Рішення

від 15.05.2024 по справі 161/16183/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16183/21

Провадження № 2-др/161/50/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2024 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі головуючого судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Шарунович К.П.,

розглянувши у судовому засіданні заяву Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент», інтереси якого представляє адвокат Бурда Д.П., про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №161/16183/21 за позовною заявою Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» до Луцької міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення, договору та усунення перешкод в користуванні власністю,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2023 року, яка залишене без змін постановою Волинського апеляційного суду від 30 березня 2023 року, у задоволені позову було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2023 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 березня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 березня 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, касаційний суд, в порядку ст.417 ЦПК України, зробив такі вказівки, які є обов`язковими під час нового розгляду:

«Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першоїстатті 416 ЦПК Українипостанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

В ухвалі від 19 січня 2022 року у справі № 500/2632/19 (провадження № 11-436апп21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Водночас у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, тоді розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи, що в цій справі Верховний Суд не змінив рішення судів першої та апеляційної інстанцій та не ухвалив нове рішення, а виснував про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, то немає підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Судові витрати, в тому числі понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду справи по суті, тобто за загальними правилами розподілу судових витрат.

Питання про прийняття або відхилення доказів на підтвердження понесених судових витрат підлягає вирішенню повноважним судом під час розподілу судових витрат».

Рішенням суду від 12 квітня 2024 року позовні вимоги Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» до Луцької міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення, договору та усунення перешкод в користуванні власністю задоволено повністю; визнано недійним та скасовано рішення Луцької міської ради від 24.03.2021 №9/15 «Про надання громадянину ОСОБА_1 на умовах оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування адміністративних та господарських приміщень на АДРЕСА_1 »; визнано недійсним договір оренди землі від 28.04.2021, укладений між Луцькою міською територіальною громадою та ОСОБА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ПП «Імідж-Інвестмент» нежитловим приміщенням р. №17739754 за адресою АДРЕСА_1 шляхом демонтажу за власний рахунок огорожі (паркану), встановленого по периметру вказаної будівлі на межі між точками «А» та «Б» земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:11:111:0071, відповідно до матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості).

До ухвалення рішення у справі (у судових дебатах 12.04.2024) представник позивача зробив заяву, в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України, про надання доказів стосовно понесених судових витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.

17 квітня 2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу. Представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «Імідж-Інвестмент» 10215,00 грн витрат по сплаті судового збору та 22 500,00 грн витрат на правничу допомогу; стягнути з Луцької міської ради на користь ПП «Імідж-Інвестмент» 10215,00 грн витрат по сплаті судового збору та 22 500,00 грн витрат на правничу допомогу.

У клопотанні від 14.05.2024 представник відповідача ОСОБА_1 просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

Відповідач - Луцька міська рада не висловив своєї позиції щодо заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Представники позивача та відповідача 2 подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що слід ухвалити додаткове рішення суду щодо витрат на професійну правничу допомогу такого змісту.

Згідно зч.1,п.п.1ч.2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Так, при зверненні з позовною заявою позивачем було сплачено 6810,00 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням від 08.09.2021 (Т. 1, а.с. 192).

При подачі касаційної скарги позивачем було сплачено 13620,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.04.2023 (Т. 3, а.с. 170).

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволенні повністю, то з відповідачів слід стягнути сплачений позивачем судовий збір, а саме по 10215,00 грн з кожного відповідача.

Частиною 8ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вже зазначалося судом вище, сторона позивача скористалася своїм правом, передбаченим ч.8 ст.141 ЦПК України, до ухвалення рішення зробила відповідну заяву та надала суду докази понесених судових витрат з надання професійної правничої допомоги протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Далі, відповідно до частин третьої п`ятої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача долучає такі документи (Т. 4, а.с. 111-128):

-договір про надання правової допомоги від 14.04.2023, в п. 1.1 якого вказано, що адвокат надає клієнту правову допомогу шляхом підготовки касаційної скарги та представництв інтересів клієнта в суді касаційної інстанції;

-акт прийому-передачі послуг з надання правової допомоги від 03.07.2023, в якому вказано гонорар 10000,00 грн;

-платіжну інструкцію від 19.04.2023 на суму 10000,00 грн, призначення платежу згідно з договором про надання правової допомоги від 14.04.2023;

-договір про надання правової допомоги від 11.06.2023, в п. 1.1 якого вказано, що адвокат надає клієнту правову допомогу шляхом представництва інтересів в суді першої інстанції під час нового судового розгляду за наслідками винесення постанови Верховного Суду від 09.09.2023;

-рахунок №1 від 11.09.2023 на суму 35000,00 грн;

-акт прийому-передачі послуг з надання правової допомоги від 16.04.2024, в якому вказано гонорар 35000,00 грн;

-платіжні інструкції від 11.09.2023 на суму 15000,00 грн, від 29.09.2023 10000,00 грн, від 30.10.2023 10000,00 грн, призначення платежу згідно з рахунком №1 від 11.09.2023 та договору про надання правової допомоги від 11.09.2023.

У ЦПК України закріплено вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 134 ЦПК України). Попередній (орієнтовний)розрахунок судовихвитрат єобов`язковою складовоюпершої заявипо сутіспору (якпозовної заяви,апеляційної такасаційної скарг,так івідзиву),оскільки зогляду настаттю 134ЦПК Українипопередній (орієнтовний)розрахунок судовихвитрат враховуєтьсясудом підчас вирішенняпитання пророзподіл судовихвитрат,пов`язаних зрозглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2019 року у справі № 916/24/18 вказав, що зважаючи на положення про те, що суд апеляційної та касаційної інстанцій має вирішувати питання щодо розподілу судових витрат, здійснених у зв`язку з переглядом справи, Верховний Суд дотримується позиції, що особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені.

Так, позивач у касаційній скарзі (Т. 3, а.с. 171-186) не вказував попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, які поніс чи планує понести у зв`язку з розглядом справи у касаційній інстанції.

Таки чином, в частині стягнення 10000,00 грн витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у касаційній інстанції слід відмовити.

Узгодження сторонами договору про надання правничої допомоги гонорару у фіксованому вигляді не звільняє сторону позивача від виконання вимог ч.3 ст.137 ЦПК України з надання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та обґрунтування суми заявлених витрат на предмет їх співмірності та реальної затрати часу адвоката.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №824/20/23 висловив правову позицію, що зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертоюстатті 137 ЦПК України.

Так, наданий акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 16.04.2024 не містить детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, в розумінні ч.3 ст.137 ЦПК України, оскільки в ньому не зазначено конкретної кількості часу, витраченої адвокатом, та виду наданих послуг.

Так, після повернення справи на новий розгляд представником позивача було подано клопотання від 09.10.2023 про долучення доказів (Т. 4, а.с. 7-17), заяву про ухвалення додаткового рішення (Т. 4, а.с. 105-128).

Представник позивача брав участь у судових засіданнях: 10.10.2023 з 10:42 год до 11:34 год (Т. 4, а.с. 18-19), 21.11.2023 з 10:53 год до 11:52 год (Т. 4, а.с. 41), 18.12.2023 з 15:04 год до 16:08 год (Т. 4, а.с. 44-45), 12.04.2024 з 11:43 год до 14:05 год (Т. 4, а.с. 94-95)

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим.

Таким чином, з огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі, заяву представника відповідача 2 про відмову про стягненні витрат на правничу допомогу, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, а також відповідає характеру спору, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, у сумі 20000,00 грн., по 10000,00 грн. з кожного. В решті вимог заяви відмовити.

Керуючись ст.270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент», інтереси якого представляє адвокат Бурда Д.П., про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №161/16183/21 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» судовий збір у розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн. 00 коп. та витрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,у розмірі10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Луцької міськоїрадина користь Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» судовий збір у розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн. 00 коп. та витрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,у розмірі10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

В решті заяви відмовити.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне підприємство «Імідж-Інвестмент», код ЄДРПОУ - 36394921, адреса місцезнаходження: 43018, м. Луцьк, пров. 1-й Малоомелянівський, буд 13.

Відповідачі: Луцька міська рада, код ЄДРПОУ - 34745204, адреса місцезнаходження: 43025, м. Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк