Постанова

від 17.10.2024 по справі 910/19195/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2024 р. Справа№ 910/19195/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 17.10.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2024

у справі № 910/19195/23 (суддя - Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН"

про стягнення 1 692 518,24 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2024 у справі №910/19195/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН" 20 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Ухвалюючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції вказав, що зважаючи на об`єм відзиву та заперечення на відповідь на відзив, заявлені до стягнення витрати є завищеними та неспівмірними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2024 у справі №910/19195/23 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН" 11 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Змінити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2024 у справі №910/19195/23 та викласти п. 2 його резолютивної частини в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН" 9 000,00 грн. витрат на правничу допомогу".

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що необхідним, співмірним та справедливим розміром судових витрат відповідача за надання професійної правничої допомоги адвоката в межах судової справи № 910/19195/23 - 9 000 (дев`ять тисяч) гривень (4 000 грн за підготовку відзиву на позов + 2 000 грн за підготовку заперечень на відповідь на відзив + 3 000 грн за представництво в судових засіданнях Господарського суду міста Києва).

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

15.07.2024 через відділд документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що скаржник вводить в оману суд, вказуючи, що відповідач не надав детальний опис виконаних робіт. Такий опис був наданий разом із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу. Оскільки законодавство не встановлює вимог щодо ступеню деталізації подібного опису, то апелювати до «недостатності» деталізації можна ледь не у випадку похвилинного звіту про надані послуги.

Також відповідач зазначає, що зовсім голослівними є аргументи апелянта, що підготовка відзиву не потребувала тривалої підготовки, опрацювання значної кількості нормативних актів та узагальнень нової судової практики - на підтвердження цього апелянтом не наведено жодного доказу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 витребувано справу №910/19195/23 з Господарського суду міста Києва.

26.06.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла справа №910/19195/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.08.2024.

У зв`язку із перебуванням суддів Суліма В.В., Гаврилюка О.М., у відпустці, враховуючи приписи ст. 32 ГПК України щодо сталості складу суду, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 задоволеноклопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН" про проведення судового засідання в режимі відео конференції поза межами приміщення суду. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2024 у справі №910/19195/23 призначено на 19.09.2024.

У зв`язку із перебуванням судді Суліма В.В. на XX черговому з`їзді суддів України з 18.09.2024 по 19.09.2024, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2024 у справі №910/19195/23 призначено на 17.10.2024.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Відповідач з`явився у судове засідання 17.10.2024 та надав свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Позивач у судове засідання 17.10.2024 не з`явився, проте, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН" про стягнення 1 692 518,24 грн, з яких 1 614 844,60 грн пені та 77 673,64 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі № 910/19195/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

У відзиві на позовну заяву вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс або може понести у зв`язку з розглядом справи складатиметься з витрат на правову допомогу, у тому числі, на підготовку цього відзиву та інших документів, необхідних в процесі розгляду справи. Також ТОВ «ВВН» зобов`язалося надати такий розрахунок у передбачені частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки після ухвалення судового рішення.

12.04.2024 від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 33 000,00 грн.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою статті 123 ГПК України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 123 ГПК України).

Частинами першою та другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, що представництво відповідача у даній справі здійснювалось адвокатом Бузинним А.С.

31.07.2023 ТОВ «ВВН» (клієнт) і адвокатом Бузинним А.С. укладено договір про надання правової допомоги № 214-ВВ.

У підтвердження понесених витрат відповідачем подано суду копії таких документів:

- договору від 31.07.2023 про надання правової допомоги №214-ВВ;

- додаткової угоди від 20.12.2023 № 1, в якій сторони узгоджено вартість окремих видів послуг, а саме: 12 000,00 грн за підготовку відзиву; 6 000,00 грн за підготовку заперечень на відповідь на відзив; 12 000,00 грн - за підготовку зустрічного позову; 2 500,00 грн за підготовку заяви або клопотань процесуального характеру; 4 000,00 грн за підготовку додаткових письмових пояснень; 2 500,00 грн за представництво інтересів у судовому засіданні (за одне засідання);

- акта приймання-передачі наданих послуг від 12.04.2024;

- ордеру від 01.08.2023 № 1436479;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.07.20217 № 6147/10 серія КС.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Натомість положеннями пункту 2 частини другої статті 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У свою чергу, позивач надав суду першої інстанції заперечення щодо клопотання про ухвалення додаткового рішення, в яких вказав на неспівмірність та нереальність заявлених відповідачем до стягнення витрат, і зазначив про те, що вважає, що заява відповідача підлягає частковому задоволенню.

З акта приймання-передачі наданих послуг від 12.04.2024 вбачається, що відповідачем прийнято, а адвокатом надано такі послуги:

- підготовка відзиву на позовну заяву - 12 000,00 грн;

- підготовка заперечення на відповідь на відзив - 6 000,00 грн;

- представництво інтересів клієнта у 5 судових засіданнях - 12 500,00 грн;

- підготовка заяви про відшкодування витрат на правову допомогу - 2 500,00 грн.

Вищевикладеним спростовуються доводи скаржника стосовно того, що відповідач не надав детальний опис виконаних робіт. Такий опис був наданий разом із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду висловила позицію щодо можливості відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення підготовку і складання заяви про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду зазначила, що заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (постанова від 02.02.2024 у cправі № 910/9714/22).

Водночас, зважаючи на об`єм відзиву та заперечення на відповідь на відзив, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлені до стягнення витрати є завищеними та неспівмірними.

Що ж до посилань скаржника на наявність підстав для відмови у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з невиконання приписів частини третьої статті 126 ГПК України, слід зазначити таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловила правову позицію такого змісту: учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Враховуючи предмет та підстави позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, беручи до уваги розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження, наявність заперечень позивача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення на позивача витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному додатковому рішенні, оскаржуване додаткове рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2024 у справі № 910/19195/23, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2024 у справі № 910/19195/23 - залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2024 у справі № 910/19195/23 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/19195/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 29.10.2024.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім