Рішення

від 16.05.2024 по справі 156/290/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/290/24

Провадження № 2/156/152/24

Рядок статзвіту № 43

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 травня 2024 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду сел.Іваничі цивільну справу № 156/290/24 за позовом

ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Бик Олександр Васильович,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК"

про стягнення моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивачки Бик О.В. ,

представник відповідача Голядинець М.Л. ,

в с т а н о в и в :

І. Суть спору

Представник ОСОБА_1 - адвокат Бик О.В. звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва та судових витрат. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 працювала у виробничому відділі ТОВ «МОДЕЛПАК» за професією укладальник-пакувальник з 02 грудня 2022 р по 21 червня 2023 року на умовах трудового договору, що підтверджується копіями витягів з трудової книжки.

23 лютого 2023 року позивачка заступила у другу зміну згідно графіку виходу працівників і отримала усне завдання від майстра зміни ОСОБА_4 щодо виготовлення пакувальної тари на висічному пресі ролевого типу. Близько 21 години 07 хвилини вона, притримуючи картонну заготовку, штовхнула штанці-матрицю разом із картонкою і лівою рукою натиснула кнопку приводу валків. Коли валки захопили штанц- матрицю з картонкою позивачка не встигла забрати праву руку з матриці, в результаті чого рука її попала між валки пресу, внаслідок чого отримала травму з первинним діагнозом, встановленим КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», а саме - травматичне розчавлення правої китиці з травматичною ампутацією ІІ пальця та дефектом м`яких тканин китиці.

Остаточно ОСОБА_1 встановлено діагноз: травматичне розчавлення правої китиці, травматичною ампутацією ІІ-го пальця на рівні п`ясно-фалангового суглобу, нігтьових фаланг ІІІ-го, ІV-го та V-го пальця з дефектом м`яких тканин, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Медичного об`єднання Луцької міської територіальної громади», де позивачка перебувала на стаціонарному лікування після доставлення її безпосередньо після отримання виробничої травми на підприємстві відповідача з 23 лютого 2023 року по 16 березня 2023 року.

20 червня 2023 року медико-соціальною експертною комісією позивачеві була встановлена III група інвалідності довічно з 16.06.2023 року із втратою 50% працездатності.

Враховуючи зазначене, представник позивачки вважає, що відповідач не забезпечив ОСОБА_1 безпечних умов праці, на робочому місці, тим самим порушив законодавство України про охорону праці внаслідок чого вона отримала ушкодження здоров`я, а тому зобов`язаний їй відшкодувати моральну шкоду, спричинену трудовим каліцтвом на виробничих лініях відповідача.

Під час розрахунку суми моральної шкоди представник позивачки за основу для розрахунку ціни позову взяв судову практику, зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №210/5258/16-ц, якою в частині рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2017 року та рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 8 лютого 2017 року змінено, стягнуто на користь позивача, який втратив 100 % професійної працездатності та отримав І групу інвалідності, 275 000 гривень замість 70 000 гривень, що призначали суди нижчих рівнів. відшкодування моральної шкоди у сумі 275 000 гривень, яка отримала особа згідно до вищевказаної постанови Великої Палати ВС станом на 18 грудня 2018 року мала б отримати на сьогоднішній час ( 2024 рік), враховуючи індекс інфляції (те саме, що і індекс споживчих цін) та підходи до визначення розміру відшкодування моральної шкоди Великої Палати ВС у тій справі, 418 000 гривень. Оскільки, позивач у справі №210/5258/16-ц внаслідок трудового каліцтва втратив 100% працездатності, а ОСОБА_1 втратила 50% працездатності внаслідок трудового каліцтва, то представник вважає, що позивачка має право на відшкодування моральної шкоди у сумі 209 000 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача ТОВ «Моделпак» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 209 000 грн та понесені у справі судові витрати.

ІІ. Стислий виклад позиції заявників та інших учасників справи

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Бик О.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві та просив такі задовольнити. Під час визначення розміру завданої позивачці моральної шкоди представник керувався судовою практикою судів України. Додатково звернув увагу на постанову Волинського апеляційного суду від 07.12.2021 року у справі № 165/1292/21, у якій було використано механізм розрахунку ціни позову у справі із подібними правовідносинами, спираючись на постанову Верховного суду. Представник позивачки вважає, що під час слідства стороною позивачки доведено настання на підприємстві ТОВ «Моделпак» нещасного випадку, наявність вини службової особи підприємства та причинно-наслідковий зв`язок між виною службової особи підприємства та завданою ОСОБА_1 моральною шкодою. Також просив стягнути судові витрати у розмірі 7008 гривень за формування матеріалів позовної заяви та 25 000 гривень, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, згідно з договором про надання професійної правничої допомоги адвокатом.

Представник ТОВ «Моделпак» в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткового зазначив, що Актом спеціальної перевірки підтверджується вина ОСОБА_1 у настанні нещасного випадку, а наявність або відсутність вини у даному випадку впливає на розмір відшкодування шкоди. Також представник заперечив щодо стягнення судових витрат у розмірі, вказаному позивачем, з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву.

ІІІ. Процесуальні дії

Ухвалою від 12.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

03 квітня 2024 року ухвалою судді відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" адвоката Троянчука Д.М. про здійснення судових засідань в режимі відеоконференції у справі № 156/290/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК".

10 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 14:00 год 17 квітня 2024 року.

17 квітня 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 16.05.2024 року.

В судове засідання, призначене на 16.05.2024 року всі учасники з`явилися для участі в судовому засіданні. Підстави для відкладення позгляду справи відсутні.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

ТОВ «Моделпак» зареєстроване виконавчим комітетом Нововолинської міської ради Волинської області 19.06.2013, номер запису про державну реєстрацію - 11991050006000801 у м. Нововолинськ, сел. Благодатне вул. Перемоги, буд. 1Л. Свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_1 . Зміна юридичної адреси на АДРЕСА_1 відбулась 18.06.2013 року. Директор підприємства - Чабан Петро Степанович . Предметом діяльності підприємства є виробництво паперу та картону (17.12).

Адміністративне приміщення та виробнича база підприємства знаходять за адресою: інд.45400, Волинська область, м. Нововолинськ, сел. Благодатне вул. Перемоги, буд. 1-Л. Режим роботи підприємства двохзмінний. Загальна чисельність працюючих станом на 13.03.2023 року становить 104 людини, в тому числі 62 жінки. Неповнолітні на підприємстві не працюють. На роботах з підвищено небезпекою - 72, з них жінок - 23.

В Товаристві з обмеженою відповідальністю «Моделпак» розроблені та введені в дію Правила внутрішнього трудового розпорядку, обговорені затверджені на зборах трудового колективу (протокол №1 від 30.09.2011 року).

Для працівників ТОВ «Моделпак» установлюється 40- годинний робочий тиждень. При п`ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього розпорядку або графікам змінності, які затверджує директор підприємства. Час початку і закінчена роботи і обідньої перерви встановлюється для працівників Правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства. П`ятиденний робочий тиждень встановлюється директором підприємства з уповноваженим від трудового колективу з урахуванням специфіки роботи, думки трудової колективу і за погодженням з засновником підприємства. В межах робочого дня працівники підприємства повинні виконувати всі види робіт відповідно до своїх посад, робочого плану підприємства.

Згідно з п. 5 Колективного договору між роботодавцем та трудовим колективом ТзОВ «МОДЕЛПАК» на 2013-2016р. - вихідні дні надаються для працівників підприємства в суботу та неділю, у підрозділах за змінним графіком, затвердженим керівником підприємства. Станом на 13.03.2023 р. в Колективному договорі між роботодавцем та трудовим колективом ТзОВ «МОДЕЛПАК» зміни та доповнення залишаються діючими.

Режим роботи виробничих та допоміжних підрозділів є змінний графік. Робочі години: І зміна - з 07:00 год. до 15:00 год., II зміна - з 15:00 год. до 23:00 год. Робочий час адміністративних працівників підприємства: з 8.00 год. до 17 год. з обідньою перервою з 12.00 год. до 13.00 год. (40 - годинний робочий тиждень). Вихідні дні - субота і неділя.

Обсяг обов`язків (робіт), що їх виконує кожний працівник за спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями і положенням, затвердженими в установленому порядку кваліфікаційними довідниками посад працівників і професій робітників, положеннями і правилами внутрішнього розпорядку ТОВ «Моделпак» обов`язки конкретизуються.

На підприємстві створена служба охорони праці (наказ від 24 січня 2023 року № 6), виконання функцій якого покладено на інженера з охорони праці ОСОБА_6 , яка у 2021 році в ТзОВ «Луцький навчальний центр» пройшла навчання та перевірку знань Закону України «Про охорону праці» та державних нормативно-правових актів до нього.

Згідно з наказом від 25 жовтня 2022 року № 60 створена комісія з перевірки знань з питань охорони праці підприємства. Керівники, спеціалісти та працівники підприємства, які виконують роботи із підвищеною небезпекою. у відповідні терміни проходять спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці в комісії підприємства. Комісію очолює головний інженер ОСОБА_7 , який у 2022 році в ТзОВ «УКРТЕХАЛЬЯНС» пройшов навчання та перевірку законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці. Члени комісії, інженер з охорони праці ОСОБА_6 у 2021 році, уповноважений трудового колективу Сайчук О.О. у 2019 році, майстер зміни ОСОБА_4 2020 році у Волинському обласному учбовому центрі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК пройшли навчання та перевірку знань законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці. Атестація робочих місць за умовами праці проведена у січні 2021 року ТОВ «УКРТЕХНОЛАБ».

Товариством отримано дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки № 080.19.56 від 04.06.2019 р. по 04.06.2024 р., експлуатувати технологічне устаткування для целюлозно - паперового виробництва, а саме: автомат пакувальна лінія моделі SIGNOD, зав. № 1395018, рік випуску -1995, Німеччина (а.с.100), № 149.22.56 від 03.06.2022 р. до 03.06.2027 р. (а.с.99), експлуатувати обладнання, що працює під тиском, а саме: котел опалювальний водогрійний твердопаливний стальний «Ретра 250-3М», заводський № НОМЕР_2 , 2021 року виготовлення, країна виробник - Україна (а.с.99), дозвіл № НОМЕР_3 з 03.11.2021 р. по 03.11.2026р. на виконання вантажно - розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів (а.с.101).

Зареєстровані декларації відповідності матеріально - технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці: № 598 від 30.12.2020 р. (а.с.96-98), № 597 від 30.12.2020 р. (а.с.93-95), № 040 від 05.03.2023 р. (а.с.90-92)

З 02.12.2022 року ОСОБА_1 працювала укладальником-пакувальником у виробничому відділ ТОВ «МОДЕЛПАК».

Відповідно до наказу директора ТОВ «Моделпак» № 72 від 02.12.2022 року ОСОБА_1 пройшла стажування на посаді укладальника-пакувальника протягом п`яти змін з 02.12.2022 року (а.с.78).

02.12.2022 року ОСОБА_1 пройшла вступний інструктаж з питань охорони праці (а.с.80-83).

08.12.2022 року ОСОБА_1 пройшла перевірку знань з питань охорони праці (законодавчих нормативних актів з ОП, галузевих правил пожежної безпеки, електробезпеки, виробничої санітарії та надання першої долікарської допомоги потерпілим у разі виникнення нещасного випадку, інструкції з охорони праці № 7 для укладальника-пакувальника (а.с.105).

Наказом директора ТОВ «Моделпак» № 78 від 08.12.2022 року допущено укладальника-пакувальника ОСОБА_1 до самостійної роботи після закінчення стажування (а.с.79).

26.01.2023 року ОСОБА_1 пройшла повторний інструктаж з питань охорони праці на робочому місці (а.с.84-87).

З Інструкції з охорони праці № 7 для укладальника - пакувальника слідує, що така застосовується в виробничому відділі. Працюючий повинен виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку і дотримуватись всіх нормативно-правових актів з питань охорони праці і трудового законодавства. Розділо ІІІ Інструкції передбачено вимоги безпеки під час виконання роботи:

3.1. Під час пуску верстата дати попереджувальний сигнал і впевнитись, що він прийнятий усіма членами обслуговуючого персоналу; 3.2. Не допускати попадання одежі, частин тіла в робочу зону різання; 3.3. Дотримуватись особливої обережності під час подавання заготовок і не притискати їх руками; 3.4. Під час роботи верстата заготовки підкладати рівномірно, дотримуюсичь обережності; 3.5. Не пересувати стопи по конвеєру, якщо вони не стійкі і мають перекіс; 3.6. Якщо забитий живильник, порожнини ножів, рильовок і конвеєра обрізками картону, верстат зупинити і провести його чистку; 3.7. Не залишати працюючу машину без нагляду; 3.8. Не залишати на вільному від заготовок столі ніяких сторонніх предметів; 3.9. Якщо виявлено несправності під час роботи верстату, його зупинити і доповісти майстру зміни; 3.10. Не сідати і не спиратися на штабелі заготовок, щоб уникнути їх падіння; 3.11. Не допускати накопичування бракованих заготовок на робочому місці (а.с.107-111).

З матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку слідує, що 23 лютого 2023року ОСОБА_1 заступила в другу зміну згідно з графіком виходу працівників і отримала усне завдання від майстра зміни ОСОБА_4 щодо виготовлення пакувальної тари на висічному пресі ролевого типу Wykraw.walc.1.8. Дану роботу ОСОБА_1 виконувала в парі з машиністом штампувально-висікальної машини ОСОБА_9 . Робота, яку виконували ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , полягала в прокатуванні штанц-матриці з картонкою між валками пресу, внаслідок чого відбувалось висікання виробу з гофрокартону, який в подальшому йшов на упаковку. Працівник однією рукою підпихав під валки штанц-матрицю з гофрокартоном, а другою рукою натискав на кнопку приводу висічних валків. Валки рухались тільки коли працівник тримає натиснутою кнопку.

Близько 21 год. 07 хв. ОСОБА_1 , притримуючи картонну заготовку, штовхала правою рукою штанц - матрицю разом з картонкою і лівою рукою натиснула кнопку приводу валків. Коли валки захопили штанц-матрицю з картонкою ОСОБА_1 не забрала праву руку з матриці, в результаті чого рука попала між валки пресу. В той момент ОСОБА_9 , яка приймала з іншого боку роликового стола висічного пресу готову продукцію, почула крик і побачила, що праву руку ОСОБА_1 затягнуло між вали. ОСОБА_9 перемотала руку ОСОБА_1 , щоб зупинити кров і повідомила бригадира ОСОБА_11 та майстра зміни ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 викликав швидку медичну допомогу, де каретою швидкої ОСОБА_1 було доправлено до КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» з діагнозом травматичне розчавлення правої китиці з травматичною ампутацією II пальця на рівні п`ястно - фалангового суглоба, нігтевих фаланг І та ІІІ-ІV-V пальців та дефектом м`яких тканин китиці.

Відповідно до Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23 лютого 2023 року о 21 год 07 хв. (а.с 55-64) комісія, утворена наказом Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 28 лютого 2023 року №320/ЗХ встановила, що місцем настання нещасного випадку є дільниця по переробці гофрокартону у виробничому відділі за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна площа згідно плану становить 2000м2, довжиною - 100 м, шириною - 20 м. Ширина площадки 5 м., довжина 3 м. Площадка для пакування картону без вибоїн, підтримується в чистоті і є безпечною для руху працівників підприємства ТОВ «Моделпак». Кількість працівників в зміну в виробничому відділі - 37 чол. Умови праці працівників товариства відповідають вимогам будівельних та санітарних норм .

Комісією під час огляду пресу також встановлено, що захисний екран від попадання рук оператора був встановлений в верхньому положенні (регулювання висоти захисного екрану відбувається в залежності від сукупної товщини штанц-матриці та картонки), що дозволяло попасти руці оператора під валки пресу. Також комісією встановлено, що ОСОБА_1 було проінструктовано по інструкції з охорони праці для укладальника-пакувальника. Дана інструкція не відображає в повній мірі заходів безпеки при роботі на даному пресі.

У п. 5 Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23 лютого 2023 року о 21 год 07 хв. комісією встановлено, що основна причина настання нещасного випадку є організаційна: порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо (посадова інструкція майстра зміни п. 2.11) та супутня - організаційна: неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність (підп. 3 п. 4 розділу ІІ Положення про розробку інструкцій з охорони праці, посадова інструкція майстра зміни п. 2.11). Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку - прес ролевий висічного типу Wykraw.walc.1.8, 2005 рік випуску, Польща (а.с.62).

Проаналізувавши пояснювальні записки свідків нещасного випадку, лист КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» від 02.03.23 р. № 604/2.823, інші зібрані матеріали, комісія шляхом голосування відповідно до вимог п. 34 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, профзахворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 одноголосно виснувала та, керуючись підпунктом 1 пункту 52 Порядку, вважає нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 , пов`язаним з виробництвом (п. 7 Акту, а.с.62).

Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування - Майстер зміни ОСОБА_4 порушив:

- вимоги підпункту 2.11 розділу 2 Завдання та обов`язки посадової інструкції майстра зміни: …виконує заходи, які забезпечують виконання правил охорони праці, виробничої санітарії, технічної експлуатації устаткування та інструменту... (недосконала інструкція з охорони праці для укладальника-пакувальника та невідрегульований захисний екран від попадання рук оператора в валки висічного пресу) затвердженої директором ТзОВ «Моделпак » І.Л. Лук`янчуком 16.01.2014 року.

- вимоги підпункту 3 пункту 4 розділу II Положення про розробку інструкції з охорони праці: розділ „Вимоги безпеки під час роботи" інструкції з охорони праці для укладальника-пакувальника не містить в повній мірі відомості щодо безпечної організації праці, про прийоми та методи безпечного виконання робіт, правила використання технологічного обладнання, пристроїв та інструментів, а також застереження про можливі небезпечні, неправильні методи та прийоми праці, які заборонено застосовувати затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці 29 січня 1998 року №9 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України 30.03.2017 № 526).

Висновки комісії, утвореної наказом Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 28 лютого 2023 року №320/ЗХ, які зафіксовані в Акті сторони не заперечували та не оскаржували.

24.02.2023 року ОСОБА_1 поступила в КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» 24.02.2023 року з діагнозом: Травматичне розчавлення правої китиці з травматичною ампутацією II пальця на рівні п`ястно - фалангового суглоба, нігтевих фаланг І та ІІІ-ІV-V пальців та дефектом м`яких тканин китиці. Код за МКХ S-67.0. Згідно з класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України № 370 від 04.07.2007 року за ступенем тяжкості травма відноситься до тяжких. За результатом токсикологічного дослідження № 496 алкоголю в крові не виявлено (а.с.89).

Згідно з довідкою № 478 від 16.03.2023 року з 24.02.2023 року по 16.03.2023 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в КП «МО ЛМТГ» з діагнозом: Травматичне розчавлення правої китиці з травматичною ампутацією II пальця на рівні п`ястно - фалангового суглоба, нігтевих фаланг І та ІІІ-ІV-V пальців та дефектом м`яких тканин китиці. 24.02.2023 року проведено операцію (а.с.18).

З 17.03.2023 року з 10:00 год по 28.03.2023 року ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у хірургічному відділенні КП «МО ЛМТГ» з діагнозом: Травматичне розчавлення правої китиці з травматичною ампутацією II пальця на рівні п`ястно - фалангового суглоба, нігтевих фаланг І та ІІІ-ІV-V пальців після пластини з повоцінним шкірним клаптем 24.02.2023 року (а.с.19).

Відповідно до виписки № 0006602-23 із медичної карти ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у КНП «Медичне об`єднання Луцької територіальної громади» з 28.03.2023 року по 27.04.2023 року з діагнозом: травматичне розчавлення правої китиці з травматичною ампутацією ІІ-го пальця на рівні п`ясно-фалангового суглобу, нігтьових фаланг І та ІІІ- ІV-V пальців з дефектом м`яких тканин стан після операції (24.02.2023 року) некроз м`яких тканин правої китиці (а.с.20).

Відповідно до Консультаційного висновку спеціаліста КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради від 01.06.2023 року у ОСОБА_1 наявні наслідки масивного розчавлення правої кисті у виді кукс ІІ-ІІІ-ІV-V пальців на рівні проксимальних та основних фаланг, масивного дефекту шкіри (а.с.21).

Згідно з випискою КНП «Медичне об`єднання Луцької територіальної громади» № 15775-23 із медичної карти ОСОБА_1 перебувала на лікуванні з 01.08.2023 року по 23.08.2023 року із діагнозом: післятравматичною артродесмогенною згинально розгинальною контрактурою пальців правої китиці ФНС 2 ст. (а.с.22).

Згідно із довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 199480 від 20.06.2023 року позивачу з 16.06.2023 року встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із трудовим каліцтвом довічно (а.с.24, 26).

Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА № 029169 від 20.06.2023 року позивачці встановлено 50 відсотків втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом. Протипоказана важка фізична робота (а.с.25, 27).

Згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 74 від 20.06.2023 року ОСОБА_1 має обмеження життєдіяльності у виді 1 ступеня обмеження до самообслуговування, та у виді 1 ступеня обмеження до трудової діяльності. Рекомендації МСЕК щодо медичної реабілітації: медикаментозне (амбулаторне та стаціонарне лікування), санаторно-курортне лікування, медичне спостереження; щодо фізичної реабілітації: консультування фізичної реабілітації, лікувальні масаж та фізкультура; щодо професійної реабілітації: професійна орієнтація та професійний відбір; щодо трудової реабілітації: протипоказана важка фізична робота, пенсіонер по віку (а.с.23).

21.06.2023 року на підставі наказу № 58/к про припинення трудового договору звільнена у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, п. 2 ст. 40 КЗпП України (а.с.16-17).

Із дослідженої судом копії вироку Нововолинського міського суду Волинської області від 22.08.2023 року у справі № 165/1377/23 слідує, що ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України за те, що 23 лютого 2023 року близько 21 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , працюючи на посаді майстра зміни ТзОВ «Моделпак» та будучи службовою особою порушив вимоги Посадової інструкції майстра зміни, а саме: п. 2. Розділу ІІ «Завдання та обов`язки майстра зміни», що затверджена директором ТзОВ «Моделпак» від 16.01.2014, а саме: не виконав вимоги п. 2.11 «Проводить виробничий інструктаж робітників, виконує заходи, які забезпечують виконання правил охорони праці, виробничої санітарії, технічної експлуатації устаткування та інструменту, а також контроль за їх додержанням» НПАОП 0.00-4.36-05 та видав усне завдання укладальнику-пакувальнику ТзОВ «Моделпак» ОСОБА_1 , 1963 р.н., щодо виготовлення пакувальної тари на висічному пресі ролевого типу Wykraw.walc.1.8. В процесі роботи, близько 21 год. 07 хв., ОСОБА_1 притримуючи картонну заготовку, штовхала правою рукою штанц - матрицю разом з картонкою і лівою рукою натиснула кнопку приводу валків. Коли валки захопили штанц-матрицю з картонкою ОСОБА_1 не забрала праву руку з матриці, в результаті чого рука попала між валки пресу в результаті чого отримала тілесні ушкодження у вигляді: травматичне розчавлення правої кисті з ампутацією ІІ пальця на рівні п`ястно-фалангового суглобу, нігтьових фаланг І, ІІІ, ІV, V пальців та з дефектом м`яких тканин, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 24 від 30.03.2023 відносяться до категорії середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень по ознаці стійкої втрати працездатності менше ніж на третину.

У поданому 02.04.2024 року відзиві на позовну заяву представник відповідача ТОВ «Моделпак» не погоджується із позовною заявою, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог з таких мотивів.

Взятий за основу представником позивачки метод для здійснення розрахунку розміру моральної шкоди відповідач вважає неправильним, оскільки при розгляді такої категорії справ потрібно враховувати глибину фізичних та душевних страждань позивача, погіршення стану здоров`я, ступінь втрати професійної працездатності, втрату виробничих здібностей на певний термін та виходячи із засад розумності та справедливості, також слід враховувати конкретні обставини по справі, в тому числі ступінь вини відповідача. Крім того, із опису обставин, за яких стався нещасний випадок і які відображені у акті розслідування нещасного випадку, слідує, що саме позивачка не проконтролювала встановлення захисного екрану в належне для безпечної роботи положення і саме позивачка в потрібний момент не забрала руку з матриці. Також комісією було встановлено, що ОСОБА_1 було проінструктовано по інструкції з охорони праці для укладальника-пакувальника. Згідно акту від 17.03.2023 року, основною причиною настання нещасного випадку стало порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання. На думку представника відповідача, нещасний випадок трапився фактично через неуважність і необережність позивача та порушення вимог інструкції з охорони праці, тому вини відповідача в нещасному випадку немає, у зв`язку із чим, стягнення моральної шкоди є безпідставним.

Відповідач також заперечує в повному обсязі щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи (32 008 грн. витрат на правничу допомогу) зважаючи на їх безпідставність та необґрунтованість.

З аналізу ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України слідує, що витрати на правничу допомогу повинні ґрунтуватися виключно на доказах надання таких послуг в заявлених обсягах та відповідності кількості наданих послуг їх вартості. На думку відповідача, жодного належного та допустимого доказу вчинення дій збору доказів та подачі документів (у т.ч. погодинного доказово обґрунтованого розрахунку затраченого часу на вчинення таких дій), доказів погодинних обсягів роботи адвоката на підготовку та подання позовної заяви позивачем до суду надано не було, що є недопустимим. Більше того, згідно постанови Верховного Суду по справі №826/856/19 від 22.12.2018 року з розрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок й не можуть бути включені в правничу допомогу.

Також, на думку відповідача, заявлена позивачем сума судових витрат не співмірна з розміром заявлених позовних вимог та складністю справи.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене у сукупності, відповідач вважає, що позовна заява позивача не підлягає до задоволення.

V. Застосоване судом законодавство

Згідно з частинами 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. У частині першій статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 269 Цивільного кодексу України фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Згідно статті 2 Кодексу законів про працю України до основних трудових прав працівника належить право на здорові та безпечні умови праці.

У відповідності до ст.4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Згідно ч.1 ст.13 ЗУ «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Як передбачено статтею 280 Цивільного кодексу України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, крім випадку неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» в порядку, передбаченому зазначеним Законом, яка підлягає спростуванню.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Нормою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Тобто, підставою для відшкодування працівнику моральної шкоди є наявність факту порушення його прав. Сама по собі робота у шкідливих та небезпечних умовах не порушує прав працівника. Натомість у разі ушкодження здоров`я внаслідок незабезпечення роботодавцем безпечних умов праці наявність порушення роботодавцем прав працівника є очевидною.

Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 р. встановлено, що обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як передбачено пунктом 1 частини 2 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Моральна шкода це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з посяганням на її права та інтереси.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

VІ. Висновки суду

Перш за все слід зазначити, що представник позивачки, який, як на підставу вимог посилається на те, що відповідач не забезпечив ОСОБА_1 безпечних умов праці на робочому місці, тим самим порушив законодавство України про охорону праці внаслідок яких вона отримала ушкодження здоров`я, а тому зобов`язаний їй відшкодувати моральну шкоду, спричинену трудовим каліцтвом на виробничих лініях відповідача, а представник відповідача, заперечуючи позовні вимоги, наполягав на тому, що нещасний випадок трапився через неуважність і необережність позивачки та порушення вимог інструкції з охорони праці, у зв`язку з чим вини відповідача у нещасному випадку немає, а тому стягнення моральної шкоди є безпідставним.

Суд не бере до уваги доводів представника відповідача про те, що травмування позивачки відбулося саме внаслідок її дій та щодо відсутності у зв`язку з цим правових підстав для відшкодування їй моральної шкоди, оскільки нещасний випадок із позивачкою стався саме під час виконання нею трудових обов`язків, а ст.13 ЗУ «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці та несе безпосередньо відповідальність за порушення зазначених вимог.

Вирішуючи спір на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з Акту спеціального розслідування нещасного випадку судом встановлено, що особою, яка допустила порушення вимог законодавства з охорони праці, що призвело до настання нещасного випадку на виробництві, був майстер зміни ОСОБА_4 , якого вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 22.08.2023 року у справі № 165/1377/23 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України за те, що 23 лютого 2023 року близько 21 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , працюючи на посаді майстра зміни ТзОВ «Моделпак» та будучи службовою особою порушив вимоги Посадової інструкції майстра зміни, а саме: п. 2. Розділу ІІ «Завдання та обов`язки майстра зміни», що затверджена директором ТзОВ «Моделпак» від 16.01.2014, а саме: не виконав вимоги п. 2.11 «Проводить виробничий інструктаж робітників, виконує заходи, які забезпечують виконання правил охорони праці, виробничої санітарії, технічної експлуатації устаткування та інструменту, а також контроль за їх додержанням» НПАОП 0.00-4.36-05 та видав усне завдання укладальнику-пакувальнику ТзОВ «Моделпак» ОСОБА_1 , 1963 р.н., щодо виготовлення пакувальної тари на висічному пресі ролевого типу Wykraw.walc.1.8. В процесі роботи, близько 21 год. 07 хв., ОСОБА_1 притримуючи картонну заготовку, штовхала правою рукою штанц - матрицю разом з картонкою і лівою рукою натиснула кнопку приводу валків. Коли валки захопили штанц-матрицю з картонкою ОСОБА_1 не забрала праву руку з матриці, в результаті чого рука попала між валки пресу в результаті чого отримала тілесні ушкодження у вигляді: травматичне розчавлення правої кисті з ампутацією ІІ пальця на рівні п`ястно-фалангового суглобу, нігтьових фаланг І, ІІІ, ІV, V пальців та з дефектом м`яких тканин, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 24 від 30.03.2023 відносяться до категорії середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень по ознаці стійкої втрати працездатності менше ніж на третину.

Крім того, комісія з розслідування нещасного випадку також виснувала, що інструкція з охорони праці для укладальника-пакувальника, яка діє на підприємстві, не відображає в повній мірі заходів безпеки при роботі на пресі, на якому травмувалася позивачка, а основною причиною настання нещасного випадку є організаційна: порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо (посадова інструкція майстра зміни п. 2.11) та супутня - теж організаційна: неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність (підп. 3 п. 4 розділу ІІ Положення про розробку інструкцій з охорони праці, посадова інструкція майстра зміни п. 2.11). Саме на майстра зміни ТОВ «Моделпак» покладено обов`язок постійного регулювання висоти захисного екрану на висічних пресах при зміні матриць.

Разом з тим, судом береться до уваги і те, що позивачка не виконала вимог п.п. 3.2 та 3.3 інструкції з охорони праці для укладальника-пакувальника № 7 та допустила попадання руки в робочу зону різання, не дотрималася особливої обережності під час подавання заготовок та допустила їх притискання. За таких обставин, суд не вбачає одноособової вини позивачки у настанні нещасного випадку, а твердження відповідача про відсутність вини підприємства у заподіяні позивачці моральної шкоди, спростовані актом спеціального розслідування нещасного випадку, які досліджені судом.

Позивачкою подано позов до суду на підставі положень ст.1167, 1187 ЦК України.

Статтею 1187 ЦК України передбачені підстави і порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Актом розслідування нещасного випадку, що стався з позивачкою, встановлено, що однією із супутніх причин нещасного випадку є невиконання вимог інструкції з охорони праці.

Як зазначається в акті спеціального розслідування нещасного випадку, 23 лютого 2023 року ОСОБА_1 заступила у другу зміну згідно графіку виходу працівників і отримала усне завдання від майстра зміни ОСОБА_4 щодо виготовлення пакувальної тари на висічному пресі ролевого типу. Близько 21 години 07 хвилини вона, притримуючи картонну заготовку, штовхнула штанці-матрицю разом із картонкою і лівою рукою натиснула кнопку приводу валків. Коли валки захопили штанц- матрицю з картонкою позивачка не встигла забрати праву руку з матриці, в результаті чого рука її попала між валки пресу, внаслідок чого отримала травму.

