Ухвала

від 22.05.2024 по справі 380/3923/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/3923/20

У Х В А Л А

22 травня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Горонна О.З.,

за участю:

представника позивача Герасимчука Ю.Ю.,

представника відповідача (заявника) Сидор О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Благодійної організації Регіональний центр соціальної адаптації про зупинення експлуатації будівель,-

в с т а н о в и в:

до суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (79008, м. Львів, вул. Підвальна, 6) до Благодійної організації Регіональний центр соціальної адаптації (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 56) про зупинення експлуатації будівель, у якій позивач просив зупинити експлуатацію трьох будівель: будівлі (яка використовується як гуртожиток з котельнею), будівлі (яка використовується як кухня) та будівлі (яка використовується як адміністративний будинок) Благодійної організації Регіональний центр соціальної адаптації за адресою: 80600, Львівська область, Бродівський район, місто Броди, траса Київ-Чоп, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (79008, м. Львів, вул. Підвальна, 6, ЄДРПОУ 38627339) до Благодійної організації Регіональний центр соціальної адаптації (79010, Львівська обл., м. Львів, вул. Личаківська, 56, ЄДРПОУ 25556431) про зупинення експлуатації будівель задоволено повністю. Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення роботи трьох будівель: будівлі (яка використовується як гуртожиток з котельнею), будівлі (яка використовується як кухня) та будівлі (яка використовується як адміністративний будинок) Благодійної організації Регіональний центр соціальної адаптації за адресою: 80600, Львівська область, Бродівський район, місто Броди, траса Київ-Чоп, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

27.11.2020 видано виконавчий лист.

Ухвалою від 28.11.2023 заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі №380/3923/20 задоволено. Поновлено Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (код ЄДРПОУ 38627339) строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 в адміністративній справі №380/3923/20 в межах трьох місяців з дати набрання цією ухвалою законної сили.

29.03.2024 надійшла заява відповідача, у якій просить відкласти виконання виконавчого листа №380/3923/20, виданого 02.09.2020 терміном на 1 рік. Заява обґрунтована тим, що за результатами проведеної 01.03.2024 позапланової перевірки, більшість порушень було усунуто. Також після проведення перевірки ними усувались порушення. Однак, Благодійна організація «Регіональний центр соціальної адаптації» є неприбутковою організацією, відповідно фінансування ремонтних чи відновлювальних робіт на територіях можливе лише за умови надання коштів з державного та місцевого бюджетів на конкретну статтю. Інші кошти вони не вправі використовувати не за призначенням. Враховуючи воєнний стан в країні, фінансування відновлювальних чи ремонтних робіт на території притулку неможливе або малоймовірне, оскільки органи самоврядування не мають можливості виділити бюджетні кошти на дані роботи. Відповідач функціонує лише за рахунок благодійних пожертвувань БФ «Карітас» та інших пожертвувань. Відповідач усіма силами намагається знайти фінансування у міжнародних та національних фондах першочергово ремонтних та відновлювальних робіт, необхідних для усунення усіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки для продовження сталої допомоги внутрішньо переміщеним особам та іншим особам, яким необхідна їх допомога та захист, однак в найкоротші терміни це зробити неможливо.

20.05.2024 представником заявника подано додаткові пояснення, просить відкласти виконання виконавчого листа №380/3923/20 терміном до закінчення воєнного стану в Україні. Додатково зазначає, що ними усунуто більшість порушень. Звертає увагу на те, що притулок БО «Регіональний центр соціальної адаптації» було внесена до Переліку місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб у Львівській області, у якому на даний момент проживають понад 50 внутрішньо переселених осіб. У разі виконання виконавчого листа та опломбування приміщень гуртожитку, котельні, кухні та адміністративної будівлі, внутрішньо переселені особи будуть виселені з гуртожитку.

Представник заявника (відповідача) в судовому засіданні заяву підтримала, просить її задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні проти заяви заперечив, просив відмовити у її задоволенні, оскільки не усунення вказаних у акті перевірки порушень може призвести до пожежі, що становить небезпеку для людей.

Суд, розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, встановив наступне.

Згідно із ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є обов`язковість рішень суду.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 378 КАС України).

Приписами ч. 4 ст. 378 КАС України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Інститут розстрочення виконання судового рішення спрямований на забезпечення виконання судового рішення. Метою застосування розстрочення виконання судового рішення є надання боржнику реальної можливості для виконання судового рішення.

Наведена норма статті 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вказані обставини повинні мати, як правило, об`єктивний характер, але обов`язковою умовою є ускладнення виконання рішення суду або фактичне унеможливлення його виконання.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказане, на думку суду, свідчить про те, що відстрочення або розстрочення виконання судового рішення стосується саме тих судових рішень, за якими відповідач повинен вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушених прав позивача у справі або тих судових рішень, які стосуються стягнення з відповідача заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/4643/18 зазначив, що питання щодо відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Із системного аналізу наведених положень слідує, що відстрочення, розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань.

Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

У свою чергу, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що реальне виконання судового рішення віднесено законодавцем до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

З аналізу наведених норм КАС України слідує, що законом не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Поряд з цим, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Аналогічна правова позиція викладена у висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03 червня 2021 року по справі № 9901/598/19.

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку предметом спору у даній справі була наявність чи відсутність підстав для вжиття судом заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у зв`язку із виявленими Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області під час проведення перевірки порушеннями відповідача. Підставою для застосування такого заходу реагування як зупинення експлуатації (роботи) перелічених будівель та споруд відповідача стало підтвердження встановленого факту порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, а також цивільного захисту, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Тобто метою застосування таких заходів реагування є попередження виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю і здоров`ю людей, попередження заподіяння непоправної шкоди здоров`ю людей, убезпечення життя людей, які перебувають на такому об`єкті.

Питання щодо вжиття чи невжиття заходів реагування вирішує суд у своєму рішенні. Рішення про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду безпосередньо не стосується зобов`язання відповідача усунути порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, воно направлено на вжиття судом певних заходів обмежувального характеру до моменту, коли обставини, які стали підставою для їх застосування, відпадуть (будуть усунуті відповідачем). Тобто, виконання рішення у даній справі полягає саме у зупиненні роботи та експлуатації об`єкта, а не усуненні певних порушень.

За позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.23.2019 року у справі № 804/8378/17, можливість застосування заходів реагування не ставиться в залежність від суб`єкта, який допустив порушення, а виключно до об`єкта, який експлуатується з порушеннями норм пожежної і техногенної безпеки.

Крім того, у своїх рішеннях Верховний Суд звертав увагу на те, що «…застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування.

Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який у цій справі звернувся з позовом. Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. У спірних правовідносинах ГУ ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення, а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 420/4579/19, від 09 червня 2021 року у справі № 640/3180/20, від 05.06.2019 у справі №809/421/17).

Таким чином виконання судового рішення у даній справі полягає саме у зупиненні роботи та експлуатації будівлі (яка використовується як гуртожиток з котельнею), будівлі (яка використовується як кухня) та будівлі (яка використовується як адміністративний будинок) Благодійної організації Регіональний центр соціальної адаптації за адресою: 80600, Львівська область, Бродівський район, місто Броди, траса Київ-Чоп, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

За таких обставин суд доходить висновку про неможливість застосування в даному випадку інституту відстрочення виконання судового рішення, оскільки це суперечить меті застосування заходів реагування та фактично свідчить про відтермінування судом застосування таких заходів, що не передбачено нормами чинного законодавства, а тому подана відповідачем заява про відстрочення виконання судового рішення не може бути задоволена.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву обґрунтовує тим, що після проведення перевірки ними усувались порушення. Однак, Благодійна організація «Регіональний центр соціальної адаптації» є неприбутковою організацією, відповідно фінансування ремонтних чи відновлювальних робіт на територіях можливе лише за умови надання коштів з державного та місцевого бюджетів на конкретну статтю. Інші кошти вони не вправі використовувати не за призначенням. Враховуючи воєнний стан в країні, фінансування відновлювальних чи ремонтних робіт на території притулку неможливе або малоймовірне, оскільки органи самоврядування не мають можливості виділити бюджетні кошти на дані роботи. Відповідач функціонує лише за рахунок благодійних пожертвувань БФ «Карітас» та інших пожертвувань. Відповідач усіма силами намагається знайти фінансування у міжнародних та національних фондах першочергово ремонтних та відновлювальних робіт, необхідних для усунення усіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки для продовження сталої допомоги внутрішньо переміщеним особам та іншим особам, яким необхідна їх допомога та захист, однак в найкоротші терміни це зробити неможливо. Додатково зазначає, що ними усунуто більшість порушень. Звертає увагу на те, що притулок БО «Регіональний центр соціальної адаптації» було внесена до Переліку місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб у Львівській області, у якому на даний момент проживають понад 50 внутрішньо переселених осіб. У разі виконання виконавчого листа та опломбування приміщень гуртожитку, котельні, кухні та адміністративної будівлі, внутрішньо переселені особи будуть виселені з гуртожитку.

Разом з тим, суд вважає, що фінансове становище не є винятковим випадком, що давало би суду правові підстави для відстрочення виконання рішення.

Суд зазначає, що відсутність коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм Протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність у застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування, не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Суд враховує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача.

Кожне порушення правил пожежної безпеки несе в собі потенційний ризик, як настання надзвичайної ситуації, так і ризик ускладнення евакуації у випадку пожежі та затягування у часі процесу ліквідації надзвичайної ситуації.

Також, кожне з виявлених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Окрім того, відповідно до ч.5 ст.378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Рішення суду у даній справі винесено 02.09.2020. Однак, відповідно до поданої заяви та додаткових пояснень просить відстрочити виконання рішення суду терміном до закінчення воєнного стану в Україні всупереч вимогам ч.5 ст.378 КАС України.

За таких обставин суд дійшов до висновку про неможливість застосування в даному випадку інституту відстрочення виконання судового рішення, оскільки це суперечить меті застосування заходів реагування та фактично свідчить про відтермінування судом застосування таких заходів, що не передбачено нормами чинного законодавства, а тому подана відповідачем заява про відстрочення виконання судового рішення не може бути задоволена. Також скаржником не надано належних пояснень того, яким чином відстрочення судом виконання судового рішення сприятиме його виконанню після закінчення терміну відстрочення, а також яких заходів вживає скаржник для виконання вказаного рішення суду в якомога коротші строки.

Суд акцентує увагу на тому, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відтак, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Благодійної організації Регіональний центр соціальної адаптації про зупинення експлуатації будівель.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного суду України,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (проголошення).

Повне судове рішення складено 27.05.2024 року.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна