Постанова

від 02.08.2024 по справі 906/919/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року Справа № 906/919/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 у справі №906/919/23 (суддя Кравець С.Г., м. Житомир, повний текст рішення складено 27.05.24 р.)

за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші"

про стягнення 91 802,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" про стягнення завданих збитків в сумі 91 802,95 грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 у справі №906/919/23 за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу до Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" про стягнення 91 802,95 грн у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду Житомирської області від 27 травня 2024 у справі № 906/919/23 скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що Комунальним підприємством "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" завдано шкоди, заподіяної внаслідок забруднення хімічними речовинами земельної ділянки, що розташована на території Тетерівської сільської ради, становить суму 91 802,95 грн, у зв`язку з тим, що підприємством забруднено земельні ресурси через порушення природоохоронного законодавства Комунальним підприємством "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" розташовані біля 22 км траси Житомир-Чернівці, внаслідок потрапляння стоків, поблизу земельних ділянок житлової та громадської забудови.

Скаржник, зазначає, що на відповідача покладено обов`язок з дотримання охорони навколишнього природного середовища та відповідальність за його стан внаслідок водокористування. За умовами договорів, укладених відповідачем з користувачами (споживачами) послуг з водовідведення, наданих ним до суду, відповідач здійснює водовідведення стічних вод по водоводу Д-100 від споживачів та несе відповідальність за надання послуг належної якості, відповідно до вимог чинного законодавства.

Звертає увагу, що за приписами ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Державна екологічна інспекція Поліського округу вважає, що вина відповідача у завданні шкоди навколишнього середовища є доведеною, саме дії відповідача призвели до завдання шкоди навколишньому природному середовищі а тому підлягають примусовому відшкодуванню.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 р. у справі №906/919/23 залишено без руху. Запропоновано Державній екологічній інспекції Поліського округу усунути протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, шляхом подачі заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити: докази надсилання копії скарги Комунальному підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (описи вкладення або квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС через систему "Електронний суд").

04 липня 2024 року до суду через систему "Електронний суд" від скаржника надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено докази надсилання копії скарги Комунальному підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші".

Розпорядженням в.о. Керівника апарату суду від 05.07.2024 №01-05/399 у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) по справі № 906/919/23 - Філіпової Т.Л. у період з 03.07.2024 по 02.08.2024 включно, перебування у відпустці судді-члена колегії Василишина А.Р. у період з 02.07.2024 по 02.07.2024 включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/919/23.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Мельник О.В.

Розпорядженням в.о. Керівника апарату суду від 08.07.2024 №01-05/418 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі № 906/919/23 - Бучинської Г.Б. у період з 08.07.2024 по 09.08.2024 включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №906/919/23.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою суду від 09.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 у справі №906/919/23. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи.

02 серпня 2024 на адресу суду від Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" надійшов відзив, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Поліського округу №2699/11-08 від 04.06.2024, а рішення Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 у справі №906/919/23, залишити без змін.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

В ході апеляційного розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 ГПК України.

Положеннями статті 269 вказаного Кодексу визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, апеляційну скаргу позивача Державної екологічної інспекції Поліського округу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 у справі №906/919/23 без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2020 Державне агентство водних ресурсів України надало дозвіл №135/ЖТ/49д-20 на спеціальне водокористування, за яким Комунальному підприємству "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" надано право на скид зворотних (стічних) вод від власних виробничих потреб, населення та вторинних водокористувачів (а.с.118-122).

06 жовтня 2022 року на "Гарячу лінію" Державної екологічної інспекції Поліського округ здійснено дзвінок громадянином Бобром Д., щодо скиду неочищених стічних вод поряд з каналізаційною насосною станцією, яка експлуатується Комунальним підприємством "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші". В матеріалах справи відсутнє звернення громадянина Бобра Д., однак долучено звернення від 18.05.2023 громадянина ОСОБА_1 (а.с.57)

З матеріалів справи вбачається, що Державною екологічною інспекцією Поліського округу складено акт відбору проб грунтів від 07.10.2022 №10-22/1, відбір проби ґрунту №1 проведено в присутності гр. ОСОБА_2 на території с.Дениші Житомирського району (відібрана по периметру земельної ділянки, на яку потрапляють стоки з Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші", розташованої біля 22 км траси Житомир-Чернівці та контрольна проба (відібрана на відстані 50 м від земельної ділянки, де відібрана проба №1). Вимірювання проводилось шляхом виміру лінійних розмірів з безпосереднім порівнянням зі шкалою повіреної металевої мірної стрічки довжиною 50 метрів (а.с.11-13).

Такі дії проводилися на підставі наказу Державної екологічної інспекції Поліського округу від 06.10.2022 №240-ОД (звернення на "Гарячу лінію" гр. ОСОБА_2 , 06.10.2022), який в матеріалах справи відсутній.

Державною екологічною інспекцією Поліського округу виявлено перевищення вмісту хімічних речовин - амонію (обмінний), хлоридів, фосфору та нітратів у порівнянні з вмістом речовини у ґрунті контрольної проби ґрунту, зазначених у акті відбору проб ґрунтів від 07.10.2022 №10-22/1, про що складено протокол від вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 19.10.2022 за №16-22/1 (а.с.14-15).

Листом від 25.10.2022 за №3846/2/2-08 Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші", в якому вказувала про необхідність забезпечити прибуття 27.10.2022 на 09 год. 00 хв. відповідальної посадової особи з дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" до Державної екологічної інспекції Поліського округу (а.с.46).

Державною екологічною інспекцією Поліського округу 01.11.2022 складено протокол про адміністративне правопорушення №016449 від 01.11.2022, яким ОСОБА_3 - оператора каналізаційної насосної станції КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші", притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, вчинене 07.10.2022 щодо здійснення псування та забруднення сільськогосподарських та інших земель, стосовно допущення витікання на рельєф місцевості неочищених стічних вод з каналізаційної насосної станції в межах с.Дениші, Житомирського району Житомирської області, що є порушенням ст.96 Земельного Кодексу України. В поясненнях ОСОБА_3 зазначив, що витік на рельєф місцевості стічних вод з каналізаційно-насосної станції відбувся внаслідок аварійного відключення світла після взриву ракети фашистів. Після налагодження мережі все відновлено та приведено в належний стан (а.с.22).

Постановою про накладення адміністративного стягнення №1013-.2.2 від 07.11.2022 визнано ОСОБА_3 оператора каналізаційної насосної станції КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші" винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 1 360,00 грн (а.с.23-24).

Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Лисюком Володимиром 30.12.2022 здійснено розрахунок розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства в межах с. Дениші на території Тетерівської сільської ради Житомирського району, Житомирської області, в якому зазначено, що підприємством забруднено земельну ділянку через порушення природоохоронного законодавства КНС ЖОЛСЦРЗ КП "Дениші" розташованої біля 22 км траси Житомир-Чернівці, внаслідок потрапляння стоків, поблизу земельних ділянок житлової та громадської забудови. Розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» та становить 91 802,95 грн шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами (а.с.18-21).

17 січня 2023 року Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до відповідача з претензію №6/11-15, в якій зазначила, що загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок забруднення хімічними речовинами земельної ділянки, зазначеної у Акті відбору проб ґрунтів від 07.10.2022 №10-22/1, що розташована на території Тетерівської сільської ради, становить 91 802,95 грн, та пропонувала в місячний термін відшкодувати заподіяну шкоду (а.с.16-17).

18 січня претензія отримана відповідачем, що підтверджується особистим підписом заступника директора Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" на другому примірнику претензії. Вказана претензія відповідачем залишена без задоволення.

За приписами ч.1 ст.13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст.16 Конституції України).

За приписами ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарській обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) ландшафти та інші природні комплекси.

У відповідності до ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 96 ЗК України на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно з ч.1, 2 ст.167 ЗК України, якій кореспондується ч.1 ст.45 Закону України "Про охорону земель", господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання (ч.2 ст.45 Закону).

Відповідно до ст.46 Закону України "Про охорону земель", при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

У відповідності до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 №1264-ХІІ державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (надалі - КМУ) через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: ґ) пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням (ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом (ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, Державна екологічна інспекція Поліського округу є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє в складі Державної екологічної інспекції України і їй підпорядковується; згідно з Положенням забезпечує реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, в тому числі проводить заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема про охорону земель та надр.

Тобто, Державна екологічна інспекція Поліського округу мала можливість здійснити позаплановий захід державного контролю для досягнення мети забезпечення охорони земель виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Судова колегія апеляційної інстанції встановила, що Державна екологічна інспекція Поліського округу на виконання наказу від 06.10.2022 №240-ОД (за звернення на «Гарячу лінію» гр. Бобра Д., 06.10.2022) здійснила перевірку на території с. Дениші Житомирського району та провела відбір проби грунту №1 по периметру земельної ділянки на яку потрапляють стоки з Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші", розташованої біля 22 км траси Житомир-Чернівці та контрольна проба відібрана на відстані 50 м від земельної ділянки, де відібрана проба №1.

Проте, наказ від 06.10.2022 №240-ОД, виданий Державною екологічною інспекцією Поліського округу, на виконання якого здійснювалась перевірки, і який зазначено в акті відбору проб грунтів №10-22/1 від 07.10.2022 в матеріалах справи відсутній.

Окрім того, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю) (ч.6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

З матеріалів справи вбачається, що Державна екологічна інспекція Поліського округу акт за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства не складала, акт в матеріалах справи відсутній.

Порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Суд зауважує, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.

Колегія суддів зазначає, що тільки на підставі матеріалів (планової) позапланової перевірки, а саме: складеного нею акту за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, який фіксує наявність порушення, а також розрахованої завданої шкоди, може скеровувати претензії про добровільне відшкодування шкоди боржнику та в подальшому пред`являти позов з вимогою про стягнення нарахованих збитків.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно з пунктом "в" ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з ч.ч.1,4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За приписами статті 58 Закону України "Про управління відходами", підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень у сфері управління відходами, у порядку та розмірах, встановлених законом України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

До істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у спорі про відшкодування заподіяної шкоди, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

З доказів наявних в матеріалах справи, колегія суддів встановила, що позивач не повідомляв відповідача про проведення огляду та відбір проб у зв`язку з тим, що йому не було відомо кому належать очисні споруди і лише з листа Тетерівської сільської ради №490 від 20.07.2023 (а.с.56) стало відомо, що балансоутримувачем каналізаційної мережі є Комунальне підприємство "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради.

З наявного в матеріалах справи акта відбору проб ґрунтів від 07.10.2022 №10-22/1 вбачається, що проби ґрунту №1 відібрані по периметру земельної ділянки на яку потрапляють стоки з КНС ЖОЛСЦРЗ "Дениші". Тобто, станом на день відбору проб позивачу була відомо особа, якій належать очисні споруди. Відповідно, позивач мав повідомити відповідача про те, що буде проводитися відбір проб, однак таких дій не вчинив.

Окрім того, в акті відбору проб ґрунтів від 07.10.2022 №10-22/1 не визначено чітких координат встановлення витоку та місця забруднення, неможливо достовірно визнати місце забруднення земельної ділянки та місце відбору проб, та як наслідок неможливо визначити особу, яка спричинила таке забруднення, так як доставка стічних вод від контрагентів відповідача до Насосної станції перекачки (КНС очисних споруд) Комунального підприємства здійснюється потужностями та мережами абонентів, які підключені до очисних споруд відповідача (а.с.11-13).

З наявних в матеріалах справи договорів вбачається, що насосною станцією перекачки (КНС очисних споруд) приймаються стічні води від наступних контрагентів: Денишівська спеціальна школа Житомирської обласної ради (договір №3 від 02.02.2022, договір №1004 від 28.01.2024); Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Тетерівської сільської ради (договір №2 від 18.01.2022, договір №2 від 09.01.2024); Денишівський ліцей (договір №15 від 17.01.2024); Денишівський заклад дошкільної освіти "Сонечко" (договір №14 від 17.01.2024); населення, яке проживає в 3-х багатоквартирних житлових будинках, розташованих за адресою: с.Дениші, вулиця Незалежності, будинки 5, 7 та 9, загальною чисельністю 102 абоненти (а.с.106-115).

Колегія суддів з урахуванням з`ясованих обставин та доказів у справі, погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позивачем не доведено, що саме відповідач спричинив забруднення земельної ділянки внаслідок скиду зворотних (стічних) вод поряд з каналізаційною насосною станцією.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції Поліського округу про: визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції Поліського округу, щодо відбирання зразків відбору проб ґрунтів, відібраних на території с.Дениші Житомирського району без представника Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради; визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо проведення обстеження земельної ділянки без представника Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі №240/3926/23 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 без змін.

Під час розгляду справи суди встановили, що обов`язковою ознакою дій, рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер, тобто вказані дії встановлюють, змінюють або припиняють права та обов`язки певної особи (певного кола осіб). Оскаржувані дії відповідача самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов`язки та законні інтереси у розумінні п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на наведене, адміністративним судом у справі №240/3926/23 не встановлено підстав для визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції Поліського округу.

Щодо заявленого до стягнення розміру шкоди колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності визначений Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року №171 (далі - Методика).

У відповідності до п.1.3 Методики, методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

За приписами п.3.1. Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Згідно з п. 3.2. Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Пунктом 3.3. Методики передбачено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (п 4.1 Методики).

Отже, з вище наведених норм вбачається, що для встановлення факту засмічення (забруднення) земельної ділянки і відповідно, визначення розміру шкоди, є необхідними відповідні документи уповноважених осіб, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, як то акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, що підтверджують такий факт засмічення (забруднення) земель.

Згідно пункту 5.2 Методики, основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Пунктом 4.7 Методики передбачено, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг, а згідно із частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Тобто показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом. Спосіб та порядок визначення площі забрудненої земельної ділянки також мають бути підтверджені документально.

Пунктами 3.4., 3.4.1. Методики визначено, що визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину просочування, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики

За змістом додатку 6 Методики "Форма розрахунку розміру шкоди від забруднення земель" джерелом визначення площі забрудненої ділянки є акт про засмічення земель та матеріали спеціальних вишукувань.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не складав акт про засмічення земель до акту відбору проб ґрунтів, також відсутні матеріали спеціальних вишукувань та висновки судових експертних досліджень для встановлення забруднення, засмічення або псування землі.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач посилається зокрема на: акт відбору проб ґрунтів №10/22/1 від 07.10.2022 року, проведений Державною екологічною інспекцією Поліського округу та протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №16-22/1 від 19.10.2022.

В розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства в межах с. Дениші на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 30.12.2022 (а.с.18-21) зазначено, що такі показники, як площа забрудненої ділянки та глибина просочування забруднюючої речовини одержано за актом про забруднення земель та за матеріалами спеціальних вишукувань.

Проте, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять складені Державною екологічною інспекцією Поліського округу акти про забруднення, а наявні у матеріалах справи акт відбору проб ґрунтів та протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів не є матеріалами спеціальних вишукувань, які б підтверджували визначену позивачем площу забрудненої земельної ділянки.

Враховуючи п.п.4.1, 4.2 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок заявленого до стягнення розміру шкоди проведений позивачем на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №11-6-0.332-2480/2-22 від 27.10.2022, який в матеріалах справи відсутній.

З огляду на викладене та враховуючи, що матеріали справи не містять жодного документу, який би підтверджував місце розташування земельної ділянки, її кординати, власника чи користувача, земельна ділянка, не містить кадастрового номеру та невідомо для чого вона відведена, оскільки відсутні відомості кадастрової карти стосовно її розташування та документація із землеустрою, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розрахунок розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки хімічними речовинами, не можна вважати обґрунтованим та таким, що проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів спростовує твердження позивача про невиконання відповідачем обов`язків з належного утримання Насосної станції перекачки (КНС очисних споруд), через яку відбулось забруднення земельної ділянки хімічними речовинами, оскільки вони є суб`єктивними припущеннями позивача, які не відповідають встановленим процесуальним законодавством вимогам до засобів доказування.

Окрім того, суд зазначає, що протиправність винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення №1013-.2.2 від 07.11.2022 Державної екологічної інспекції Поліського округу на оператора каналізаційної насосної станції КП ЖОЛСЦРЗ "Дениші" Коберника С.В. була предметом звернення ОСОБА_3 до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом до Державної екологічної інспекції Поліського округу у справі № 278/565/23, в якій позивач просив скасувати постанову №1013-2.2 від 07.11.2022 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 52 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 08.11.2023 позов ОСОБА_3 задоволено частково, скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення від 07.11.2022 року, складену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області Люлевичем Валентином Віталійовичем, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 52 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн. В частині закриття провадження у справі відмовлено.

Відмовляючи в частині закриття провадження у справі суд дійшов висновку, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених статтею 221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесеного суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому позов в частині закриття провадження у справі задоволення не підлягає.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №278/565/23 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу залишено без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2023 року - без змін. Вказана постанова набрала законної сили 09.01.2024.

Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі №278/565/23, залишаючи без змін рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 08.11.2023, виснував наступне:

«Оскільки предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.

Згідно з положеннями п. «в» ч. 1 ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно статті 52 КУпАП регламентовано, що псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур`янами - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад адміністративного правопорушення містить чотири невід`ємні елементи, без існування хоча б одного з яких адміністративна відповідальність настати не може: суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона правопорушення.

Суб`єктом адміністративної відповідальності за правопорушення, що передбачено ст. 52 КУпАП в даному випадку є посадова особа (спеціальний суб`єкт).

Таким чином, враховуючи, що в даному випадку, суб`єктом відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 52 КУпАП, є саме посадова особа, яка наділена адміністративно - господарськими чи організаційно - розпорядчими функціями (обов`язками) до посадових обов`язків якої входить контроль за розміщенням відходів та контроль за недопущенням забруднення земель виробничими відходами, дотримання, виконання, забезпечення виконання відповідних норм та правил.

Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Згідно зі статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про наділення позивача по справі ОСОБА_3 як посадової особи підприємства організаційно - розпорядчими чи адміністративно - господарськими обов`язками.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що при винесенні оскаржуваної постанови достовірно не встановлено чи було вчинено ОСОБА_3 адміністративне правопорушення (чи являється він суб`єктом відповідальності за ст. 52 КУпАП), та чи саме ОСОБА_3 (як громадянин - фізична соба) винен у його вчиненні.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України регламентовано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, Державною екологічною інспекцією Поліського округу не доведено правомірність притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту вжиття відповідачем всіх необхідних заходів, які б засвідчили правомірність його дій з притягнення ОСОБА_3 як посадової особи підприємства до адміністративної відповідальності за наведеної вище доказової бази. Уповноваженим органом не обґрунтовано підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача щодо того, що саме позивач є тією особою, яка має нести адміністративну відповідальність у даному випадку від юридичної особи, через дії якої і сталося забруднення земель, оскільки саме КП "ЖОЛСЦРЗ "Дениші" і забезпечило явку такої компетентної особи на виконання листа Інспекції, з наступних підстав.

Як зазначалось вище, саме на орган, який розглядає справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності, у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, покладено обов`язок щодо з`ясування чи винна дана особа у вчинені правопорушення та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Отже, виключно відповідач - як орган, що розглядає такі справи, - наділений такою компетенцією.»

Отже, Державною екологічною інспекцією Поліського округу не доведено наявності збитків, їх розміру, оскільки встановленими обставинами, що підлягають з`ясуванню судами та доведенню сторонами у спорі про відшкодування заподіяної шкоди, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В даному випадку з урахуванням з`ясованих судом обставин та досліджених належних доказів, наявних в матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведено доказами розмір шкоди, протиправної поведінки та вину відповідача, що виключає відповідальність.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 у справі №906/919/23 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 17.05.2024 у справі №906/919/24 без змін.

2. Справу №906/919/24 повернути Господарському суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "02" серпня 2024 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.