Рішення

від 25.04.2024 по справі 910/19195/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2024Справа № 910/19195/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Дишканта Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/19195/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН"

про стягнення 1 692 518,24 грн

За участю представників:

від позивача не з`явився;

від відповідача Бузинний А.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" (далі - позивач, Товариство) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН" (далі - відповідач, ТОВ «ВВН») про стягнення 1 692 518,24 грн, з яких 1 614 844,60 грн пені та 77 673,64 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі № 910/19195/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Слід зазначити, що відповідачем у відзиві на позовну заяву вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс або може понести у зв`язку з розглядом справи складатиметься з витрат на правову допомогу, у тому числі, на підготовку цього відзиву та інших документів, необхідних в процесі розгляду справи. Також ТОВ «ВВН» зобов`язалося надати такий розрахунок у передбачені частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки після ухвалення судового рішення.

12.04.2024 від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 33 000,00 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2024 розгляд вказаної заяви відповідача призначено в судовому засіданні на 25.04.2024.

24.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому Товариство просило про таке:

- залишити без розгляду заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з невиконання приписів частини восьмої статті 129 ГПК України;

- відмовити у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з невиконання приписів частини третьої статті 126 ГПК України;

- зменшити пред`явлені відповідачем витрати на підставі частини четвертої та п`ятої статті 126 ГПК України;

- судове засідання провести за відсутності позивача та/або його уповноваженого представника.

У судовому засіданні 25.04.2024 представник відповідача підтримав подану заяву.

Розглянувши подану відповідачем заяву з урахуванням документів, що підтверджують надання правничої допомоги, наявних у матеріалах справи, та заяву позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Слід зазначити, що відповідач вказав у відзиві про те, що надасть розрахунок та докази понесення витрат після ухвалення судового рішення.

Рішення прийнято 08.04.2024, а заява подана відповідачем 12.04.2024, тобто у строк, визначений частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Отже, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача в частині залишення без розгляду заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з невиконання приписів частини восьмої статті 129 ГПК України.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою статті 123 ГПК України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 123 ГПК України).

Частинами першою та другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що представництво відповідача у даній справі здійснювалось адвокатом Бузинним А.С.

31.07.2023 ТОВ «ВВН» (клієнт) і адвокатом Бузинним А.С. укладено договір про надання правової допомоги № 214-ВВ.

У підтвердження понесених витрат відповідачем подано суду копії таких документів:

- договору від 31.07.2023 про надання правової допомоги №214-ВВ;

- додаткової угоди від 20.12.2023 № 1, в якій сторони узгоджено вартість окремих видів послуг, а саме: 12 000,00 грн за підготовку відзиву; 6 000,00 грн за підготовку заперечень на відповідь на відзив; 12 000,00 грн - за підготовку зустрічного позову; 2 500,00 грн за підготовку заяви або клопотань процесуального характеру; 4 000,00 грн за підготовку додаткових письмових пояснень; 2 500,00 грн за представництво інтересів у судовому засіданні (за одне засідання);

- акта приймання-передачі наданих послуг від 12.04.2024;

- ордеру від 01.08.2023 № 1436479;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.07.20217 № 6147/10 серія КС.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Натомість положеннями пункту 2 частини другої статті 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Позивач надав суду заперечення щодо клопотання про ухвалення додаткового рішення, в яких вказав на неспівмірність та нереальність заявлених відповідачем до стягнення витрат, і зазначив про те, що вважає, що заява відповідача підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи предмет та підстави позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, беручи до уваги розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження, наявність заперечень позивача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне покласти на позивача витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, з огляду на таке.

З акта приймання-передачі наданих послуг від 12.04.2024 вбачається, що відповідачем прийнято, а адвокатом надано такі послуги:

- підготовка відзиву на позовну заяву - 12 000,00 грн;

- підготовка заперечення на відповідь на відзив - 6 000,00 грн;

- представництво інтересів клієнта у 5 судових засіданнях - 12 500,00 грн;

- підготовка заяви про відшкодування витрат на правову допомогу - 2 500,00 грн.

Разом з тим, об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду висловила позицію щодо можливості відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення підготовку і складання заяви про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду зазначила, що заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (постанова від 02.02.2024 у cправі № 910/9714/22).

Крім того, зважаючи на об`єм відзиву та заперечення на відповідь на відзив, заявлені до стягнення витрати є завищеними та неспівмірними.

Що ж до посилань позивача на наявність підстав для відмови у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з невиконання приписів частини третьої статті 126 ГПК України, слід зазначити таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловила правову позицію такого змісту: учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Слід зазначити, що опис робіт (наданих послуг) міститься в акті приймання-передачі наданих послуг від 12.04.2024

Отже, заява ТОВ «ВВН» про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВН» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" (03061, м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, буд. 6, офіс 105/2, код 44074239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВН» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7А, код 34297337) 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.05.2024.

Суддя О.Г. Удалова