 год. до 17.00 год. (один раз на два тижні) за адресою проживання батька та/або в місцях сприятливих для культурного розвитку дітей; - вівторок та четвер з 15.00 год. до 17.00 год. за адресою проживання батька та/або в місцях сприятливих для культурного розвитку дітей; - у день народження батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою проживання батька; - у день народження сина ОСОБА_6 з 15.00 год. до 17.00 год. щороку за адресою проживання батька та/або в місцях сприятливих для відпочинку та розвитку дітей; зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 інформацію про наявні засоби зв`язку (номер телефону, скапу, тощо) ОСОБА_3 для спілкування батька з дитиною та про зміну номера телефону, облікових засобів Інтернет зв`язку та інших засобів зв`язку ОСОБА_3 , необхідних для спілкування батька з сином.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не надає йому можливості бачитися та спілкуватися з сином ОСОБА_4 та чинить перешкоди у їх спілкуванні. З цих підстав, просить позов задовольнити.

27.06.2023 судом зареєстрований відзив на позовну заяву поданий представником відповідача, який мотивний тим, що позов до задоволення не підлягає, оскільки Відповідач ОСОБА_2 , як мати ОСОБА_4 , ніколи не перешкоджала ОСОБА_1 , як батьку в спілкуванні з сином ОСОБА_4 , а навпаки всіляко сприяла та намагалась, щоб він, як батько більше часу проводив із сином та допомагав у його розвитку та вихованні.

Відзначає, що як до оголошення воєнного стану в країні так і під час проходження служби та безпосередньої участі у бойових діях батько дитини ОСОБА_1 завжди мав можливість спілкуватись із своїм сином ОСОБА_4 , як особисто так із використанням телефону та інших засобів зв`язку, а саме через мережу Інтернет за допомогою програм «Skype», «Viber» і « WhatsApp ». Дані обставини підтверджуються скріншотами із програми «Viber» мобільного телефону, де відображена інформація переписки із Позивачем, щодо сина ОСОБА_4 , де містяться фото як він росте, розвивається, проводить час з однолітками та на заняттях в садочку та у школі, а також на них розміщена інформація відеодзвінків із Позивачем.

Крім того, Позивач з моменту народження ОСОБА_3 , постійно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків визначених чинним законодавством України.

Позивач взагалі не цікавиться життям свого сина ОСОБА_3 та не приймав і не приймає участі у процесі його виховання, адже не купляє продукти харчування, засоби гігієни та індивідуального догляду, одяг, ліки, іграшки, підручники не сплачував за садочок та школу і взагалі не цікавився та не займався розвитком дитини, не піклувався про стан його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а також не приймав жодної участі у підготовці дитини до самостійного життя. Тому, вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

06.07.2023 судом зареєстрована відповідь на відзив подана представником позивача, згідно якої позивач не погоджується з доводами відповідача, а також з обставинами викладеними у відзиві та вважає їх безпідставними, голослівними, а також такими, що спрямовані на введення суду в оману. Стосовно голослівних заяв Відповідача про те, що Позивач «... не приймав і не приймає участі у процесі його виховання, адже (Позивач) не купляє продукти харчування, засоби гігієни та індивідуального догляду, одяг, ліки, іграшки, підручники не сплачував за садочок та школу і взагалі не цікавився та не займався розвитком дитини, не піклувався про стан його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а також (Позивач) не приймав жодної участі у підготовці дитини до самостійного життя ...», представник позивача вказала, що Відповідач усіма можливими способами намагалася відсторонити Позивача від виховання, утримання та матеріального забезпечення ОСОБА_4 . Як наслідок, Відповідач не повідомляла про те, в який саме садок, а згодом до якої школи ходить його син, коли та на що хворів ОСОБА_4. Як наслідок, батько не міг забезпечити сина належними підручниками, відповідними лікарськими засобами, оплачувати перебування сина в дитячому садку, оскільки від нього всі ці речі ретельно приховувалися.

