Постанова

від 28.05.2024 по справі 915/1166/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1166/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

від ТОВ «Сервісний центр «Металург» - Тубальцева Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Валео»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2024

по справі №915/1166/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Валео»

про стягнення 273207,20 грн.

суддя суду першої інстанції Мавродієва М.В.

місце винесення рішення: м. Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області, вул.Фалєєвська, 14

повний текст рішення складено та підписано: 01.03.2024.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Валео» грошові кошти у загальному розмірі 273207,20 грн, з яких: 235760,0 грн - попередня оплата по договору №8310Х1176 від 19.10.2020 про надання медичних послуг, 7344,08 грн 3% річних, 30103,12 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за укладеним між ними Договором №8310Х1176 від 19.10.2020 про надання медичних послуг, не надав позивачу інші медичні послуги або лабораторні дослідження, які відповідно до п.3.6 такого договору зобов`язався надати в разі використання не всієї суми передплати, та за вимогою позивача №СЦМ-01-01-294-22 від 05.12.2022 не повернув залишок невикористаних грошових коштів (передплати) на суму 235760,0 грн, що зумовило звернення з даним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2024 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Комунального Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Валео» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» 235760,0 грн основного боргу, 7344,08 грн 3% річних, 30103,12 грн інфляційних втрат та 4098,11 грн судового збору.

В мотивах прийнятого рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що листом №СЦМ-01-01-181-22 від 17.04.2022 позивач звернувся до відповідача з проханням щодо повернення авансового платежу по спірному договору у сумі залишку 235760,0 грн (24420,0 грн + 85900,0 грн + 125440,0 грн), яке обґрунтовував тим, що через військову агресію Російської Федерації проти України та у зв`язку з веденням бойових дій у Миколаївській області підприємством позивача призупинено свою діяльність на невизначений термін.

Такий лист суд розцінив як відмову замовника від спірного договору та надання послуг по такому договору, яка зумовлена настанням певних обставин.

Таким чином суд дійшов висновку, що у відповідача з 01.07.2022 виникло зобов`язання повернути позивачу суму невикористаної попередньої оплати, тобто сплатити грошові кошти.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Валео» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.2024 Справа №915/1166/23, а у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» - відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що позовні вимоги та додані позивачем документи, як кожний окремо так у їх сукупності не містять відомостей що відповідач, як виконавець послуг не здійснював їх надання у встановлені сторонами терміни: грудень 2021, січень 2022 та лютий 2022, сам по собі факт, що позивачем не забезпечено прибуття осіб для їх ПЛР тестування, не свідчить, що відповідач не надавав замовлені послуги у грудні 2021, січні та лютому 2022.

Доводи інших учасників провадження у справі.

22.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург», в якому посилаючись на те, що оскаржуване рішення було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №915/1166/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/1166/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Медична компанія «Валео» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2024 по справі №915/1166/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

09.04.2024 матеріали справи №915/1166/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Валео» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2024 по справі №915/1166/23.

Призначено справу № 915/1166/23 до розгляду на 28.05.2024 о 15:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 28.05.2024 надав пояснення, в яких заперечував проти апеляційної скарги та просив суд, рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Валео» в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

19.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Валео», як виконавцем, був укладений Договір №831ОХ1176 про надання медичних послуг (надалі - Договір) (а.с.13-15), за умовами якого виконавець зобов`язується надати послуги, передбачені п.2.1 договору, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, в редакції додаткової угоди №7 від 23.12.2021 (а.с.21), виконавець надає послуги з проведення тестування на можливість інфікування COVID-19, спричинене коронавірусом SARS-Сov-19, методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), та на наявність антитіл імуноглобулінів класу М та G (імунна відповідь). Орієнтовна кількість досліджень з моменту підписання договору сторонами до 30.06.2022 5613 (у 2020 році 165 на місяць; у 2021 році 250 на місяць; з 01.01.2022 по 30.06.2022 згідно додатку №1 2118: січень 378, лютий 292, березень 428, квітень 379, травень 349, червень 292) (а.с.22).

Згідно п.2.3 Договору, приймання-передача послуг оформлюється сторонами шляхом підписання акту про надання послуг.

Відповідно до п.3.1 Договору, в редакції додаткової угоди №7 від 23.12.2021, вартість робіт з ПЛР досліджень: до 17.12.2020 становить 900,0 грн без ПДВ за одне дослідження, протягом 36 годин; з 18.12.2020 - 800,0 грн без ПДВ за одне дослідження, протягом 36 годин; з 01.04.2021 - 770,0 грн без ПДВ за одне дослідження, протягом 36 годин; з 01.10.2021 - 660,0 грн без ПДВ за одне дослідження, протягом 36 годин; з 01.01.2022 - 560,0 грн без ПДВ за одне дослідження, протягом 36 годин.

Згідно п.3.2 Договору, в редакції додаткової угоди №7 від 23.12.2021, орієнтовна сума договору 4541080,0 грн без ПДВ, згідно ст.197.1.5 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Договору, послуги виконуються за умови передоплати для забезпечення наявності ресурсів та відповідних умов для зберігання тест-систем, необхідних для виконання лабораторних досліджень. Замовник здійснює передплату послуг виконавця у розмірі 100% виставлених рахунків за 3 банківські дні до дати проведення досліджень, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця.

Згідно п.3.5 Договору, при необхідності збільшення кількості обстежуваних осіб, для збереження безперервності процесу, в рамках умов договору, період надання послуг може бути продовжено на підставі додаткової угоди, підписаної сторонами договору.

Відповідно до п.3.6 Договору, якщо не вся сума передплати буде використана на обстеження на COVID-19 під час дії договору залишок коштів може бути використаний замовником на інші медичні послуги або лабораторні дослідження на підставі додаткової угоди, підписаної сторонами договору.

Згідно п.3 додаткової угоди №7 від 23.12.2021 до Договору, така додаткова угода є дійсною з 01.01.2022 по 30.06.2022 та є невід`ємною частиною Договору.

На підставі рахунку виконавця №287 від 01.12.2021 замовник 03.12.2021 за платіжним дорученням №07667 здійснив передоплату послуг в сумі 165000,0 грн. Згідно акту наданих послуг №528 від 30.12.2021 виконавцем були надані послуги на суму 140580,0 грн (а.с.17-19). Залишок суми передоплати складає 24420,0 грн.

На підставі рахунку виконавця №307 від 28.12.2021 замовник 04.01.2022 за платіжним дорученням №00023 здійснив передоплату послуг в сумі 211680,0 грн. Згідно акту наданих послуг №13 від 26.01.2022 виконавцем були надані послуги на суму 125780,0 грн (а.с.23-25). Залишок суми передоплати складає 85900,0 грн.

На підставі рахунку виконавця №30 від 01.02.2022 замовник 07.02.2022 за платіжним дорученням №00688 здійснив передоплату послуг в сумі 163520,0 грн. Згідно акту наданих послуг №94 від 29.03.2022 виконавцем були надані послуги на суму 38080,0грн (а.с.26-28). Залишок суми передоплати складає 125440,0 грн.

Листами №СЦМ-01-01-181-22 від 17.04.2022 та №СЦМ-01-01-242-22 від 07.09.2022 (а.с.29-34) позивач звертався до відповідача з проханням щодо повернення авансового платежу по спірному договору у сумі залишку 235760,0 грн (24420,0 грн + 85900,0 грн + 125440,0 грн), яке обґрунтовував тим, що через військову агресію російської федерації проти України та у зв`язку з веденням бойових дій у Миколаївській області підприємством позивача призупинено свою діяльність на невизначений термін.

06.12.2022 позивачем була надіслана відповідачу вимога №СЦМ-01-01-294-22 від 05.12.2022, в якій позивач вимагав повернення відповідачем залишку невикористаних грошових коштів передплати по спірному договору у сумі 235760,0 грн (а.с.35-38).

03.01.2023 позивачем був надісланий відповідачу лист №24 від 14.12.2022, в якому позивач вкотре вимагав повернення відповідачем залишку невикористаних грошових коштів передплати по спірному договору у сумі 235760,0 грн (а.с.41-44).

Позивач стверджує, що відповідач не повернув залишок невикористаних по спірному договору грошових коштів (передплати) на суму 235760,0 грн, що зумовило звернення з даним позовом до суду.

Позиція Південно західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

На підставі статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, договір про надання послуг є складним зобов`язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

При цьому, з системного аналізу наведених положень ЦК України вбачається, що оплаті підлягає лише надана послуга.

Згідно зі ст.ст.598, 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами (ч.1 ст.202 ГК України).

Статтею 631 ЦК України та ч.7 ст.180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до п.2.1 Договору, в редакції додаткової угоди №7 від 23.12.2021 (а.с.21), виконавець надає послуги з проведення тестування на можливість інфікування COVID-19, спричинене коронавірусом SARS-Сov-19, методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), та на наявність антитіл імуноглобулінів класу М та G (імунна відповідь). Орієнтовна кількість досліджень 5613 (у 2020 році 165 на місяць; у 2021 році 250 на місяць; з 01.01.2022 по 30.06.2022 згідно додатку №1 2118: січень 378, лютий 292, березень 428, квітень 379, травень 349, червень 292).

Згідно п.3 додаткової угоди №7 від 23.12.2021 до Договору, така додаткова угода є дійсною з 01.01.2022 по 30.06.2022 та є невід`ємною частиною Договору.

Аналіз наведених правових норм та умов спірного договору свідчить про те, що укладений між сторонами Договір припинив свою дію з 01.07.2022.

Статтею 631 ЦК України та ч.7 ст.180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Листом №СЦМ-01-01-181-22 від 17.04.2022 позивач звернувся до відповідача з проханням щодо повернення авансового платежу по спірному договору у сумі залишку 235760,0 грн (24420,0 грн + 85900,0 грн + 125440,0 грн), яке обґрунтовував тим, що через військову агресію Російської Федерації проти України та у зв`язку з веденням бойових дій у Миколаївській області підприємством позивача призупинено свою діяльність на невизначений термін.

Відповідно до матеріалів справи, на підставі рахунку виконавця №287 від 01.12.2021 замовник 03.12.2021 за платіжним дорученням №07667 здійснив передплату послуг в сумі 165000,0 грн. Згідно акту наданих послуг №528 від 30.12.2021 виконавцем були надані послуги на суму 140580,0 грн (а.с.17-19). Залишок суми передплати складає 24420,0 грн.

На підставі рахунку виконавця №307 від 28.12.2021 замовник 04.01.2022 за платіжним дорученням №00023 здійснив передплату послуг в сумі 211680,0 грн. Згідно акту наданих послуг №13 від 26.01.2022 виконавцем були надані послуги на суму 125780,0 грн. Залишок суми передплати складає 85900,0 грн.

На підставі рахунку виконавця №30 від 01.02.2022 замовник 07.02.2022 за платіжним дорученням №00688 здійснив передплату послуг в сумі 163520,0 грн. Згідно акту наданих послуг №94 від 29.03.2022 виконавцем були надані послуги на суму 38080,0грн (а.с.26-28). Залишок суми передплати складає 125440,0 грн.

Відповідно до п.3.6 Договору, якщо не вся сума передплати буде використана на обстеження на COVID-19 під час дії договору залишок коштів може бути використаний замовником на інші медичні послуги або лабораторні дослідження на підставі додаткової угоди, підписаної сторонами договору.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, доказів укладання відповідної додаткової угоди до спірного договору, сторонами суду не надано.

Так, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Листом №СЦМ-01-01-181-22 від 17.04.2022 позивач звернувся до відповідача з проханням щодо повернення авансового платежу по спірному договору у сумі залишку 235760,0 грн (24420,0 грн + 85900,0 грн + 125440,0 грн), яке обґрунтовував тим, що через військову агресію Російської Федерації проти України та у зв`язку з веденням бойових дій у Миколаївській області підприємством позивача призупинено свою діяльність на невизначений термін.

Отже, позивач відмовився від договору та надання послуг по такому договору, яка зумовлена настанням певних обставин. Відтак, у відповідача виник обов`язок щодо повернення невикористаної частини авансу, отриманого від позивача.

Так, у відповідача з 01.07.2022 виникло зобов`язання повернути позивачу суму невикористаної попередньої оплати, тобто сплатити грошові кошти.

Колегія суддів зазначає, що зобов`язання з повернення суми залишку попередньої оплати надання послуг, відповідно до положень ч.1 ст.530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням строку дії спірного договору, після настання якого виконавець усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

Відсутність дій відповідача щодо надання послуг, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази надання послуг відповідачем позивачу та у зв`язку з закінченням строку договору, суд першої інстанції дійшов законного висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав повернення суми попередньої оплати у розмірі 235760,00 грн.

Відповідно до приписів ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу приписів ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7344,08 грн 3% річних, які нараховані на суму боргу 235760,0 грн за період з 01.07.2022 по 14.07.2023, та 30103,12 грн втрат від інфляції, які нараховані на суму боргу 235760,0 грн за період з липня 2022 року по червень 2023 року.

Розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними та правильними, а тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено зазначені позовні вимоги.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, що відповідачем надані послуги на суми попередньої оплати, оскільки за укладеним Договором про надання медичних послуг, не надав позивачу інші медичні послуги або лабораторні дослідження, які відповідно до п.3.6 Договору зобов`язався надати в разі використання не всієї суми передплати, також відповідач не надав акти виконаних послуг на спірну суму.

Не знайшли свого підтвердження доводи відповідача стосовно того, що на підставі укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лабсвіт» договору №117/21 від 16.02.2021 за видатковою накладною №2858 від 07.12.2021 відповідачем були придбані медичні тести на суму 254310,0 грн для забезпечення надання послуг за спірним договором, оскільки відповідачем не надано суду доказів того, що закупівля ним медичних тестів за вказаною видатковою накладною здійснювалась саме для виконання зобов`язань по спірному договору, у зв`язку з чим суд не має змоги достеменно встановити, яка сума передплати по спірному договору витрачена відповідачем на закупку таких медичних тестів.

Крім того, як вірно зауважено судом першої інстанції, що відповідач не позбавлений права звернення до позивача з позовом про відшкодування понесених ним збитків у вигляді витрат на закупівлю медичних тестів необхідних для виконання зобов`язань по спірному договору з наданням підтверджуючих доказів.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.

Висновки апеляційного господарського суду:

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Валео» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2024 у справі №915/1166/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Валео».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.05.2024.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

СуддяБогатир К.В.