Аналіз ст.1167, 1187 ЦК України дає підстави для висновку, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується і моральна шкода внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, що узгоджується з пунктом 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

За загальним правилом обов`язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Також як зазначається в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.05.2016 року по справі №607/18544/14-ц шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела, а завдана ним моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, у тому числі якщо шкоду завдано смертю фізичної особи.

Відповідно до ч. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.). Тобто, володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є не лише його власник, але й інша фізична чи юридична особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим об`єктом. Отже, вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суд повинен встановити, хто та на якій правовій підставі володіє відповідним транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Моделпак» виконуються роботи підвищеної небезпеки та експлуатуються машини, механізми та устаткування підвищеної небезпеки. На виконання таких робіт товариством отримано відповідні дозволи. Отже, ТОВ «Моделпак» є володільцем пресу ролевого висічного типу Wykraw.walc.1.8., на якому виконувала роботу ОСОБА_1 та експлуатація якого призвела до нещасного випадку. Отже нещасний випадок з позивачкою стався під час роботи з технологічним обладнанням, виконання таких робіт створює підвищену небезпеку для працівників, тобто є джерелом підвищеної небезпеки у розумінні статті 1187 Цивільного кодексу України. Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 шкоду каліцтвом завдано внаслідок непереборної сили. Тому наявні підстави для відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу травмуванням під час виконання трудових обов`язків.

На підставі досліджених судом доказів, які містяться у матеріалах справи, суд виснував, що стороною позивача належними і допустимими доказами доведено факт настання на ТОВ «Моделпак» нещасного випадку, наявність вини службової особи підприємства та причинно-наслідковий зв`язок між виною службової особи підприємства та завданою ОСОБА_1 моральною шкодою. При цьому суд звертає увагу на те, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Право позивачки на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення їй висновком МСЕК стійкої втрати працездатності, тобто з 16.06.2023 року.

Свої моральні страждання, пов`язані з ушкодженням здоров`я на ТОВ «Моделпак» ОСОБА_1 оцінює в розмірі 209 000,00 гривень. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, позивач в основу поклав постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2018 року по справі №210/5258/16-ц.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що розрахунок суми моральної шкоди, здійсненої позивачем лише на підставі судової практики у такій категорії справ, не враховує, зокрема: конкретних обставин цієї справи, глибини фізичних та душевних страждань позивачки, погіршення стану її здоров`я, ступеня втрати професійної працездатності та втрати виробничих здібностей на певний термін, а також ступеня вини відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд виснував, що вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди саме у розмірі 209 000,00 грн належним чином не обґрунтована, є завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачці шкоди, оскільки стороною позивача не надано жодних доказів, якими б підтверджувалися дійсність моральних страждань, їх тяжкість та зміна звичного способу життя потерпілої ОСОБА_1 , її психологічний стан, наявність чи відсутність у неї моральних переживань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, страждань, особливостей сприйняття події та наслідків нещасного випадку, що трапився (такими доказами можуть бути наприклад: показання свідків (свідчення друзів, колег), висновок спеціаліста психолога або висновок судового експерта психолога, характеристика з місця роботи, виписки з лікарні, якщо потерпілий звертався по допомогу до лікаря невролога чи психіатра, рахунки від приватних психологів чи проходження спеціальних курсів реабілітації та інші документи, що дали б змогу оцінити рівень страждань потерпілої ОСОБА_1 та обґрунтували б розмір завданої їй моральної шкоди саме у сумі 209 000,00 грн).

Під час визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди судом враховуються вимоги ч. 3 ст. 23 ЦК України, відповідно до якої розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивачка в обґрунтування своїх вимог.

Так, суд враховує обставини справи те, що 23.02.2023 року ОСОБА_1 отримала виробничу травму, що призвело до тривалого лікування у Волинській обласній клінічній лікарні з діагнозом: травматичне розчавлення правої китиці, травматичною ампутацією ІІ-го пальця на рівні п`ясно-фалангового суглобу, нігтьових фаланг ІІІ-го, ІV-го та V-го пальця з дефектом м`яких тканин. Через отриману виробничу травму ОСОБА_1 зазнала фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час. У зв`язку із каліцтвом позивачка вимушена тривало лікуватися в медичних закладах, через такі обставини позивачка зазнала і зазнає душевних страждань, оскільки внаслідок травми довічно втратила 50 відсотків працездатності, отримала обмеженість у фізичних можливостях, що порушило її звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя та погіршило реалізацію її професійних можливостей (протипоказана важка фізична робота). Визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю третьої групи свідчить про те, що така має необхідність у постійному лікуванні та реабілітації (медикаментозне забезпечення, амбулаторне ВМП, стаціонарне лікування, санаторно-курортне лікування згідно з рішенням ЛКК), що безумовно призвело до вимушених змін у житті ОСОБА_1 .

Таким чином, втрата здоров`я ОСОБА_1 , призвела до втрати нормальних життєвих зв`язків, незручностей в побуті у самообслуговуванні, і вимагає від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи характер моральних та фізичних страждань позивачки, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги ступінь вини позивачки та відповідача у нещасному випадку, що з стався з позивачкою на виробництві, суд дійшов висновку, що позивачці слід визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 110 000 гривень, що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивачка пережила і які переживатиме надалі через ушкодження здоров`я.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», заява № 4904/04, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення у розмірі 110 000 гривень, а в решті позову слід відмовити у зв`язку з недоведеністю.

VІІ. Розподіл судових витрат

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому враховуючи, що судом позов ОСОБА_1 задоволено частково, то з ТОВ «Моделпак» в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 100 гривень 00 коп., а судовий збір у розмірі 990 гривень 00 коп. компенсувати за рахунок держави.

Крім того, у позовній заяві представник позивача - адвокат Бик О.В., на підставі ст. 137, 141 ЦПК України, просив стягнути з відповідача ТОВ «Моделпак» на користь позивачки ОСОБА_1 32 008 гривень витрат на професійну правничу допомогу, з яких: 7008 гривень за формування матеріалів позовної заяви адвокатом та 25 000 гривень, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи згідно з договором про надання професійної правничої допомоги адвокатом.

На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги б/н від 12.04.2024 року, акту приймання-передачі наданих послуг по даному договору про надання правової допомоги, квитанцію від 16.02.2024 року та ордер серії АС № 1085845 про надання ОСОБА_1 правничої допомоги в Іваничівському районному суді Волинської області.

Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, стороною позивачки не подано.

Згідно з договором про надання правової допомоги б/н від 12.04.2024 року ОСОБА_1 та керівник адвокатського бюро «ВАТРА» адвокат Бик О.В. уклали договір про надання правничої допомоги (а.с.28-31). Відповідно до п. 4.3 договору за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар, з розрахунку - 40 % прожиткового мінімуму (загальний показник), встановленого законодавством на день надання правової допомоги за годину роботи адвоката у даній справі, тобто 1168 гривень за годину роботи адвоката.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг по даному договору про надання правової допомоги від 12.02.2024 року (а.с.32) на підготовку та оформлення позовної заяви, засвідчення копій документів адвокат витратив 6 (шість) годин і на підставі п. 4.3 Договору вартість наданих послуг склала 7 008 гривень ( 1 168 х 6 = 7 008).

12.02.2024 року адвокатом Биком О.В. видано ордер серії АС № 1085845 про надання ОСОБА_1 правничої допомоги в Іваничівському районному суді Волинської області на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 12.02.2024 року (а.с.35).

Відповідно до квитанції від 16.02.2024 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок адвокатського об`єднання «ВАРТРА» 2 000,00 гривень (а.с.33).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в т.ч. належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Розмір таких витрат має бути співмірним з складністю справи, складністю та обсягом наданих послуг, затраченим адвокатом часом на надання таких послуг, а також ціною позову.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Із наданих в судовому засіданні представником позивачки адвокатом Биком О.В. пояснень слідує, що у визначену ним суму 25 000 гривень, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи згідно з договором про надання професійної правничої допомоги та які сторона позивача просить стягнути з відповідача, адвокатом включено: вартість його участі в судових засіданнях, підготовка матеріалів (зокрема отримання та долучення до матеріалів справи вироку Нововолинського міського суду Волинської області від 22.08.2023 року у справі № 165/1377/23) та в разі необхідності - вартість подання апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав понесені позивачкою витрати на послуги адвоката частково, у розмірі 7 008 гривень, однак заперечив щодо відшкодування позивачці витрат на послуги адвоката у розмірі 25 000 грн, оскільки стороною позивача не надано жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість такої суми.

Визначаючи розмір витрат позивачки на оплату послуг адвоката суд виходив з такого.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення частин першої та другої статті 141 ЦПК України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя N R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення в справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення в справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення в справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачкою послуг адвоката та понесення нею витрат на правничу допомогу у розмірі 7 008 гривень. Суму таких витрат у судовому засіданні визнав представник відповідача. Разом з тим, докази на підтвердження реальності та обґрунтованості судових витрат у розмірі 25 000 гривень стороною позивачки суду не надано, а тому в цій частині слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю наявності таких витрат.

При цьому слід зазначити, що представник позивачки - адвокат Бик О.В. у межах даної справи здійснював також представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 у судових засіданнях. Однак, жодних доказів для забезпечення можливості здійснення розподілу таких судових витрат між сторонами (щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт щодо участі в судових засіданнях та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті позивачкою, а також порядку обчислення таких витрат) представником позивача суду не надано. Також у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б містили інформацію про вартість послуг адвоката Бика О.В. щодо здійснення представництва інтересів позивачки у судових засіданнях, а тому суд позбавлений можливості самостійно визначити розмір витрат позивачки, які вона повинна буде сплатити адвокату Бику О.В. за представництво її інтересів у судових засіданнях.

Відтак, витрати на професійну правничу допомогу підлягають до часткового відшкодування.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 137, 263, 264 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 20, 23, 89, 269, 280, 1172, 1167, 1187 ЦК України - суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" про стягнення моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" на користь ОСОБА_1 110 000 (сто десять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкодивнаслідок трудового каліцтва.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7008 (сім тисяч вісім) гривень 00 коп.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК" в дохід держави судовий збір в розмірі 1 100 (одна тисяча сто) гривень 00 коп.

Судовий збір у розмірі 990 (дев`ятсот дев`яносто) гривень 00 коп. компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація щодо сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Представник позивачки: адвокат Бик Олександр Васильович, адреса: вул. Д. Галицького, 24, кімн. 3, м. Володимир, Володимирський р-н, Волинська обл.; діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №238 від 07.02.2003 року та ордера від 12.02.2024 року;

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕЛПАК", код ЄДРПОУ 37598260, юридична адреса: вул. Данила Галицького, буд. 5, кв.1, м.Рівне, Рівненська обл., фактична адреса: вул. Перемоги, 1Л, сел. Благолатне Володимирський район Волинська область.

Повний текст судового рішення складено 27 травня 2024 року.

Суддя І. Є. Малюшевська