Рішення

від 17.05.2024 по справі 906/919/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/919/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Гончаренко Д.С. - представник, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

Ковальов О.Р. - виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

від відповідача: Клинчук І.В. - довіреність №б/н від 01.09.2023,

Жалінський В.Б. - виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші"

про стягнення 91 802,95грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.05.2024 до 17.05.2024.

Процесуальні дії по справі.

Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради про стягнення завданих збитків у розмірі 91 802,95грн, а також судових витрат.

Ухвалою суду від 11.07.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 06.09.2023.

Ухвалою суду від 06.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 04.10.2023.

Ухвалою суду від 04.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/919/23 до судового розгляду по суті на 31.10.2023.

Ухвалою суду від 31.10.2023 вирішено перейти із стадії розгляду справи по суті до попередньої стадії судового процесу - підготовчого провадження, поновивши підготовче провадження у справі №906/919/23; зупинено провадження у справі 906/919/23 до набрання законної сили рішення у адміністративній справі №278/565/23.

Ухвалою суду від 16.02.2024 провадження у справі №906/919/23 поновлено; підготовче засідання у справі призначено на 26.03.2024.

Ухвалою суду від 26.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/919/23 до судового розгляду по суті 18.04.2024.

Ухвалою суду від 18.04.2024 відкладено розгляд справи по суті на 08.05.2024.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.05.2024 до 17.05.2024.

17.05.2024 на адресу суду від Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшло клопотання від 17.05.2024 про долучення доказів з додатками.

17.05.2024 на адресу суду від Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" надійшла заява про долучення документів з додатками.

Представники позивача в судових засіданнях 08.05.2024 та 17.05.2024 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві №2111/11-08 від 28.06.2023 та відповіді на відзив №2589/11-08 від 02.08.2023 (а.с.1-7, 43-46).

Представники відповідача в судових засіданнях 08.05.2024 та 17.05.2024 проти позову заперечили, просили у позові відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 28.07.2023 (а.с.30-37).

В судовому засіданні 17.05.2024 суд закінчив з`ясування обставин та перевірку їх доказами.

17.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Комунальним підприємством "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" завдано шкоди, заподіяної внаслідок забруднення хімічними речовинами земельної ділянки, що розташована на території Тетерівської сільської ради, становить суму 91 802,95 грн, у зв`язку з тим, що підприємством забруднено земельні ресурси через порушення природоохоронного законодавства КНС ЖОЛСЦРЗ КП "Дениші" розташовані біля 22 км. траси Житомир-Чернівці, внаслідок потрапляння стоків, поблизу земельних ділянок житлової та громадської забудови.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що в КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші" Коберник С.В. щодо якого складно протокол про адміністративне правопорушення, був прийнятий на посаду слюсаря-сантехніка КНС 3 розряду ЖЕГ і в його посадові обов`язки не входить контроль та виконання профілактичних робіт каналізаційних мереж, вказані в постанові № 1013-2.2 від 07.11.2022 року. Зазначає, що не погоджуючись із зазначеним порушенням зафіксованим в постанові від 07.11.2022 про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом до Державної екологічної інспекції Поліського округу про скасування постанови від 07.11.2022 щодо накладення штрафу і даний позов було задоволено судом. Відповідач також доводить, що в порушення норм чинного законодавства України, позивачем здійснювався відбір проб за відсутності представника Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний Центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради, що в свою чергу, ставить під сумнів правомірність відбору проб ґрунту. Посилається на те, що позивачем не доведено факт, що відібрані проби стосуються каналізаційно-стічних вод саме КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші".

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2020 КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші" отримано дозвіл на спеціальне водокористування №135/ЖТ/49д-20, за яким надано право на скид зворотних (стічних) вод від власних виробничих потреб, населення та вторинних водокористувачів (а.с.118-122).

06.10.2022 громадянином ОСОБА_2 здійснено дзвінок на "Гарячу лінію" Державної екологічної інспекції Поліського округу, щодо скиду неочищених стічних вод поряд з каналізаційною насосною станцією, яка експлуатується КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші".

Перевіркою на виконання наказу Державної екологічної інспекції Поліського округу від 06.10.2022 №240-ОД (звернення на "Гарячу лінію" гр. ОСОБА_3 , 06.10.2022) старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Лисюком В.Д. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Борисюк О.В., в присутності гр. ОСОБА_3 на території с.Дениші Житомирського району проведено відбір проби ґрунту №1 (відібрана по периметру земельної ділянки, на яку потрапляють стоки з КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші", розташованої біля 22 км траси Житомир-Чернівці та контрольна проба (відібрана на відстані 50м від земельної ділянки, де відібрана проба №1), про що складено Акт відбору проб ґрунтів від 07.10.2022 №10-22/1. Вимірювання проводилось шляхом виміру лінійних розмірів з безпосереднім порівнянням зі шкалою повіреної металевої мірної стрічки довжиною 50 метрів (а.с.11-13).

Протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів Державної екологічної інспекції Поліського округу від 19.10.2022 №16-22/1 виявлено перевищення вмісту хімічних речовин - амонію (обмінний), хлоридів, фосфору та нітратів у порівнянні з вмістом речовини у ґрунті контрольної проби ґрунту, зазначених у акті відбору проб ґрунтів від 07.10.2022 №10-22/1 (а.с.14-15).

25.10.2022 Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші" з листом №3846/2/2-08, в якому інспекція вказувала про необхідність забезпечити прибуття 27.10.2022 на 09 год. 00 хв. відповідальної посадової особи з дотримання вимог природоохоронного законодавства КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші" до Державної екологічної інспекції Поліського округу (а.с.46).

01.11.2022Державною екологічною інспекцією Поліського округу складено протокол про адміністративне правопорушення №016449 від 01.11.2022, яким ОСОБА_1 - оператора каналізаційної насосної станції КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші", притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, вчинене 07.10.2022 щодо здійснення псування та забруднення сільськогосподарських та інших земель, стосовно допущення витікання на рельєф місцевості неочищених стічних вод з каналізаційної насосної станції в межах с.Дениші, Житомирського району Житомирської області, що є порушенням ст.96 Земельного Кодексу України (а.с.22) .

В поясненнях ОСОБА_1 зазначив: "витік на рельєф місцевості стічних вод з каналізаційно-насосної станції відбувся внаслідок аварійного відключення світла після взриву ракети фашистів. Після налагодження мережі все відновлено та приведено в належний стан".

В постанові про накладення адміністративного стягнення №1013-.2.2 від 07.11.2022 ОСОБА_1 оператора каналізаційної насосної станції КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші" визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 1 360,00грн (а.с.23-24).

Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до відповідача з претензію №6/11-15 від 17.01.2023, в якій зазначила, що загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок забруднення хімічними речовинами земельної ділянки, зазначеної у Акті відбору проб ґрунтів від 07.10.2022 № 10-22/1, що розташована на території Тетерівської сільської ради, становить суму 91 802,95грн. До претензії додано розрахунок розміру збитків від 30.12.2022 (а.с.16-21), в якому зазначено, що підприємством забруднено земельну ділянку через порушення природоохоронного законодавства КНС ЖОЛСЦРЗ КП "Дениші" розташованої біля 22 км. траси Житомир-Чернівці, внаслідок потрапляння стоків, поблизу земельних ділянок житлової та громадської забудови.

Вказану претензію відповідачем залишено без задоволення у зв`язку з чим Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" 91 802,95грн збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", а також іншим спеціальним законодавством.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до ст.34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлювальних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

За приписами статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст.46 Закону України "Про охорону земель", при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимогЗакону України "Про відходи".

За статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 №1264-ХІІ державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (надалі - КМУ) через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державна екологічна інспекція у Житомирській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє в складі Державної екологічної інспекції України і їй підпорядковується; згідно з Положенням забезпечує реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, в тому числі проводить заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема про охорону земель та надр.

Відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

ґ) пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

За приписами статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Тобто, позивач мав можливість здійснити позаплановий захід державного контролю для досягнення мети забезпечення охорони земель виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Водночас в Акті відбору проб ґрунтів №10-22/1 від 07.10.2022 зазначено, що перевірка здійснюється на виконання наказу ДЕІ Поліського округу від 06.10.2022 №240-ОД, який до матеріалів справи надано не було.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Враховуючи наведене, Державна екологічна інспекція Поліського округу на підставі матеріалів позапланової перевірки, а саме: складеного нею Акту за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, який фіксує наявність порушення, а також розрахованої завданої шкоди, може скеровувати претензії про добровільне відшкодування шкоди боржнику та в подальшому пред`являти позов з вимогою про стягнення нарахованих збитків.

У даному випадку Акт за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства не складався.

Судом встановлено, що на території с.Дениші Житомирського району проведено відбір проби ґрунту №1 (відібрана по периметру земельної ділянки, на яку потрапляють стоки з КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші"), розташованої біля 22 км траси Житомир-Чернівці та контрольна проба (відібрана на відстані 50м від земельної ділянки, де відібрана проба №1), про що складено Акт відбору проб ґрунтів від 07.10.2022 №10-22/1 з метою проведення в подальшому необхідних судових експертних досліджень для встановлення забруднення, засмічення або псування землі.

Суд зазначає, що у провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа №240/3926/23 за позовом Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради до Державної екологічної інспекції Поліського округу про:

- визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції Поліського округу, щодо відбирання зразків відбору проб ґрунтів, відібраних на території с.Дениші Житомирського району без представника Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради;

- визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо проведення обстеження земельної ділянки без представника Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року у справі №240/3926/23 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року - без змін.

Суди під час розгляду справи, зокрема встановили, що обов`язковою ознакою дій, рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер, тобто вказані дії встановлюють, змінюють або припиняють права та обов`язки певної особи (певного кола осіб).

Судами в ході розгляду спору було зазначено, що оскаржувані дії відповідача самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов`язки та законні інтереси у розумінні п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на наведене, адміністративним судом у справі №240/3926/23 не встановлено підстав для визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції Поліського округу.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з ч.ч.1,4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про управління відходами" передбачено, суб`єкти господарювання у сфері управління відходами зобов`язані: дотримуватися вимог щодо збирання, перевезення та оброблення відходів, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами; відшкодовувати шкоду, заподіяну здоров`ю та майну громадян України, навколишньому природному середовищу, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил управління відходами, відповідно до закону.

Підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень у сфері управління відходами, у порядку та розмірах, встановлених законом України (ст.58 Закону України "Про управління відходами").

Як уже зазначалось, згідно з Актом відбору проб ґрунтів від 07.10.2022 №10-22/1, проби відбирались на території с.Дениші Житомирського району по периметру земельної ділянки, на яку потрапляють стоки з КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші", розташованої біля 22 км траси Житомир-Чернівці.

Позивач зазначає, що не повідомляв відповідача про проведення огляду та відбір проб у зв`язку з тим, що не було відомо кому належать очисні споруди і лише з листа Тетерівської сільської ради №490 від 20.07.2023 стало відомо, що балансоутримувачем каналізаційної мережі є Комунальне підприємство "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради.

Проте, такі доводи суд оцінює критично, оскільки в самому акті відбору проб ґрунту зазначено, що проби ґрунту №1 відібрані по периметру земельної ділянки на яку потрапляють стоки з КНС ЖОЛСЦРЗ "Дениші". Тобто, станом на день відбору проб позивачу була відомо особа, якій належать очисні споруди. Відповідно, позивач мав повідомити відповідача про те, що буде проводитися відбір проб, однак таких дій не вчинив.

Слід також зазначити, що з відомостей, які містяться в Акті відбору проб ґрунтів від 07.10.2022 №10-22/1 неможливо достовірно визнати місце забруднення земельної ділянки та місце відбору проб, оскільки відсутні чіткі координати земельної ділянки, що має ключове значення у даному випадку. Також за поданими до справи доказами неможливо встановити причину забруднення земельної ділянки.

При цьому, в ході розгляду справи судом встановлено, що насосною станцією перекачки (КНС очисних споруд) приймаються стічні води від наступних контрагентів: Денишівський ліцей (договір №15 від 17.01.2024); Денишівський заклад дошкільної освіти "Сонечко" (договір №14 від 17.01.2024); Денишівська спеціальна школа Житомирської обласної ради (договір №3 від 02.02.2022, договір №1004 від 28.01.2024); Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Тетерівської сільської ради (договір №2 від 18.01.2022, договір №2 від 09.01.2024); населення, яке проживає в 3 - х багатоквартирних житлових будинках, розташованих за адресою с.Дениші, вулиця Незалежності, будинки 5, 7 та 9, загальною чисельністю 102 абоненти.

За відсутності в Акті відбору проб ґрунтів від 07.10.2022 №10-22/1 чітких координат встановлення витоку та місця забруднення, неможливо визначити особу, яка спричинила таке забруднення, оскільки доставка стічних вод від контрагентів відповідача до Насосної станції перекачки (КНС очисних споруд) Комунального підприємства здійснюється потужностями та мережами абонентів, які підключені до очисних споруд відповідача.

За таких обставин, позивачем не доведено, що саме відповідач спричинив забруднення земельної ділянки внаслідок скиду зворотних (стічних) вод поряд з каналізаційною насосною станцією.

Щодо проведених нарахувань суд вважає також зазначити наступне.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Так, згідно з п.3.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Відповідно до п.3.2 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п.3.3 Методики).

Пунктом 4.1 Методики визначено, що розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Таким чином, з наведених норм чинного законодавства, що регулює порядок визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, вбачається, що для встановлення факту засмічення (забруднення) земельної ділянки і відповідно, визначення розміру шкоди, є необхідними відповідні документи уповноважених осіб, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, як то акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, що підтверджують такий факт засмічення (забруднення) земель.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 5.2 Методики); згідно з пунктом 4.7 Методики Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг, а згідно із частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Тобто показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом.

Спосіб та порядок визначення площі забрудненої земельної ділянки також мають бути підтверджені документально.

Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину просочування, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики (п. 3.4., 3.4.1. Методики).

Окрім того, за змістом додатку 6 Методики "Форма розрахунку розміру шкоди від забруднення земель" джерелом визначення площі забрудненої ділянки є акт про засмічення земель та матеріали спеціальних вишукувань.

Акт про засмічення земель до Акту відбору проб ґрунтів позивачем не складався, також відсутні матеріали спеціальних вишукувань та висновки судових експертних досліджень для встановлення забруднення, засмічення або псування землі.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач посилається зокрема на: акт відбору проб ґрунтів №10/22/1 від 07.10.2022 року, проведений Державною екологічною інспекцією Поліського округу та протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №16-22/1 від 19.10.2022.

Відповідно до Акту відбору проб ґрунтів №10-22/1 від 07.10.2022 Державною екологічною інспекцією Поліського округу проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території с. Дениші Житомирського району.

У відповідності до Протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №16-22/1 від 19.10.2022 Державною екологічною інспекцією Поліського округу виявлено перевищення норм ГДК у ґрунті, а саме:

- проба №1 відібрана по периметру земельної ділянки, на яку потрапляють стоки з КНС ЖОЛСЦРЗ КП "Дениші" розташована біля 22 км траси Житомир-Чернівці. Результат вимірювання, зокрема: 1) Алюміній (обмінний) у перерахунку на азот амонійний N (NH4+) 212,6 мг/кг; 2) Водневий показник pH (водна витяжка) 7,2 од. pH; 3) хлориди 88,4 мг/кг; 4) фосфор - 146,6 мг/кг (нормований вміст 200 мг/кг); 5) нітрати 164,0 мг/кг (нормований вміст 130 мг/кг);

- контрольна проба ґрунту відібрана на відстані 50 м від земельної ділянки, де відібрана проба №1. Результат вимірювання, зокрема: 1) Алюміній (обмінний) у перерахунку на азот амонійний N (NH4+) 28,4 мг/кг; 2) Водневий показник pH (водна витяжка) 5,8 од. pH; 3) хлориди - 24,8 мг/кг; 4) фосфор 10,2 мг/кг (нормований вміст 200 мг/кг); 5) нітрати 46,2 мг/кг (нормований вміст 130 мг/кг).

Щодо розрахунків розмірів шкоди внаслідок забруднення земель (а.с.18-21), такі проведено за формулою 1, що передбачена п.4.6 Методики, а саме:

Рш = А х Гоз х Пд х Кз х Кн х Кег, де:

Ршрозмір шкоди від забруднення земель, грн;

Апитомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Гоз нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн/кв.м;

Пдплоща забрудненої земельної ділянки, кв.м;

Кзкоефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

Кнкоефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;

Кегкоефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Як зазначено в розрахунках, такі показники, як площа забрудненої ділянки та глибина просочування забруднюючої речовини одержано за актом про забруднення земель та за матеріалами спеціальних вишукувань, однак, як встановлено судом у матеріалах справи відсутні складені Державною екологічною інспекцією Поліського округу акти про забруднення, а наявні у матеріалах справи акт відбору проб ґрунтів та протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів не є матеріалами спеціальних вишукувань, які б підтверджували визначену позивачем площу забрудненої земельної ділянки.

Згідно з п.п.4.1, 4.2 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Як свідчать матеріали справи, розрахунок заявленого до стягнення розміру шкоди проведений позивачем лише на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №11-6-0.332-2480/2-22 від 27.10.2022 (а.с.18).

Згідно з розрахунком розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів від 30.12.2022 року (а.с.18-21) такий показник, як площа забрудненої ділянки в межах с.Дениші Житомирського району розташованої біля 22 км траси Житомир-Чернівці, становить 487,5 м2.

Разом з тим матеріали справи не містять жодного документу, який би підтверджував місце розташування земельної ділянки, її кординати, власника чи користувача, тощо. Земельна ділянка не містить кадастрового номеру та невідомо для чого саме вона відведена, оскільки відсутні відомості кадастрової карти стосовної її розташування та документація із землеустрою.

З огляду на викладене, розрахунок розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки хімічними речовинами, не можна вважати обґрунтованим та таким, що проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Доводи позивача про невиконання саме відповідачем обов`язків з належного утримання Насосної станції перекачки (КНС очисних споруд), через яку відбулось забруднення земельної ділянки хімічними речовинами є суб`єктивними припущеннями позивача, що не відповідають встановленим процесуальним законодавством вимогам до засобів доказування.

За приписами статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду; шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Постановою про накладення адміністративного стягнення №1013-.2.2 від 07.11.2022 оператора каналізаційної насосної станції КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 1 360,00грн (а.с.23).

Разом з тим, протиправність винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення №1013-.2.2 від 07.11.2022 Державної екологічної інспекції Поліського округу була предметом заявленого ОСОБА_1 позову до Державної екологічної інспекції Поліського округу у справі № 278/565/23.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення від 07.11.2022 року, складену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області Люлевичем Валентином Віталійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 52 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №278/565/23 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу залишено без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2023 року - без змін. Вказана постанова набрала законної сили 09.01.2024, що не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Задовольняючи адміністративний позов адміністративний суд у справі №278/565/23 дійшов висновку, що Державною екологічною інспекцією Поліського округу не доведено правомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту вжиття відповідачем всіх необхідних заходів, які б засвідчили правомірність його дій з притягнення ОСОБА_1 як посадової особи підприємства до адміністративної відповідальності за наведеної вище доказової бази. Уповноваженим органом не обґрунтовано підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, у даному випадку позивачем не доведено як наявності збитків, їх розміру так і наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, а тому суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, зважаючи на те, що відповідачем не доведено факту заподіяння шкоди забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства в межах с.Дениші на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, так і усього складу цивільного правопорушення для стягнення збитків, то господарський суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків в сумі 91 802,95грн.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2,ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 27.05.24

Суддя Кравець С.Г.

Друк. :

1 - до справи,

2 - позивачу через систему "Електронний суд",

3 - відповідачу (рек.) код ЄДРПОУ 05418448.