Ухвала від 28.05.2024 по справі 947/11619/24

cправа №947/11619/24

провадження №1-кп/947/854/24

У Х В А Л А

28 травня 2024 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника потерпілого про арешт майна у кримінальному провадженні №12024162480000219 від 09.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , її захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , його представника ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В :

1. Зміст клопотання.

У провадженні Київського районного суду міста Одеси знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

На стадії підготовчого провадження, представником потерпілого до суду подано клопотання про арешту майна. В обґрунтування якого, представник потерпілого, зокрема зазначила, що потерпілою особою у зазначеному кримінальному провадженні є ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 до Київського районного суду м.Одеси подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП від 09.02.2024 року.

Як зазначено у позовній заяві, відповідач ОСОБА_3 на сьогодні не відшкодування ОСОБА_6 ані матеріального збитку, ані понесеної моральної шкоди.

Згідно матеріалів кримінального провадження відповідач є власником транспортного засобу «Мersedes-Benz А160», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , сірого кольору 2002 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 від 22.02.2019 року.

Тому, є підстави вважати, що відповідач у добровільному порядку не здійснить відшкодування шкоди позивачу, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Посилаючись на викладене, керуючись ст.ст.170 173 КПК України, просила суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «Mercedes-Benz А160», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , сірого кольору 2002 року випуску, який належить ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 від 22.02.2019 року, шляхом заборони відчуження, розпорядження і користування вказаним транспортним засобом власником та іншими особами вчиняти буд-які дії.

2. Позиції учасників судового провадження.

Під час судового засідання представник потерпілого та потерпілий, підтримали подане клопотання та просили його задовольнити. Звертали увагу, що арешт потрібно накласти саме з метою забезпечення цивільного позову.

Прокурор, обвинувачена та її захисник проти задоволення клопотання заперечували. Прокурор зокрема пояснив, що під час досудового розслідування, на вказаний транспортний засіб вже було накладено арешт з метою збереження речових доказів.

3. Висновки суду.

Суд, вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього документи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з п.4 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.4 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч.8 ст.170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілим до обвинуваченої пред`явлено цивільний позов на загальну суму 121802,13 грн.

При цьому, співмірність розміру шкоди з вартістю майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, ані представником потерпілого, ані потерпілим перед судом не доведено.

Залишено поза увагою представником потерпілого та потерпілим й факт страхування цивільної відповідальності обвинуваченої, як власника транспортного засобу.

Таким чином, суд робить висновок, що клопотання представника потерпілого є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 173, 174, 369, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 про арешту майна у кримінальному провадженні №12024162480000219 від 09.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України відмовити.

2. Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1