Ухвала

від 27.05.2024 по справі 420/5024/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5024/24

У Х В А Л А

27 травня 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого ст. 262 ч. 5 КАС України, матеріали адміністративної справи за позовом приватного підприємства «ОРИЕНТ-ТРЕЙД» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «ОРИЕНТ-ТРЕЙД» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, та картки відмови.

Ухвалою суду по справі №420/5024/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.

Під час розгляду справи, від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи

Згідно ч.1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно положень п. 10 частини 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Приписами ч. 6 ст. 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 ст. 166 КАС України).

Частиною 2 цієї статті КАСУ визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина 3 ст. 166 КАСУ).

Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання та виклику сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що представником відповідача у клопотанні не було наведено законодавчих підстав розгляду судом адміністративної справи №420/5024/24 із повідомленням та викликом сторін та не повідомлено суду фактичних обставин, які унеможливлюють розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику до нього представників сторін.

Крім того суд зазначає, що характер спірних правовідносин, предмет та спосіб доказування у справі №420/5024/24 не вимагають проведення судового засідання та виклику сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, суд зазначає, що проведення розгляду справи в порядку, визначеному ст. 262 ч. 5 КАС України, без виклику сторін не позбавляє права сторін у справі надавати докази та висловлювати свою позицію письмово, спростовувати доводи опонентів шляхом надання до суду передбачених КАС України заяв по суті справи.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду від Одеської митниці надійшов відзив на адміністративний позов та клопотання про долучення доказів по справі, де представник відповідача реалізувала своє право письмово викласти свою правову позицію щодо спірних правовідносин та фактичних обставин справи, та надання письмових доказів по справі.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку («Аксен проти Німеччини»), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Судом були створені для учасників справи належні умови для ознайомлення з рухом адміністративної справи №420/5024/24 шляхом надсилання копій документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені статтею 44 та іншими статтями КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи судом з викликом її учасників.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19

Також суд звертає увагу, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Реалізація права на життя не можлива без реалізації права на здоров`я. Адже нормальне біологічне та соціальне функціонування людини не можливе без здоров`я. Реалізація права на життя у повному об`ємі можливо лише при гарантуванні права на здоров`я.

Право на життя захищається у ст. 2 Конвенції. При цьому, згідно зі сталою практикою ЄСПЛ це право вважається порушеним не тільки у разі позбавлення життя, але і при серйозних пошкодженнях організму людини, які не спричинили його смерть, але представляли серйозну загрозу його життю. Держава повинна не тільки утримуватися від умисного позбавлення людини життя, але і дотримуватися позитивного зобов`язання захищати життя людини від посягань третіх осіб або від ризику хвороби, яка може спричинити смерть.

Згідно статті 3 Закону України «Про національну безпеку України» державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямована на захист: людини і громадянина - їхніх життя і гідності, конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності; суспільства - його демократичних цінностей, добробуту та умов для сталого розвитку; держави - її конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності; території, навколишнього природного середовища - від надзвичайних ситуацій.

Основними принципами, що визначають порядок формування державної політики у сферах національної безпеки і оборони, зокрема, є принцип верховенства права.

В свою чергу, відповідно до статті 129 Конституції України саме суд забезпечує дотримання принципу верховенства права, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист життя та гідності людини і громадянина, їх конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності.

Тим самим, саме судом через судовий контроль забезпечується належна державна політика у сфері національної безпеки і оборони.

При цьому суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан, який продовжує свою дію й по теперішній час.

Враховуючи вищевикладене, а також з метою недопущення загрози життю та здоров`ю учасників судового процесу суд доходить висновку, що клопотання представника Одеської митниці є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись приписами ст.ст. 5-11, 12, 44-47, 166-167, 241, 243, 248, 256, 257-263, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд адміністративної справи №420/5024/24 у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Ухвала окремо від рішення суду у справі оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяБілостоцький О.В.