Ухвала

від 18.07.2024 по справі 420/5024/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5024/24

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Крусяна А.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 р. у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Ориент-Трейд" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2024р. задоволено позов приватного підприємства "Ориент-Трейд" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, та картки відмови.

На зазначене рішення суду Одеська митниця подала апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024р. апеляційна скарга Одеської митниці залишена без руху по причині несплати судового збору та наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 12.07.2024р.

11.07.2024р. до суду надійшло клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на повну відсутність фінансування на виплату судового збору.Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Що стосується суб`єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, слід зазначити, що в частині видатків на оплату судового збору держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Наведене кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, за змістом яких штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

Отже, відсутність затвердженого кошторису суб`єктів владних повноважень й відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору унеможливлюють звільнення чи відстрочення сплати судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що апелянтом не надано доказів, що були б підставою для відстрочення сплати судового збору, тому клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Разом з тим, у разі неможливості відстрочення сплати судового збору, апелянт просить продовжити строк усунення недоліків.

В обґрунтування клопотання, апелянт посилається на тимчасову відсутність видатків на сплату судового збору, у зв`язку з чим просить продовжити строк усунення недоліків.

Частина 2 ст.121 КАС України передбачає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Тобто, суд продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку.

Таким чином, оскільки обставини, на які посилається апелянт, позбавили останнього можливості вчинити процесуальну дію у визначений судом строк, а тому необхідно його продовжити із наданням відповідного часу для усунення недоліку поданої апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 121, 133 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору.

Задовольнити клопотання Одеської митниці про продовження строку усунення недоліків.

Надати Одеській митниці строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, протягом двадцяти днів з моменту отримання цієї ухвали суду.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Крусян