Ухвала

від 27.05.2024 по справі 917/1520/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1520/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 і Фермерського господарства "В.В.С."

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024

за позовом заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Диканської селищної ради

до: 1) ОСОБА_1 ;

2) Фермерського господарства "В.В.С."

про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2024 (через систему ?Електронний суд?) ОСОБА_1 і Фермерське господарство "В.В.С." звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 (повний текст постанови складено 01.04.2024).

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2024 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що скаржниками не надано належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених законом порядку та розмірі та доказів надіслання касаційної скарги іншим учасникам процесу; надано строк для усунення недоліків.

30.04.2024 (через систему ?Електронний суд?) Диканська окружна прокуратура подала до Суду заперечення проти відкриття касаційного провадження з огляду на те, що вартість земельної ділянки, що є предметом спору в цій справі становить 54 220,32 грн, що не менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і скаржниками взагалі не обґрунтовано виключних випадків, передбачених підпунктами ?а-г? пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України за наявністю яких малозначну справу може бути переглянуто в касаційному порядку; також вказує на те, що скаржниками не наведено підстав касаційного оскарження, які передбачені частиною 2 статті 287 ГПК України.

Колегія суддів відхиляє заперечення прокуратури проти відкриття касаційного провадження у цій справі, обґрунтовані відсутністю належних підстав для перегляду Верховним Судом малозначної справи, оскільки місцевий господарський суд не відніс цю справу до категорії малозначних, а предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути у комунальну власність вказану земельну ділянку, які мають немайновий характер, тому на оскаржуване судове рішення не поширюються приписи пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

02.05.2024 (через систему ?Електронний суд?) подано до Верховного Суду належні докази спати судового збору, докази надіслання касаційної скарги іншим особам та додаткові пояснення у справі (нова редакція касаційної скарги).

Згідно з частиною 1 статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, який відповідно до положень частини 1 статті 288 цього Кодексу становить двадцять днів з дня його проголошення оскарженого рішення або з дня складення повного судового рішення, який на момент подачі письмових пояснень позивачем сплинув.

Згідно частини 4 статті 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Скаржниками подано касаційну скаргу 08.04.2024, а додаткові пояснення (нова редакція касаційної скарги)- 02.05.2024, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.

Відповідно до положень статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Подібний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №463/5896/14-ц.

Отже, поза межами вказаного строку право на подачу доповнень до поданої раніше касаційної скарги відсутнє, у зв`язку із чим ці доповнення Суд залишає без розгляду.

З огляду на те, що скаржниками усунуто недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, тому відповідно до частини 3 статті 174 ГПК України вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам статті 290 ГПК України.

Згідно з приписами частин 1, 4 статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

За правилами пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Приймаючи до уваги обґрунтування скаржниками підстави касаційного оскарження щодо неправильного застосування господарськими судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права за виключними випадками, які передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження та відповідно до частини 3 статті 301 вказаного Кодексу належить здійснити розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Інших виключних випадків касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі не наведено.

Водночас, до касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови, яке обґрунтовано тим, у Фермерського господарства "В.В.С." є кредитне навантаження, працівники, і зменшення кількості оброблюваних гектар, що може серйозно вплинути на здатність підприємства функціонувати; до того ж на даних земельних ділянках понесені серйозні витрати протягом останніх років у вигляді обробітку, добрив та підготовки до проведення посівних робіт 2024.

Абзацом 2 частини 4 статті 294 ГПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні скаржник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Разом з тим, в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Крім того, Суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

З огляду на зазначене, можливе виконання оскаржуваного судового рішення не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання цього рішення, що набрало законної сили, і є обов`язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Разом з тим, Суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.

Відповідно до положень частини 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З огляду на викладене, обговоривши доводи, викладені у клопотанні скаржників, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення виконання оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку, тому відмовляє у задоволені клопотання.

Згідно із статтею 295 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.

Дана ухвала постановлена Верховним Судом у розумні строки після виходу судді-доповідача з відпустки.

Керуючись статтями 234, 287-290, 294, 295, 301 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 і Фермерського господарства "В.В.С." на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 з підстав неправильного застосування господарськими судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права за виключними випадками, які передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 червня 2024 року о 10:40 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет №332).

3. Відмовити ОСОБА_1 і Фермерському господарству "В.В.С." у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

4. Витребувати матеріали справи № 917/1520/23 із Господарського суду Полтавської області та/або Східного апеляційного господарського суду.

5. У разі, якщо учасник справи скористається наданим статтею 295 ГПК України правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, такий відзив та докази надсилання його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи, має бути поданий до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через ?Електронний суд? або за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 у строк до 12.06.2024.

6. Роз`яснити учасникам справи та їх представникам, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

7. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників у судове засідання не є обов`язковою.

8. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://supreme.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов