Рішення

від 28.05.2024 по справі 591/10661/23

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/10661/23

Провадження № 2/591/1632/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 рокуЗарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - Клименко А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Тераватт Груп» про стягнення грошової компенсацій за невикористання щорічних відпусток, стягнення судових витрат -

встановив:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Тераватт Груп», (код ЄДРПОУ 33560139) і свої позовні вимоги мотивує тим, що з 05.05.2015 року вона працювала у відповідача. 08.09.2023 року відповідач видав наказ №15/к про звільнення позивачки на підставі п.1 ст.36 КЗпП за згодою сторін. На день звільнення з роботи відповідачем не було проведено розрахунку та не виплачені всі суми, що належали їй від підприємства. Вона неодноразово зверталася до відповідача з вказаного питання. Відповідач не надавав відпустку позивачці з 2020 року по день звільнення 08.09.2023року, тобто протягом трьох років та восьми місяців, а за таких обставин кількість днів невикористаної відпустки складає 2020 рік 26 календарних днів; 2021 26 календарних днів; 2022 рік 26 календарних днів; 2023р. 18 календарних днів за 251 відпрацьований день з 01.01.2023року по 08.09.2023 року. Загальна кількість днів відпустки, що не використана та не виплачена грошова компенсація, складає 96 днів щорічної відпустки. Виходячи з розміру щомісячної заробітної плати позивачки в сумі 15001,17 грн. на місяць та 8 відпрацьованих місяців за 2023 року та 251 відпрацьованих робочих днів за 8 місяців та 96 днів невикористаної відпустки, то грошова компенсація за невикористану відпустку складає 45899,99 грн., яку просить суд стягнути позивачка.

Ухвалою суду від 01.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі, судове засідання призначено на 09.02.2024 року.

Ухвалою суду від 01.12.2024 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Тераватт Груп» (юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 5/5, фактичне місцезнаходження: м. Харків, вул. Кандаурова, 2, код ЄДРПОУ 33560139) в межах заявлених позовних вимог в сумі 55899,99 грн..

04.03.2024 року Сумським апеляційним судом постановлено ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу про забезпечення позову.

Постановою Сумського апеляційного суду від 16.04.2024 року Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Тераватт Груп» залишити без задоволення. Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 01 грудня 2023 року про забезпечення позову залишити без змін.

09.02.2024 року судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою представника відповідача на 16.04.2024року, яке не відбулось в зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання та розгляд справи відкладено 14.05.2024. В судове засідання 14.05.2024року відповідач, будучи належним чином повідомлений, не прибув та судовий розгляд справи відкладено на 28.05.2024 року.

14.03.2024 року на адресу суду надійшла заява позивачки, якою вона в порядку ст.43 ЦПК України повідомила суд про зміну прізвища « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », оскільки, вона вийшла заміж, що підтвердила копією свідоцтва про шлюб та копією паспорту на ім`я ОСОБА_2 .

Представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Солошенко Л.Є. в письмовій заяві позов підтримала повністю, просить суд його задовольнити, слухати справу у її відсутність та відсутність позивачки.

Відповідач про день та час слухання справи повідомлений належним чином, представник в судове засідання не з`явився. Відзив до суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що з 05.05.2015 року в ТОВ «Автоматизація Тераватт Груп» спочатку на посаді менеджера з продажу, а потім на посаді менеджера з маркетингу, що підтверджується копією трудової книжки.

08.09.2023 року позивачка звільнена за згодою сторін, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Ст.74 КЗпП України та Закон України «Про відпустки» встановлює державні гарантії права на відпустки працівників, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Статтею 2вказаного Законувстановлено,що правона відпусткимають громадяниУкраїни,які перебуваютьу трудовихвідносинах зпідприємствами,установами,організаціями незалежновід формвласності,виду діяльностіта галузевоїналежності,а такожпрацюють затрудовим договорому фізичноїособи (далі-підприємство). Правона відпусткизабезпечується: гарантованимнаданням відпусткивизначеної тривалостііз збереженнямна їїперіод місцяроботи (посади),заробітної плати(допомоги)у випадках,передбачених цимЗаконом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбаченихстаттею 24цього Закону.

Статтею 75КЗпП Українивизначено,що основна щорічна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Статтею 5Закону України«Про відпустки» визначено,що тривалістьвідпусток визначається цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях. При цьому, під час дії воєнного стану при визначенні тривалості відпусток в який розрахунок враховуються святкові дні, святкування яких під час дії воєнного стану відмінено.

Статтею 6Закону України«Про відпустки»встановлено,що щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Особам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи - 26 календарних днів.

Судом встановлено, що згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10ААА №655603 від 1210.2011 року ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи безтерміново в зв`язку з онкозахворюванням, а тому відповідно до вказаної норми Закону має право на відпустку 26 календрних днів.

Судом встановлено, що в день звільнення позивачки відповідачем не було їй виплачено належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

Статтею 24 Закону України «Про відпустки» встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Заборгованість відповідача перед позивачем з невиплати грошової компенсації за невикористані відпустки складає 45899 грн.99 коп..

Факту наявності заборгованості по невиплати грошової компенсації за невикористані відпустки відповідачем не спростовано, заперечень щодо суми такої заборгованості перед позивачем, станом на день винесення рішення суду, не подано.

А тому, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню вказана сума грошової компенсації за невикористані відпустки.

Урядом прийнятопостанову КабінетуМіністрів Українивід08.09.2023року №957„Про внесеннязмін допорядків,затверджених постановамиКабінету МіністрівУкраїни від08лютого 1995року №100і від8серпня 2016року №500?(далі постанова№957),згідно зякою внесенозміни доПорядку обчисленнясередньої заробітноїплати,затвердженого постановоюКабінету Міністріввід 08.02.1995року №100(далі Порядок). Постанова №957 опублікована в газеті «Урядовий кур`єр» №183 від12.09.2023 року.

Змінами, внесеними постановою №957до пункту 2 Порядку,визначено новий порядок обчислення середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року.

Так, абзацом другим пункту 2 Порядку передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Отже, враховуючи зміни норм Порядку, середня заробітна плата для виплати компенсації за зазначені вище невикористані відпустки обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи у 2023 році, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки, починаючи з 01 січня 2023 року.

При цьому норми Порядку не містять вимог щодо особливого розрахунку для таких працівників, а також врахування при обчисленні середньої заробітної плати повністю відпрацьованих робочих днів протягом зазначеного періоду.

Тобто середня заробітна плата за фактично відпрацьований в 2023 році період обчислюється на загальних умовах, а саме з виплат, нарахованих в місяцях розрахункового періоду, з урахуванням положень абзацу третього пункту 3 Порядку.

При цьому, якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду та ділиться на кількість календарних днів розрахункового періоду. Для розрахунку суми компенсації відпустки отриманий результат помножуємо на число календарних днів невикористаної відпустки.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2023 року по 08.09.2023 року позивачці була виплачена заробітна плата в сумі 135982,83 грн., що підтверджується копією роздруківки з рахунку позивачки в АТ «ПУМБ». Як слідує з виплат, розмір заробітної плати позивача на місяць складає 15001,17грн..

Визначаючи розмір середнього заробітку, суд приймає до уваги розрахунок наведений позивачкою: 15001,17 грн. х 8 (кількість відпрацьованих місяців за 2023р) : 251 (кількість відпрацьованих робочих днів за 8 місяців) х 96 (кількість днів невикористаної відпустки) = 45899,99 грн..

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума грошової компенсації за невикористані відпустки в сумі 45899 грн.99коп..

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК Українинеобхідно стягнути з відповідача на користь держави 1073 грн. 60 коп. судового збору, від сплати якого при подачі позову до суду позивач звільнений за законом, а також на користь позивача необхідно стягнути 1073 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Так, на підтвердження своїх витрат на правову допомогу представником позивачки було долучено копії договору про надання правової допомоги від 14.11.2023 року, детального опису виконуваних робіт від 27.05.2024 року, акту приймання-передачі наданих послуг від 27.05.2024, квитанцію про оплату правових послуг. Згідно вказаних доказів витрати відповідача на правову допомогу становлять 10000, 00 грн..

Таким чином судом встановлено, що позивачка отримаоа правову допомогу і понесла витрати на правову допомогу в розмірі 10000, 00 грн..

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути понесені нею судові витрати на правову допомогу у сумі 10000грн. 00 коп..

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, а також те, що стороною відповідача не надано жодного доказу на спростування вимог позивача, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74,75 КЗпП України, ст.ст.2,5,6,24 ЗУ «Про відпустки», Законом України «Про оплату праці», постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 року №957 «Про внесення змін до Порядків, затверджених Постановами КМУ від 08.02.1995р. №100 і від 08.08.2016р. №500», КЗпП України, ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Тераватт Груп», код ЄДРПОУ 33560139, рахунок: IBAN НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», місце реєстрації: 50000, Дніпропетрсвська область, м.Кривий Ріг, вул.Криворіжсталі, 5/5; фактичне місце знаходження: 61093, м.Харків, вул. Кандаурова, 2 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 45899,99 грн. (Сорок п`ять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять грн. 99коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Тераватт Груп», код ЄДРПОУ 33560139, рахунок: IBAN НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», місце реєстрації: 50000, Дніпропетрсвська область, м.Кривий Ріг, вул.Криворіжсталі, 5/5; фактичне місце знаходження: 61093, м.Харків, вул. Кандаурова, 2 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1073 грн 60 коп. в рахунок відшкодування судового збору та 10000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Тераватт Груп», код ЄДРПОУ 33560139, рахунок: IBAN НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», місце реєстрації: 50000, Дніпропетрсвська область, м.Кривий Ріг, вул.Криворіжсталі, 5/5; фактичне місце знаходження: 61093, м.Харків, вул. Кандаурова, 2 на користь держави 1073 гр. 60 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО