Постанова

від 21.05.2024 по справі 907/1156/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р. Справа №907/1156/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівПлотніцький Б.Д.Скрипчук О.С.

секретаря судового засідання Михайлишин С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької

селищної ради (вх. № ЗАГС 01-04/897/24 від 27.03.2024)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2024 (суддя Андрейчук Л.В., повний текст складено 07.03.2024)

у справі № 907/1156/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (надалі ТзОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг»), м. Київ

до відповідача: Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради, смт.Вилок, Закарпатська область

про стягнення 474 597,53 грн.,

за участю представників:

від позивача (в режимі відеоконференції): Жигадло І.Б.;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

21.12.2023 ТзОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради про стягнення 474 597,53 грн., з яких: 439 409,57 грн. основний борг, пеня в сумі 29 638,24 грн., 3 % річних в сумі 1 778,29 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 771,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №06-2331/22-БО-Т постачання природного газу від 20.12.2022, зокрема щодо сплати вартості переданого природного газу за договором, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2024 року у справі №907/1156/23 (суддя Л.В. Андрейчук) позов задоволено повністю. Стягнуто з Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» заборгованість у загальному розмірі 474 597,53 грн., в т.ч. 439 409,57 грн. - основного боргу; 29 638,24 грн. - пені; 1 778,29 грн.- три проценти річних; 3 771,43 грн. Стягнуто з Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» сплачений судовий збір у сумі 5 695,18 грн.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 20.12.2022 між сторонами був укладений договір №06-2331/22-БО-Т постачання природного газу, згідно п. 1.1 якого, Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах даного договору. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1 067 198,16 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу. Водночас, відповідачем фактично сплачено за поставлений позивачем природний газ 627 788,59 грн. Відтак, сума заборгованості складає 439 409,57 грн., зокрема відповідачем заборговано 50 824,12 грн. за поставлений газ у лютому 2023 року та 388 585,45 грн. за поставлений газ у березні 2023 року. Позивач також нарахував відповідачу пеню в розмірі 29 638,24 грн. за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань за період лютий 2023 березень 2023. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання здійснено нарахування відповідачу 3 % річних в сумі 1 778,29 грн. та інфляційних втрат в сумі 3 771,43 грн. від простроченої суми. Суд, перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, підстави та правильність нарахування відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору дійшов висновку, що такі нараховано коректно та вірно.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відділ освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить змінити зазначене судове рішення, позов ТзОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» задоволити частково. Стягнути з Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради на користь ТзОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» 190 975,58 грн. основного боргу. В решті позову відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що між сторонами укладено договір постачання природного газу № 06-2331/22-Б0-Т від 20.12.2022 із строком дії до 31 березня 2023 року. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу газ в обсязі 64,46813 тис.куб.м на загальну суму 1 067 198, 16грн., в підтвердження чого надано акти приймання-передачі газу за січень, лютий та березень 2023 року. При цьому акт за березень 2023 року не підписаний відповідачем, у зв`язку з чим обсяг спожитого газу позивач обґрунтував роздруківкою з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача за березень 2023 року. Таким чином, спірним періодом, в якому виникла заборгованість, є лютий 2023 року, обсяг поставки, в якому підтверджений актом, та березень 2023 року, обсяг поставки в якому підтверджено в односторонньому порядку роздруківкою з інформаційної платформи Оператора ГТС. При цьому, суд першої інстанції не врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 587/2051/18, згідно з якою роздруківки з інтернет-сторінок, які є паперовим відображенням електронного документа, самі по собі не можуть бути доказом у справі. Вони визнаються доказом, якщо виготовлені, видані й засвідчені власником відповідного інтернет-ресурсу або провайдером, тобто набувають статусу письмового доказу. Таким чином, належним та допустимим доказом обсягу споживання газу за березень 2023 року повинен бути лист або письмові відомості від ТзОВ «Оператор газотранспортної системи України». Разом з тим, відповідний лист або відомості в матеріалах справи відсутні. Факт надіслання акту за березень 2023 року та його одержання Споживачем не підтверджено жодним доказом у справі, а тому застосування п.3.5.4 договору поставки газу та нарахування оплати за газ на підставі даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, на думку скаржника, є передчасним. Скаржник зауважує, що між позивачем та відповідачем було укладено декілька договорів поставки газу: у 2021 році - договір № 06-1331/21-Б0-Т від 17.11.2021 з додатковою угодою, у 2022 році - договір № 06-2331/22-Б0-Т від 20.12.2022, у 2023 році - договір № 06-4331/23-Б0-Т від 19.10.2023. У зв`язку з наявністю трьох договорів, бухгалтер Відділу освіти помилково сплатила кошти у розмірі 101 055, 64 грн. з посиланням на договір № 06-4331/23-Б0-Т від 19.10.2023, у зв`язку з чим відповідач надіслав позивачу на електронну пошту лист №1756 від 19.02.2024 з проханням зарахувати переплату за договором № 06-4331/23- БО-Т від 19.10.2023 у якості оплати за договором № 06-2331/22-Б0-Т від 20.12.2022. У відповідь на вказаний лист позивач надіслав на електронну пошту відповідача електронне повідомлення, в якому вказано, що «в листі невірна сума переплати» та додав файл «НГТ_Паспорт(Операції)_ВОКТ_Вилоцької селищної ради_20.02.2024» у формі таблиці, з якої вбачається, що саме у позивача є заборгованість перед відповідачем у розмірі 10 263,08 грн. З огляду на зазначені обставини, відповідач надіслав на електронну пошту позивача лист № 1791 від 21.03.2024 з проханням надіслати акти звіряння розрахунків по всіх укладених договорах. У відповідь на вказаний лист відповідач отримав акт звіряння розрахунків за період із 01.01.2023 по 29.02.2024 по договору постачання природного газу № 06-2331/22-Б0-Т від 20.12.2022, з якого вбачається, що позивач зарахував відповідачу 101 055,64 грн. у якості оплати по вказаному договору, а відтак сума заборгованості станом на 29.02.2024 за даними позивача склала 338 353,93 грн., у зв`язку з чим стягнення із відповідача 439 409,57 грн. основного боргу за рішенням суду є безпідставним та необґрунтованим. Крім того, суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не врахував, що договір постачання природного газу № 06-2331/22-БО-Т від 20.12.2022 із додатковою угодою укладений відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922- VIII від 25.12.2015 (із змінами), що підтверджується звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2023-01- 18-009205-a та повідомленням про внесення змін до договору про закупівлю UA-2023- 01-18-009205-a. Відтак, на переконання скаржника, застосування цього Закону є обов`язковим при вирішення спору. З огляду на те, що сума основного боргу встановлена рішенням суду першої інстанції є неправильною (завищеною), оскільки розрахована, виходячи із загальної суми поставки 1 067 198,16 грн. з перевищенням граничної ціни закупівлі 919 819,81 грн. то неправильним є і розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Представник ТзОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» в судовому засіданні 21.05.2024 та у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою, а рішення місцевого суду прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства, з врахуванням всі фактичних обставин справи. Зокрема, зазначає, що в матеріалах справи наявні докази направлення на поштову адресу відповідача акту приймання-передачі природного газу за березень 2023, а саме: копія опису вкладення до поштового відправлення Укрпошта №0504591040586; копія списку №22133 згрупованих відправлень Укрпошта; копія фіскального чеку до списку №22133. Також до позовної заяви позивач надав і принтскрин - доказ направлення акту приймання-передачі природного газу на електронну адресу відповідача. В якості доказів поставки природного газу відповідачу за березень 2023 позивач надав копію договору №06-2331/22-Б0-Т від 20.12.2022 постачання природного газу, підписаного сторонами. В договорі, в тому числі, було зазначено код ЕІС відповідача 56XS00017PKEA009, за яким і здійснювалось постачання природного газу відповідачу. Укладенню зазначеного договору передувала заява-приєднання відповідача до умов договору розподілу природного газу №42АВ880-514-21 (для споживача, що не є побутовим). В заяві зазначено персоніфіковані дані Споживача за договором, а саме: ЕІС-код Споживача 56XS00017PKEA009; найменування - Навчальний заклад, адреса - 90351, Закарпатська, Виноградівський, Вилоцька с-щ рада, Гагаріна, будинок №8. Крім того, позивачем до позовної заяви додано принтскрин попередні/остаточні відбори ПГ з особистого кабінету позивача з 01.03.2023 по 31.03.2023, за ЕІС-код Споживача 56XS00017PKEA009. Позивач стверджує, що обсяг отриманого і зазначеного в актах приймання-передачі природного газу є фактично використаним за цим договором обсягом природного газу, який відповідач зобов`язаний оплатити згідно до умов розділу 5 договору «Порядок та умови проведення розрахунків». Просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2024 у справі № 907/1156/23 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не делегував уповноваженого представника в судове засідання. 25.04.2024 представник відповідача подав через систему «Електронний суд» клопотання (вх. № 01-04/2848/24), в якому просив провести розгляд справи за відсутності представника Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради.

