Постанова

від 23.05.2024 по справі 925/1002/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2024 р. Справа№ 925/1002/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Палія В.В.

секретаря судового засідання Вороніної О.С.

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 23.05.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2024

у справі №925/1002/23

за позовом Черкаської міської ради

до фізичної особи-підприємця Платонова Олександра Анатолійовича

про стягнення 340 437,68 грн

ВСТАНОВИВ:

Черкаська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Платонова Олександра Анатолійовича (далі - ФОП Платонов О.А., відповідач) про стягнення 340 437,68 грн безпідставно утриманих коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності із кадастровим номером 7110136700:06:01:0005 площею 919 кв. м, на якій розташоване майно відповідача.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.02.2024 у справі №925/1002/23 позов Черкаської міської ради задоволений частково; стягнуто з ФОП Платонова О.А. на користь міського бюджету м. Черкаси 26 666,17 грн безпідставно збережених коштів, 400 грн судового збору; в решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач користується земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно загальною площею 72 кв. м, яке належало йому на праві власності. За розрахунками суду заборгованість відповідача зі сплати за користування земельною ділянкою за період 02.04.2017 до 06.10.2023 становить 26 667,17 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/19022/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, Черкаська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2024 у справі №925/1002/23, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Скаржник, заперечуючи правильність висновку суду першої інстанції про користування відповідачем земельною ділянкою площею 72 кв. м в межах фундаменту забудови під об`єктами нерухомого майна, зазначає, що вказне майно знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 7110136700:06:01:0005 площею 919 кв. м.

Скаржник наголошує, що у зв`язку з користуванням відповідачем належним йому нерухомим майном презюмується його спільне користування усією земельною ділянкою, на якій це майно розміщене.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2023 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: Яценко О.В. (головуючий суддя), Хрипун О.О., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.05.2024.

22.05.2024 від ФОП Платонова О.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржене у справі судове рішення залишити без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні 23.05.2024 в режимі відеоконференції взяли участь представники сторін. Представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 07.05.1996 між ОСОБА_1 , яка діяла від імені відділу робітничого постачання ст. Черкаси, та Платоновим Олександром Анатолійовичем , який діяв імені Торгово-промислового дому «Піонер», укладений договір купівлі-продажу магазину-складу (павільйону), який посвідчений 07.05.1996 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л.В.

Відповідно до умов вищевказаного договору відділ робітничого постачання ст. Черкаси продав, а Торгово-промисловий дім «Піонер» купив магазин-склад (павільйон) металевий, що знаходиться у АДРЕСА_1 (п. 1 договору).

Покупець набуває право власності на вказаний магазин-склад (павільйон) з моменту посвідчення цього договору приватного нотаріуса (п. 5 договору).

07.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Піонер» (продавець) та Платоновим Олександром Анатолійовичем (покупець) укладений договір купівлі-продажу частини нерухомого майна, посвідчений 07.02.2013 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л.В.

Відповідно до умов вищевказаного договору продавець продав та передав, а покупець купив та прийняв у власність 11/25 частин магазину-складу (павільйон), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: склади «В-1, в1», погріб «Д», водоколонка « 4» (нерухоме майно), та зобов`язався оплатити його вартість відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Кадастровий номер земельної ділянки площею 919 кв. м, на якій розташоване вказане майно, 7110136700-06-01-005 (п. 1 договору).

15.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Піонер» (співвласник 1) та Платоновим Олександром Анатолійовичем (співвласник 2) укладений договір про поділ нерухомого майна (далі - договір про поділ нерухомого майна), посвідчений 15.10.2013 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л.В.

Відповідно до умов вищевказаного договору сторони домовились про поділ в натурі належного їм на праві спільної часткової власності магазину-складу (павільйон), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1 договору про поділ нерухомого майна).

Нерухоме майно, яке є предметом цього договору має таку характеристику: магазин з прибудовою «А-І, а», тамбури «а1, а2», склад «Б», склад «в», огорожа №1, 2, склади «В-1, в1», водоколонка « 4», погріб «Д». Кадастровий номер земельної ділянки площею 919 м2, на якій розташоване вказане майно 7110136700-06-01-005 (п. 2 договору про поділ нерухомого майна).

Співвласнику 1 належить 14/25 часток у праві власності на нерухоме майно, а співвласнику 2 - 11/25 часток в праві власності на нерухоме майно (п. 3 договору про поділ нерухомого майна).

Згідно з п. 4 договору про поділ нерухомого майна за згодою сторін на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна, у власність співвласника 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Піонер» переходить магазин з прибудовою «А-І, а», тамбури «а1, а2», склад «Б», склад «в», огорожа №1, 2, інвентаризаційною вартістю 54 136 грн.

