Рішення

від 23.09.2010 по справі 36/183-40/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/183-40/308

23.09.10

За позовом  Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів  

до                  1. Закритого акціонерного товариства «Форум-ДС»

            2. Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:       Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області

про               визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від прокуратури:    Лиховид .О.С. за посвідченням

від позивача:           не з’явився

від відповідача-1:   не з’явився

від відповідача-2:   не з’явився

від третьої особи:   не з’явився

В судовому засіданні 23.09.10, з в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,1093 га, розташованої на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, укладеного 22.02.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Форум-ДС»та Товариством  з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1», зобов’язання  відповідачів повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2009р. порушено провадження у справі № 36/183 та призначено справу до розгляду на 27.05.2009р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.10.09 у справі №36/183 провадження у справі в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку від 13.06.2008р., серії ЯЖ № 242282, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300085, припинити, в іншій частині - в задоволенні позову вирішено  відмовити.   

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.10 у справі №36/183 апеляційне подання Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 26.10.09 у справі №36/183 в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.02.08 залишити без змін з урахуванням мотивів, викладених у мотивувальній частині постанови, рішення Господарського суду м. Києва від 26.10.09 у справі №36/183 в частині застосування двосторонньої реституції та визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.10 у справі №36/183 касаційне подання заступника прокурора м. Києва вирішено задовольнити частково, рішення Господарського суду м. Києва від 26.10.09 у справі №36/183 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.10 у справі №36/183 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

При цьому, приймаючи 17.05.10 постанову, Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що господарський суд у встановленому законом порядку на підставі відповідних доказів не встановлював обставин, хто був власником капіталів (майна) відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1», що, відповідно, свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу №36/183  передано на новий розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою суду від 17.06.10 прийнято справу №36/183 до провадження, присвоєно справі №36/183-40/308 та призначено на 08.07.10.

Ухвалою суду від 08.07.10 відкладено розгляд справи на 27.07.10.

У судове засідання, призначене на 27.07.10, представник органу Прокуратури  з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

22.07.10 представник Відповідача-1 через службу діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Прокурор не заперечував стосовно задоволення заявленого клопотання.  Суд задовольнив клопотання, а відтак відклав розгляд справи на 12.08.10.

12.08.10 у судове засідання з'явились представники органу прокуратури та позивача. Представники Відповідача-1, Відповідача-2 та Третьої особи  в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином, у зв’язку з чим розгляд справи відкладався до 21.09.10.

30.08.10 службою діловодства Господарського суду м. Києва зареєстроване клопотання Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області про заміну третьої сторони правонаступником та розгляд справи без участі уповноваженого представника. На підтвердження обставин до клопотання додано копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки АБ № 248961 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.04.2008 року № 15 «Про реорганізацію територіальних органів земельних ресурсів».

Ухвалою від 21.09.10 суд в порядку ст. 25 ГПК України допустив заміну третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області на  Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.09.10.

Прокуратура подала додаткові пояснення по суті спору та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з’являлися вимоги ухвал суду не виконали про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва, встановив.

22.02.2008 між Закритим акціонерним товариством «Форум-ДС» як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1»як покупцем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (надалі - договір). Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кальною К.О., про що здійснено запис у реєстрі № 920 від 22.02.2008.

У відповідності до п. 1 договору продавець продав та передав у власність покупця, земельну ділянку, визначену в п. 2 цього договору (далі –земельна ділянка), а покупець купив і прийняв у свою власність земельну ділянку та зобов‘язується сплатити за неї грошову суму, визначену в п. 5 цього договору.

Згідно п. 2 договору земельна ділянка, кадастровий номер якої 3220880900:08:002:0049, площею 3,1093 га, яка знаходиться на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, має цільове призначення (використання) земельної ділянки –ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до п. 5 договору продаж земельної ділянки здійснюється за ціною 2 363 778,75 грн, що за курсом Національного банку України становить еквівалент 468 075,00 доларів США. Покупець зобов‘язується здійснити оплату в повному обсязі протягом 5-ти банківських днів з моменту укладання цього договору. Покупець сплачує продавцеві ціну цього договору у безготівковій формі на банківський рахунок продавця.

У відповідності до п.п. 6, 7 Договору сторонами погоджено, що Продавець втрачає право власності на земельну ділянку з моменту отримання повної ціни, визначеної договором. Перехід права власності підтверджується договором і не потребує складання чи підписання жодного іншого документа між сторонами. Продавець передає, а покупець приймає земельну ділянку одночасно з  підписанням цього договору.

На підставі зазначеного договору Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області 13.06.2008 видано Товариству з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1»державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 242282, про що зроблено запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300085.

За доводами органу прокуратури даний договір підлягає визнанню недійсним згідно положень з огляду на невідповідність вимогам чинного земельного законодавства, зокрема ст.ст. 22,82 Земельного кодексу України.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення надані сторонами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 43 ГПК України  судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші  особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

Частиною 3 ст. 22 Земельного кодексу України, визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про особисте селянське господарство»особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Згідно зі ст. 130 Земельного кодексу України покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути:

а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва;

б) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з матеріалів справи товариство з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1» є юридичною особою, яка діє згідно статуту. Проте, ведення сільського господарства не передбачено ані статутом Товариством з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1», ані довідкою статистики, де значаться види господарської діяльності підприємства, а відтак можна прийти до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1»є несільськогосподарським підприємством.

За умовами спірного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1»придбало у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства.

В той же час слід звернути увагу, що у відповідно до ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Положеннями п. 3.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1», редакція якого була чинною на момент укладення договору, учасниками товариства є Афі Юкрейн Лтд (юридична особа, яка належним чином зареєстрована та діє згідно із законодавством Республіки Кіпр) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінком-Україна»(юридична особа, яка належним чином зареєстрована та діє згідно із законодавством України).

Згідно п.  11.1.1 Статуту частка статутного капіталу зазначеного іноземного підприємства у Товаристві з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1»становить 60%, що складає 30 900 грн.

Відповідно до абз. 48 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»спільні підприємства –це підприємства, які базуються на спільному капіталі суб‘єктів господарської діяльності України та іноземних суб‘єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків.

З огляду на аналіз вищезазначеного законодавства слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1»на момент укладення з Закритим акціонерним товариством «Форум-ДС»договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.02.2008 площею 3,1093 га було спільним підприємством, заснованим за участю іноземної юридичної особи.

У відповідності до ст. 82 Земельного кодексу України, юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;

в) прийняття спадщини;

г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:

а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;

б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

Згідно ч. 3 статті 82 Земельного кодексу України спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених частинами першою та другою цієї статті, та в порядку, встановленому цим Кодексом для іноземних юридичних осіб.

Отже з наведеного слідує, що  спільні підприємства, засновані за участю, зокрема іноземної юридичної особи, можуть набувати право власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

Враховуючи той факт, що договір купівлі-продажу від 22.02.2008 земельної ділянки площею 3,1093 га укладений між Закритим акціонерним товариством «Форум-ДС»та Товариством з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1», що являється спільним підприємством, заснованим за участю, іноземної юридичної особи, відтак спірний договір укладався з порушенням частини 3 ст. 82 Земельного кодексу України.

Зокрема, такого висновку дійшов  Вищий Господарський суд України в постанові № 36/183 від 17.05.2010.

Враховуючи приписи ст. 111-12 ГПК України,  вказівки, що  містяться  у постанові касаційної інстанції,  є обов'язковими для суду першої інстанції під  час  нового  розгляду справи.

Згідно приписів ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, в тому числі наявність у особи, яка вчиняє правочин необхідної цивільної дієздатності.

Положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оскільки судом встановлено, що спірний договір укладений з порушенням норм земельного законодавства України, позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу від 22.02.2008 недійсним обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд дослідивши обставини справи дійшов висновку, що на виконання договору Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1»отримало земельну ділянку площею 3,1093 га на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, а Закрите акціонерне товариство «Форум-ДС»грошові кошти в розмірі 2 363 778,75 грн, що не оспорюється сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З урахуванням того, що договір визнано недійсним, позовні вимоги про зобов‘язання відповідачів повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищевказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідачів в доход Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись  ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,1093 га розташованої на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, укладеного 22.02.2008 між Закритим акціонерним товариством «Форум-ДС»(м. Київ, вул. Жмеринська, 1, код ЄДРПОУ 31777631) та Товариством  з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1»(м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 38-Б, кім. 12, код ЄДРПОУ 35635923) та зареєстрований в реєстрі за № 920.

3. Зобов‘язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1»(01001 м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 38-Б, кім. 12, код ЄДРПОУ 35635923) повернути Закритому акціонерному товариству «Форум-ДС»(03148 м. Київ, вул. Жмеринська, 1, код ЄДРПОУ 31777631) земельну ділянку площею 3,1093 га на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, яка має цільове призначення –ведення особистого селянського господарства набутої за договором купівлі-продажу від 22.02.2008.

4. Зобов‘язати Закрите акціонерне товариство «Форум-ДС»(03148 м. Київ, вул. Жмеринська, 1, код ЄДРПОУ 31777631) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1»(01001, м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 38-Б, кім. 12, код ЄДРПОУ 35635923) кошти в сумі 2 363 778,75 (два мільйони триста шістдесят три тисячі сімсот сімдесят вісім) грн 75 коп., сплачених за договором купівлі-продажу від 22.02.2008.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Форум-ДС»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 1, код ЄДРПОУ 31777631) в доход Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн 50 коп. державного мита та 69 (шістдесят дев‘ять) грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІ ДС-1»(01001, м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 38-Б, кім. 12, код ЄДРПОУ 35635923) в доход Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн 50 коп. державного мита та 69 (шістдесят дев‘ять) грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                        Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 23.09.2010р.