Враховуючи те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноваженого представника відповідача .

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

20.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтова Трейдинг» (Постачальник) та Відділом освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради (Споживач) укладено договір №06-2331/22-БО-Т постачання природного газу, згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що Постачальник передає Споживачу на умовах даного договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно), в кількості 71500 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: січень 2023 20,800; лютий 2023 25,350; березень 2023 25,350.

Загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за даним договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 договору).

В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п. 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п. 2.4 договору).

Відповідно до положень п. 3.1 договору право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ, Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ. Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 договору).

Пунктом 3.5.3 договору сторони передбачили, що Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в п. 4 даного договору (п. 3.5.4 договору).

Згідно з п. 4.1 договору всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.

Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 986 335,95 грн., крім того ПДВ 197 267,19 грн., разом з ПДВ - 1 183 603,14 грн. (п. 4.3 договору).

У відповідності до п. 5.1 договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 1) 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; 2) остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання - передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання - передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 договору.

Згідно 5.3 договору Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1 даного договору.

Пунктом 6.2 договору сторони обумовили, що Споживач зобов`язаний зокрема: прийняти газ на умовах даного договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені даним договором.

Постачальник в свою чергу має право отримати оплату за переданий за договором природний газ в розмірі та в строки, визначені договором (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

Даний договір набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до 31 березня 2023 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1 договору). Договір підписано уповноваженими представниками сторін.

Також відповідачем підписана заява-приєднання №42АВ880-514-21 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). В заяві зазначено персоніфіковані дані Споживача за договором, а саме: ЕІС-код Споживача 56XS00017PKEA009; найменування - Навчальний заклад, адреса - 90351, Закарпатська, Виноградівський, Вилоцька с-щ рада, Гагаріна, будинок №8.

На виконання умов договору позивач протягом січня-березня 2023 року передав у власність відповідачу природний газ в обсязі 64,46813 тис. куб.м на загальну суму 1 067 198,16 грн. Зокрема, актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 передано газу - на загальну суму 579 970,91 грн.; актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2023 - на загальну суму 98 641,80 грн.; актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2023 - на загальну суму 388 585,45 грн.

Відповідачем фактично сплачено 627 788.59 грн. за поставлений позивачем природний газ. Зокрема, відповідачем не оплачено 50 824,12 грн. за поставлений позивачем газ у лютому 2023 року та 388 585.45 грн. за поставлений позивачем газ у березні 2023 року. Відтак, сума заборгованості склала - 439 409,57 грн.

Позивачем направлялась вимога відповідачу про сплату боргу, в якій позивач, зокрема зазначив, що Споживачем не виконано умови п. 5.1 договору та не здійснено розрахунок за отриманий природний газ, в зв`язку з чим заборгованість Споживача по договору станом на 15.06.2023 складає 439 409,57 грн.

Наведені обставини слугували підставою звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача 474 597,53 грн., з яких: 439 409,57 грн. основний борг, пеня в сумі 29 638,24 грн., 3% річних в сумі 1 778,29 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 771,43 грн.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтова Трейдинг» (Постачальник) та Відділом освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради (Споживач) укладено договір №06-2331/22-БО-Т постачання природного газу від 20.12.2022, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах даного договору.

Також відповідачем підписана заява-приєднання №42АВ880-514-21 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). В заяві зазначено персоніфіковані дані Споживача за договором, а саме: ЕІС-код Споживача 56XS00017PKEA009; найменування - Навчальний заклад, адреса - 90351, Закарпатська, Виноградівський, Вилоцька с-щ рада, Гагаріна, будинок №8.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач на виконання умов договору протягом січня-березня 2023 року передав у власність відповідачу природний газ в обсязі 64,46813 тис. куб.м на загальну суму 1 067 198,16 грн. Зокрема, актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 передано газу на загальну суму 579 970,91 грн.; актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2023 на загальну суму 98 641,80 грн.; актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2023 на загальну суму 388 585,45 грн.

Водночас, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов`язання по оплаті отриманого від позивача товару та частково розрахувався за отриманий товар в сумі 627 788,59 грн. Зокрема, відповідачем не оплачено 50 824,12 грн. за поставлений позивачем газ у лютому 2023 року та 388 585.45 грн. за поставлений позивачем газ у березні 2023 року. Відтак, сума заборгованості склала - 439 409,57 грн.

Щодо тверджень скаржника, що надсилання акта приймання-передачі природного газу за березень 2023 року та його отримання Споживачем не підтверджено жодним доказом у справі, а тому застосування п.3.5.4 договору поставки газу та нарахування оплати за газ на підставі даних Інформаційної платформи Оператора ГТС є передчасним, колегія суддів враховує наступне.

Як зазначалось вище, п. 3.5 договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Підпунктом 3.5.3 пункту 3.5 договору сторони передбачили, що Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання акта зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

В матеріалах даної господарської справи наявні докази направлення на поштову адресу відповідача акта приймання-передачі природного газу за березень 2023, зокрема: копія опису вкладення до поштового відправлення Укрпошта №0504591040586; копія списку №22133 згрупованих відправлень Укрпошта; копія фіскального чеку до списку №22133. Також до позовної заяви позивач надав і принтскрин - доказ направлення акту приймання-передачі природного газу на електронну адресу відповідача.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС: - інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, позивач і відповідач, як суб`єкти ринку природного газу мають право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

У відповідності до підпункту 2.1.1 пункту 2.1, укладеного сторонами договору №06-2331/22-БО-Т постачання природного газу від 20.12.2022, загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за даним договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору.

Пунктом 2.4 договору сторони погодили, що обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п. 3.5 договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на користування замовлених обсягів за цим договором.

Згідно положень п. 3.1 договору право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ, Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в п. 4 даного договору (підпункт 3.5.4 пункту 3.5 договору).

Таким чином, обсяг отриманого і зазначеного в актах приймання-передачі природного газу є фактично використаним за цим договором обсягом природного газу, який відповідач зобов`язаний оплатити згідно до умов розділу 5 договору «Порядок та умови проведення розрахунків».

Крім того, позивачем до позовної заяви додано принтскрин попередні/остаточні відбори ПГ з особистого кабінету позивача на Інформаційній платформі Оператора ГТС з 01.03.2023 по 31.03.2023, за ЕІС-код Споживача 56XS00017PKEA009.

З огляду на вищенаведені норми права, умови укладеного між сторонами договору та фактичні обставини справи, колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в розмірі 439 409,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що відповідач порушив своє зобов`язання по оплаті отриманого від позивача товару згідно договору №06-2331/22-БО-Т постачання природного газу від 20.12.2022., в зв`язку з чим позивач нарахував пеню в розмірі 29 638,24 грн. за період лютий 2023 березень 2023 року.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4 ст. 230 ЦК України).

Згідно із ч. 6 ст. 230 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договоромч.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Так, пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Місцевий господарський суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, дійшов висновку, що такий здійснено коректно та вірно. Суд апеляційної інстанції, перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції перерахунку пені вважає його арифметично вірним.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно поданого розрахунку позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання, з врахуванням п. 7.2 договору здійснено нарахування відповідачу 3 % річних в сумі 1 778,29 грн. та інфляційний втрат в розмірі 3 771,43 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції вважає, що такий здійснено вірно.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2024 у справі №907/1156/23.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, , Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2024 у справі № 907/1156/23 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови виготовлено 27.05.2024.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

судді Б.Д. Плотніцький

О.С. Скрипчук