Ухвала

від 17.05.2024 по справі 496/3436/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/3436/24

Провадження № 2/496/2003/24

УХВАЛА

17 травня 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Дягилева В.В.

розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Хрипко М.Ю., який діє від імені та інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просить стягнути з останнього на користь ОСОБА_1 аванс у розмірі 160 000 грн та штраф у розмірі 320 000 грн за Попереднім договором від 14.06.2013 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Гуменюком О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1019.

Разом з позовною заявою від адвоката Хрипко М.Ю. до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить:

- накласти арешт на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 94,51 кв.м (реєстраційний номер об`єкта в ДРРПНМ: 373297451210) і земельну ділянку під ним (кадастровий номер: 5121084200:02:002:1831; реєстраційний номер об`єкта в ДРРПНМ: 2667384351100) та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна;

- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку та/або обмеження нерухомого майна, а саме садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 94,51 кв.м (реєстраційний номер об`єкта в ДРРПНМ: 373297451210) і земельної ділянки під ним (кадастровий номер: 5121084200:02:002:1831; реєстраційний номер об`єкта в ДРРПНМ: 2667384351100).

В обґрунтування заяви посилається на те, що 14.06.2013 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) уклала з ОСОБА_3 . Попередній договір, який було посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Гуменюком О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1019. Умовами вказаного Попереднього договору, зокрема, передбачалось, що сторони у майбутньому до 01.06.2014 року зобов`язались укласти на умовах, встановлених цим договором, договори купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки, яка надана у власність для ведення садівництва, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . В свою чергу, ОСОБА_3 зобов`язався передати у власність позивачки вказане нерухоме майно. Станом на 31.05.2014 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 повну вартість майна, обумовлену в Попередньому договорі, як ціна продажу садового будинку та земельної ділянки, про що власноручно склав відповідну розписку, проте Основний договір купівлі-продажу нерухомого майна до теперішнього часу з незалежних від позивачки причин так і не було укладено. В січні 2024 року позивачка випадково дізналась, що ОСОБА_3 помер та відбулось спадкування після його смерті ОСОБА_3 , у тому числі і зазначених вище садового будинку і земельної ділянки, які були обумовлені у предметі Попереднього договору, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Тобто, фактично, у зв`язку з необґрунтованим ухиленням ОСОБА_3 від укладення Основного договору, що і є по суті своїй відмовою, Основний договір не було укладено, тоді як у п. 8 Попереднього договору було обумовлено, що в такому разі ОСОБА_3 має повернути отриману ним грошову суму, а також сплатити штраф у двократному розмірі. На виконання Попереднього договору і в межах визначених ним строків ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 110 000 грн та 50 000 грн, що загалом становить 160 000 грн. Таким чином через порушення ОСОБА_3 узятого на себе зобов`язання, останній не повернув ОСОБА_1 160 000 грн та не сплатив штраф у розмірі 320 000 грн (подвійний розмір отриманих від позивачки 160 000 грн). Наразі є обґрунтовані підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову спірний садовий будинок та земельна ділянка можуть бути відчужені на користь третіх осіб, що може ускладнити чи навіть зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому, а позивачка вже на час звернення з цією заявою протиправно позбавлена своєї власності і задля недопущення можливості виникнення ситуації, в якій виконання рішення суду не буде дуже сильно укладено, існує потреба у накладенні арешту на садовий будинок і земельну ділянку під ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вживати передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зі змісту поданої до суду позовної заяви вбачається, що підставою для пред`явлення цього позову є порушення ОСОБА_3 умов Попереднього договору, укладеного 14.03.2013 року між ним та ОСОБА_1 , внаслідок чого ОСОБА_3 повинен був повернути ОСОБА_1 сплачені нею за садовий будинок та земельну ділянку під ним грошові кошти у розмірі 160000 грн, а також штраф у розмірі 320000 грн.

Проте, станом на теперішній час ОСОБА_3 помер, а садовий будинок та земельна ділянка, які були предметом Попереднього договору, успадковані відповідачем ОСОБА_3 , який може передати її в користування третім особам або відчужити на користь третіх осіб, а внесення до Державного реєстру речових прав записів про право приватної власності або користування даним нерухомим майном унеможливить або ускладнить виконання рішення суду в разі задоволення позову, відтак захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Враховуючи те, що предметом спору є грошові кошти у загальному розмірі 480000 грн, а тому суд вважає, що такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Згідно роз`яснень, даних у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті».

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

За таких обставин, приймаючи до уваги предмет позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, представником позивачки викладено свої доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі незабезпечення позову, які дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Заявлений спосіб забезпечення позову є співмірним із вимогами, які представник позивачки заявив у позові, а тому суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Суд також зазначає, що арешт нерухомого майна та заборона його відчуження має тимчасовий характер та не порушує право власника на користування та володіння даним садовим будинком та земельною ділянкою під ним.

Підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на:

-садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 94,51 кв.м (реєстраційний номер об`єкта в ДРРПНМ: 373297451210);

-земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:02:002:1831, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта в ДРРПНМ: 2667384351100, та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку та/або обмеження нерухомого майна, а саме садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 94,51 кв.м (реєстраційний номер об`єкта в ДРРПНМ: 373297451210) і земельної ділянки під ним (кадастровий номер: 5121084200:02:002:1831; реєстраційний номер об`єкта в ДРРПНМ: 2667384351100).

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направити до позивачці ОСОБА_1 для виконання, а відповідачу ОСОБА_3 для відома.

Стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Боржник: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 17.05.2024 року.

Суддя Л.О. Пендюра