Водночас, стосовно голослівних заяв Відповідача, що Позивач взагалі не брав участі у вихованні та підготовці сина до самостійного життя, звертає увагу на те, що у зв`язку з тим, що мати ОСОБА_4 , дозволяла бачитися Позивачу з його сином тільки тоді, коли їй це було вигідно, то звісно Позивач не міг належним чином вплинути на виховання свого сина. Проте, коли випадала навіть найменша можливість побачити ОСОБА_4 та поспілкуватися з ним, то Позивач використовував цей момент для того, щоб приймати участь у фізичному, духовному та моральному розвитку ОСОБА_4, а також у підготовці дитини до самостійного життя. З цих підстав, просить суд позовні вимоги задоволити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.05.2023 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 21.08.2023 постановлено матеріали цивільної справи направити в Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей ТМР для дачі висновку щодо встановлення способу участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , що відображено в протоколі судового засідання.

15.12.2023 цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області, Управління сім`я, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні дитини, повернута до суду із Висновком органу опіки та піклування щодо встановлення способу участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.01.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сампара Н.М. не з`явилися. Представником позивача подано суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задоволити.

Представник відповідача - адвокат Ващук Я.С. в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив, з підстав наведених у відзиві.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області у судове засідання не з`явився, однак подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника за наявними матеріалами у справі.

Представник третьої особи Управління сім`я, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради у судове засідання не з`явився, однак подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 25.05.2018 ухвалено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 усіх видів його заробітку(доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 15 лютого 2018 року та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 21.06.2023 року, виданого Відділом державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за ОСОБА_1 числиться заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 21.06.2023 року у розмірі 153 617, 96 грн.

Відповідно до інформації Тернопільського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №1 Тернопільської міської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідував садок з 25.09.2018 року по 23.02.2022 року. Приводили та забирали ОСОБА_4 мама або старший брат. Вихователь, яка працювала на групі з жовтня 2020 року до лютого 2022 року, батька вихованця ОСОБА_8 жодного разу не бачила.

Відповідно до інформації наданої КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» від 26.06.2023 року з інформації лікаря-педіатра, декларація була підписана 11.09.2019 року. За час спостереження, з приводу надання медичної допомоги дитині ОСОБА_3 зверталась мама ОСОБА_2 . ОСОБА_1 до лікаря-педіатра не звертався.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Тернопільської міської ради щодо встановлення способу участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1684 від 13.12.2023, орган опіки і піклування рекомендує ОСОБА_1 здійснювати свою участь у вихованні дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до графіку спілкування, а саме:

1) кожної суботи з 10:00 год. до 17:00 год. за допомогою телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу Інтернет за допомогою месенджерів: «Skype», «Viber», «Telegram», «WhatsApp», «Signal», «Facetime» та інших відповідних технічних програм;

2) кожного вівторка з 17:00 год. до 19:00 год. за допомогою телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу Інтернет за допомогою месенджерів: «Skype», «Viber», «Telegram», «WhatsApp», «Signal», «Facetime» та інших відповідних технічних програм;

3) Всі інші дні за попередньою домовленістю між сторонами в місцях культурно-розважального характеру.

Побачення повинні відбуватися за бажанням дитини та в присутності матері дитини.

Як вбачається із Висновку, на засідання комісії батько дитини, ОСОБА_1 , не з`явився.

Представник позивача, ОСОБА_9 , на засідання комісії з питань захисту прав дитини також не з`явилась, хоча була належним чином повідомлена.

Відповідно до довідки від 14.06.2022 року виданої Військовою частиною НОМЕР_4 ОСОБА_1 бере безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації).

Мати дитини, ОСОБА_2 , на засідання комісії з питань захисту прав дитини не з`явилась.

15.09.2023 року на адресу управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради надійшла заява ОСОБА_2 , згідно якої повідомлено, що вони разом із сином у зв`язку із повномасштабною війною в Україні перебувають за межами території України. Також, ОСОБА_2 повідомлено, що батько дитини не сплачує аліментів на утримання сина, спору щодо участі у вихованні дитини немає, адже вона ніколи не перешкоджала позивачу у спілкуванні з ОСОБА_4.

Представник матері, Ващук Ярослав Сергійович , на засіданні комісії з питань захисту прав дитини повідомив, що ОСОБА_2 не чинить жодних перешкод у спілкуванні з сином, на даний час батько спілкується з дитиною в режимі телефонного зв`язку, оскільки бере безпосередню участь у бойових діях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між дитиною та батьком. ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує.

Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 155 СК України встановлено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, а батьківські права не можуть здійснюватися в супереч інтересам дитини.

Згідно вимог статті 157 СК України питання виховання дітей вирішуються батьками спільно.

Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року у статті 111 передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Крім того діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (стаття 114 наведеного вище Закону).

Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні.

Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Відповідно до частин другої та третьої статті 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Як вбачається із частини першої статті 158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до частини другої статті 158 Сімейного кодексу України рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Згідно вимог частини першої статті 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до частини другої статті 159 Сімейного кодексу України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, суд може визначати способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо).

Як вбачається з положень частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як видно із доводів позовної заяви, пояснень представника позивача, досліджених судом доказів, між сторонами існує спір щодо спілкування батька із сином.

З урахуванням того, що між позивачем та відповідачем існує спір щодо участі батька у вихованні сина, такий спір повинен бути вирішений судом, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині усунення перешкод позивача в спілкуванні та вихованні дитини, та визначення його способу участі у вихованні дитини підлягають до часткового задоволення.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім`ї. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з батьком.

Позбавлення позивача права щодо участі у спілкуванні та вихованні сина може позбавити дитину ОСОБА_3 родинних зв`язків з батьком, любові та турботи з боку останнього, що суперечить приписам Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року.

Тому, суд вважає, що відповідачку слід зобов`язати не чинити перешкод у спілкуванні з сином та визначити спосіб спілкування позивача та його участі у вихованні сина.

Визначаючи графік участі позивача у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, суд враховує висновок органу опіки та піклування Тернопільської міської ради, інтереси дитини, її вік, розпорядок дня, а також пояснення батька дитини, його бажання більше часу провадити із своїм сином. Крім цього, суд враховує якнайкращі інтереси та права дитини.

Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало його побачення з дитиною у присутності інших осіб, судом не встановлено, а матеріали справи таких доказів не містять, а тому Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до частково задоволення, зокрема з врахуванням висновків органу опіки та піклування, шляхом встановлення позивачу способу участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно графіку спілкування вказаного у висновку органу опіки та піклування від 13.12.2023, за бажанням дитини та в присутності матері дитини.

Суд звертає увагу на те, що з урахування вікових змін дитини, її розвитку та потреб, сторони не позбавлені у майбутньому права звернутися до суду з позовом про зміну встановленого судом способу участі у вихованні дитини.

На підставі ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. ст.7, 141, 153, 159 Сімейного Кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області, Управління сім`я, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні дитини, задоволити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 :

1) кожної суботи з 10:00 год. до 17:00 год. за допомогою телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу Інтернет за допомогою месенджерів: «Skype», «Viber», «Telegram», «WhatsApp», «Signal», «Facetime» та інших відповідних технічних програм;

2) кожного вівторка з 17:00 год. до 19:00 год. за допомогою телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу Інтернет за допомогою месенджерів: «Skype», «Viber», «Telegram», «WhatsApp», «Signal», «Facetime» та інших відповідних технічних програм;

3) Всі інші дні за попередньою домовленістю між сторонами в місцях культурно-розважального характеру.

Побачення повинні відбуватися за бажанням дитини та в присутності матері дитини.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 1 073, 60грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог:служба у справах дітей Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області, адреса місця знаходження: вул. Шевченка, 33, м. Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, бульвар Т.Шевченка, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 43459222.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич