Рішення

від 09.04.2024 по справі 910/19497/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2024Справа № 910/19497/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної

системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні технології та

інформаційна безпека»

про стягнення 2.700.162,79 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача Радченко Р.О., довіреність № 518 від 29.08.2023

від відповідача Лобанова І.В., ордер серії №АІ № 1528093 від 12.01.2024

СУТЬ СПОРУ:

21.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні технології та інформаційна безпека» про стягнення 2.700.162,79 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № 4600005291 від 28.01.2022 (далі - договір) відповідач не поставив сервери (комплект серверного обладнання для технологічної мережі) у визначені строки. Згідно Специфікації до договору строки поставки товарів - 90 календарних днів з дати укладення договору, тобто останнім днем поставки є 28.04.2022. Відповідно до п.п. 5.7, 5.8, 5.13 договору приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання позичальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором; датою поставки за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю. Так, згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю № 590 за видатковою накладною № 08/09/22-2 (№141) на суму 2.922.254,10 грн поставлені 15.09.2022, прострочено на 139 днів; згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю № 591 за видатковою накладною № 08/09/22-1 (№142) на суму 2.922.254,10 грн поставлені 15.09.2022, прострочено на 139 днів; згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю № 657 за видатковою накладною № 162 на суму 2.922.254,10 грн поставлені 24.11.2022, прострочено на 209 днів; згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю № 658 за видатковою накладною № 163 на суму 2.922.254,10 грн поставлені 24.11.2022, прострочено на 209 днів. Оскільки відповідачем порушено строки поставки, позивач на адресу відповідача направив претензію № 1 від 04.01.2023 № ТОВВИХ-23-61 з вимогою оплати пені та штрафу у розмірі 2.700.162,79 грн. У зв`язку з тим, що відповідачем порушено умови договору, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 2.700.162,79 грн, з яких 1.881.931,64 грн пені та 818.231,15 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19497/23 від 26.12.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

08.01.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києві № 910/19497/23 від 15.01.2024 відкрито провадження у справі № 910/19497/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.02.2024.

01.02.2024 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що прострочення термінів постави товарів відбулося не з вини відповідача, а викликані початком повномасштабної військової агресії рф проти України, внаслідок чого іноземний виробник обладнання - корпорація DELL істотно змінив строки виробництва товару та умови поставки його на територію України. Відповідач здійснив всі можливі він нього дії аби максимально уникнути негативних наслідків такої затримки. Відповідач звертався до позивача з листами про необхідність врахувати зміну умов поставки виробником та дистриб`ютором та перенесення строків поставки, відповідь на які отримано не було, а на зв`язок позивач вийшов лише після закінчення строків поставки обумовлених договором. В подальшому на неодноразові звернення відповідача з проханням внести зміни до договору щодо строків поставки та умов оплати відповідач повідомляв про відмову з посиланням на умови ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Також відповідач двічі звертався до позивача з пропозицією про розірвання договору, одну з яких позивачем було відхилено, а іншу залишено без відповіді. 07.09.2022 сторонами врешті решт було укладено додаткову угоду № 1, якою внесено зміни у вартість договору зменшивши його ціну, передбачено можливість постачання товару частинами та погоджено зміну умов порядку оплати поставленого товару. Вважає, що в даному випадку позивач, заявляючи вимоги про стягнення неустойки, має на меті не стимулювати відповідача до виконання зобов`язання, а в свою чергу задоволення цих вимог призводить саме до отримання позивачем додаткових прибутків.

12.02.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

13.02.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.02.2024.

20.02.2024 відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив.

20.02.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19497/23 від 05.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2024.

19.03.2024 відповідачем до суду подано заяву по зменшення розміру пені та штрафу на 90%.

Позивач в судовому засіданні 19.03.2024 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 19.03.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

19.03.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.04.2024.

У судовому засіданні 09.04.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційні технології та інформаційна безпека» (постачальник, відповідач, скорочене найменування - ТОВ «Айтіс») укладений договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600005291 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця Сервери (комплект серверного обладнання для технічної мережі) (далі - товари), зазначені в специфікації (далі - Специфікація), яка наведені в додатку 1 до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Спір виник внаслідок того, що відповідачем поставлено товар позивачу з порушенням строків визначених договором, а тому позивачем за неналежне виконання відповідачем зобов`язань нараховано 1.881.931,64 грн пені та 818.231,15 грн штрафу.

У свою чергу відповідач не визнає обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно до п. 12.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 14.10.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації.

Згідно Специфікації (додаток № 1 до договору) відповідач мав поставити позивачу Комплект сервісного обладнання для технологічної мережі, до складу якого входять: 1) сервер DellEMC PowerEdge R650xs з технічною підтримкою у кількості 9 шт.; 2) комутатор DellEMC Connetrix DS-6610B 8P/24P Switch (includes 8x16Gb SFPs and rack mount kit) з технічною підтримкою у кількості 2 шт.; 3) комутатор DellEMC Switch S4128F-ON, 1U, PHY-less, 28x10GbE SFP+, 2xQSFP28, IO to PSU, 2 PSU, OS10 з технічною підтримкою у кількості 2 шт.; 4) кабель Dell Networking Cable, OM4 LC/LC Fiber Cable, (Optics required), 3 Meter у кількості 26 шт.

Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору становить 11.747.755,20 грн з ПДВ.

Згідно з п. 4.2 договору покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

Відповідно до п. 14.1 договору всі зміни і доповнення до цього договору вносяться шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору.

07.09.2022 між сторони укладено додаткову угоду № 1 згідно якої сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.1 договору та визначили ціну договору - 11.689.016,40 грн.

Також додатковою угодою № від 07.09.2022 сторони внесли зміни до додатку 1 до договору (Специфікації), виклавши її у редакції додатку 1 до договору до цієї додаткової угоди.

Так, згідно Специфікації в редакції додаткової угоди № 1 від 07.09.2022 відповідач мав поставити позивачу Комплект сервісного обладнання для технологічної мережі, до складу якого входять: 1) сервер DellEMC PowerEdge R650xs з технічною підтримкою у кількості 9 шт; 2) комутатор DellEMC Connetrix DS-6610B 8P/24P Switch (includes 8x16Gb SFPs and rack mount kit) з технічною підтримкою у кількості 2 шт.; 3) комутатор DellEMC Switch S4148F-ON, 48x10GbE SFP+, 4xQSFP28, 2хQSFP+ з технічною підтримкою у кількості 2 шт.; 4) кабель Dell Networking Cable, OM4 LC/LC Fiber Cable, (Optics required), 3 Meter у кількості 26 шт.

Додатковою угодою № 1 від 07.09.2022 внесено зміни до п. 4.2 договору та викладено його редакції: Покупець проводить розрахунки з постачальником за товар шляхом прямого безготівкового банківського переказу в наступному порядку: покупець оплачує 50% вартості договору вказаної в п. 3.1 протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту часткової поставки товару (яка включає, але не обмежується, 18 (вісімнадцятими) одиницями серверів DellEMC PowerEdge R650xc), підтвердженою видатковою накладною, решта 50% оплати вартості договору вказаної в п. 3.1. покупець зобов`язаний оплатити протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати повної поставки товарів, вказаних у Специфікації договору.

Також додатковою угодою № 1 від 07.09.2022 доповнено договір пунктом 5.15 наступного змісту: Сторонами погоджено можливість часткової поставки товару, передбаченого додатком № 1 до договору.

При цьому, відповідно до Специфікації в редакції додаткової угоди № 1 від 07.09.2022 строк поставки товарів залишився не змінним - 90 календарних днів з дня укладення договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

Згідно з п. 6.3 договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 5.3 договору поставка товарів здійснюється на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита» (місце поставки згідно Специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) з урахуванням умов п. 5.1 цього договору.

Згідно Специфікації сторони узгодили строк поставки товарів - 90 календарних днів з дня укладення договору.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на викладене, не зважаючи на те, що додатковою угодою № 1 від 07.09.2022 змінено складові, які мають бути поставлені в Комплекті сервісного обладнання для технологічної мережі, відповідач мав виконати зобов`язання щодо поставки товарів у строк до 28.04.2022 включно, що не відповідає принципу розумності.

Згідно з п. 5.6 договору право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач поставив позивачу товар загальною вартістю 11.689.016,40 грн згідно наступних видаткових накладних:

№ 141 від 15.09.2022 на суму 2.922.254,10 грн (підписано сторонами 19.09.2022);

№ 142 від 15.09.2022 на суму 2.922.254,10 грн (підписано сторонами 19.09.2022);

№ 162 від 24.11.2022 на суму 2.922.254,10 грн (підписано сторонами 25.11.2022);

№ 163 від 24.11.2022 на суму 2.922.254,10 грн (підписано сторонами 25.11.2022).

Відповідно до п. 5.7 договору приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.8 договору датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13 цього договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі наступних документів: видаткової накладної; документу про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару: паспорт на партію товару; документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар; Інструкції з експлуатації товарів; товарно-транспортної накладної; рахунку-фактури.

Пунктом 5.13 договору передбачено, що приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю.

Згідно з актом приймання товарів за кількістю та якістю № 590, товари за видатковою накладною № 08/09/22-2 (№ 141) на загальну суму 2.922.254,10 грн були поставлені 15.09.2022. Таким чином, постачальник прострочив поставку товарів на 139 календарних днів.

Згідно з актом приймання товарів за кількістю та якістю № 591, товари за видатковою накладною № 08/09/22-1 (№ 142) на загальну суму 2.922.254,10 грн були поставлені 15.09.2022. Таким чином, постачальник прострочив поставку товарів на 139 календарних днів.

Згідно з актом приймання товарів за кількістю та якістю № 657, товари за видатковою накладною № 162 на загальну суму 2.922.254,10 грн були поставлені 24.11.2022.

Згідно з актом приймання товарів за кількістю та якістю № 658, товари за видатковою накладною № 163 на загальну суму 2.922.254,10 грн були поставлені 24.11.2022. Таким чином, постачальник прострочив поставку товарів на 209 календарних днів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо поставки товарів не виконав.

Разом з цим, відповідач зазначає, що порушення термінів поставки відбулося не з вини відповідача. Як на підставу неможливості своєчасного виконання зобов`язань за договором посилається на зміну істотних обставин, що виникли у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок чого іноземний виробник компанія DELL істотно змінив строки виробництва товару, його оплату та умови поставки його на територію України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та наразі триває.

01.03.2022 відповідно до наказу відповідача № 4-ПП було встановлено простій у роботі товариства, що було зумовлено насамперед загрозою життю та здоров`ю усіх його працівників; у період дії простою було дозволено не перебувати за основним місцем роботи; та за умови гарантування безпечних умов роботи, залучати працівників до роботи лише в разі крайньої необхідності та лише дистанційно.

Пунктом 14.9 договору передбачено, що будь-які повідомлення за цим договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її адресу, зазначену в розділі 15 договору рекомендованим або цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або доведені до відома іншої сторони кур`єром під розписку та/або на електронну адресу, зазначену в п. 14.12 цього договору.

Так, згідно п. 14.12 договору для надіслання повідомлення електронною поштою у випадках, передбачених цим договором, використовуються такі електронні адреси сторін:

14.12.1. електронна адреса покупця: duboriz-op@tsoua.com;

14.12.2. електронна адреса постачальника: іnfo@itis.net.ua.

Разом з цим, 10.03.2022 позивач зі своєї електронної адреси info@tsoua.com , яка зазначена на бланку всіх документів позивача, надіслав на електронну адресу відповідача info@itis.net.ua лист повідомлення № ТОВВИХ-22 від 05.03.2022 про настання форс-мажорних обставин. Позивач у цьому повідомлені посилається на дію обставин непереборної сили та військову агресію, що стало причиною введення військового стану з 24.02.2022. Як на доказ настання обставин непереборної сили позивач посилається на офіційний лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

14.03.2022 з електронної адреси представника позивача duboriz-op@tsoua.com було направлено на електронну адресу відповідача info@itis.net.ua електронний лист з проханням повідомити про строки поставки товарів в умовах війни. У листі наведено наступні електронні адреси для листування duboriz-op@tsoua.com та gryshchenko-sv@tsoua.com.

21.03.2022 представником відповідача було надано відповідь про те, що ним ведуться перемовини з усіма контрагентами, що являються учасниками логістичного ланцюга поставки обладнання іноземного виробництва на територію України; інформацію стосовно поставки йому обіцяють дати до 25.03.2022, після отримання якої буде одразу проінформовано позивача.

24.03.2022 ТОВ «Елкор дистрибуція УА», що являється офіційним дистриб`ютором обладнання та товарів іноземного виробника корпорації Dell Technologies (також відомої як DellEMC) у зв`язку з воєнним станом в Україні листом № 24/1 повідомило відповідача про зміну умов поставки обладнання на територію України. Зокрема, було повідомлено що виробник обладнання відвантажує обладнання для України тільки при умові 100% передплати. Крім того, повідомлено про зміну строків виробництва частини обладнання (пункти 3 та 4 Специфікації (комутатор DellEMC Switch S4128F-ON, 1U, PHY-less, 28 x 10GbE SFP+, 2 x QSFP28, IO to PSU, 2 PSU, OS10 з технічною підтримкою; кабель Dell Networking Cable, OM4 LC/LC Fiber Cable, (Optics required), 3 Meter)) - 199 календарних днів.

25.03.2022 представником відповідача було надіслано лист на електронну адресу представників позивача (duboriz-op@tsoua.com та gryshchenko-sv@tsoua.com), яким було повідомлено позивача про зміну раніше погоджених умов поставки з причин незалежних від постачальника. А саме відповідач повідомив, що частина обладнання у розмірі 87% від загальної кількості готова до поставки; інші частина обладнання у розмірі 13% перебуває у виробництві термін якої встановлено у 199 днів; повідомлено що виробництво моделі DellEMC Switch S4148F становить 99 днів. Також позивачу було запропоновано укласти додаткову угоду та скоригувати обладнання таким чином, щоб змінити умови поставки для частини обладнання (87% від загальної кількості), яка готова до постачання та продовжити строк поставки на іншу частину обладнання (13% від загальної кількості), термін виробництва на які було змінено виробником обладнання.

15.04.2022 відповідачем було направлено на електронну адресу позивача info@tsoua.com лист № 44 від 14.04.2022, яким було повідомлено про істотне ускладнення виконання взятого зобов`язання у зв`язку з дією обставин непереборної сили та зміни виробником умов виробництва та поставки обладнання на територію України; запропоновано, у зв`язку з такою зміною, спільно погодити варіант подальшої співпраці та укласти відповідну додаткову угоду до договору, якою внести зміни у порядок оплати та строки постачання обладнання. Тобто скорегувати існуючу специфікацію та вивести те обладнання, що перебуває у виробництві, в окремі позиції, а також продовжити термін постачання до 220 днів на моделі S4128F-ON або розглянути заміну на інші моделі з меншим терміном постачання.

20.04.2022 ТОВ «Делл Україна», що являється офіційним представником іноземної компанії Dell Technologies (також відомої як DellEMC), звернувся до позивача з офіційним листом, яким повідомив про збільшення термінів виробництва частини обладнання на 199 календарних днів та запропонував розглянути можливість заміни обладнання в вищезазначеному замовленні (комутатор DellEMC Switch S4128F-ON, 1U, PHY-less, 28x10GbE SFP+, 2xQSFP28, IO to PSU, 2 PSU, OS10 з технічною підтримкою) на аналогічне обладнання (комутатор DellEMC Switch S4148F-ON, 48x10GbE SFP+, 4 x QSFP28, 2хQSFP+ з технічною підтримкою) з покращеними технічними характеристиками та терміном виробництва 99 днів (без урахування термінів на постачання дистриб`юторами в Україні).

29.04.2022 відповідачем було направлено на електронну адресу позивача info@tsoua.com лист № 49 від 28.04.2022, з проханням спільно погодити варіант подальшої співпраці, яку більш детально описано відповідачем, та укласти відповідну додаткову угоду, якою змінити умови оплати, терміни виробництва та за необхідності змінити частину обладнання, на обладнання з меншим терміном виробництва.

09.05.2022 відповідачем було направлено на електронну адресу позивача лист № 54 від 09.05.2022, з проханням спільно погодити варіант подальшої співпраці, яку більш детально описано відповідачем, та укласти відповідну додаткову угоду, якою змінити умови оплати, терміни виробництва та за необхідності змінити частину обладнання, на обладнання з меншим терміном виробництва.

09.05.2022 від позивача надійшла відповідь №ТОВВИХ-22-4580 від 09.05.2022 на лист відповідача № 49 від 28.04.2022, яким було повідомлено про відмову у зміні порядку розрахунків, оскільки на думку позивача така зміна суперечить умовам ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»; погоджено заміну комутатора DellEMC 28x10GbE на комутатор DellEMC 48x10GbE з покращенням технічних характеристик без зміни інших умов договору.

20.05.2022 від позивача надійшла відповідь № ТОВВИХ-22-4936 від 20.05.2022 на лист відповідача № 54 від 09.05.2022 яким було повідомлено про відмову у зміні порядку розрахунків, оскільки така зміна суперечить умовам ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

11.06.2022 відповідач направив на адресу позивача лист № 59 від 01.06.2022 з пропозицією розірвати договір, у зв`язку з недосягненням сторонами домовленостей про подолання виниклої проблеми, не можливістю виконання умов договору, які погоджені до настання непереборної сили. Даним листом відповідач також зазначив, що збільшення строків поставки, а також порядку оплати не суперечить умовам ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а навпаки відповідають їм.

30.06.2022 позивач надав відповідь № ТОВВИХ-22-6919 на лист відповідача № 59 від 01.06.2022, яким відмовив у розірванні договору, посилаючись на те, що станом на 29.06.2022 строк дії обставин непереборної сили не перевищує 90 календарних днів.

12.07.2022 відповідач направив на адресу позивача лист № 69 від 11.07.2022 з повторною пропозицією про розірвання договору та надав проект додаткової угоди про розірвання договору, який позивач залишив без відповіді.

08.08.2022 відповідач направив на адресу позивача info@tsoua.com лист № 74 від 08.08.2022 з проханням внести зміни щодо строків поставки та умов оплати товару та надав проект додаткової угоди.

12.08.2022 позивач надав відповідь № ТОВВИХ-22-8575 на лист відповідача № 74 від 08.08.2022, яким повідомив, що зміна порядку розрахунків суперечить умовам ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»; було запропоновано надати підтверджуючі документи настання для відповідача обставин непереборної сили за договором; погоджено заміну комутатора DellEMC 28x10GbE на комутатор DellEMC 48x10GbE з покращенням технічних характеристик без зміни інших умов договору.

17.08.2022 відповідач направив на адресу позивача повторний лист № 78 від 17.08.2022, яким відповідач повідомив про направлення заяви та відповідних документів до ТПП про засвідчення форс-мажорних обставин, а також запропонував внести зміни до договору надавши відповідну редакцію додаткової угоди.

06.09.2022 позивач звернувся до відповідача з листом № ТОВВИХ-22-9468, в якому просив надати документи підтверджуючі настання для відповідача обставин непереборної сили відповідно до умов договору; зазначено, що після отримання сертифікату ТПП України та/або відповідного документа пропонує укласти додаткову угоду, а також забезпечити поставку товару в найкоротший термін.

07.09.2022 сторонами нарешті було укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої як зазначалось раніше змінено ціну договору, змінено найменування товару, змінено порядок оплати товару та можливість його поставки частинами.

З метою підтвердження факту настання істотної зміни обставин за спірним договором, відповідач звернувся до Торгово-промислової палати України (вх. 2194 від 24.11.2022) щодо проведення експертизи документів та надання висновку про наявність істотних умов договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600005291 від 28.01.2022.

Торгово-промислова палата України у своєму висновку «про істотну зміну обставин (hardship)» № 1874/1.2 від 28.11.2022 підтвердила настання істотної зміни обставин в розумінні статті 652 Цивільного кодексу України, пов`язаної із військовою агресією російської федерації, введенням воєнного стану та, відповідно, введенням обмежувальних заходів, що суттєво вплинуло на взаємовідносини із зарубіжними постачальниками, які для мінімізації бізнес ризиків змінили умови поставок та порядку оплати обладнання в Україну (лист від 24.03.2022 офіційного дистриб`ютора ТОВ «Елкор УА» та від 20.04.2022 виробника обладнання корпорація DELL Technologies своїм до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про вимушене збільшення терміну виробництва до 199 календарних днів (без урахування термінів на постачання дистриб`юторами в Україні) за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 460 000 5291 (за кошти Державного бюджету України) від 28.01.2022, укладеним між ТОВ «Айтіс» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». Також у вказаному висновку відповідачу роз`яснено його право вимагати перегляду та внесення змін до умов договору щодо продовження строків виконання зобов`язань; зазначено, що договір може бути змінений за рішенням суду.

Суд відзначає, що за умовами п. 14.3 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після підписання цього договору і до виконання сторонами своїх зобов`язань в повному обсязі, крім випадків, які визначені в Законі України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями).

Частиною 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

З огляду на наявність об`єктивних обставин, які перешкоджали відповідачу поставити товари у встановлений договором строк, суд приходить до висновку, що позивач безпідставно відмовляв відповідачу у продовженні строку поставки товарів з посиланням на ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до п. 8.1 договору жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов цього договору у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, а саме: загрози війни, збройного конфлікту або серйозної погрози такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, блокади, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну, …

Згідно з п. 8.2 договору сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України та/або відповідним документом виданим уповноваженим органом країни виробника товару*, де виникли дані обставини.

Відповідно до п. 8.3 договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України / відповідного документу уповноваженого органу країни виробника товару*, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Відповідний документ повинен бути належним чином легалізовано на території України (наприклад, шляхом проставлення апостилю, легалізовано в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили) та мати нотаріально засвідчений переклад на українську мову.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україна» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відсутність у даному випадку підтвердження відповідачем факту наявності форс-мажорних обставин відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України, зумовлена тим, що настання істотної зміни обставин не спричинила неможливості повного невиконання відповідачем обов`язку щодо поставки товару. Так, відповідач повідомляв про готовність постачання товару у розмірі 87% (від загальної кількості), проте умовами договору не було передбачено постачання товару частинами, у зв`язку з чим відповідач просив позивача внести відповідні зміни до договору, згоду про що було досягнуто сторонами лише 07.09.2022.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Приписами частин першої, другої статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, при вирішенні питання про правомірність стягнення штрафних санкцій, як виду господарсько-правової відповідальності, слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності постачальника складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафних санкцій. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Тобто, в господарському праві діє принцип вини зобов`язаної сторони, якщо не доведено протилежне. А сама протиправна поведінка, як основний елемент складу господарського правопорушення, може виражатися в конкретному факті або в такому загальному результаті господарської діяльності, що визначається законом як негативний.

Судом враховано, що згідно Специфікації країною виробником товарів визначено: США, Ірландія, Китай, Малайзія, Індія, Польща, Мексика.

Отже момент обізнаності відповідача про обставини, за якими утруднюється виконання договору, безпосередньо залежало від конкретної обставини, про яку поінформував іноземний виробник, та дати отримання такої інформації.

Судом враховано, що відповідачем завчасно (до настання встановленого строку виконання зобов`язання з поставки товару) розпочато вжиття всіх заходів з метою уникнення негативних наслідків шляхом звернення з пропозиціями про внесення змін до договору, доведено обставину неможливості виконання ним зобов`язання за договором щодо своєчасної поставки товарів у зв`язку із настанням істотної зміни обставин, що підтверджено висновком Торгово-промислової палати України.

Уклавши додаткову угоду № 1 від 07.09.2022 позивач тим самим погодився з наявністю об`єктивних обставин не можливості виконання договору на умовах визначених в ньому.

З огляду на встановлені судом обставини суд приходить до висновку, що поведінка позивача свідчить про те, що його метою у спірних правовідносинах є збагачення за рахунок стягнення штрафних санкцій.

Суд при цьому враховує, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду № 7-рп/2013 від 11.07.2013).

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини та наведені положення законодавства, суд зазначає, що у спірних правовідносинах у діях відповідача відсутня вина та протиправна поведінка зобов`язаної особи. Відповідно до відповідача не може бути застосовано відповідальність у вигляді стягнення штрафу та пені, оскільки відсутні всі обов`язкові елементи складу цивільного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 1.881.931,64 грн пені та 818.231,15 грн штрафу.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 24.05.2024.

СуддяВ.В. Сівакова