Вирок від 25.04.2025 по справі 947/11619/24

cправа №947/11619/24

провадження №1-кп/947/476/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

25 квітня 2025 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024162480000219 від 09.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Арциз Одеської області, громадянки України, одруженої, освіта вища, працюючої, раніше не судимої, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , його представника ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В :

І. Обвинувачення, яке пред`явлене особі.

1. Відповідно до обвинувального акту, затвердженого 04.04.2024 року у кримінальному провадженні №12024162480000219 від 09.02.2024 року, ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

ІІ. Цивільний позов у кримінальному провадженні.

2. Прокурором, в інтересах держави та територіальної громади м.Одеси, в особі КНП «Міська клінічна лікарня №11» пред`явлено цивільний позов у кримінальному провадженні про відшкодування збитків понесених на стаціонарне лікування потерпілого.

3. В обґрунтування позову, прокурор зокрема зазначив, що згідно повідомлення КНП «Міська клінічна лікарня №11» від 15.03.2024 №01-83/625 встановлено, що на лікування потерпілого ОСОБА_7 , витрачено бюджетні кошти у сумі 4500,84 грн. з розрахунку 1125,21 гривень за 4 дні перебування на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні №2 у період з 12.02.2024 по 16.02.2024.

4. Звертав увагу, що КНП «МКЛ №11» є бюджетною установою, кошти витрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_7 виділені з місцевого бюджету на стаціонарне лікування потерпілого у кримінальному провадженні не відшкодовані, це суттєво зачіпає інтереси держави та є підставою для представництва органами прокуратури інтересів держави в особі КНП «Міська клінічна лікарня №11», які самостійно до цього часу не звернулись із позовною заявою до суду, та ця обставина надає право органам прокуратури в рамках кримінального провадження звернутись з цією позовною заявою до суду на захист інтересів держави.

5. Посилаючись на викладене, керуючись ст.128 КПК України, ч.1, 3 ст.1206 Цивільного Кодексу України, ст.ст.23, 24 Закону України «Про прокуратуру», просив: стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 , на користь КНП «Міська клінічна лікарня №11», заподіяну майнову шкоду у сумі 4500,84 грн.

6. Представником потерпілого, в інтересах потерпілого, також пред`явлено цивільний позов у кримінальному провадженні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

7. В обґрунтування позову, представник потерпілого зокрема зазначила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водієві ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження, а саме: закритий уламковий перелом ліктьового відростка ліктьової кістки лівого передпліччя зі зміщенням уламків, синець лівого передпліччя. Зазначені ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

8. Вказувала, що за період лікування на стаціонарному та амбулаторному лікуванні потерпілим були витрачені грошові кошти на проведення медичних досліджень, придбання медикаментів та лікарських засобів, які необхідні для проведення медичних процедур близько 21802,13 грн.

9. Крім того, від отриманих тілесних ушкоджень внаслідок скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_4 , ОСОБА_7 завдано й моральної шкоди. Потерпілий був принижений та подавлений у зв`язку із тривалим обмеженням у нормальному звичайному образі житті у період лікування й по сьогодні. Численні болі приносять потерпілому страждання та обмеженість його життя. Він зазнав страх за своє життя після участі у дорожньо-транспортній пригоді; у зв`язку з отриманням матеріальної шкоди був змінений спосіб життя потерпілого; часті болі в місцях ушкодження не дають потерпілому повноцінно господарювати у будинку, працювати, насолоджуватись життям. Потерпілий є інвалідом другої групи, пенсіонер, який в силу фізичного стану важко переживає відновлення свого здоров`я, налагодження побутового життя, та поновлення психічного його стану після ДТП.

10. Посилаючись на викладене, керуючись ст.ст.55, 56, 61, 117, 128 КПК України, просила: стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 100000 грн. та матеріальну шкоду, понесену на відновлення здоров`я у розмірі 21802,13 грн.

ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

11. Під час судового розгляду, прокурор підтримав пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Цивільний позов в інтересах КНП «Міська клінічна лікарня №11» також підтримав та просив задовольнити.

12. Потерпілий та його представник, під час судового розгляду, цивільний позов також підтримали та просили його задовольнити.

13. Обвинувачена ОСОБА_4 , під час судового розгляду пояснила, що пред`явлене обвинувачення їй зрозуміле, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнає. Погодилася давати показання.

14. Крім того, обвинувачена визнала цивільний позов прокурора, в інтересах КНП «Міська клінічна лікарня №11», на суму 4500,84 грн., а цивільний позов потерпілого повністю не визнала, оскільки вважала, що відшкодування шкоди повинна робити страхована компанія, у якій була застрахована її цивільна відповідальність.

15. На стадії судових дебатів, прокурор зокрема зазначив, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України під час судового розгляду доведена повністю.

16. Вважав, що підстави для її ізоляції від суспільства відсутні, а при призначенні покарання слід врахувати обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченій відповідно до ст.66 КК України, а саме: активне сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій відповідно до ст.67 КК України.

17. Просив визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51000,00 грн., з позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 рік. Стягнути з обвинуваченої витрати на залучення експерта. Цивільний позов в інтересах медичної установи задовольнити повністю, а цивільний позов потерпілого задовольнити в частині, які підтверджується наданими документами. Скасувати запобіжні заходи вжиті під час кримінального провадження.

18. Потерпілий та його представник, на стадії судових дебатів, підтримали прокурора. Просили цивільний позов потерпілого про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити у повному обсязі та арешт автомобіля обвинуваченої не скасовувати, оскільки він потрібен для забезпечення виконання рішення в частині задоволеного цивільного позову.

19. На стадії судових дебатів, обвинувачена зазначила, що погоджується з прокурором, а з представником потерпілого ні.

20. Захисник, на стадії судових дебатів зокрема зазначив, що питання щодо позову прокурора залишає на розсуд суду, а позов потерпілого не підлягає задоволенню. Просив відмовити потерпілому у задоволенні його позову у повному обсязі, оскільки цивільно правова відповідальність обвинуваченої була застрахована. Заявляв, що потерпілим не було надано належних доказів на підтвердження понесених ним процесуальних витрат. а тому у їх стягненні також просив відмовити.

21. Також просив скасувати арешт автомобіля обвинуваченої та допустити негайне виконання в частині повернення автомобіля обвинуваченій.

22. Під час останнього слова, обвинувачена просила суд суворо не карати та заявила, що вибачається перед потерпілим.

ІV. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена.

23. З наданих сторонами кримінального провадження доказів, суд визнає, що під час судового розгляду було доведено, що:

24. 09 лютого 2024 року о 14 год. 26 хв. у Київському районі м.Одеси водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes - Benz А160», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг вулиці Світанку з вулицею Інглезі, з увімкненим покажчиком лівого повороту, зі швидкістю близько 5-7 км/год, здійснила маневр повороту ліворуч з другорядної дороги вулиці Світанку на головну дорогу вулиці Інглезі, про що водіїв інформував встановлений перед перехрестям дорожній знак пріоритету 2.1. «Дати дорогу» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (надалі Правила дорожнього руху).

25. Перетинаючи половину проїзної частини вулиці Інглезі, по якій здійснюється рух з боку вулиці Академіка Корольова у бік вулиці Космонавта Комарова, водій ОСОБА_4 уважною не була, за дорожньою обстановкою постійно не стежила та відповідним чином не відреагувала на її зміну, за відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, не переконалась, що своїми діями вона не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, тобто проявила кримінальну протиправну недбалість, в результаті чого, не дала дорогу електросамокату «Like-Bike» під керуванням ОСОБА_7 , який рухався зі швидкістю близько 40-44 км/год по головній дорозі - вулиці Інглезі і наближався до неї з лівого боку, що призвело до зіткнення передньої частини електросамоката з лівим заднім крилом автомобіля «Mercedes-Benz А160», під кутом близько 150 градусів.

26. Тож, своїми необережними діями водій ОСОБА_4 порушила вимоги п.1.5., пп.б) п.2.3, п.16.11. та дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» Правил дорожнього руху, відповідно до яких: п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; пп. б) п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху; дорожній знак 2.1 «Дати дорогу» глави 2 розділу 33. Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.

27. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були спричинені тілесні ушкодження, а саме: закритий уламковий перелом ліктьового відростка ліктьової кістки лівого передпліччя зі зміщенням уламків, синець лівого передпліччя, які складають єдиний морфологічний комплекс, оцінюються разом і відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

28. Допущені водієм ОСОБА_4 порушення вимог пункту 16.11 і дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» Правил дорожнього руху, знаходяться у прямому причинно наслідковому зв`язку з настанням події даної дорожньо транспортної пригоди, а також суспільно - небезпечними наслідками у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_7 тілесного ушкодження середньої тяжкості.

29. Відповідно до ч.1 ст.286 КК України, кримінальна відповідальність настає за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

30. Таким чином, суд робить висновок, що вина ОСОБА_4 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України доведена поза розумним сумнівом та її дії кваліфіковано правильно, оскільки вона порушила правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

V. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

31. Суд вважає, що сформульоване обвинувачення, визнане судом доведеним, та встановлені судом обставини, підтверджуються безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені ним з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, в наступному порядку:

32. Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо транспортної пригоди від 09.02.2024 року, місцем ДТП є перехрестя проїзних частин вул.Інглезі та вул.Світанку у Київському районі м.Одеси, де відбулося зіткнення між автомобілем «Mercedes - Benz А160», номерний знак НОМЕР_1 (надалі «Автомобіль») та електросамокатом «Like-Bike» (надалі «Електросамокат»). На Автомобілі зафіксовані пошкодження лівого заднього крила і лівої задньої дверці, які утворилися в результаті контакту з Електросамокатом. Перед виїздом з вулиці Світанку на вулицю Інглезі розміщений дорожній знак пріоритету 2.1. «Дати дорогу». Автомобіль розташований на проїзній частині вул.Інглезі із зустрічним напрямком руху передньою частиною у бік вул.Академіка Корольова, а задньою у бік вул.Комарова. Електросамокат лежить на проїзній частині вул.Інглезі з попутним напрямком руху перед вулицею Світанку. Складання протоколу та схеми ДТП відбувалося за участю водія ОСОБА_4 ;

33. Згідно з висновком експерта №24-872 від 12.04.2024 року, ходова частина, рульове керування й гальмова система автомобіля Mercedes-Benz А160 н/з ВН44270Е на момент ДТП в працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомої йому ефективністю. При цьому в цих системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного напрямку руху або відмову систем;

34. З висновку експерта №24-838 від 12.02.2024 року вбачається, що ходова частина, рульове керування й гальмова система електросамоката «Like-Bike» до моменту настання ДТП перебували в працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати самокат у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомої йому ефективністю. При цьому в цих системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення самокату від обраного напрямку руху або відмову систем;

35. Висновком експерта №24-839 від 12.02.2024 року встановлено, що в умовах розглянутої події в первинний контакт вступили передня частина електросамокат Like-Bike з лівим бортом позаду автомобіля Mercedes-Benz А160 н/з ВН44270Е на перехресних курсах, кут між поздовжніми осями автомобіля і електросамокату в момент контактування становив близько 150 градусів, відлічуваний від лінії поздовжньої осі електросамокату до перетину з лінією поздовжньої осі автомобіля проти ходу обертання годинникової стрілки;

36. З файлу відеозапису «newCam_ch4_20240209142004_20240209152015», який було вилучено з магазину, що розташований за адресою: м.Одеса, вул.Світанку, 54А, а також з відеозапису «клиника_ch8_main_20240209140000_20240209150000», який було вилучено з медичного центру, що розташований за адресою: м.Одеса, пр.Небесної Сотні, 3А вбачається, що з другорядної дороги на головну дорогу вул.Інглезі у напрямку вул.Академіка Корольова, з увімкненим покажчиком лівого повороту, виїжджає та повертає ліворуч автомобіль обвинуваченої. В цей момент, з лівого боку до автомобіля обвинуваченої наближається самокат під керуванням потерпілого, який зіткнувся з лівою задньою частиною автомобіля обвинуваченої. Після цього, потерпілий разом з самокатом падають на проїжджу частину вул.Інглезі, а автомобіль обвинуваченої зупиняється;

37. Відповідно до висновку експерта №287 від 11.03.2024 року, ОСОБА_7 виявлені наступні тілесні ушкодження: закритий уламковий перелом ліктьового відростка ліктьової кістки лівого передпліччя зі зміщенням уламків, синець лівого передпліччя. Вказані ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, якими могли бути частини кузова автомобіля, електросамокату та дорожнє покриття в умовах ДТП (зіткнення автомобіля та електросамокату). Дані ушкодження утворилися незадовго до звернення ОСОБА_7 у лікувальний заклад, і таким чином, могли бути заподіяні 09.02.2024 р. Всі вищевказані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс, оцінюються разом і відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

38. Згідно з висновком експерта №24-989 від 27.03.2024 року, в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Mercedes-Benz А160 н/з ВН44270Е, що виїжджав на перехрестя з другорядної дороги, повинен був відповідно до вимог дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» та п. 16.11. Правил дорожнього руху - поступитися дорогою електросамокату «Like-Bike», відмовившись від в`їзду в можливу смугу руху останнього на перехресті, аж до проїзду їм перетину. Належним виконанням вимог дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» та п.16.11. Правил дорожнього руху водій автомобіля Mercedes-Benz А160 н/з НОМЕР_1 гарантовано мав технічну можливість запобігти зіткнення. Дії водія електросамокату «Like-Bike» в умовах пригоди регламентувалися вимогами п.12.3. ПДР згідно з яким, при виникненні перешкоди або небезпеки для руху, які водій об`єктивно здатний виявити він повинні негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу. Водій електросамокату «Like-Bike» з моменту виникнення небезпеки належним виконанням вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху, не мав технічну можливість запобігти зіткнення. Дії водія автомобіля Mercedes-Benz А160 н/з НОМЕР_1 знаходяться в причинному зв`язку з виникненням пригоди.

39. Допитаний під час судового розгляду потерпілий, суду зокрема повідомив, що дорожньо транспортна пригода сталася 09.02.2024 року у м.Одесі по вул.Інглезі на його смузі руху та на відстані біля 2 2,5 метрів від бордюру. Він рухався на електросамокаті «Like-Bike» зі швидкістю 40 43 км/год. Біля вул.Світанку стояв автомобіль «Мерседес» під керуванням обвинуваченої ОСОБА_4 , який різко почав рух перед його наближенням до нього. Він не зміг уникнути зіткнення з автомобілем обвинуваченої. Зіткнення відбулося між передньою частиною його електросамокату та лівою задньою частиною автомобіля обвинуваченої. Після зіткнення він впав, у нього зокрема дуже боліла ліва рука, обвинувачена намагалася допомогти піднятися, але тягнула за ушкоджену руку. Потім вона викликала поліцію та швидку. Матеріальну допомогу обвинувачена йому не надавала. Загальний, безперервний строк його лікування склав біля одного місяці.

40. Допитана під час судового розгляду обвинувачена, суду зокрема повідомила, що 09.02.2024 року близько 14:20 14:30 год. вона, керуючи автомобілем «Мерседес А160», державний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю 5 км/год здійснювала поворот на ліво з вул.Світанку на вул.Інглезі у м.Одесі. Бачила мотобайк під керування потерпілого біля вул.Корольова, але не розраховувала, що він так швидко може їхати. Перешкод для неї не було, ніщо їй не заважало бачити потерпілого. ДТП сталося через те, що вона не пропустила потерпілого, так як вважала, що встигне перед ним проїхати. Після зіткнення, намагалася потерпілому допомогти встати, але він сказав його не чіпати та попросив викликати швидку. В подальшому, телефонувала потерпілому та пропонувала йому грошові кошти у розмірі 50000,00 грн., але їй сказали, що сума на відшкодування моральної шкоди замала.

VI. Призначення покарання.

41. При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

42. Так, ОСОБА_4 відповідно до ч.4 ст.12 КК України, вчинила кримінальне правопорушення, яке класифікуються як нетяжкий злочин, раніше не судима, на обліках у медичних установах не перебуває. За місцем роботи має позитивну характеристику.

43. Згідно з досудовою доповіддю від 14.08.2024 року відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, оцінюється як низький; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, також як низький. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненю повторних кримінальних правопорушень.

44. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій у відповідності до вимог ст.66 КК України, суд вважає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

45. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.

46. Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

47. З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, її ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за домірне призначити обвинуваченій основне покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі, та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами також у мінімальному розмірі, яке на думку суду є необхідним й достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

VІI. Рішення щодо цивільного позову у кримінальному провадженні.

48. Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

49. Згідно з розрахунком КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради від 15.03.2024 року, витрати на лікування ОСОБА_7 з 12.02.2024 року по 16.02.2024 року склали 4500,84 грн.

50. Частина 5 ст.128 КПК України передбачає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

51. Частина 1 ст.82 ЦПК України передбачає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

52. Під час судового розгляду, обвинувачена ОСОБА_4 заявила, що позовні вимоги прокурора в інтересах КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради на суму 4500,84 грн. визнає у повному розмірі.

53. Тож, суд робить висновок, що позовні вимоги про відшкодування КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради витрат на лікування потерпілого на суму 4500,84 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

54. Відповідно до полісу №213955514 обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, автомобіль Mercedes-Benz А160, номерний знак НОМЕР_1 є забезпеченим транспортним засобом у період з 00:00 04ю04.2023 по 03.04.2024 року, а обвинувачена ОСОБА_4 є особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у ПрАТ «СК «Інтер поліс».

55. Частина 1 ст.1194 ЦК України передбачає, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

56. Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закону про ОСЦПВ), об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

57. Згідно з ч.1 ст.18 Закону про ОСЦПВ, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

58. Відповідно до ч.1 ст.20 Закону про ОСЦПВ, у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю та здоров`ю потерпілої фізичної особи здійснюється страхова (регламентна) виплата у зв`язку з: 1) лікуванням потерпілої фізичної особи; 2) тимчасовою втратою працездатності потерпілою фізичною особою; 3) стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої фізичної особи; 4) моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 5) смертю потерпілої фізичної особи.

59. Отже, суд вважає, що з урахуванням наявності договору обов`язкового страхування з ПрАТ «СК «Інтер поліс», цивільно правова відповідальність у певних межах, а саме в частині відшкодування шкоди життю та здоров`ю потерпілого у зв`язку з лікуванням і моральною шкодою, була покладена як на обвинувачену, так і на страхову компанію.

60. Частина 1 ст.81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

61. Під час судового розгляду, зі сторони потерпілого, суду не надано будь яких належних та допустимих доказів того, що цивільний позов у кримінальному провадженні був пред`явлений ним до обвинуваченої через недостатність страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди та сума позовних вимог складається з різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням), які отримав потерпілий від страховика.

62. При цьому, суд враховує, що саме потерпілому, як цивільному позивачу, належить право на звернення до суду за захистом своїх прав та визначення особи, яка є цивільним відповідачем за позовом, а суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює лише необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

63. Під час судового розгляду (засідання 07.05.2024 року) судом було з`ясовано, що потерпіла сторона є обізнаною про те, що цивільно правова відповідальність обвинуваченої, як власника наземного транспортного засобу застрахована у ПрАТ «СК «Інтер поліс», але не зважаючи на це, будь яких заяв або клопотань щодо залучення страховика як співвідповідача за позовом про відшкодування шкоди, з боку потерпілого та його представника до суду не надходило, а цивільний позов потерпілим все одно було пред`явлено виключно до обвинуваченої.

64. Відповідно до ч.1 ст.62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

65. Суд звертає увагу, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом про ОСЦПВ у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

66. Отже, оскільки позовні вимоги пред`явлено не до всіх належних відповідачів (не пред`явлено до страховика ПрАТ «СК «Інтер поліс»), то суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком (у межах страхових сум) і винуватцем ДТП.

67. Вищенаведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.07.2018 року по справі №755/18006/15-ц та правових позиціях Верховного Суду, викладених у постанові від 04.10.12.2019 року по справі №199/6524/18 та у постанові від 27.07.2021 року по справі №431/1397/20 відповідно.

68. Тож, суд робить висновок, що позовні вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченої моральної шкоди у розмірі 100000 грн. та матеріальної шкоди, понесеної на відновлення здоров`я у розмірі 21802,13 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

VIII. Рішення щодо речових доказів.

69. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

ІХ. Процесуальні витрати.

70. Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

71. Відповідно до актів здачі приймання висновків експерта, загальна вартість експертиз у кримінальному провадженні складає 14388,32 грн. (висновок експерта №24-872 від 19.03.2024 року 2271,84 грн; висновок експерта №24-838 від 19.03.2024 року 2271,84 грн; висновок експерта №24-839 від 19.03.2024 року - становить 2271,84 грн; висновок експертів №24-989 від 27.03.2024 року 7572,80 грн.).

72. При цьому, суд не приймає до уваги процесуальні витрати на суму 5679,60 грн. (акт №24-989/1), оскільки під час судового розгляду висновок експерта №24-989/1 суду надавався та судом не досліджувався.

73. Таким чином, з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведення Одеським науково дослідним інститутом Міністерства юстиції України експертиз на суму 14388,32 грн.

74. Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

75. Поряд з цим, суд враховує, що згідно з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.04.2021 року по справі №328/1109/19, процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову до обвинуваченого. Такі витрати повинні бути розподілені судом у межах розгляду того кримінального провадження, у ході розгляду якого вони виникли.

76. Вирішуючи питання про відшкодування процесуальних витрат потерпілому на правову допомогу, суд враховує принцип пропорційності та достатнього обґрунтування.

