Постанова

від 29.04.2024 по справі 911/1088/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2024 р. Справа№ 911/1088/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Шевченко Є.В.

від відповідача: Сімейко А.М.

від третьої особи-1: Шеремет-Максименко О.А.

від третьої особи-2: Семенко Н.М.

від третьої особи-3: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_3

на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.08.2023

у справі №911/1088/23 (Суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом ОСОБА_3

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача - 1. ОСОБА_4

2. ОСОБА_5

3. ОСОБА_1

про визнання недійсними рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина", оформлених протоколом від 22.05.2021

В С Т А Н О В И В :

Рух справи

У квітні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина" про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Чубинська перлина".

Звертаючись з позовом про визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів ОСББ "Чубинська перлина" оформлених протоколом від 22.05.2021, позивач наголошував на тому, що прийнятим рішенням було порушено права позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого засідання на 22.05.2023. Разом з тим, судом встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з моменту отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

14.08.2023 позивач подав заяву про доповнення підстав позовних вимог (доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин) у порядку статті 42 ГПК України.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду, що оскаржується

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2024, серед іншого, заяву позивача про доповнення підстав позовних вимог залишено без розгляду на підставі частини 3 статті 43 ГПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що заява про доповнення підстав позовних вимог є фактичною зміною підстав позову в розумінні статті 46 ГПК України, що позбавляє відповідача можливості у визначеному процесуальним законом порядку заперечити щодо таких підстав позову у відповідній заяві по суті спору з наданням відповідних доказів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цією ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу до господарського суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- суд першої інстанції залишивши без розгляду доповнення позовних вимог порушив права позивача як учасника справи передбачені ст. 42 ГПК України;

- позивачем не подавались на стадії розгляду справи нові докази, не змінювались предмет і підстави позову в розумінні ч. 3 ст. 46 ГПК України, а лише викладено нові аргументи додатково до попередньо викладених (а не замість них);

- позивач у цій заяві свої первісні фактичні підстави не змінював, а лише доповнив новими обставинами, які йому стали відмові під час розгляду цієї справи, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі №922/2575/19 не є зміною підстав позову в розумінні ч. 3 ст. 46 ГПК України;

- суд не врахував при прийнятті ухвали висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі №922/2575/19.

Доводи та заперечення інших учасників справи

Треті особи у своїх відзивах підтримали вимоги апеляційної скарги, просять її задовольнити та скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15.08.2024.

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Зокрема, відповідач посилається на те, що:

- заява про доповнення позовних вимог була подана після розгляду справи по суті , а саме після закриття підготовчого провадження у справі перед другим судовим засіданням;

- зазначену заяву позивач не направив відповідачу завчасно, а тому відповідач станом на друге судове засідання її не отримав;

- на думку відповідача, такі дії позивача мають бути визнані зловживанням процесуальними правами, а заява залишена без розгляду на підставі ч. 3 ст. 43 ГПК України;

- щодо посилання апелянта на не врахування висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 відповідач зазначив, що у цій справі заявник - військовий прокурор заяву подав до закриття підготовчого провадження.

У відповіді на відзив відповідача позивач зазначив, що у справі №922/2575/19 згідно рішення Господарського суду Харківської області від 10.02.2020, яке переглядалось Касаційним господарським судом Верховного Суду, також встановлено, що заява про доповнення підстав позовних вимог була подана після закриття підготовчого провадження на стадії розгляду справи по суті та визнана такою, що не суперечить нормам ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., суддів: Ткаченко Б.О., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 витребувано матеріали справи №911/1088/23, які надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 (колегією суддів у складі: Майданевич А.Г., суддів: Ткаченко Б.О., Суліма В.В.) задоволено клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 15.08.2023 у справі №911/1088/23. Відкрито апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено учасникам справи (крім скаржника) строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали. Справу призначено до розгляду на 27.11.2023.

27.11.2023 у зв`язку з повітряною тривогою у місті Києві, судове засідання не відбулось; розгляд справи перенесено на 18.12.2023.

У судовому засіданні 18.12.2023 представник позивача висловив сумнів стосовно об`єктивності та неупередженості розгляду справи суддями Майданевичем А.Г. та Сулімом В.В., у зв`язку з тим, що ними приймалось рішення у справі №911/2737/27 про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Чубинська перлина», оформлених протоколом від 22.05.2021, де вказаними суддями була висловлена позиція щодо рішення загальних зборів об`єднання.

Враховуючи вищенаведені обставини, суддями Майданевичем А.Г. та Сулімом В.В. заявлено самовідвід від розгляду справи №911/1088/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Майданевича А.Г. та Суліма В.В. про самовідвід від розгляду справи № 911/1088/23 задоволено. Матеріали справи №911/1088/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.12.2023 справу №911/1088/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу у справі №911/1088/23 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Алданова С.О. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.02.2024.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема на 04.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 залучено до участі у справі №911/1088/23 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_3 у найкоротший строк направити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 копію позовної заяви та апеляційної скарги з додатками, докази чого надати до суду. Роз`яснено ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на позовну заяву та на апеляційну скаргу в письмовій формі у найкоротший строк, але не пізніше 20.03.2024. Встановлено ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 найкоротший строк для надання письмових пояснень по суті спору в письмовій формі, але не пізніше 20.03.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу неодноразово відкладався, зокрема на 29.04.2024.

Явка представників сторін

Представники позивача та третіх осіб в судовому засіданні 29.04.2024 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.04.2024 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У квітні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина" про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Чубинська перлина".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого засідання на 22.05.2023. Разом з тим, судом встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з моменту отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі.

14.08.2023 позивач подав заяву про доповнення підстав позовних вимог (доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин) у порядку статті 42 ГПК України.

Суд, розглянувши подані позивачем доповнення підстав позовних вимог, дійшов висновку, що фактично вказана заява в розумінні статті 46 ГПК України є заявою про зміну підстав позову, та позбавляє відповідача можливості у визначеному процесуальним законом порядку заперечити щодо таких підстав позову у відповідній заяві по суті спору з наданням відповідних доказів, а тому залишив такі доповнення без розгляду на підставі частини 3 статті 43 ГПК України.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті судового рішення

Згідно з положеннями статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Визначення відповідача/відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Стаття 46 ГПК України регламентує процесуальні права та обов`язки сторін, за змістом частини 1 названої норми сторони користуються рівними процесуальними правами.

У силу приписів частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (частина 5 статті 46 ГПК України).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, на які посилається апелянт у своїй скарзі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (зокрема, постанови Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №910/13267/18, від 03.08.2020 №911/2139/19).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі №910/18802/17 наголосив, що у будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову при зверненні з позовною заявою є визнання недійсними рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина", оформлених протоколом від 22.05.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори були проведені з порушенням порядку повідомлення позивачки та інших співвласників будинку про їх скликання; порядку складання протоколу; порядку поіменного голосування на спірних зборах ОСББ; порядку обрання головуючого та секретаря зборів; порядку проведення загальних зборів; рішення прийняті за відсутності кворуму; прийняття зборами рішень з питань, не включених до порядку денного зборів; прийняття рішень з питань, що не віднесені до компетенції загальних зборів ОСББ.

За доводами позивачки, прийняті на спірних загальних зборах рішення порушують її права та законні інтереси, зокрема, право брати участь в управлінні об`єднанням; приймати участь в голосуванні та фіксації її волевиявлення в порядку поіменного голосування.

Так, зокрема, підстава позову про прийняття рішень за відсутності кворуму з посиланням на частину 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» обґрунтована тим, що в протоколі відсутня необхідна кількість голосів (2/3 загальної кількості усіх співвласників) по вирішенню питання щодо визначення розміру внеску та платежів.

Тобто позивачкою фактично визначено підставою недійсності рішення щодо прийняття його необхідною кількістю голосів саме відносно другого питання порядку денного - визначення та затвердження розміру внесків співвласників. Предметом доказування у такому випадку є доведення стороною визначення Законом і Статутом ОСББ 2/3 голосів від кількості усіх співвласників з прийняття зазначеного рішення та, відповідно, відсутності відображення в протоколі необхідної кількості голосів. Текст позовної заяви не містить жодних посилань на невірність визначення в протоколі кількісних показників щодо підрахунку голосів за результатами волевиявлення співвласників.

В той же час, при зверненні із заявою про «доповнення» підстав позовних вимог позивач змінив мотиви позовних вимог та навів на їх обґрунтування нові обставини.

Зокрема, у «доповненнях» підстав позовних вимог позивач зазначив наступне:

- додатковим аргументом на підтвердження відсутності кворуму є порушення ОСББ, допущені при оформленні та підрахунку підписних листів, які не містять необхідних реквізитів, що є ознакою недійсності цих листів;

- додатковим доказом відсутності кворуму у доповненнях позивач визначив відсутність у переліку співвласників Будинку також нежитлові приміщення (додаток №1 до протоколу від 22.05.2021);

Отже в названих «доповненнях» сторона позивача вказувала на невірність визначення

кількості голосів, що відображена у тексті протоколу спірних загальних зборів за результатами підрахунку їх згідно листів опитування та невірність визначення відповідачем загальної чисельності усіх членів об`єднання без врахування площ нежитлових приміщень (майстерні, підземних автостоянок, машиномісць). Тобто викладено дану підставу недійсності щодо усіх прийнятих на спірних загальних зборах рішень. В предмет доказування за наведених мотивів входить доведення стороною позивача допущення відповідних помилок в оформленні листів опитування та неправомірне їх врахування відповідачем під час підрахунку голосів.

За встановленого, колегія суддів приходить до висновку, що подану позивачкою заяву про «доповнення» позовних вимог слід розцінювати як заяву про зміну підстави позову (щодо кворуму) в розумінні ч. 3 ст. 46 ГПК України.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач наводить додаткові аргументи для задоволення позовних вимог з оцінкою наявних у справі доказів, а на стадії підготовчого провадження по суті спору позивач цих аргументів (підстав) для задоволення позову не наводив.

При цьому, як слушно констатовано судом попередньої інстанції, доповнення підстав позову новими мотивами позбавляє відповідача можливості у визначеному процесуальним законом порядку заперечити щодо таких підстав позову у відповідній заяві по суті спору з наданням необхідних доказів.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведене порушує принцип змагальності судового процесу та вірно було розцінено судом як зловживання позивачем своїми процесуальними правами на стадії розгляду справи по суті на етапі дослідження доказів. А тому заява позивача про «доповнення» підстав позову, на думку колегії, обґрунтовано була залишена без розгляду на підставі частини 3 статті 43 ГПК України.

Доводи апелянта зазначених висновків не спростовують.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції, залишивши без розгляду доповнення позовних вимог, порушив права позивачки як учасника справи, передбачені ст. 42 ГПК України, колегія відхиляє, оскільки використання цих прав обумовлено процесуальними процедурами їх використання, зокрема, в межах строків визначених законом задля забезпечення основних принципів господарського процесу. До того ж, сторона не обмежена в праві на звернення з іншим позовом за наведених в заяві мотивів.

Доводи апелянта про те, що позивач у поданій заяві свої первісні фактичні підстави не змінював, а лише доповнив новими обставинами, які йому стали відмові під час розгляду цієї справи, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі №922/2575/19 не є зміною підстав позову в розумінні ч. 3 ст. 46 ГПК України, не беруться колегією до уваги, адже стосувались інших вимог, які заявлені за іншими фактичними підставами позову та предметом позову.

Так, у названих постановах позивачем/прокурором подавались відповідні заяви до закриття підготовчого провадження, а також обставини, які змінювались опосередковано викладались у змісті пред`явленого позову.

Отже, аналіз висновків, зроблених в оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду у справі, що розглядається, не свідчить про їх невідповідність правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у апеляційній скарзі. Відтак аргументація апеляційної скарги про неврахування господарським судом першої інстанції правових позицій Верховного Суду визнається колегією неприйнятною.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену ухвалу - без змін.

Судові витрати

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 15.08.2023 у справі №911/1088/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 27.05.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков