Ухвала

від 25.06.2024 по справі 911/1088/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1088/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Черногуза А. Ф.

від 29.08.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Корсак В. А., Алданова С. О., Євсіков О. О.

від 20.05.2024

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про визнання недійсними рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина", оформлених протоколом від 22.05.2021,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина" про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 22.05.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори були проведені з порушенням порядку повідомлення ОСОБА_1 та інших співвласників будинку про їх скликання; порядку складання проколу; порядку поіменного голосування на спірних зборах ОСББ; порядку обрання головуючого та секретаря зборів; порядку проведення загальних зборів; прийняттям рішень за відсутності кворуму; прийняттям зборами рішень з питань, не включених до порядку денного зборів; прийняттям рішень з питань, що не віднесені до компетенції загальних зборів ОСББ. Прийняті на спірних загальних зборах рішення порушують права та законні інтереси ОСОБА_1 , зокрема, право брати участь в управлінні об`єднанням; приймати участь в голосуванні та фіксації її волевиявлення в порядку поіменного голосування.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2023 у справі № 911/1088/23 у задоволенні позову відмовлено повністю. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина" 10 290,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою від 20.05.2024 Північний апеляційний господарський суд змінив рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2023 у справі № 911/1088/23, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

03 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 911/1088/23.

18 червня 2024 року на адресу Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описок в касаційній сказі на рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 911/1088/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 911/1088/23 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключних випадків, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржниця зазначає, що протокол загальних зборів ОСББ від 22.05.2021, оформлений 07.07.2021 на нотаріальному бланку, підписаний не легітимно обраним головуючим та секретарем зборів, що є порушенням частини 6 статті 6, частини 3 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Стосовно наявності обставин, визначених частиною 1 та 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, як підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу, ОСОБА_1 , зауважує що:

- суди взяли до уваги прийняття загальними зборами рішень, не підтверджених належними та допустимими доказами як поіменного голосування, так і письмового опитування; відсутність оригіналів всіх підписаних листів - листків письмового опитування після загальних зборів 22.05.2021;

- судом апеляційної інстанції проігноровано та не надано оцінку свідченням третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , викладеним в їх відзивах від 07.11.2023 та від 20.03.2024 про те, що Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина" позбавлено співвласників права голосу, адже у протоколі та його додатках відсутнє поіменне голосування за питання порядку денного;

- суди не дослідили в повній мірі витребувані у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чубинська перлина" документи на предмет перевірки результатів поіменного голосування та письмового опитування; формально підійшли до питання дослідження наданої скаржницею інформаційної довідки № 316512437 від 01.12.2022 з Державного реєстру речових прав щодо підстав для державної реєстрації кожного нежитлового приміщення.

Суд визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги ОСОБА_1 в частині наявності виключних випадків касаційного оскарження, передбачених пунктами 3 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, в касаційній скарзі ОСОБА_1 відсутнє належне обґрунтування наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із наведеним, Суд вважає за необхідне зауважити, що у разі, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко, послідовно та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Водночас в касаційній скарзі ОСОБА_1 викладає обставини справи, доводи щодо незгоди з оскаржуваними рішеннями загальних зборів, зауважує про незгоду із ухваленими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку із чим наводить низку постанов Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду з описом їх змісту, окремим цитуванням деяких абзаців та окремих речень, при цьому не зазначає норму права (норми права) щодо застосування якої (яких) викладені висновки у наведених постановах, та не вказує які саме висновки, викладені щодо конкретної норми права (норм права), не враховані судами першої та/або апеляційної інстанцій при ухваленні рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 911/1088/23.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржниці строку для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом уточнення обґрунтування наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: наведення норми/норм права (пункту, частини, статті/статей), яку/які невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій; наведення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 911/1088/23 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко