Ухвала

від 28.05.2024 по справі 308/17019/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 травня 2024 року

м. Київ

справа № 308/17019/21

провадження № 61-6904ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 січня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «По Кошицькій» до ОСОБА_1 про стягнення платежів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «По Кошицькій» (далі - ОСББ «По Кошицькій») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення платежів.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 липня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСББ «По Кошицькій».

Судовий розгляд призначено у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Відповідачу встановлений строк до 26 липня 2023 року для подання відзиву на позовну заяву та всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів та заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, та доказів направлення їх копії іншим учасникам справи.

Роз`яснено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

26 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСББ «По Кошицькій» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток, середнього заробітку за весь час затримки при звільненні.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 січня 2024 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про повернення без розгляду позовної заяви ОСББ «По Кошицькій» відмовлено.

Клопотання ОСББ «По Кошицькій» про витребування доказів повернуто заявнику без розгляду.

Закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 січня 2024 року.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 січня 2024 року в частині відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви - без змін.

У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 січня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу для продовження розгляду до районного суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно із частиною першою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частиною другою статті 193 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом з метою захисту прав відповідача, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483цс19).

Відповідно до частини першої, третьої статті 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Звертаючись до суду з первісним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, відшкодування витрат за користування водою, ОСББ «По Кошицькій» як на підставу своїх вимог посилалося на порушення відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати наданих послуг. Тобто вимоги первісного позову виникли з питання стягнення заборгованості за надані послуги.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 заявляла вимоги щодо стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток, середнього заробітку за весь час затримки при звільненні. Тобто задоволення зустрічного позову повністю або частково не виключить можливість задоволення первісного позову.

Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 районний суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що первісний і зустрічний позови виникли не з одних правовідносин та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, діяв відповідно до положень статей 193, 194 ЦПК України, тому право заявника на судовий захист ніяк не порушене.

Верховний Суд зазначає, що повертаючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , суд не порушив право заявника на звернення до суду, оскільки повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає зверненню з нею до суду на загальних підставах у межах окремого позову.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на зміст оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 січня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «По Кошицькій» до ОСОБА_1 про стягнення платежів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник