Постанова

від 21.05.2024 по справі 305/65/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 305/65/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 травня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Мацунича М.В.

суддів: Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.

за участю секретаря судового засідання: Сливки С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Івасишин Зоряна Зорянівна, на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 10 січня 2024 року, постановлену суддею Дочинець С.І., в справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_3 , ТОВ «Моя земля», ОСОБА_1 , треті особи Ясінянська селищна рада Рахівського району, приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Обідняк Ірина Василівна про скасування державної реєстрації земельної ділянки

встановив:

У січні 2024 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_3 , ТОВ «Моя земля», ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ясінянська селищна рада Рахівського району Закарпатської області, приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Обідняк І.В., про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Одночасно з пред`явленням позову адвокат Кувік Д.Ю. подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер: 2123684500:03:002:0109, шляхом заборони ОСОБА_1 або іншим особам за її дорученням здійснювати відчуження та будівництво на вищезазначеній земельній ділянці.

В обґрунтування необхідності застосування таких заходів забезпечення позову посилався на те, що ОСОБА_2 відповідно до розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації від 29.12.2005 №493 розробила технічну документацію проекту землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0032 та 2123684500:03:002:0033, що розташовані на землях Лазещинської сільської ради, за межами населеного пункту, урочище Горішків Рахівського району Закарпатської області та віднесені до державного земельного кадастру при розробленні проекту землеустрою. На підставі вищенаведеного, позивач мала правомірні очікування щодо оформлення права власності на вказані земельні ділянки. Однак, 26.07.2019 Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області видало наказ №1602-сг, за яким ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку кадастровий номер: 2123684500:03:002:0109. В подальшому, ОСОБА_3 відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продаж земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Обідняк І.В.

Згідно з висновком експертного дослідження від 31.12.2020 №15/8ЕД Закарпатського НДЕКЦ МВС України на земельну ділянку за кадастровим номером 2123684500:03:002:0032 частково накладається земельна ділянка кадастровий номер 2123684500:03:002:0109, що порушує право на землю ОСОБА_2 . У зв`язку з чим просить накласти арешт на вищезазначену земельну ділянку.

Ухвалою Рахівськогорайонного судуЗакарпатської областівід 10січня 2024року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

До вирішення справи за позовом адвоката Бородіна Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Моя земля», ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ясінянська селищна рада Рахівського району Закарпатської області, приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Обідняк І.В., про скасування державної реєстрації земельної ділянки, по суті та набрання рішенням суду законної сили, забезпечено позов шляхом:

- накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 2123684500:03:002:0109, яка розташована на землях Лазещинської сільської ради, за межами населеного пункту, урочище Горішків Рахівського району Закарпатської області;

- заборонено ОСОБА_1 або іншим особам за її дорученням здійснювати відчуження земельної ділянки, кадастровий номер: 2123684500:03:002:0109, яка розташована на землях Лазещинської сільської ради, за межами населеного пункту, урочище Горішків Рахівського району Закарпатської області;

- заборонено ОСОБА_1 або іншим особам за її дорученням розпочинати будівництво на земельній ділянці, кадастровий номер: 2123684500:03:002:0109, яка розташована на землях Лазещинської сільської ради, за межами населеного пункту, урочище Горішків Рахівського району Закарпатської області.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Івасишин З.З., подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та відмовити в задоволенні такої заяви.

Вважає, що позов ОСОБА_2 є очевидно необґрунтованим, обраний спосіб захисту явно не відповідний. Позивач не висуває вимог захисту речових прав, ні віндикаційного, ні негаторного характеру, а просить скасувати державну реєстрації земельної ділянки, до якої ніякого відношення не має. Суд залишив поза увагою вимоги ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр», а саме, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Суд залишив поза увагою той факт, що відомості про земельні ділянки 2123684500:03:002:0032 та 2123684500:03:002:0033 відсутні як в Державному речових прав так і в Державному земельному кадастрі. Також незрозуміло про яке «накладення» земельних ділянок йде мова, якщо земельні вказані ділянки не сформовані та не є об`єктами цивільних прав.

Суд першої інстанції не взяв до уваги рішення Рахівського районного суду від 17.03.2022 у справі №305/863/21, яким у задоволенні позову в частині визнання за громадянкою ОСОБА_2 права власності в порядку приватизації на земельну ділянку площею 0,1714 га, кадастровий номер 2123684500:03:002:0033, для ведення особистого селянського господарства на землях Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, за межами населеного пункту, урочище Горішків - відмовлено.

Також є безпідставним заборона розпочинати будівництво у випадку, коли будівництво садового будинку практично завершено. У відповідності до закону ОСОБА_1 10.07.2020 було подано відповідну декларацію - Реєстраційний номер в ЄДЕССБ ЗК051200709152, виготовлено будівельний паспорт та здійснено відповідні будівельні роботи. При цьому, забороняючи будівництво такий захід несе значні збитки відповідачу, суд першої інстанції не вжив заходів щодо забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), передбачене ч. 1 ст. 154 ЦПК України. Таким чином, підстава арешту, зазначена у судовому рішенні (можливе невиконання судового рішення) є надуманою.

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Бородін Д.В., подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволення апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Зазначає, що спір між сторонами виник з приводу часткового накладання земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:03:002:0109, яка була передана у власність відповідачу ОСОБА_3 , який в подальшому відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:03:002:0032, технічну документацію проекту землеустрою якої розробила позивач, які розташовані на землях Лазещинської сільської ради, за межами населеного пункту, урочище Горішків Рахівського району Закарпатської області.

З огляду на викладене, накладення арешту на земельну ділянку в частині заборони ОСОБА_1 або іншим особам за її дорученням здійснювати відчуження вищезазначеної земельної ділянки є співмірним з предметом позову, оскільки саме такий вид забезпечення позову відповідає змісту заявлених позовних вимог та встановлено підстави, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження вищезазначеної земельної ділянки може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, що в свою чергу призведе до неможливості захисту законних інтересів позивача. Такий вид забезпечення позову не завдасть істотних негативних наслідків відповідачу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вважає що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, по захист яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із п.1 ч.1 та ч.3 ст.150 ЦПК позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно відповідача та забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути розмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер. Відповідно до роз`яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Як на підставу задоволення заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 посилалася на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:03:002:0109, яка була передана у власність відповідачу ОСОБА_3 , який в подальшому відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_1 , частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:03:002:0032, технічну документацію проекту землеустрою якої вона розробила, що розташовані на землях Лазещинської сільської ради, за межами населеного пункту.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із ст. 41 Конституції України ч. 1 ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що заходи забезпечення, які просить вжити ОСОБА_2 , фактично направлені на обмеження (позбавлення) відповідача права користування своєю власністю, що фактично є не співмірними із заявленими позовними вимогами.

Зміст позовної заяви вказує на те, що на земельну ділянку, яку позивачка бажала приватизувати накладається інша земельна ділянка, яка перебуває у власності відповідача. Тобто має місце спір, який носить негаторний характер, тоді як позовні вимоги зводяться до скасування державної реєстрації земельної ділянки та кадастрового номера, та зазначені вимоги не узгоджуються з обраним способом захисту порушеного права.

При цьому, колегія суддів вважає, що фактичні обставини справи не свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування заходу забезпечення позову призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Колегія суддів наголошує на тім, що позивачем не наведено вагомих підстав на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову, про які заявлено нею, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливить ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду у цій справі.

Також при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Таких ризиків ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі позивачка не навела, і такі колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, враховуючи предмет і підстави позову, характер спірних правовідносин, обраний вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, заборона її відчуження та заборона проводити будівельні роботи не є співмірним із заявленими позовними вимогами та не доведено необхідність застосування заходів забезпечення та наявність підстав уважати, що незастосування заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що, в силу положень статей 149-153 ЦПК України, свідчить про необґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 149,150,367,374,376,381,382,384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Івасишин Зоряна Зорянівна, задовольнити.

Ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 10 січня 2024 року про забезпечення позову скасувати та постановити у цій справі постанову про відмову ОСОБА_2 у забезпеченні позову, шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер: 2123684500:03:002:0109, що розташована на землях Лазещинської сільської ради, за межами населеного пункту, урочище Горішків Рахівського району Закарпатської області;

- заборони ОСОБА_1 або іншим особам за її дорученням здійснювати відчуження земельної ділянки, кадастровий номер: 2123684500:03:002:0109, що розташована на землях Лазещинської сільської ради, за межами населеного пункту, урочище Горішків Рахівського району Закарпатської області;

- заборони ОСОБА_1 або іншим особам за її дорученням розпочинати будівництво на земельній ділянці, кадастровий номер: 2123684500:03:002:0109, що розташована на землях Лазещинської сільської ради, за межами населеного пункту, урочище Горішків Рахівського району Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 травня 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: