Постанова

від 20.05.2024 по справі 911/1088/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Справа№ 911/1088/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Шевченко Є.В.

від відповідача: Сімейко А.М.

від третьої особи-1: Шеремет-Максименко О.А.

від третьої особи-2: Семенко Н.М.

від третьої особи-3: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2023

у справі №911/1088/23 (Суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом ОСОБА_3

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача - 1. ОСОБА_4

2. ОСОБА_5

3. ОСОБА_1

про визнання недійсними рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина", оформлених протоколом від 22.05.2021

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина" про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Чубинська перлина", оформлених протоколом б/н від 22.05.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори були проведені з порушенням порядку повідомлення позивачки та інших співвласників будинку про їх скликання; порядку складання проколу; порядку поіменного голосування на спірних зборах ОСББ; порядку обрання головуючого та секретаря зборів; порядку проведення загальних зборів; рішення прийняті за відсутності кворуму; прийняття зборами рішень з питань, не включених до порядку денного зборів; прийняття рішень з питань, що не віднесені до компетенції загальних зборів ОСББ.

За доводами позивачки, прийняті на спірних загальних зборах рішення порушують її права та законні інтереси, зокрема, право брати участь в управлінні об`єднанням; приймати участь в голосуванні та фіксації її волевиявлення в порядку поіменного голосування.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що всі викладені у позові обставини, крім обставини проведення загальних зборів 22.05.2021, зазначені позивачкою неправдиво або спотворено. Так, зокрема, всі співвласники будинку були письмово повідомлені за два тижні до дня проведення зборів. Такі повідомлення вручалися кожному мешканцю будинку, а також письмові повідомлення були покладені в кожну поштову скриньку квартири, а оголошення були розміщені на дошках в кожному під`їзді.

ОСОБА_6 визнано такою особою, яка обрана головою зборів, оскільки з огляду на те, що певна частина співвласників утрималась від голосування, а певна - голосувала за іншого кандидата, то за обрання ОСОБА_6 головою зборів проголосувало більше співвласників, які прийняли участь у голосуванні по цьому питанню.

Щодо посилань позивачки про прийняття зборами рішень з питань, не включених до порядку денного зборів, відповідач зазначав, що термін "кошторис" - це узагальнений фінансово-плановий документ, який складається з кількох самостійних (окремих) статей доходів та/або витрат. Тож оскільки витрати залежать від доходів в цілому, але кожна окрема стаття, доходів, так і витрат, в процесі голосування може бути скоригована в більшу-меншу сторону, то згідно із загальноприйнятою практикою формування остаточного фінансового плану об`єднання відбувається окремо по статтях доходів та витрат, а не в цілому за весь кошторис одразу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2023 у справі №911/1088/23 у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина" 10290 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення мотивовано наступним:

- суд не вважає доведеною ту обставину, що відповідачем було порушено порядок повідомлення співвласника квартири АДРЕСА_1 , оскільки позивач не надав суду докази чи пояснення, які б свідчили та доводили те, що ОСОБА_7 незаконно проживала у квартирі АДРЕСА_1 . Позивачем не прокоментовано факт голосування такої особи проти волі позивачки;

- досліджуючи листи письмового опитування в контексті дотримання співвласниками всіх необхідних умов та зазначення всіх необхідних відомостей, судом виявлено ряд похибок, що були допущені при голосуванні;

- співставивши відхилення від зафіксованої у протоколі кількості осіб, що взяли участь у голосуванні та кількість голосів (у вимірі площі), що необхідно відрахувати при перевірці голосів співвласників, суд відзначає, що такі недоліки не впливають ані на кворум зборів (більше 50 відсотків співвласників), ані на результати голосування в контексті пунктів 5.3 та 5.5 статуту ОСББ, положення яких дотримано, незважаючи на зазначення у протоколі відсотку голосів відповідно до загальної кількості співвласників, а не до тих, хто приймав участь у голосуванні;

- з приводу тверджень позивача про прийняття загальними зборами питань, що не включені до порядку денного, коли питання порядку денного "Про затвердження кошторису на 2021 рік" стосувалося затвердження встановлення тарифів. Суд не вважає, що така неточність у формулюванні найменування питання порядку денного нівелюється тим, що в кожному з листів письмового опитування деталізовано наведено пропозиції, зокрема питання № 3-5 сформульовані як "затвердити встановлення тарифу", а не "затвердити кошторис ОСББ";

- Суд також відхиляє твердження позивача про те, що зборами 22.05.2021 приймалися рішення, які не віднесені до компетенції загальних зборів згідно статуту та закону, оскільки статутом врегульовано можливість приймати рішення, що були винесені на розгляд загальних зборів, як вищого органу управління, а Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не встановлено обмежень щодо можливості внесення розглянутих загальними зборами питань;

- Оцінивши витрати відповідача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, суд дійшов до висновку про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо співмірності та обґрунтованості. Тому вважає за можливе стягнути з позивача на користь відповідача 10290,00 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачка звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

А саме апелянт посилається на те, що:

- відповідачем в суді першої інстанції не надано жодного доказу належного повідомлення позивачки про скликання та проведення спірних загальних зборів;

- неповідомлення позивачки та інших співвласників належним чином, згідно імперативних вимог Закону, є грубим порушенням їх прав як співвласників будинку;

- відповідач безпідставно визнав прийнятими рішення про затвердження тарифів менше ніж 2/3 загальної кількості усіх співвласників, що є порушенням частин 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п. 5.5 Статуту ОСББ;

- суд вийшов за межі предмету доказування в питаннях щодо місця проживання позивачки та іншої особи ОСОБА_7 , які не стосуються предмета спору;

- позивачкою в заяві від 10.08.2023 заявлялось про те, що замість справжнього власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 підписаний лист опитування іншою особою - ОСОБА_7 , а тому у відповідача була відсутня правова підстава для врахування в розрахунку кворуму голосу особи, яка згідно Державного реєстру речових прав взагалі не є власником квартири;

- оскаржуване судове рішення прийнято на підставі недопустимих доказів - копій листів опитування за відсутності оригіналів, про наявність сумніві про їх відповідність оригіналам заявлялось позивачкою у день ухвалення рішення. Тому на підставі частини 6 статті 91 ГПК України всі копії листів опитування не підлягали врахуванню судом при ухваленні рішення;

- оскаржуваний протокол загальних зборів складено не у відповідності до вимог закону та не відповідає затвердженій уповноваженим органом формі;

- відповідачем не враховано голоси власників всіх нежитлових приміщень будинку, зокрема, майстерні, підземних автостоянок, машиномісць. Про зазначене позивачкою заявлялось в його заявах від 10.08.2023, цим доводам судом не було надано оцінки та залишено без дослідження;

- в 58 листах опитування виявлено порушення імперативних вимог частини 11 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", тому вони не підлягали врахуванню під час підведення підсумків голосування в розрахунку кворуму;

- на розгляд загальних зборів відповідачем в порядку денному винесено одне питання (про затвердження кошторису), а розглянуті інші чотири питання (про затвердження тарифів);

- висновки суду першої інстанції про те, що позивачкою не доведено порушення її прав оспорюваними рішеннями ОСББ є необґрунтованими, оскільки рішення про затвердження нових тарифів порушують майнові права ОСОБА_3 ; рішення про припинення та обрання правління і ревізійної комісії порушують право брати участь в управлінні об`єднанням, обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання. Порушення цих прав виражається у неповідомленні позивачки належним чином про їх скликання та проведення.

Також, скаржником подавались письмові пояснення.

Доводи та заперечення відповідача

У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін, посилаючись на те, що:

- відсутність позивачки за місцем її реєстрації та неповідомлення правління ОСББ про своє фактичне місцезнаходження виключало можливість її особистого повідомлення про скликання і проведення спірних загальних зборів;

- в квартирі позивачки мешкає ОСОБА_7 , яка і взяла участь в письмовому опитуванні і голосувала проти прийняття загальними зборами рішень;

- згідно наданої відповідачем довідки співвласниками багатоквартирного будинку здійснюється внесення внесків за новим тарифом, а саме 84,93 % співвласників сплачують відповідний розмір внеску;

- доводи позивачки про порушення порядку обрання головуючого та секретаря зборів не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються інформацією, наведеною у протоколі загальних зборів з урахуванням додатків до протоколу - Списку співвласників, присутніх на загальних зборах та листів письмового опитування;

- оскільки витрати залежать від доходів в цілому, але кожна окрема стаття, доходів, так і витрат, в процесі голосування може бути скоригована в більшу-меншу сторону, то згідно із загальноприйнятою практикою формування остаточного фінансового плану об`єднання відбувається окремо по статтях доходів та витрат, а не в цілому за весь кошторис одразу. У зв`язку з цим, доводи апелянта про відмінність питань порядку денного і поставлених на голосування в листках опитування питання не є різними;

- доводи позивачки щодо недійсності підписаних листів опитування та неврахування в загальній площі нежитлових приміщень (паркомісць) не розглядались судом першої інстанції у зв`язку із залишенням відповідної заяви без розгляду. Такі доводи не підлягають розгляду і на стадії апеляційного перегляду справи;

- оригінали листів опитування, що є додатком № 6 до протоколу спірних зборів ОСББ, були передані на зберігання державному реєстраторі Бориспільської міської ради Атаманчуку О.О. при подачі заяви на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

Треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 подано відзиви на позовну заяву та апеляційну скаргу, в яких пояснили, що вони є співвласниками Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина", позовні вимоги підтримують повністю, та просять апеляційну скаргу задовольнити повністю, а оскаржене рішення скасувати. Також, в судовому засіданні 20.05.2024 треті особи зазначили, що ними взагалі не сплачуються внески на утримання та використання спільного майна багатоквартирного будинку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., суддів: Ткаченко Б.О., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду (колегією суддів у складі: головуючого судді Майданевич А.Г., суддів: Ткаченко Б.О., Суліма В.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2023 у справі №911/1088/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 18.12.2023.

В судовому засіданні 18.12.2023 представник позивача висловив сумнів стосовно об`єктивності та неупередженості розгляду справи суддями Майданевичем А.Г. та Сулімом В.В., у зв`язку з тим, що ними приймалось рішення у справі №911/2737/27 про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина", оформлених протоколом від 22.05.2021, де вказаними суддями була висловлена позиція щодо рішення загальних зборів об`єднання.

Враховуючи вищенаведені обставини, суддями Майданевичем А.Г. та Сулімом В.В. заявлено самовідвід від розгляду справи №911/1088/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 заяву суддів Майданевича А.Г. та Суліма В.В. про самовідвід у справі №911/1088/23 задоволено. Матеріали справи №911/1088/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Згідно витягу з протоколу повтнорго автоматизованого розподілу судової справи від 21.12.2023 судову справу №911/1088/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 у справі № 911/1088/23 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Алданова С.О. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2023 у справі №911/1088/23 призначено на 12.02.2024.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема на 20.05.2024.

Явка представників учасників справи

Представники позивача та третіх осіб в судовому засіданні 20.05.2024 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.05.2024 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

Третя особа-1 до відзиву на апеляційну скаргу долучила додаткові докази, які просить долучити до матеріалів справи, оскільки вони не були подані до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а саме:

- копію листа ОСББ «Чубинська перлина» №49 від 31.08.2018;

- копію протоколу загальних зборів ОСББ «Чубинська перлина» від 22.02.2022;

- копія додатку №1 - список співвласників присутніх на загальних зборах ОСББ «Чубинська перлина»;

- копію інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна. (а.с. 98118, том 4).

Протокольною ухвалою суду від 29.04.2024 це клопотання задоволено та долучено подані третьою особою-1 додаткові докази.

Також, третя особа-1 долучила до відзиву на апеляційну скаргу від 26.03.2024 копію інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна та просила долучити це доказ до матеріалів справи.

Колегія суддів залишає це клопотання без розгляду, оскільки цей доказ вже було долучено до матеріалів справи разом з відзивом на апеляційну скаргу від 09.11.2023.

У відзиві на позовну заяву та апеляційну скаргу від 26.03.2024 третя особа-3 просить прийняти до розгляду додаток-1 та додаток-2 до апеляційної скарги.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів зазначає, що до апеляційної скарги під додатком-1 до апеляційної скарги долучено список нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 та під додатком-2 до апеляційної скарги долучено недійсні підписні листи письмового опитування на загальних зборах ОСББ «Чубинська перлина» 22.05.2021 (а.с. 23-29, том. 4).

Однак, колегією суддів ці докази не враховуються, оскільки такі не стосуються предмета позову у цій справі.

В судовому засіданні 04.03.2024 ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 усно заявили клопотання про залучення їх до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, оскільки вони є співвласниками ОСББ «Чубинська перлина» та оскаржене рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина", оформлених протоколом від 22.05.2021 впливає на їх права та обов`язки щодо оплати комунальних платежів. Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зазначили, що на час проведення загальних зборів ОСББ «Чубинська перлина» 22.05.2021 року виконували повноваження членів правління багатоквартирного будинку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 залучено до участі у справі №911/1088/23 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ). Зобов`язано ОСОБА_3 у найкоротший строк направити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 копію позовної заяви та апеляційної скарги з додатками, докази чого надати до суду. Роз`яснено ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на позовну заяву та на апеляційну скаргу в письмовій формі у найкоротший строк, але не пізніше 20.03.2024. Встановлено ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 найкоротший строк для надання письмових пояснень по суті спору в письмовій формі, але не пізніше 20.03.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

17.04.2024 позивачем до своїх пояснень долучено клопотання про визнання доказів недопустими в порядку ст.ст. 46, 77, 91 ГПК України, в якому останній просить перевірити виконання судом першої інстанції наданих учасниками справи копій документів вимогам законодавства та на відповідність їх оригіналам, а також позивач просить визнати недопустимими доказами копії

Щодо цього клопотання, колегія роз`яснює позивачу, що здійснення оцінки доказів, в тому числі щодо їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбачених ст.ст. 76-79 ГПК України, буде здійснено колегією суддів в нарадчій кімнаті при прийнятті рішення по суті справи у відповідності до вимог до ст.ст. 269, 270 ГПК України.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення зміни з викладенням мотивувальної його частини в редакції даної постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24.04.2021 було проведено засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чубинська перлина», на якому були присутні члени правління об`єднання у кількості 8 осіб, та вирішено, крім іншого - провести загальні збори членів об`єднання на 22.05.2021 р. о 12 год. 00 хв., тощо. Про що, за наслідками проведення вказаного засідання правління об`єднання було складено і підписано протокол № 14 від 24.04.2021 р. засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Чубинська перлина". Зазначені обставини встановлено в судовому рішенні у справі №911/2737/21, які позивачкою в порядку частини 5 статті 75 ГПК України не спростовано.

22.05.2021 були проведені загальні збори співвласників ОСББ «Чубинська перлина», результати прийнятих рішень оформлені протоколом б/н від 22.05.2021.

З наявної в матеріалах справи копії протоколу загальних зборів ОСББ «Чубинська перлина» б/н від 22.05.2021 вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 232 особи. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 12 763 кв.м.

В загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 44 особи, а у письмовому опитуванні взяли участь - 143 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 8 327,7 кв.м.

В протоколі зазначено наступний порядок денний: 1) фінансово-господарський звіт за 2020 рік та 1-4.2021; 2) затвердження кошторису на 2021 рік; 3) затвердження Статуту ОСББ «Чубинська перлина»; 4) зміни в складі правління; 5) різне.

Головою загальних зборів обрано М`якенького М. («за» - 13 чоловік), а секретарем - Загоранська А. («за» - 18 чоловік).

По питанню другому порядку денного (затвердження кошторису на 2021 рік) в протоколі наведені результати голосування співвласників за кожним тарифом окремо, зокрема, за тариф на утримання будинку в розмірі 7,09 грн/кв.м. - «за» 7307 кв.м.; «утримались/проти» - 1020 кв.м.; пропозицію підтримано 57,25 % голосів;

за тариф послуг опалення на рівні 31 грн/ев.м. - «за» 7482 кв.м.; «утримались/проти» - 845 кв.м.; пропозицію підтримано 58,62 % голосів;

за тариф до ремонтного фонду в розмірі 1 грн/кв.м. - «за» 7287 кв.м.; «утримались/проти» - 1040 кв.м.; пропозицію підтримано 57,10 % голосів;

за тариф до резервного фонду в розмірі 1 грн/кв.м. - «за» 7446 кв.м.; «утримались/проти» - 881 кв.м.; пропозицію підтримано 58,34 % голосів.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів ОСББ "Чубинська перлина" оформлених протоколом від 22.05.2021, позивач наголошував на тому, що прийнятим рішенням було порушено права позивача. Зокрема позивач вказав, що рішенням зборів про затвердження тарифів на утримання будинку у визначеному розмірі порушено майнові права позивача, адже позивачу нараховано та вимагається сплата коштів згідно щомісячних рахунків на сплату комунальних послуг. Разом з тим, позивач вважає, що було порушено її право брати участь в управлінні об`єднанням; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто; зафіксувати своє волевиявлення в порядку поіменного голосування, що в загальному можна вважати порушенням корпоративних прав позивача, а також інших співвласників будинку, як членів ОСББ.

Позивач заявляла, що об`єднанням було порушено порядок повідомлення позивача та інших співвласників будинку про скликання загальних зборів, порядок складання протоколу, порядок поіменного голосування, порядок обрання головуючого та секретаря зборів, порядок проведення зборів. У своїх твердженнях позивач посилався на положення статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку".

Позивачка стверджує, що рішення прийнято шляхом скликання та проведення загальних зборів без відома позивача. Протокол загальних зборів, на думку позивачки, сам по собі містить ряд недоліків (порушень): не відповідає формі, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики; не містять інформації про співвласників, які взяли участь у загальних зборах; не містить інформації про голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, з особистим підписом кожного, хто проголосував згідно вимог закону; оформлений 07.07.2021 року через півтора місяця після проведення самих - загальних зборів 22.05.2021 року, з порушенням строків визначених законом.

За доводами позивачки протокол підписано не легітимно обраними головуючим та секретарем, оскільки вони обрані не більшістю голосів присутніх учасників зборів. Також позивач вважає, що відповідачем загальні збори були проведені всупереч положенням розділів 4 (Статутні органи об`єднання, їх повноваження та порядок формування) та 5 (Порядок скликання та проведення загальних зборів. Періодичність проведення загальних зборів. Порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них. Перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів) статуту ОСББ. Позивач акцентував увагу суду також на тому, що загальними зборами були прийняті питання, не включені до порядку денного зборів, а також стосовно питань, які ані законом, ані статутом ОСББ не віднесені до компетенції загальних зборів.

Рішення загальних зборів, за твердженнями позивачки, прийнято за відсутності кворуму, оскільки замість мінімально необхідних відповідно до пункту 5.3 статуту відповідача 117 співвласників, на загальних зборах були присутні лише 44 учасники. Тож такі збори фактично мали б бути визнані такими, що не відбулися.

Також позивачка з посиланням на положення частин 14-16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вважає, що рішення загальних зборів про затвердження нових тарифів могло бути прийнято у випадку, якщо за нього проголосували не менше 2/3 загальної кількості усіх співвласників. Однак, такої кількості голосів в протоколі б/н від 22.05.2021 не зафіксовано, що є доказом відсутності кворуму.

На переконання позивачки загальними зборами прийнято рішення з питань, не включених в порядок денний, а саме відповідачем було винесено на розгляд згідно порядку денного «про затвердження кошторису на 2021 рік», однак на голосування в письмовому опитуванні було винесено питання затвердження відповідних тарифів.

ОСББ "Чубинська перлина" внесло на затвердження загальних зборів співвласників «тариф» в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а не внески і платежі згідно Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Наведене, на думку позивачки, є підставою для ствердження, що спірними загальними зборами прийнято рішення не віднесені до їх компетенції.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За приписами статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частин 1, 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Частинами 1-3 статті 10 названого Закону передбачено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Згідно частини 4 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

У постанові від 14.07.2022 у справі № 756/7632/18 Верховний Суд виклав правову позицію, відповідно до якої згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення зборів направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Водночас Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" чітко не встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів необхідно надсилати на адресу реєстрації співвласників та/або за адресою розташування нежитлового приміщення.

В свою чергу, частиною четвертою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Отже, нормою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а нормою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку).

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 916/86/20 та від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20.

Позивачка стверджує, що її не було належним чином повідомлено про проведення спірних загальних зборів, оскільки відповідне повідомлення не було направлене за її адресою рекомендованим листом.

В свою чергу відповідач, заперечуючи проти означених доводів, зазначав, що письмові повідомлення про скликання загальних зборів за два тижні до дня їх проведення вручались кожному мешканцю, або були покладені в поштову скриньку відповідної квартири, а також були розміщені на дошках оголошень в кожному під`їзді та на дверях під`їзду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач до справи не надав доказів надіслання позивачці засобами поштового зв`язку повідомлення про проведення спірних загальних зборів рекомендованим листом на адресу сторони.

Однак, відповідне повідомлення розміщувалось в загальнодоступному місці багатоквартирного будинку, а тому позивачка, що проживає у відповідній квартирі (на чому вона наполягає у своїх заявах по суті спору) не була позбавлена можливості ознайомитися з відповідною інформацією та взяти участь в їх проведенні, а отже і реалізувати своє право на управління об`єднанням.

Про вчинення відповідачем дій із розміщення зазначеного оголошення додатково свідчить факт прибуття та участь в зборах інших 43 співвласників, зокрема, ОСОБА_5 , яка хоча в межах розгляду спору у справі № 911/2737/21 доводила неналежне її повідомлення про проведення зборів (ненадіслання рекомендованого листа), проте згідно списку співвласників буд. АДРЕСА_2 присутніх на загальних зборах ОСББ «Чубинська перлина» 22 травня 2021 року була присутньою на зборах. Такі обставини встановлені судовим рішенням у названій справі та не спростовані в порядку частини 5 статті 75 ГПК України.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21 зазначив, що порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

Також колегія суддів враховує, що у постанові від 21.09.2022 у справі № 908/433/21 Верховний Суд зазначив, що: "…колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що навіть у разі невідправлення поштових повідомлень рекомендованими листами, право позивачки бути присутньою та голосувати на загальних зборах 18.03.2018 не було порушено, адже повідомлення співвласників багатоквартирного будинку про скликання загальних зборів та про порядок денний запланованих загальних зборів, яке було здійснено шляхом розміщення повідомлення в загальнодоступних місцях при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку, не суперечить вимогам чинного законодавства та положенням статуту відповідача".

В контексті вищенаведених правових позицій та встановлених у даній справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що аргументація позивачки щодо порушення відповідачем процедури надіслання їй саме рекомендованим листом повідомлення про проведення спірних загальних зборів не може бути безумовною та достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом б/н від 22.05.2021.

Посилання апелянта на те, що суд вийшов за межі предмету доказування в питаннях щодо місця проживання позивачки та іншої особи ОСОБА_7 , колегія суддів визнає неприйнятними, позаяк місцевий господарський суд під час дослідження матеріалів справи встановив наявність листка опитування квартири АДРЕСА_1 , що був підписаний не позивачкою. Тож в розрізі цих обставин судом констатовано, що позивачкою не надано доказів чи пояснень, які б свідчили та доводили те, що ОСОБА_7 незаконно проживала у квартирі АДРЕСА_1 . Позивачкою не прокоментовано факт голосування такої особи проти прийняття загальними зборами рішень та, відповідно, що це не узгоджується з волею ОСОБА_3 , якою пред`явлено позов у цій справі про визнання їх недійсними.

Крім того, сторона відповідача наполягала на тому, що позивачка за адресою місцезнаходження квартири АДРЕСА_6 не проживає, про що свідчить надані докази (довідка та акт) та голосування в листі опитування ОСОБА_7 . Іншої адреси позивачка не повідомила. Відсутність позивачки за місцем її реєстрації та неповідомлення правління ОСББ про своє фактичне місцезнаходження, на думку відповідача, виключало можливість її особистого повідомлення.

Щодо порядку складання проколу, поіменного голосування на зборах, обрання головуючого та секретаря зборів

Позивачка, обґрунтовуючи підстави недійсності прийнятих спірними загальними зборами рішень, посилається на те, що протокол б/н від 22.05.2021 оформлений всупереч визначеній наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 № 203 формі; не містить інформації про співвласників, які взяли участь у загальних зборах; не містить глоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів; не містить особистого підпису кожного, хто проголосував; протокол від 22.05.2021, нотаріально оформлений 07.07.2021 - через півтора місяці після проведення зборів. Протокол не містить інформації про поіменне голосування осіб, що були присутні на загальних зборах.

В змісті цих доводів, апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Частиною 6 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

При цьому, частина 6 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містить вимоги щодо оформлення рішення особистим підписом кожного, хто проголосував за обрання голови зборів, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Не містить такої вимоги і форма протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 № 203, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.09.2015 за № 1083/27528.

Також колегія зазначає, що обрання головуючого на засідання та секретаря не є за своєю суттю порядком денним, а є процедурним питанням, щодо якого не встановлено вимоги у проставленні підписів співвласників під відповідним варіантом голосування. Стосовно тверджень позивачки з приводу відсутності результатів голосування з вказаного питання (обрання голови зборів та секретаря) суд зазначає, що ця обставина ніяким чином не вплинула б на результати голосування порядку денного та прийняття зборами рішень по суті питань. До того ж позивачкою не доведено, яким чином вказаними обставинами порушуються її права.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19, де Суд, вирішуючи питання про те, чи розповсюджується вимога щодо оформлення рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти") на будь-яке рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, у тому числі і щодо обрання голови та секретаря зборів, як визначено у статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», дійшов висновку, що голова та секретар зборів обираються більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників із наступним занесенням результатів голосування по цьому процедурному питанню в протокол загальних зборів. З огляду на зазначене, Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи позивача про необхідність підтвердження особистим підписом результатів голосування співвласниками, які були присутніми та приймали участь у голосуванні.

Відносно аргументів про порушення строків нотаріального оформлення протоколу колегія суддів зазначає, що встановлений статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" п`ятнадцятиденний строк на проведення письмового опитування не є тотожним строку оформлення протоколу, позаяк вірне відображення в протоколі результатів голосування обумовлено не лише збором волевиявлення співвласників, а й здійснення підрахунку голосів та перевірки правомочностей на голосування осіб, що є більш тривалим аніж сам процес проведення опитування. Ані Законом, ані статутними документами чіткого строку на оформлення протоколу як документу з фіксації результатів голосування не встановлено.

Твердження позивачки про нелегітимність обрання голови та секретаря загальних зборів не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів, оскільки не будь-яке порушення процедури скликання та проведення загальних зборів є підставою для визнання їх недійсними.

Щодо порядку проведення загальних зборів

Згідно п. 4.4 Статуту ОСББ (в редакції 2009) загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше половини членів об`єднання.

Пунктом 5.3 статуту ОСББ закріплено, що загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше 50 (п`ятдесяти) відсотків членів об`єднання. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів об`єднання, які присутні на загальних зборах.

Пункт 5.4 статуту ОСББ визначає, що у разі відсутності кворуму для проведення загальних зборів Правління визначає нову дату і час їх проведення, про що члени об`єднання повідомляються додатково. Нові збори призначаються не раніше 14 днів і не пізніше 30 днів з моменту зборів, що не відбулися, і є чинними, якщо на них присутні не менше 30 відсотків членів об`єднання. На таких зборах рішення приймаються 3/4 голосів присутніх членів об`єднання.

Обґрунтовуючи дану підставу недійсності оспорюваних рішень загальних зборів позивачка з посиланням на положення п. п. 4.4, 5.3, 5.4 Статуту ОСББ зазначає, що оскільки на загальних зборах були присутні лише 44 особи, що становить менше половини усіх членів об`єднання, то на них був відсутній кворум, а отже повинні були бути визнані такими, що не відбулись.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими ствердженнями сторони, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції станом н час скликання та проведення спірних загальних зборів) кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що редакція зазначеної норми зазнала змін на підставі Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", яким фактично було скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень. Тобто за чинної редакції Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" скільки б співвласників не прийшло на загальні збори - загальні збори є правомочними і голосування проводиться. Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 911/4261/16, від 18.04.2023 у справі № 916/3278/21, від 02.05.2024 у справі № 910/10400/22.

Разом з тим, частиною 2 статті 7 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов`язковим.

В контексті викладеного також слід наголосити на тому, що статут є локальним нормативним актом, тоді як закон має більшу юридичну силу, тому у разі, якщо положення статуту суперечать закону, судам слід керуватися саме нормами закону (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 910/10463/19, від 16.11.2021 у справі № 912/947/20, від 18.04.2023 у справі № 916//3278/21).

Отже, враховуючи те, що чинна на час проведення спірних загальних зборів редакція Статуту ОСББ "Чубинська перлина" 2009 року не відповідала унормованій статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" процедурі проведення загальних зборів, то у даному випадку підлягають перевірці судом обставини дотримання відповідачем цієї процедури в розрізі змісту саме норм Закону.

Судом першої інстанції, зокрема, на підставі списку співвласників буд. АДРЕСА_2 присутніх на загальних зборах ОСББ «Чубинська перлина» 22 травня 2021 року встановлено участь в спірних загальних зборах 43 співвласника, кількість яких є недостатньою для прийняття рішень (загальна чисельність членів об`єднання 232 особи).

Відповідач, керуючись положеннями частини 15 статті 10 названого Закону, провів письмове опитування співвласників, які не голосували на цих зборах.

Колегією встановлено, що під час підрахунку голосів, відповідно до вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», загальні результати голосування було визначено як з урахуванням кількості голосів, поданих за відповідне питання під час проведення загальних зборів 22.05.2021, так і з урахуванням письмового голосування співвласників, які не брали участь в загальних зборах (листків опитування).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що під час проведення 22.05.2021 загальних зборів відповідачем було дотримано визначену статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» процедуру їх проведення, а тому підстави для визнання недійсними прийнятих на них рішень загальних зборів з наведених позивачкою мотивів в цій частині, - відсутні.

Щодо порядку підрахунку голосів для визначення необхідної кількості для прийняття відповідних рішень

Частиною 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Велика Палата Верховного Суду у п.8.46 постанови від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 зазначала, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону про ОСББ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Вказана правова позиція була врахована та підтримана також у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №914/3112/20.

Тобто, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що для визначення кількості голосів, необхідних для прийняття рішень з питань, визначених у частині 14 статті 10 названого Закону, судам необхідно застосовувати не лише норми цієї статті, а й положення статуту ОСББ, позаяк від змісту останнього залежить визначення необхідної кількості голосів для прийняття відповідного рішення - або 2/3 від усіх членів об`єднання, або більшістю голосів співвласників.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка у своїй позовній заяві стверджувала, що оскільки частиною 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п. 5.5 Статуту ОСББ визначено норму про необхідну кількість більшості голосів для прийняття рішень щодо визначення розміру внеску та платежів (2/3 загальної кількості усіх співвласників), то відсутність в протоколі б/н від 22.05.2021 такої кількості голосів є додатковим свідченням відсутності кворуму.

Надаючи оцінку доводам позивачки щодо відсутності необхідної кількості голосів співвласників під час прийняття оскаржуваних рішень (2/3 загальної кількості усіх співвласників), суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 5.5 статуту ОСББ (в редакції 2009 року) визначено перелік питань, з яких рішення приймаються кваліфікованою більшістю голосів (3/4 голосів присутніх на зборах) питання про затвердження кошторису, річного звіту, визначення розміру внесків та платежів членів об`єднання.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, позаяк імперативно встановленими приписами частини 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає альтернативу визначення необхідної кількості голосів між 2/3 від усіх членів об`єднання або між простою більшістю голосів співвласників.

В п. 5.5 Статуту ОСББ (в редакції 2009 року) визначено, що рішення про затвердження кошторису, річного звіту, визначення розміру внесків та платежів членів об`єднання приймаються кваліфікованою більшістю голосів - 3/4 голосів присутніх на зборах. Отже, зазначене положення Статуту ОСББ суперечить вищенаведеній нормі Закону, а тому не підлягає врахуванню при визначені цього питання.

Поряд з цим, колегія суддів також не може погодитися і з доводами апеляційної скарги про те, що обрахунок необхідної кількості голосів для прийняття рішення із визначення розміру внеску та платежів слід здійснювати виходячи із 2/3 від усіх членів об`єднання, адже Статут ОСББ не встановлює саме таку кількість голосів для прийняття цього рішення.

Відтак, в контексті наведеної вище правової позиції та встановленої у даній справі обставини відсутності в статуті відповідача умови про визначення кількості голосів для прийняття рішення виходячи із 2/3 від усіх членів об`єднання, апеляційна інстанція вважає, що у даному випадку рішення про затвердження розміру внеску та платежів буде вважатися прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів співвласників об`єднання.

Як вже зазначалось у цій постанові, по питанню другому порядку денного (затвердження кошторису на 2021 рік) в протоколі наведені результати голосування співвласників за кожним тарифом окремо, зокрема,

- за тариф на утримання будинку в розмірі 7,09 грн/кв.м. - «за» 7307 кв.м.; «утримались/проти» - 1020 кв.м.; пропозицію підтримано 57,25 % голосів;

- за тариф послуг опалення на рівні 31 грн/ев.м. - «за» 7482 кв.м.; «утримались/проти» - 845 кв.м.; пропозицію підтримано 58,62 % голосів;

- за тариф до ремонтного фонду в розмірі 1 грн/кв.м. - «за» 7287 кв.м.; «утримались/проти» - 1040 кв.м.; пропозицію підтримано 57,10 % голосів;

- за тариф до резервного фонду в розмірі 1 грн/кв.м. - «за» 7446 кв.м.; «утримались/проти» - 881 кв.м.; пропозицію підтримано 58,34 % голосів.

В додатку до протоколу викладено результати голосування співвласників визначенням по кожному питанню порядку денного шляхом відображення чисельної кількості голосів, відсотків, суті рішення (а.с. 35 том 3).

Визначення відповідачем відсотку голосів за прийняття рішення про затвердження того чи іншого розміру внеску здійснено виходячи із загальної чисельності усіх членів об`єднання та, відповідно, становить більше половини усіх співвласників. Наведене свідчить про наявність необхідної кількості голосів співвласників під час прийняття оскаржуваних рішень по розмірам внесків.

Водночас, надаючи оцінку кожному листку опитування, на недоліки оформлення яких вказувала позивачка лише в заяві про доповнення підстав позовних вимог (доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин), суд першої інстанції вийшов за межі підстав позовних вимог. Позаяк ця заява згідно ухвали суду від 15.08.2024 була залишена без розгляду, а позовна заява не містить жодних обґрунтувань щодо неправильності визначення кількості голосів, що відображена у тексті протоколу спірних загальних зборів. В позові позивачка, зазначаючи про відсутність кворуму для прийняття рішення загальними зборами ОСББ, стверджувала про відсутність необхідної кількості голосів (2/3 загальної кількості усіх співвласників) для прийняття рішення по внескам.

Зважаючи на вищевикладене, а також унормований чинним процесуальним законом принцип диспозитивності господарського процесу, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про встановлені недоліки в оформленні листів опитування підлягають виключенню з мотивувальної частини оскаржуваного рішення. Однак, загальне виснування про відсутність правових підстав для визнання недійсним оскаржуваних рішень з мотивів позовної заяви про відсутність кворуму, - визнається Судом правомірним.

В змісті наведених висновків відхиляються і доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для врахування 58 листів опитування, що були оформленні з недоліками; помилкового неврахування відповідачем голосів власників всіх нежитлових приміщень будинку, зокрема, майстерні, підземних автостоянок, машиномісць; помилкового врахування листка опитування, що підписаний не позивачкою, - адже такими підставами позовна заява не обґрунтовувалась. Тоді як, за змістом частини 5 статті 269 ГПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги про прийняття судом рішення на підставі недопустимих доказів та наявності підстав для застосування приписів частини 6 статті 91 ГПК України щодо копій листів опитування Суд зазначає, що у справі відсутнє відповідне клопотання сторони позивача про наявність сумнівів у відповідності цих копій оригіналу. Колегія суддів, прослухавши запис судового засідання від 29.08.2023 року, проведеного за допомогою звукозаписувального технічного засобу, встановлено, що судом першої інстанції досліджувались надані на огляд оригінали протоколу від 22 травня 2021 року та Статуту ОСББ в редакції 2009 року (чинний на час проведення спірних загальних зборів), заперечень сторона позивачки по доказам не мала.

З приводу неможливості надання на огляд оригіналів листів опитування відповідачем на вимогу суду письмово викладено пояснення про їх знаходження у державного реєстратора, що йому подавались для проведення відповідних реєстраційних дій. В свою чергу позивачка, добросовісно керуючись своїми процесуальними правами, відповідного клопотання про витребування у реєстратора таких документів суду не заявляла, а суд в силу приписів статті 14 ГПК України не здійснює збирання доказів. Лише в судових дебатах представник позивачки висловлював свої міркування щодо недоведеності відповідачем обставин знаходження оригіналів листів опитування саме у реєстратора згідно поданого доказу (опис документів, що подається заявником для проведення державної реєстрації змін - а.с. 188 том 3). Проте це не позбавляло сторону звернутися до суду з клопотанням про витребування оригіналів у реєстратора.

Щодо тверджень апелянта про подання відповідачем наведеного вище доказу з порушенням строків, встановлених статтею 80 ГПК України (після закінчення підготовчого провадження) колегія зазначає, що він був наданий на вимогу суду після з`ясування обставин відсутності у відповідача оригіналів. При цьому, зазначена обставина відсутності документів у сторони жодним чином не доводить факту підробки, фальсифікації листів опитування чи не проведення письмового опитування взагалі з огляду на наявність таких документів в належним чином завірених копіях, що подавались позивачем і відповідачем.

Зважаючи на те, що у суд не виникло сумнівів про невідповідність наданих відповідачем копій листів опитування, а позивачкою відповідного клопотання не заявлялось (про що свідчить запис судового засідання від 29.08.2023 року), колегія суддів у даному випадку не вбачає підстав для висновку про порушення судом попередньої інстанції норм процесуального закону, які призвели б до неправильного вирішення справи. Тобто визначених пунктом 4 частини 1, частини 2 статті 277 ГПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційною інстанцією не встановлено.

Щодо доводів позовної заяви про прийняття зборами рішень з питань, не включених до порядку денного зборів та прийняття рішень з питань, що не віднесені до компетенції загальних зборів ОСББ

На обґрунтування названої підстави недійсності оспорюваних рішень загальних зборів позивачка в своєму позову зазначає, що в протоколі б/н від 22.05.2021 порядком денним було визначено питання: "Про затвердження кошторису на 2021 рік". Тоді як, в письмових листках опитування значиться відомості про голосування щодо затвердження чотирьох тарифів.

У цьому зв`язку, колегією суддів встановлено, що на першій сторінці протоколу наведено перелік питань порядку денного, де в п. 2 визначено: "Про затвердження кошторису на 2021 рік". На другій сторінці протоколу відображено голосування учасників об`єднання по кожному внеску (тарифу).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

За змістом статті 21 названого Закону коштами об`єднання, зокрема, є внесків і платежів співвласників; коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об`єднання. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 викладено правову позицію, відповідно до якої кошторис - це затверджений у встановленому порядку фінансово-плановий документ, який містить відповідні статті і суми витрат коштів на утримання ОСББ. Прийняття рішення про затвердження кошторису є реалізацією господарських функцій у такому непідприємницькому товаристві його вищим органом управління - зборами ОСББ.

Отже, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, як основної мети створення об`єднання, поставлено в залежність від затвердження і прийняття співвласниками рішення про перелік та розмір внесків, що є складовими змісту статей кошторису об`єднання.

Відтак, вирішення питання про визначення переліку та розмірів внесків співвласників та питання затвердження кошторису не можуть бути розцінені як такі, що є різними за своїм змістом, бо функціональне призначення кошторису спрямовано саме на забезпечення розміру витрат об`єднання з утримання спільного майна, що покриваються за рахунок відповідних внесків співвласників.

В змісті наведених висновків, колегія суддів визнає неприйнятними доводи апелянта про те, що спірними загальними зборами було прийнято рішення з питань, не включених до порядку денного зборів.

Також апеляційна інстанція відхиляє як необґрунтовані доводи позивачки про те, що формулювання в протоколі назви внеску словом «тариф» є свідченням прийняття зборами рішення, що не віднесено до його компетенції. Адже визначення внеску словом «тариф» жодним чином не змінює правової природи таких платежів як таких, що підлягають внесенню співвласниками задля забезпечення належного утримання та використання спільного майна багатоквартирного будинку. Отже відповідні неточності, на думку колегії суддів, не впливають на результати голосування та зафіксоване у протоколі та опитувальних листках волевиявлення самих співвласників з питань порядку денного зборів.

Поряд з цим, Суд звертає увагу на те, що позивачка в питанні визначення кількості голосів для прийняття рішення щодо визначення розміру внеску та платежів згідно частини 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не ставить під сумнів прийняття зборами рішень саме щодо внесків співвласників. Проте, обґрунтовуючи іншу підставу позову, одночасно наполягає на відсутності у співвласників правомочностей на визначення «тарифу». Тобто позов містить взаємосуперечливі аргументи.

На запитання суду апеляційної інстанції представник позивачки повідомив, що оскільки сторона вважає завищеними внески згідно прийнятого загальними зборами спірного рішення, то ОСОБА_3 взагалі не сплачує внески на утримання та використання спільного майна багатоквартирного будинку. Наведене, на переконання Суду, не відповідає добросовісній поведінці сторони спірних правовідносин, позаяк незгода із завищенням розміру внеску не звільняє її від обов`язку належним чином утримувати спільне майно, зокрема, в частині розміру внеску в якому вони сплачувались до прийняття спірного рішення зборів.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Водночас Суд наголошує, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Разом з тим, Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Водночас, неповідомлення співвласника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, проте з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26.10.2022 року у справі № 916/1010/21, від 08.02.2023 року у справі № 904/3783/21.

За змістом частини першої статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право, зокрема брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання.

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (частини 1 статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Отже, право співвласника брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання, (що охоплює собою, зокрема і право співвласника бути обізнаним про скликання загальних зборів, право брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного), а також право обирати статутні органи об`єднання гарантоване законом.

Проте, як уже зазначалося, сам лише факт неповідомлення співвласника про проведення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є безумовною та самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Так, зокрема, ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо співвласник, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- обставини існування безумовних підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

та /або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах ні безпосередньо на зборах, ні шляхом письмового опитування, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, прийняті з порушенням порядку голосування.

Крім того, для визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників, що оскаржуються з підстав порушення порядку скликання та проведення зборів, зокрема з підстав неповідомлення про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто суду необхідно з`ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.

Подібні правові висновки Верховного Суду містяться, зокрема у постановах від 08.02.2022 року у справі № 918/964/20, від 22.09.2022 року у справі № 924/1146/21, а також у постановах від 17.11.2022 року у справі № 904/7841/21, від 24.11.2022 року у справі № 914/343/22.

Враховуючи те, що за результатами дослідження усієї сукупності наявних в матеріалах справи доказів Судом не встановлено фактів порушень, які є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, колегія суддів не вбачає підстав для визнання обґрунтованими заявлених у цій справі позовних вимог.

Крім того, з урахуванням обставин справи щодо недоведення позивачкою факту безпосередньої неможливості взяти участь у загальних зборах через ненадіслання на її адресу рекомендованого листа-повідомлення, проте його розміщення в загальнодоступному місці будинку, Суд не може визнати достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням відповідачем процедури повідомлення, на чому наполягає апелянт.

Апеляційним господарським судом також враховано, що спірні рішення загальних зборів спрямовані на забезпечення утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а тому підлягає врахуванню принцип пропорційності справедливої рівноваги (балансу) між інтересами одного співвласника на протидію інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які реалізували свої права на участь в управлінні справами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, були присутні на загальних зборах 22.05.2021 року та прийняли оспорювані рішення.

Так, в постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 зазначено, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 вказав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 924/1225/21.

В контексті викладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач взагалі не сплачує внески на утримання та використання спільного майна багатоквартирного будинку. Наведене, на переконання суду, не відповідає добросовісній поведінці сторони спірних правовідносин, позаяк незгода із завищенням розміру внеску не звільняє її від обов`язку належним чином утримувати спільне майно, зокрема, в частині розміру внеску в якому вони сплачувались до прийняття спірного рішення зборів.

Водночас, однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Отже добросовісною та розумною у зазначених обставинах була б поведінка сторони, яка, не погоджуючись із підвищення розміру внесків, продовжувала б сплачувати ці внески у розмірі, який діяв до прийняття загальними зборами ОСББ рішення про підвищення їх розміру. В іншому випадку ця сторонами безпідставно повністю уникає виконання свого обов`язку щодо утримання будинку та прибудинкової території передбаченого законом, покладаючи додатковий тягар на інших співвласників багатоквартирного будинку.

В сенсі наведеного необхідно зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 11.08.2021 у справі №909/436/20, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20).

В змісті наведених правових позицій колегія суддів зазначає, що позивачка, посилаючись на порушення прав та законних інтересів, не навела, в чому саме полягає таке порушення кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів та яким чином скасування рішень загальних зборів відновить права та законні інтереси ОСОБА_3 . Тоді як, у кожному конкретному випадку суд має перевіряти наявність підстав для визнання недійсним рішення, ухваленого щодо кожного питання порядку денного загальних зборів, якщо не було встановлено безумовних підстав для визнання недійсними рішень.

Отже, з урахуванням принципу пропорційності справедливої рівноваги (балансу) між інтересами усіх співвласників та позивачки, підстави для задоволення позову у цій справі відсутні. Позаяк визнання недійсним спірних рішень загальних зборів, оформлених протоколом б/н від 22.05.2021, призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення більшості яких було спрямовано саме на встановлення визначених в протоколі розмірів внесків, зміни правління ОСББ та вирішення інших організаційних питань.

Оскільки питання правомірності розподілу судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній скарзі не порушено, а судом апеляційної інстанції підстав виходу за межі доводів скарги не встановлено, перегляд справи здійснено в порядку частини 1 статті 269 ГПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частин 1, 4 статті 277 ГПК України, підставами для зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За результатом апеляційного перегляду справи, колегія суддів встановила, що при прийнятті оскарженого рішення місцевий господарський суд хоч і дійшов вірних висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову, однак в його мотивувальній частині допустив помилкове застосування норм матеріального та процесуального права.

Відтак, оскаржуване рішення підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови та залишенню без змін резолютивної частини. Апеляційна скарга залишається без задоволення, оскільки викладені в ній доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2023 у справі №911/1088/23 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Київської області від 29.08.2023 у справі №911/1088/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 27.05.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков