Ухвала

від 28.05.2024 по справі 367/4898/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4898/24

Провадження №2-з/367/130/2024

УХВАЛА

Іменем України

про забезпечення позову

28травня 2024року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кухленко Д.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мороз І.В. про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про переведення на позивача прав та обов`язків співвласника-боржника на 1/2 частки квартири з проведенням відповідного перерахунку боргу у відповідності до вимог ст. 366, 371 ЦК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про переведення на позивача прав та обов`язків співвласника-боржника на 1/2 частки квартири з проведенням відповідного перерахунку боргу у відповідності до вимог ст. 366, 371 ЦК України.

Разом з позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 адвоката Мороз І.В. подано заяву про забезпечення позову, де просили вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м): 74.6, житловою площею (кв.м): 34.7, яка належить ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) і знаходиться у неї.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, представник позивача вказує, що ОСОБА_1 (далі - Позивач) позивається до ОСОБА_2 , (далі- Відповідач) про переведення на позивача прав та обов`язків співвласника-боржника на % частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 з проведенням відповідного перерахунку боргу у відповідності до вимог ст. 366, 371 ЦК України.

Вважають, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно унеможливить виконання рішення суду та позбавить права позивача на подальший ефективний захист порушених прав.

Зазначили, що 20.06.2008 Відповідач уклав з Позивачем договір №16/5 грошового займу на суму 40 000 доларів та підтвердив отримання коштів розпискою від 20.06.2008р. Враховуючи, що Відповідач не здійснював погашення боргу взагалі, між Позивачем і Відповідачем було підписано мирову угоду від 27.07.2010 року до Договору, де в п.1.2 Відповідач визнав борг в сумі 40 000 доларів США та зобов`язався їх повернути до 19.07.2011 (п.3.1 Мирової годи) (ДОДАТОК №2). Кошти Відповідач не повернув та всіляко уникав їх повернення. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2014 по справі №359/5247/14-ц було стягнуто 154354,54 дол. США. 03.12.2014 року ВДВС Бориспільського МРУЮ було відкрито виконавче провадження №45659868 за виконавчим листом №2/359/1675 від 01.10.2014, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з Відповідача на користь Позивача 154 354,54 доларів США та судового збору в сумі 3654,00 грн., що підтверджується постановою про відкриття провадження. До цього часу Третьою особою-2 кошти на користь Позивача стягнуті не були, а сам Відповідач (боржник) борг не повертає та уникає будь-якої можливості його сплачувати. Інформація про весь хід виконавчого, провадження №45659868 додається у додатку №5.

Таким чином,станом на22.05.24борг Відповідачаперед Позивачемстановить 154354,54доларів СШАта судовогозбору всумі 3654,00грн.,який стягуєтьсяв межахВП№45659868. 04.10.2003 року ОСОБА_2 (далі - Відповідач) уклав шлюб з ОСОБА_4 (далі- Третя особоа-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Драбів, Драбівський район, Черкаської області, ід.номер НОМЕР_1 ). 30.06.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав від 30.06.2016 року, серія та номер ОСОБА_7 -б.І-п.3-108. 19.09.2018 року між ОСОБА_3 та`продавцями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 був укладений Акт приймання-передачі квартири (ключів). 10.01.2019 року був виданий технічний паспорт на спірну квартиру. 09.09.2019 15:55:03 державним реєстратором комунального підприємства "Бізнес-Центр "Поліське, Київська обл. Пархомчуком Юрієм Анатолійовичем було зареєстровано право власності на вищевказану квартиру за ОСОБА_3 ..

Вважають, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю, де 1/2 її частки належить Відповідачу, а отже підлягає примусовому стягненню на користь Позивача.

Вказали, що борг Відповідача перед Позивачем становить 154 354,54 доларів США та судового збору в сумі 3654,00 грн., який стягується в межах ВП №45659868. Станом на 22.05.2024 за курсом НБУ, 39,8052 грн за 1 дол. США, загальна суму боргу становитиме в еквіваленті 6 147 767,33 грн. (З9,8052 грн. х 154354,54 дол.США + 3654 грн. = 6 147767, 33 грн.) Згідно із звітом про оцінку майна від 29.04.2024 року, виконаного ТОВ «Оціночна компанія «РЕАЛ ЕСТЕЙТ СІТІ», ринкова вартість квартири за АДРЕСА_2 становить 2 345 692,00 грн., де ринкова вартість частки спірної квартири становить 1 172 846,00 грн. Отже борг Відповідача перед Позивачем зменшиться на 1172 846,00 грн та становитиме 4974921,33 грн. (6147767,33 -1172846,00= 4974921,33). Станом на 22.05.2024 за курсом НБУ( 39,8052 грн за 1 дол.США, загальна суму боргу становитиме 124 981,69 дол.США (4974921,33 / 39,8052 = $124981,69).

Крім того, зазначили, що в межах ВП 45659868 було встановлено, що 17.12.2012 15:16:55 державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського МНО Кондратюком Віктором Станіславовичем було зареєстровано за реєстраційними номером обтяження 8539168, а саме іпотека на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 08.12.2011 за реєстр.№2949, де іпотекодержателем став ПАТ «Дельта Банк». Об`єктом обтяження була квартира АДРЕСА_3 . Іпотекодавцем був боржник ОСОБА_2 . Згоди на відчуження іпотекодавцем ОСОБА_2 вказаної квартири, іпотекодержатель ПАТ «ДЕЛЬТ АБАЕГК» не надавав, що підтверджується його листом від 16.08.18 вих.№5846.

Вважають, що накладення арешту на все вищезгадане нерухоме майно є адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами про про переведення на позивача прав та обов`язків співвласника-боржника на 1/2 частки квартири з проведенням відповідного перерахунку боргу у відповідності до вимог ст. 366, 371 ЦК України, а невжиття такого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача.

Вивчивши дану заяву суд приходить до наступних висновків.

Із аналізу положень ст.ст.149, 153ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на право суду на вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує при постановленні ухвали не лише доводи заяви позивача про забезпечення позову, а і наявні матеріали цивільної справи, оскільки згідно положень ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову крім всього іншого, повинні бути зазначені відомості, потрібні для забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих на підтвердження позовних вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів заявника, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може неправомірно без згоди позивача використовувати майно, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Відповідно до п.4 Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмету спору.

При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Згідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, вважаю, що заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мороз І.В. про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про переведення на позивача прав та обов`язків співвласника-боржника на 1/2 частки квартири з проведенням відповідного перерахунку боргу у відповідності до вимог ст. 366, 371 ЦК України необхідно задовольнити, та накласти арешт на: на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м): 74.6, житловою площею (кв.м): 34.7, яка належить ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до набрання рішенням суду у цивільній справі № 367/4898/24 законної сили, оскільки невжиття запропонованого представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Мороз І.В. заходу забезпечення позову може призвести до негативних наслідків для позивача та зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Керуючись ст.ст.149-153,157 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мороз І.В. про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про переведення на позивача прав та обов`язків співвласника-боржника на 1/2 частки квартири з проведенням відповідного перерахунку боргу у відповідності до вимог ст. 366, 371 ЦК України - задовольнити.

Накласти арешт та заборони відчужувати двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м): 74.6, житловою площею (кв.м): 34.7, яка належить ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до набрання рішенням суду у цивільній справі № 367/4898/24 законної сили.

Стягувач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Шевченківським РВ ГУДМС України в м. Києві 22.12.2012.

Боржник: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д.С. Кухленко