Рішення

від 15.05.2024 по справі 381/3931/19

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/39/24

381/3931/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 рокуФастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Цвик А.К.,

за участю позивача за первісним позовом

та законного представника ОСОБА_1 : ОСОБА_2 ,

представника позивача

за первісним позовом ОСОБА_3 : ОСОБА_4 ,

представника відповідача

за первісним позовом ОСОБА_5 : ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 як спадкоємця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради, про визнання права власності на майно та зустрічним позовом ОСОБА_5 як спадкоємця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2019 року ОСОБА_2 в свої інтересах та як законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 і малолітньої ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонногосуду Київськоїобласті з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради, у якому просила визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири, за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 1/4 частини квартири.

У подальшому, судом було залучено до участі в справі ОСОБА_5 як спадкоємця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Позовні вимоги, що перебувають на розгляді, у редакції позовної заяви від 29.10.2019 року (т. 1 а.с. 2-8) обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_9 проживали разом та перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2001 року, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, виконували по відношенню один до одного обов`язки подружжя.

02.08.2003 року ОСОБА_2 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб, від якого у них народилось двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 помер.

За час життя ОСОБА_9 був директором ПСП «Поділля».

З метою придбання житла подружжям було прийнято рішення про викуп з торгів 19/50 частин нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для подальшого облаштування у квартиру для власного житла.

07.09.2001 року ПСП «Поділля» набуло у власність 19/50 частин нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 112,4 кв.м.

15.09.2001 року з метою уникнення оподаткування нежитлове приміщення на підставі договору купівлі-продажу було продано ОСОБА_7 батьку ОСОБА_9 .

Як вказує позивач, це відчуження носило формальний характер, так як нерухомість була придбана для подальшого спільного проживання родини, а ОСОБА_7 на час набуття власності не мав достатнього доходу для придбання нерухомості.

Після отримання необхідної дозвільної документації подружжям зроблено ремонт протягом 2003-2004 років.

У 2008 році також було прийнято рішення про проведення капітального ремонту, для чого на ім`я матері позивача ОСОБА_10 отримано кредит у сумі 500000,00 грн., спірна квартира була передана в іпотеку, а погашення кредиту здійснювало подружжя. При цьому, і позивач отримувала кредит у сумі 150000,00 грн. для проведення ремонту під іпотеку житлового будинку, що належить її батьку ОСОБА_11 .

При цьому, у 2008 році ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складено заповіти на випадок смерті, яким заповіли спірну квартиру своєму сину ОСОБА_9 .

Таким чином, не зважаючи на формальне оформлення квартири на ОСОБА_7 , саме подружжям здійснено облаштування квартири, вони проживали у ній, але після смерті ОСОБА_9 це право подружжя та дітей оспорюється, що змушує звернутись до суду з позовом.

03.01.2020 року до суду подано зустрічну позовну заяву ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно. У подальшому, судом було залучено до участі в справі ОСОБА_5 як спадкоємця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Вимоги зустрічного позову неодноразово замінювались.

На час вирішення спору на розгляді перебувають вимоги зустрічного позову ОСОБА_5 як спадкоємця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно у редакції зустрічної позовної заяви від 01.08.2023 року (т. 3 а.с. 180-190) з урахуванням заяви від 03.10.2023 року (т. 4 а.с. 94-95).

Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_8 , а 01.06.2022 року ОСОБА_7 , спадкоємцем яких є ОСОБА_5 .

За час шлюбу ОСОБА_9 та ОСОБА_2 було набуто у власність майно, що реєструвалось на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_9 набув у власність майно у порядку спадкування, тобто що є його особистою приватною власністю, був власником СФГ «Тризуб».

Після смерті ОСОБА_9 всі спадкоємці першої черги подали заяви про прийняття спадщини батьки, дружина, діти, включаючи сина померлого від першого шлюбу ОСОБА_12 .

Так, на час смерті ОСОБА_13 був наявний заповіт на ім`я його дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Проте, непрацездатні батьки в силу ст. 1241 ЦК України успадковують половину частки, яка б належала кожному з них у разі спадкування за законом.

Оскільки оригінали правовстановлюючих документів перебувають у ОСОБА_16 , яка їх не подає нотаріусу, ОСОБА_5 , як правонаступник ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просив суд:

1. визнати за ОСОБА_5 право власності на майно, що зареєстроване на ім`я ОСОБА_9 , а саме,

1/12 частини житлового будинку АДРЕСА_3 ;

1/12 частини земельної ділянки 1000 кв.м. по АДРЕСА_3 ;

1/12 частини земельної ділянки площею 525 кв.м. по АДРЕСА_3 ;

1/12 частин житлового будинку АДРЕСА_4 ;

1/12 частин земельної ділянки площею 2500 кв.м. по АДРЕСА_5 ;

1/12 частин земельної ділянки площею 5260 кв.м. по АДРЕСА_5 ;

1/12 частину: 1. Комори цегляної, 2. Гаражу цегляного, 3. Кузні, 4. Силосної ями, 5. Артезіанської скважини біля столової, 6. Артезіанської скважини біля снігосховища, 7. Водонапірної башні, 8. Овочесховища, 9. КЗС-10, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 ;

1/12 частину від 9/20 частин адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_7 ;

1/12 частину нежитлової будівлі, бджільник за адресою: АДРЕСА_8 ;

1/12 частину нежитлової будівлі, млин за адресою: АДРЕСА_8 ;

1/12 частину виробничої споруди (1/2 частина вагової з авто вагами заг пл. 6,35 кв.м., 1/2 частина площадки перед коморою заг пл. 211,85 кв.м., що складає 3/10 частин виробничих споруд), за адресою: АДРЕСА_6 ;

1/12 частину пожежного депо, загальною площею 91,9 кв.м. за адресою:

АДРЕСА_9 частину земельної ділянки площею 47723 кв.м. в с. Веприк Фастівського р-ну Київської обл.;

1/12 частину земельної ділянки площею 1200 кв.м. в с. Веприк Фастівського р-ну Київської обл.;

1/12 частину гаражу площею 360,20 кв.м. в с. Веприк Фастівського р-ну Київської обл.;

1/12 частину земельної ділянки площею 1840 кв.м. в АДРЕСА_10 ;

1/12 частину погрузчика, модель 4026, 1991 року випуску;

1/12 частину причіпу саморобного, 1999 року випуску;

1/12 частину сільськогосподарської техніки Трактору Т-40АМ, 2000 р.в.;

1/12 частину вантажного автомобіля Татра Т+815, 1987 р.в.;

1/12 частину сільськогосподарської техніки Трактор колісний К-700А, 1992 р.в.;

1/12 частину земельної ділянки площею 1,6480 га в с. Веприк Фастівського р-ну Київської обл. згідно рішення суду від 26.07.2017 року у справі №2/381/1068/17;

2. визнати за ОСОБА_5 право власності на майно, що зареєстроване на ім`я ОСОБА_9 , а саме,

1/6 частини земельної ділянки площею 2,2365 га, кадастровий №3224981600:02:003:0076;

1/6 частину гаража у АДРЕСА_11 ;

1/6 частину земельної ділянки площею 0,004 га у АДРЕСА_11 .

3. визнати за ОСОБА_5 право власності на майно, що зареєстроване на ім`я ОСОБА_2 , а саме,

1/12 частини житлового будинку АДРЕСА_12 ;

1/12 частини земельної ділянки площею 2500 кв.м. по АДРЕСА_12 ;

1/12 частини житлового будинку АДРЕСА_13 ;

1/12 частини земельної ділянки площею 2500 кв.м. по АДРЕСА_13 ;

1/12 частини земельної ділянки площею 400 кв.м. по АДРЕСА_13 ;

1/12 частини житлового будинку АДРЕСА_14 ;

1/12 частини земельної ділянки площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_2 ;

1/12 частину автомобіля вантажного МАЗ, модель 6422, 2000 р.в.;

1/12 частину сільськогосподарської техніки Причіпу ПР-самоскид Е, 1988 р.в.;

1/12 частини сільськогосподарської техніки Комбайна зернозбирального John Deere-9500, 1998 р.в., придбаного 13.10.2014 р.;

1/12 частини сільськогосподарської техніки Комбайна зернозбирального John Deere-9500, 1998 р.в., придбаного 18.06.2010 р.;

1/12 частини автомобіля вантажного Volkswagen Caddy, 2012 р.в.;

1/12 частини автомобіля легкового Volkswagen Multivan, 2008 р.в.:

1/12 частини автомобіля вантажного Foton-1043, 2005 р.в.;

1/12 частини автомобіля вантажного КАМАЗ 53213, 1983 р.в.;

1/12 частини сільськогосподарської техніки Причіпу ГКБ 8350, 1984 р.н.

4. визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/6 частину статутного (складеного) капіталу СФГ «Тризуб».

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 , яка також є законним представником ОСОБА_1 , підтримала первісні позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Щодо зустрічних вимог, то просила відмовити у визнанні за ОСОБА_5 права власності на майно, що зареєстровано за ОСОБА_2 , а також вимог що стосуються СФГ «Тризуб». Визнала зустрічні вимоги в частині що стосуються певного майна, зареєстрованого за ОСОБА_9 ..

ОСОБА_3 та адвокат Довженко Р.В. підтримали позицію ОСОБА_2 .

Представник ОСОБА_5 ОСОБА_6 у судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити вимоги зустрічного позову.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності(ч. 1 та ч. 3 ст. 211 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В. від 17.12.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Неодноразово призначались підготовчі та судові засідання, подавались заяви про зміну первісних та зустрічних вимог.

У подальшому, ухвалою судді Соловей Г.В. від 15 січня 2024 року заяву судді про самовідвід задоволено, а справу передано для подальшого визначення головуючого судді.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024 року, справу передано судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осауловій Н.А.

Ухвалою судді ОСОБА_17 від 24.01.2024 року позовну заяву у редакції заяви про зміну предмету позову від 12.09.2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Також, ухвалою судді Осаулової Н.А. від 24.01.2024 року зустрічну позовну заяву у редакції заяви про уточнення зустрічних позовних вимог від 01.08.2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від19.03.2024 рокупозовну заяву позивачів за первісним позовом у редакції від 12.09.2023 року повернуто позивачам.

Ухвалою судді Осаулової Н.А. призначено судове засідання у цивільній справі з первісними позовними вимогами у редакції позову від 29.10.2019 року та зустрічними позовними вимогами у редакції зустрічної позовної заяви від 01.08.2023 року з урахуванням заяви від 03.10.2023 року.

Попереднім складом суду було протокольною ухвалою постановлено викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 .

Суд, заслухавши пояснення позивачів, відповідача та представників сторін, а також показання свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.08.2003 року ОСОБА_9 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про одруження, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Фастівського міського управління юстиції Київської області 02 серпня 2003 року (т. 1 а.с. 30).

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , батьками яких є ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 31, 32).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 33).

Так, вимоги первісного позову пов`язані із визнанням права власності на квартиру АДРЕСА_1 за позивачами.

Із наданих документів вбачається, що 15.09.2001 року Приватне сільськогосподарське підприємство «Поділля» в особі ОСОБА_5 продав ОСОБА_7 19/50 частин нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 112,4 кв.м., що належало продавцю на підставі Свідоцтва від 07.09.2001 року, реєстровий номер 2966, про що укладено договір купівлі-продажу, що посвідчено приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Вінічук Н.В. та зареєстровано в реєстрі за №3066 (т. 1 а.с. 34).

10.07.2002 року ОСОБА_7 видано свідоцтво про право особистої власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 52,2 кв.м. (т. 1 а.с. 35).

Також стороною позивача надано рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 24 грудня 2002 року №240/29 про надання дозволу ОСОБА_7 на влаштування окремого виходу з квартири АДРЕСА_1 шляхом переобладнання лоджії в тамбур з прибудинковими східцями (т. 1 а.с. 37).

30.05.2019 року у Державному реєстрі речових право на нерухоме майно внесено запис про право власності за ОСОБА_7 на трикімнатну квартиру, загальною площею 120 кв.м., житловою 52,2 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності від 10.07.2002 року (т. 1 а.с. 36).

Таким чином, спірна квартира зареєстрована за ОСОБА_7 і набута ним ще до укладення шлюбу ОСОБА_2 та його сина ОСОБА_9 на підставі відповідного свідоцтва від 10.07.2002 року.

Як зазначеноу п.4Прикінцевих таПерехідних положеньЦК Українивід 16січня 2003року,який набравчинності з01січня 2004року,Цивільний кодексУкраїни застосовуєтьсядо цивільнихвідносин,що виниклипісля набранняним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, оскільки правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності чинним ЦК України, але продовжують існувати на цей час, до правовідносин застосовуються положення чинного ЦК України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (ч. 1 та ч. 2 ст. 319 ЦК України).

Відповідно дост. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частиною першоюстатті 65 СК України,дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Відповідно до ч.1ст.69 СК України,дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За ч.1ст.70 СК України,у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У той же час, згідно ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

За положеннями ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно Закону №475/97-BP від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенціі про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу І та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

При цьому, за умовами ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, ОСОБА_2 вказувала, що квартира АДРЕСА_1 є спільним майном подружжя, де проживала їх сім`я, вони робили ремонт разом із померлим чоловіком за його життя.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_10 вказували, що у спірній квартирі проживало подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_2 разом із їх спільними дітьми, хоча нерухомість фіктивно була оформлена на ОСОБА_7 .

Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 у судове засідання на неодноразові виклики не з`явились. Враховуючи те, що справа на розгляді в суді перебуває тривалий час, суд постановив продовжити її розгляд за відсутністю вказаних свідків та відмовити у їх повторному виклику.

Таким чином, враховуючи презумпцію правомірності правочину, недопущення порушення права власності та відсутності на розгляді в силу приписів процесуального закону вимог про визнання правочину недійним, тобто оскарження права власності ОСОБА_7 на квартиру, визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за позивачами у певних частках неможливе, у зв`язку з тим, що її набув у власність померлий ОСОБА_7 , а не подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_2 .

Обставина проживання подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_2 з 2003 року, а у подальшому після народження і їх дітей, як вказувала ОСОБА_16 та допитані свідки, у спірній квартирі, не свідчить про необхідність визнання права власності на квартиру за іншими особами, враховуючи, що її власником був ОСОБА_7 ще до укладення шлюбу ОСОБА_9 та ОСОБА_2 .

При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 21.10.2014 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_14 (т. 2 а.с. 22, 25), а ОСОБА_7 (власник квартири) був зареєстрований з 18.02.2009 року АДРЕСА_15 (т. 2 а.с. 31)

Також, Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 вказав, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).

За вказаних обставин, суд відмовляє у задоволенні первісного позову, так як квартиру у власність було набуто не подружжям ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , а правомірно, враховуючи відповідну презумпцію, ОСОБА_7 до укладення шлюбу ОСОБА_9 та ОСОБА_2 .

Розглядаючи вимоги зустрічного позову суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 помер, з яким ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 02.08.2003 року та від якого народилися двоє дітей ОСОБА_22 та ОСОБА_15 .

Як вбачається із заповіту від 20 лютого 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Вінічук Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 171, ОСОБА_9 зробив наступне розпорядження на випадок його смерті: все майно та майнові права, що будуть належати йому на день його смерті, незалежно від їх складу та місця знаходження (розташування) в Україні, і взагалі все те, що буде за законом належати йому на день його смерті та що згідно законодавства України може бути успадкованим, у повному обсязі, без будь-яких винятків заповів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках кожному (т. 1 а.с. 75).

24 квітня 2019 року до Фастівської міської державної контори звернулася ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадкового майна, яке залишилося після смерті її чоловіка (т. 2а.с. 9).

Крім того, 24 квітня 2019 року із заявами про прийняття спадини, що залишилася після смерті батька, звернулися ОСОБА_3 за згодою матері ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 10) та ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 11).

Також, 25 червня 2019 року із заявами про прийняття спадщини після смерті сина звернулися батьки померлого ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 12) та ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 13).

07.08.2019 року із заявою про прийняття спадини після померлого ОСОБА_9 звернувся його син ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 14).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.02.2020 року, державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Бойко О.О., відмовлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який діє за згодою матері ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у видачі свідоцтв про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_9 , на ФСГ Тризуб (т. 2 а.с. 59-61).

Як вбачається із вказаної постанови, для видачі свідоцтв про право на спадщину на ім`я тільки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , немає правових підстав, так як до видачі свідоцтв про право на спадщину необхідно встановити, чи було спадкове майно спільною сумісною власністю подружжя, та видати пережившій дружині свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, а також видати непрацездатним батькам спадкодавця свідоцтва про право на обов`язкову частку у спадщині.

Відповідно до частини 3статті 368 ЦК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із положеннями ч.1ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначенихЗемельним кодексом України.

Стаття 1216 ЦК України передбачає те, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно із ч. 1-3 ст.1268 ЦК України,спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідностатті 372 ЦК Українимайно, яке є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно достатті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1126 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. При цьому необхідно визначити якою є доля спадкоємця у справі спільної сумісної власності.

При цьому, за ч. 1ст. 1241 ЦК Українималолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається із матеріалів справи, на день смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , було 73 роки (т. 2 а.с. 40), а ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 77 років (т. 2 а.с. 41).

Між тим, ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ОСОБА_8 , в смт. Бородянка Бородянського району Київської області, у віці 79 років, про що зроблено відповідний актовий запис № 420 (Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 ) (т. 3 а.с. 27).

16 вересня 2021 року ОСОБА_5 звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 на підставі її заповіту від 09.07.2013 року, справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Чернишової О.А. та зареєстровано в реєстрі за №3026 (т. 3 а.с. 50).

20 вересня 2021 року ОСОБА_7 подав заяву про відмову від спадщини після смерті дружини ОСОБА_8 на користь її сина ОСОБА_5 на підставі її заповіту від 09.07.2013 року, справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Чернишової О.А. та зареєстровано в реєстрі за №3061 (т. 3 а.с. 51).

Крім того, 13 вересня 2021 року із заявами про прийняття спадини, що залишилася після смерті бабусі, звернулися ОСОБА_3 за згодою матері ОСОБА_2 (т. 3 а.с. 55) та ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 54).

ІНФОРМАЦІЯ_11 помер ОСОБА_7 у м. Фастів Київської області, у віці 76 років, про що зроблено відповідний актовий запис № 855 (Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_3 ) (т. 3 а.с. 106).

Також у матеріалах справи наявний заповіт ОСОБА_7 від 23.06.2020 року на випадок своєї смерті на користь ОСОБА_5 (т. 3 а.с. 201).

Відповідно до довідки, виданої приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Сергеєвою Альоною Василівною від 10 березня 2023 року вих.№88/01-16, заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 подали ОСОБА_5 , ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 122).

Згідно Свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 24 жовтня 2022 року, зареєстрованих в реєстрі за № 1-548 та № 1-549, ОСОБА_5 , як спадкоємиць зазначеного у заповіті майна ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , успадкував житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_16 та земельну ділянку площею 0,25 га, що розташована за вищевказаною адресою та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т. 3 а.с. 98-103).

Як вбачається із Довідкипро коло спадкоємців, виданої приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Сергеєвою Альоною Василівною від 27 квітня 2023 року за вих.№152/02-14, спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_7 , який має право на спадкування та прийняв спадщину є: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (т. 3 а.с. 203).

Таким чином, спадкоємцем майна померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , є ОСОБА_5 .

Як роз`яснено в п. 19постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначенийст.1241 ЦК України, є вичерпаний і розширеного тлумачення не потребує. При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.

Згідно ч. 3ст. 75 Сімейного кодексу України,непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Згідно зіст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленогостаттею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(в редакції, яка була чинна на момент відкриття спадщини) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 станом на час смерті свого сина були непрацездатними батьками спадкодавця, у відповідності до ч. 1 ст. 1241 ЦК України, їм належить до спадкування, незалежно від змісту заповіту, половина частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка), тобто за першою чергою спадкування згідно ст. 1261 ЦК України.

Таким чином, у даній справі підлягає визначенню розмір спірного майна подружжя, майна, що належить кожному з них на праві особистої приватної власності та, відповідно, розмір успадкованого майна ОСОБА_5 як спадкоємцем непрацездатних батьків померлого ОСОБА_13 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Протягом розгляду справи стороною відповідача не надано рішення суду, що набрало законної сили, про визнання заповіту від 20.02.2019 року недійсним. Тому, спадкування майна померлого здійснюється за вказаним заповітом на користь його дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також обов`язкову частку успадковує у відповідності до ч. 1 ст. 1241 ЦК України ОСОБА_5 як спадкоємець ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Таким чином, судом було встановлено обсяг набутого за час шлюбу майна, яке зареєстровано за подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , а також майно, яке належить ОСОБА_9 на праві особистої приватної власності.

У матеріалах справи наявні відомості на підтвердження права власності ОСОБА_9 на наступне спірне майно, набуте за час шлюбу.

Житловий будинок АДРЕСА_3 , що зареєстровано за ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 21.09.2007 року №3653, що посвідчено приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Чернишовою О.А. (т. 4 а.с. 119-121);

Земельна ділянка площею 0,1000 га по АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_9 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №316645 від 22.04.2010 року, який видано на підставі рішення від 05.02.2009 року (т. 4 а.с. 124-125);

Земельна ділянка площею 0,0525 га по АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_9 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №316644 від 22.04.2010 року, який видано на підставі рішення від 05.02.2009 року (т. 4 а.с. 122-123);

Житловий будинок АДРЕСА_4 , що зареєстровано за ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2007 року №6187, що посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. При цьому, за умовами п. 4.3. договору, набуте майно переходить у спільну сумісну власність подружжя, ОСОБА_2 дала згоду на купівлю даного майна (т. 4 а.с. 126-128);

Земельна ділянка площею 0,2500 га по АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_9 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №325838 від 15.06.2011 року, який видано на підставі рішення від 19.12.2008 року (т. 4 а.с. 129-130);

Земельна ділянка площею 0,526 га по АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_9 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №325839 від 15.06.2011 року, який видано на підставі рішення від 19.12.2008 року (т. 4 а.с. 131-132);

1. Комора цегляна, 2. Гараж цегляний, 3. Кузня, 4. Силосна яма, 5. Артезіанська скважина біля столової, 6. Артезіанська скважина біля снігосховища, 7. Водонапірна башня, 8. Овочесховище, 9. КЗС-10, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 , що зареєстровані за ОСОБА_9 на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду від 17.01.2006 року (т. 1 а.с. 185, т. 4 а.с. 133-136);

9/20 частин адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_7 , що зареєстровані за ОСОБА_9 на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду від 08.09.2016 року (т. 1 а.с. 185, т. 4 а.с. 137-139);

Нежитлова будівля, бджільник за адресою: АДРЕСА_8 , що зареєстровано за ОСОБА_9 на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду від 08.09.2016 року (т. 1 а.с. 185, т. 4 а.с. 140-141);

Нежитлова будівля, млин за адресою: АДРЕСА_8 що зареєстровано за ОСОБА_9 на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду від 08.09.2016 року (т. 1 а.с. 185-186, т. 4 а.с. 140-141);

Виробничі споруди (1/2 частина вагової з автовагами заг пл. 6,35 кв.м., 1/2 частина площадки перед коморою заг пл. 211,85 кв.м., що складає 3/10 частин виробничих споруд), за адресою: АДРЕСА_6 , що зареєстровано за ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності від 25.02.2009 року САС 248963 (т. 1 а.с. 186, т. 4 а.с. 146-147);

Приміщення пожежного депо, загальною площею 91,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_17 , що зареєстровано за ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу приміщення пожежного депо від 15.03.2006 року №849, що посвідчено приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Перепелицею Ж.П. При цьому, за умовами п. 4.4. договору, ОСОБА_2 дала згоду на купівлю даного майна (т. 4 а.с. 164-166);

Земельну ділянку площею 4,7723 га в с. Веприк Фастівського р-ну Київської обл., що належить ОСОБА_9 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №429545 від 11.11.2009 року, який видано на підставі розпорядження від 03.07.2007 року (т. 4 а.с. 148-149);

Земельну ділянку площею 1,200 га в с. Веприк Фастівського р-ну Київської обл., що належить ОСОБА_9 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №818232 від 14.12.2009 року, який видано на підставі розпорядження від 08.05.2009 року (т. 4 а.с. 150-151);

Земельна ділянка площею 0,184 га в с. Вишеньки Бориспільського р-ну Київської обл., що належить ОСОБА_9 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії КБ №083918 від 19.03.2004 року, який видано на підставі рішення від 27.02.2004 року (т. 4 а.с. 156-157);

Земельна ділянка загальноюплощею1,6480га, якарозташована в с. Веприк Фастівського району Київської області, в межах Веприцької сільської ради Фастівського районуКиївськоїобласті, кадастровий номер земельної ділянки 3224981601:01:002:0135, цільове призначення для ведення товарногосільськогосподарськоговиробництва, згідно рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.07.2017 року у справі №381/3202/17 провадження №2/381/1068/17 (т. 4 а.с. 97-99, 152-155);

Земельна ділянка площею 0,004 га у АДРЕСА_11 , кадастровий номер 3211200000:09:001:0159, що зареєстрована за ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 17.02.2015 року №316, що видано приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Чернишовою О.А. (т. 1 а.с. 184, т. 4 а.с. 162-163).

У матеріалах справи наявні відомості на підтвердження права власності ОСОБА_2 на наступне спірне майно, набуте за час шлюбу.

Житловий будинок АДРЕСА_12 , що зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 25.05.2007 року, що посвідчено приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Перепелицею Ж.П. та зареєстровано в реєстрі за №1657. Варто зазначити, що у п. 13 вказаного договору вказано, що купівля будинку вчиняється за письмовою згодою чоловіка покупця ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 184-186);

Земельна ділянка площею 0,2500 га по АДРЕСА_7 , що належить ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №049011 від 07.12.2007 року, який видано на підставі рішення від 14.09.2007 року (т. 2 а.с. 187);

Житловий будинок АДРЕСА_13 , що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 28.03.2008 року, що посвідчено приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Куцевол Н.М. та зареєстровано в реєстрі за №715 (т. 2 а.с. 188-189);

Земельна ділянка площею 0,2500 га по АДРЕСА_13 ,що належить ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №400988 від 30.10.2009 року, який видано на підставі договору купівлі-продажу від 28.03.2008 року (т. 2 а.с. 190);

Земельна ділянка площею 0, 0400га по АДРЕСА_13 ,що належить ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №400989 від 30.10.2009 року, який видано на підставі договору купівлі-продажу від 28.03.2008 року (т. 2 а.с. 191);

Житловий будинок АДРЕСА_14 , що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 11.03.2014 року, яке видано приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Чернишовою О.А. та зареєстровано в реєстрі за №539 (т. 2 а.с. 200-201);

Земельна ділянка площею 0,1 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3211200000:03:003:0135, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 11.03.2014 року, яке видано приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Чернишовою О.А. та зареєстровано в реєстрі за №539 (т. 2 а.с. 200, 202);

Вантажний самоскид МАЗ, модель 6422, 2000 р.в., що набуто у власність ОСОБА_2 .07.2015 р.,про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (т. 4 а.с. 46);

Причіп ПР-самоскид-Е, 1988 р.в., що набуто у власність ОСОБА_2 23.10.2015 р., про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (т. 4 а.с. 46);

Комбайн зернозбиральний John Deere-9500, 1998 р.в., що набуто у власність ОСОБА_2 13.10.2014 р., про що видано свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 (т. 4 а.с. 45);

Комбайн зернозбиральний John Deere-9500, 1998 р.в., що набуто у власність ОСОБА_2 18.06.2010 р., про що видано свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_5 (т. 4 а.с. 44);

Вантажний фургон малотонажний Volkswagen Caddy, 2012 р.в., що набуто у власність ОСОБА_2 18.05.2016 р., про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (т. 4 а.с. 47);

Автомобіль вантажний КАМАЗ 53213, 1983 р.в., що зареєстровано за ОСОБА_2 06.09.2014 року, про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (т. 4 а.с. 46);

Причіп ГКБ 8350, 1984 р.в., що зареєстровано за ОСОБА_2 06.09.2014 року, про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (т. 4 а.с. 46).

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічні висновки щодо презумпції права власності подружжя на майно, яке набуто ними в період шлюбу, викладені у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17, постановах Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц, а також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17.

Презумпцію спільності вищевказаного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_9 не спростовано у ході розгляду справи.

При цьому, судом встановлено майно, яке ОСОБА_9 набув в особисту приватну власність у порядку спадкування та договору дарування, а саме:

Земельну ділянкуплощею 2,2365га,кадастровий №3224981600:02:003:0076на підставірішення Фастівськогоміськрайонного судуКиївської областіпро визнанняправа наспадщину від16.06.2014року.Згідно даних,що містятьсяу Єдиномуреєстрі судовихрішень,за ОСОБА_9 визнано право власності на частину спадкового майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_23 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_13 , а саме право власності на земельну ділянку площею 2,2365 га розташовану на території Веприцької сільської ради Фастівського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 183);

Гараж у АДРЕСА_11 , що зареєстровано за ОСОБА_9 на підставі Договору дарування від 20.08.2015 року, що посвідчено приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Чернишовою О.А. та зареєстровано в реєстрі за №1853 (т. 1 а.с. 183, т. 4 а.с. 159-161).

У разі спадкування за законом половина майна подружжя, що увійшло до спадкового майна померлого ОСОБА_9 дружина ОСОБА_2 , діти ОСОБА_12 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали б по 1/12 частці всього майна подружжя. Відповідно, половину обов`язкової частки у спадщині за ст. 1241 ЦК України спадкували б батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по 1/24 частки всього спільного майна.

Таким чином, спадкоємцем майна померлих станом на час розгляду даної справи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які разом успадкували 1/12 часток всього майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_9 - є ОСОБА_5 .. Окрім того, ОСОБА_5 , також є спадкоємцем 1/6 часток майна, яке належало ОСОБА_9 на праві особистої приватної власності.

Оскільки інші документи на підтвердження права власності заявленого на поділ майна надано у ході розгляду справи не було, вимоги іншої частини зустрічного позову задоволено бути не може.

Зокрема, варто зауважити, що наявні у матеріалах справи декларації не є правовстановлюючими документами згідно закону, адже вони лише свідчать про матеріальний стан суб`єкта їх подання за певний період, і не можуть свідчити про те, що на момент смерті спадкодавця вказане майно перебувало у його власності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи вищенаведене, керуючись приписами ст. 204 ЦК України, необхідно відмовити у задоволенні первісного позову, беручи до уваги норми ст. 1241 ЦК України та заповіт від 20.02.2019 року, зустрічний позов підлягає задоволенню в частині визнання за ОСОБА_5 , як спадкоємцем ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , права власності на 1/12 частки у спільному майні подружжя ОСОБА_2 та померлого ОСОБА_9 , а також на 1/6 частки на майно, яке належало останньому на праві особистої приватної власності, що було встановлено у ході розгляду справи.

У відповідності до положень ст. 141 ЦК України, враховуючи відмову у задоволенні первісного позову, судові витрати ОСОБА_2 покладаються на неї. При цьому, оскільки вимоги зустрічного позову було задоволено частково, на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5255,00 грн., а саме, з ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах доньки, 3503,33 грн., а з ОСОБА_3 1751,67 грн.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 6, 182, 191, 331, 368, 372, 392, 1126, 1216, 1218, 1220, 1223, 1241, 1268, 1269, 1271 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 65, 69, 70, 71, 75 СК України, ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 60, 76-81, 211, 223, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7,постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 як спадкоємця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради, про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , - залишити без задоволення.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 як спадкоємця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на майно у порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , яке є спільним майном подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_2 :

1/12 частину житлового будинку АДРЕСА_3 ;

1/12 частину земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_3 ;

1/12 частину земельної ділянки площею 0,0525 га по АДРЕСА_3 ;

1/12 частину житлового будинку АДРЕСА_4 ;

1/12 частину земельної ділянки площею 0,2500 га по АДРЕСА_5 ;

1/12 частину земельної ділянки площею 0,526 га по АДРЕСА_5 ;

1/12 частину майна 1. Комора цегляна, 2. Гараж цегляний, 3. Кузня, 4. Силосна яма, 5. Артезіанська скважина біля столової, 6. Артезіанська скважина біля снігосховища, 7. Водонапірна башня, 8. Овочесховище, 9. КЗС-10, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 ;

1/12 частину від 9/20 частин адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_7 ;

1/12 частину нежитлової будівлі, бджільник за адресою: АДРЕСА_8 ;

1/12 частину нежитлової будівлі, млин за адресою: АДРЕСА_8 ;

1/12 частину нежитлової будівлі виробничих споруд (1/2 частина вагової з автовагами заг пл. 6,35 кв.м., 1/2 частина площадки перед коморою заг пл. 211,85 кв.м., що складає 3/10 частин виробничих споруд), за адресою: АДРЕСА_6 ;

1/12 частину приміщення пожежного депо, загальною площею 91,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_17 ;

1/12 частину земельної ділянки площею 4,7723 га в с. Веприк Фастівського р-ну Київської обл.;

1/12 частину земельної ділянки площею 1,200 га в с. Веприк Фастівського р-ну Київської обл.;

1/12 частину земельної ділянки площею 0,184 га в с. Вишеньки Бориспільського р-ну Київської обл.;

1/12 частину земельної ділянки загальноюплощею1,6480га, яка розташована в с. Веприк Фастівського району Київської області, в межах Веприцької сільської ради Фастівського районуКиївськоїобласті, кадастровий номер земельної ділянки 3224981601:01:002:0135, цільове призначення для ведення товарногосільськогосподарськоговиробництва;

1/12 частину земельної ділянки площею 0,004 га у АДРЕСА_11 , кадастровий номер 3211200000:09:001:0159.

1/12 частина житлового будинку АДРЕСА_12 ;

1/12 частина земельної ділянки площею 0,2500 га по АДРЕСА_12 ;

1/12 частина житлового будинку АДРЕСА_13 ;

1/12 частина земельної ділянки площею 0,2500 га по АДРЕСА_13 ;

1/12 частина земельної ділянки площею 0, 0400га по АДРЕСА_13 ;

1/12 частина житлового будинку АДРЕСА_14 ;

1/12 частина земельної ділянки площею 0,1 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3211200000:03:003:0135;

1/12 частин наступного рухомого майна:

- Вантажний самоскид МАЗ, модель 6422, 2000 р.в.;

- Причіп ПР-самоскид-Е, 1988 р.в.;

- Комбайн зернозбиральний John Deere-9500, 1998 р.в.;

- Комбайн зернозбиральний John Deere-9500, 1998 р.в.;

- Вантажний фургон малотонажний Volkswagen Caddy, 2012 р.в.;

- Автомобіль вантажний КАМАЗ 53213, 1983 р.в.;

- Причіп ГКБ 8350, 1984 р.в.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на майно у порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , яке є його особистою власністю, а саме:

1/6 частин земельної ділянки площею 2,2365 га, кадастровий №3224981600:02:003:0076;

1/6 частин гаража у АДРЕСА_11 .

У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 5255,00 грн., а саме, з ОСОБА_2 3503,33 грн., з ОСОБА_3 1751,67 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_15 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_14 , яка є законним представником малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса місця проживання: АДРЕСА_15 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_16 ;

Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Київської міської ради: адреса місця знаходження: площа Соборна, 1, м. Фастів, Київська область.

Суддя: Н.А. Осаулова

Повний текст рішення суду виготовлено 27.05.2024 року