Ухвала

від 11.09.2024 по справі 907/1156/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" вересня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/1156/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши заяву представника Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 23.07.2024 (Вх. № 02.3.1-02/5783/24) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ

до відповідача Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради, смт. Вилок, Закарпатська область

про стягнення 474 597,53 грн

Секретар судового засідання Райніш М.І.

За участю представників сторін:

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2024 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задоволено. Постановлено стягнути з Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради, код ЄДРПОУ - 43927514, 90351, Закарпатська область, Виноградівський район, смт. Вилок (з), вул. Гагаріна, буд. 8, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, код ЄДРПОУ - 42399676, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, заборгованість у загальному розмірі 474 597.53 грн (чотириста сімдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто сім гривень 53 копійок), в т.ч. 439 409.57 грн (чотириста тридцять дев`ять тисяч чотириста дев`ять гривень 57 копійок) - основного боргу; 29 638.24 грн (двадцять дев`ять тисяч шістсот тридцять вісім гривень 24 копійок) - пені; 1778.29 грн (одна тисяча сімсот сімдесят вісім гривень 29 копійок) - три проценти річних; 3771.43 грн (три тисячі сімсот сімдесят одна гривня 43 копійок) та сплачений судовий збір у сумі 5695.18 грн (п`ять тисяч шістсот дев`яносто п`ять гривень 18 копійок).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 р. рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2024 р. залишено без змін.

06.06.2024 Господарським судом Закарпатської області видано відповідний наказ.

21.05.2024 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради залишено без задоволення, а вищезазначене рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2024 у справі № 907/1156/23 залишено без змін.

Ухвалою від 24.06.2024 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відмовлено Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Боржника на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 та на рішення господарського суду Закарпатської області від 07.03.2024 у справі № 907/1156/23.

На адресу суду надійшла заява представника Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 23.07.2024 (Вх. № 02.3.1-02/5783/24), яким заявник просить визнати наказ Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2024 таким, що не підлягає виконанню частково, а саме: в частині основного зобов`язання на суму 101055, 64 грн, в частині сплати пені на суму 8317,30 грн, в частині сплати інфляційних втрат на суму 1064,60 грн, в частині сплати трьох відсотків річних на суму 499,03 грн, а всього на суму 110 936, 57 грн

Підставою для визнання наказу Господарського суду Закарпатської області таким, що не підлягає виконанню Відповідач визначає те, що між Позивачем та Відповідачем було укладено декілька договорів поставки газу: у 2021 році договір № 06-1331/21-БО-Т від 17.11.2021 з додатковою угодою, у 2022 році договір № 06-2331/22-БО-Т від 20.12.2022, у 2023 році договір № 06- 4331/23-БО-Т від 19.10.2023.

Заявник стверджує, що у зв`язку з наявністю трьох договорів, бухгалтер Відділу освіти помилково сплатила кошти у розмірі 101055, 64 грн з посиланням на договір № 06-4331/23-БО-Т від 19.10.2023, у зв`язку з чим відповідач надіслав позивачу на електронну пошту Лист № 1756 від 19.02.2024 з проханням зарахувати переплату за договором № 06-4331/23- БО-Т від 19.10.2023 у якості оплати за договором № 06-2331/22-БО-Т від 20.12.2022. та Лист № 1791 від 21.03.2024 з проханням надіслати акти звіряння розрахунків по всіх укладених договорах. У відповідь на вказаний Лист відповідач отримав від позивача на свою електронну пошту Акт звіряння розрахунків за період із 01.01.2023 по 29.02.2024 по Договору постачання природного газу № 06-2331/22-БО-Т від 20.12.2022, з якого вбачається, що позивач зарахував відповідачу 101055, 64 грн у якості оплати по вказаному Договору, а відтак сума заборгованості станом на поточну дату за узгодженням сторін складає 338353,93 грн Таким чином, заявник зазначає, що обв`язок відповідача по сплаті основного боргу є частково припиненим на суму 101055, 64 грн

Водночас на момент пред`явлення позову та з урахуванням часткових проплат сума основного боргу за розрахунком позивача склала 439 409, 57 грн, з яких 50824, 12 грн за лютий 2023 року та 388 585, 45 грн за березень 2023 року.

Натомість з урахуванням часткових проплат та Акту звіряння розрахунків за період із 01.01.2023 по 29.02.2024 по Договору постачання природного газу № 06-2331/22-БО-Т від 20.12.2022 сума основного боргу складає 338353,93 грн, що є залишком заборгованості за березень 2023 року.

Таким чином, заявник стверджує, що розрахунковим періодом для актуалізації нарахувань пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат є період, що відповідає нарахуванням за зобов`язаннями березня 2023 року, тобто із 16.05.2023 до 30.06.2023. Так, на думку заявника, згідно актуалізованого розрахунку пені, інфляційних втрат, 3-х відсотків річних сума штрафних санкцій складає: а) пені - 21 320,94 грн; б) інфляційних втрат - 2 706,83 грн; в) 3-х відсотків річних: 1 279,26 грн.

30.07.2024 позивач подав до суду відзив на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково (Вх. № 02.3.1-02/5922/24).

Позивач твердження відповідача заперечує, посилаючись на те, що на даний час рішення суду є чинним, не скасоване та обов`язкове для виконання. Змінити чи скасувати рішення суду відповідно до чинного законодавства можуть тільки суди вищих інстанцій. Рішення суду набрало законної сили що підтверджується судовими актами, тому заява боржника не підлягає задоволенню. Наказ виданий на виконання рішення суду, яке набрало законної сили та не скасовано.

Таким чином, позивач стверджує, що на даний час сума заборгованості з виконання вищезазначеного наказу суду складає 338 353,93 грн основного боргу, 29 638.24 грн (двадцять дев`ять тисяч шістсот тридцять вісім гривень 24 копійок) - пені; 1778.29 грн (одна тисяча сімсот сімдесят вісім гривень 29 копійок) - три проценти річних; 3771.43 грн (три тисячі сімсот сімдесят одна гривня 43 копійок) - інфляційних втрат та сплачений судовий збір у сумі 5695.18 грн (п`ять тисяч шістсот дев`яносто п`ять гривень 18 копійок).

Розглянувши заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає до виконання, суд зазначає наступне.

21.05.2024 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради залишено без задоволення, а вищезазначене рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2024 у справі № 907/1156/23 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

За приписами ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов?язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов?язання визначені Главою 50 розділу І книги п?ятої ЦК України. Так, зобов?язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов?язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред?явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред?явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов?язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявність інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Станом на дату подання даного заперечення постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N 11-рп/2012).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.97).

Водночас оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.97; у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002; у справі "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) Європейський Суд з прав людини наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Суд встановив, що в обґрунтування заявлених вимог, заявником долучено до заяви акт звірення розрахунків за період від 01.01.2023 по 29.02.2024 року, водночас суд розцінює доданий акт, як новий доказ, що не містився в матеріалах справи на стадії судового розгляду.

Суд наголошує, що в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Такий перегляд судового рішення по суті можливий лише в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, а не в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. В свою чергу, саме результати такого перегляду в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами з прийняттям відповідного судового рішення можуть стати підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

(Правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.10.2018 у справі № 910/9026/13).

Керуючись вищенаведеним суд не бере до уваги додані до заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню докази, що не містилися в матеріалах справи на стадії судового розгляду.

Водночас суд встановив, що на дату розгляду вказаної заяви, визначена позивачем сума заборгованості з виконання наказу від 06.06.2024 в частині основного боргу становить 338 353,93 грн (з врахуванням часткової сплати заборгованості), що свідчить про те, що виданий Господарським судом Закарпатської області наказ від 06.06.2024 не підлягає виконанню в частині основного зобов`язання на суму 101 055,64 грн.

Враховуючи зазначене і те, що жодних доказів того, що обов`язок боржника в частині нарахованих штрафних санкцій припинився після ухвалення судом рішення, заявником не надано, суд доходить до висновку про часткове задоволення заяви представника Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 23.07.2024 (Вх. № 02.3.1-02/5783/24) в частині зобов`язань зі сплати основного зобов`язання на суму 101 055,64 грн.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 23.07.2024 (Вх. № 02.3.1-02/5783/24) - задоволити частково.

2. Визнати таким, що частково не підлягає виконанню судовий наказ Господарського суду Закарпатської області у справі №907/1156/23 від 06.06.2024 в частині зобов`язаня зі сплати основного боргу на суму 101 055,64 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://zk.arbitr.gov.ua/sud5008/

СуддяЛ.В. Андрейчук