77. Згідно з актом приймання передачі послуг, відповідно до угоди про надання правової допомоги від 04.04.2024 року, загальна вартість наданих потерпілому послуг з надання правничої допомоги у справі №947/11619/24 становить 20000,00 грн., а саме: 1) підготовка, до розгляду справи: ознайомлення із кримінальним провадженням №12054162480000219, від 09.02.2024 року, аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій клієнту (7 годин) - 3000 грн.; 2) складання, оформлення й подача позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП від 09.02.2024 року (3 години) - 5000 грн.; 3) складання, оформлення й подача клопотання про забезпечення позову (1 година) - 1000 грн.; 4) складання, оформлення й подача клопотання скасування заходу забезпечення кримінального провадження (1 година) - 1000 грн.; 5) представництво клієнта (позивача) у Київському районному суді м. Одеси, участь у судових засіданнях (8 судових засідань) - 10000 грн.

78. При цьому, судом прийнято рішення про відмову у задоволенні цивільного позову потерпілого, оскільки позовні вимоги пред`явлено не до всіх належних відповідачів (не пред`явлено до страховика ПрАТ «СК «Інтер поліс»), а обсяг цивільно правової відповідальності страхувальника, - обвинуваченої ОСОБА_4 обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

79. Тож, суд робить висновок, що процесуальні витрати потерпілого понесені ним у зв`язку з пред`явленням цивільного позову до обвинуваченої повинен нести саме потерпілий, а не обвинувачена, оскільки у задоволенні цивільного позову потерпілого було повністю відмовлено.

80. Крім того, суд враховує, що під час судового розгляду, судом також було прийнято рішення про скасування арешту з транспортного засобу потерпілого, - електросамокату «Like-Bike», що потерпілим також віднесено процесуальних витрат на правову допомогу.

81. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

82. З наданих представником потерпілого документів вбачається, що на складання, оформлення й подачі клопотання про скасування заходу забезпечення кримінального провадження представником потерпілого витрачена 1 година, а вартість цієї послуги становить розмірі 1000 грн. При цьому, питання щодо скасування арешту електросамокату було вирішено в одному судовому засіданні, а саме 26.04.2024 року.

83. В той же час, суду не надано будь яких належних та допустимих доказів того, що потерпілий оплатив та реально поніс витрати пов`язані з наданням правової допомоги, оскільки з наданих представником потерпілого двох скриншотів з мобільного застосунку лише вбачається, що від ОСОБА_9 04.04.2024 року надійшла сума у розмірі 15000,00 грн. та 08.04.2024 року надійшла сума у розмірі 4700,00 грн.

84. При цьому, вказані скриншоти не містять жодної інформації, хто є отримувачем вищевказаних грошових кошті та у зв`язку з чим.

85. Тож суд робить висновок, що витрати на правову допомогу, пов`язані зі скасуванням арешту з електросамокату потерпілого не підтверджені та не доведені належними доказами, а тому підстави для їх стягнення з обвинуваченої також відсутні.

Х. Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

86. Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

87. Таким чином, арешти накладені на автомобіль «Mercedes-Benz А160», н/з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , сірого кольору, 2002 року випуску та на електросамокат «Like-Bike» (номер 202000603136) підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч (3000) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51000 (п`ятдесят однієї тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один (1) рік.

2. Цивільний позов прокурора, в інтересах КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 02774415), до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про відшкодування витрат на лікування потерпілого задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 02774415) витрати на лікування потерпілого у сумі 4500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 84 копійки.

3. У задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП від 09.02.2024 року відмовити.

У зв`язку з відмовою у цивільному позові потерпілого у кримінальному провадженні, роз`яснити потерпілому та його представнику про їх право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з відповідними позовними вимогами до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ПрАТ «СК «Інтер поліс» (код ЄДРПОУ 19350062) або лише до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після виплати страховиком страхового відшкодування у межах страхових сум за заявою потерпілого.

4. Речові докази: 1) автомобіль «Mercedes-Benz А160», н/з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , - повернути обвинуваченій; 2) електросамокат «Like-Bike» (номер 202000603136), - повернути потерпілому; 3) компакт-диск DVD-R з логотипом «ALERUS», на якому зберігається відеофайл із назвою «клиника_сh8_main_20240209140000_ 20240209150000», компакт-диск DVD-R з логотипом «ALERUS», на якому зберігається відеофайл із назвою «newCam_ch4_20240209142004_20240209152015», - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

5. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 14388 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 32 копійки.

6. Арешт накладений на автомобіль «Mercedes-Benz А160», н/з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , сірого кольору, 2002 року випуску та на електросамокат «Like-Bike» (номер 202000603136) відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 04.03.2024 року (справа №947/6255/24) скасувати.

7. Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1