Адреса об`єкта нерухомого майна, що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Піонер»: місто Черкаси, вулиця Крупської, 1 (абз. 1 п. 4 договору про поділ нерухомого майна).

У власність співвласника 2 - Платонова О.А , переходить: склади «В-1, в1», водоколонка « 4», погріб «Д», інвентаризаційною вартістю 42750,00 грн. Адреса об`єкта нерухомого майна, що знаходиться у власності Платонова О.А. : АДРЕСА_1 (абз. 1 п. 4 договору про поділ нерухомого майна).

13.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Піонер» та Платоновим О.А. укладений договір про внесення змін до договору про поділ нерухомого майна.

Відповідно до умов вищевказаного договору пункт 2 договору про поділ нерухомого майна викладено в наступній редакції: «Нерухоме майно, яке є предметом цього договору, має таку характеристику: магазин з прибудовою «А-І, а», тамбури «а1, а2», склад «Б», склад «в», огорожа №1, 2, склади «В-1, в1», водоколонка « 4», погріб «Д».

Крім того, абзац 2 пункту 4 договору про поділ нерухомого майна викладено в наступній редакції: «У власність співвласника 2 - Платонова Олександра Анатолійовича , переходить: склади «В-1, в1», водоколонка « 4», погріб «Д», інвентаризаційною вартістю 42750,00 грн, які розташовані на земельній ділянці площею 919 кв. м, кадастровий номер 7110136700:06:01:005. Адреса нерухомого майна, що знаходиться у власності Платонова Олександра Анатолійовича : АДРЕСА_1 ».

15.10.2013 Платонов Олександр Анатолійович звернувся до Центру надання адміністративних послуг департаменту управління справами Черкаської міської ради із заявою про надання окремого порядкового номеру на нежитлові приміщення, у якій просив надати окремий порядковий номер на нежитлові приміщення (склади «В-1, в1», водоколонка « 4», погріб «Д») за адресою АДРЕСА_1 .

Наказом департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради «Про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території м. Черкаси» від 06.11.2013 №835-а надано окремий порядковий вуличний знак №1/2 по вул. Крупської - складу (літ.В-1, в1), погребу (літ.Д), водоколонці №4.

21.03.2014 за Платоновим Олександром Анатолійовичем зареєстровано право власності на нежитлові приміщення (склади «В-1, в1», водоколонка « 4», погріб «Д»), загальною площею 72 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою №340378186 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Матеріалами справи також підтверджується, що 17.01.2005 між Черкаською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Піонер» (орендар) був укладений договір оренди землі.

Відповідно до умов вищевказаного договору Черкаська міська рада на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28.12.2001 №1694 надала, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Піонер» прийняло у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 919 кв. м (п. 2.1 договру). На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та інфраструктури. Договір укладено до 28.12.2050 (пункт 3.1 договору).

Рішенням Черкаської міської ради від 03.03.2005 №8-30 надано дозвіл Платонову О.А. на розробку проекту відведення земельних ділянок по АДРЕСА_1 , площею 919 кв. м безоплатно у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (п. 1.11 рішення).

31.01.2012 Платонов Олександр Анатолійович звернувся до Черкаської міської ради із заявою, у якій просив надати висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0919 га у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Піонер» за адресою вул. Крупської, 1, та надав до заяви розроблений відповідний проект землеустрою.

Листом від 26.12.2012 №01-09/2290 міськрайонне управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському району Черкаської області надало Платонову Олександру Анатолійовичу зауваження та пропозиції до проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.05.2015 у справі №925/530/15 задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Піонер» до Черкаської міської ради про розірвання договору оренди землі. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 919 кв. м по АДРЕСА_1 від 17 січня 2005 року, укладений між Черкаською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий дім "Піонер", зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.01.2005 року за № 040577500026, з моменту набрання судовим рішенням законної сили. 10.06.2015 вказане рішення суду набрало законної сили.

Розпорядженням міського голови м. Черкаси від 22.02.2016 №29-6 вулицю Крупської перейменовано на вулицю Володимира Ложешнікова.

Управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради надано Платонову Олександру Анатолійовичу витяг з містобудівної документації на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 29.06.2023 №6586-2, згідно з яким містобудівні потреби замовника для відведення земельної ділянки у власність під розміщення індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , не відповідають діючій містобудівній документації міста Черкаси.

Станом на 29.06.2023 відповідач зазначений власником нежитлових будівель а саме складів «В-1, в1», водоколонки « 4», погрібу «Д», загальною площею 72 м2, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що ідтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 7110136700:06:001:0005.

Право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 7110136700:06:001:0005 загальною площею 919 кв. м, зареєстровано за Черкаською міською радою, вид цільового призначення 1.10, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.07.2023 №НВ-0001346932023.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.09.2019 №4143/0/25-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:001:0005, становить 1 796 470,39 грн, а розмір нормативно грошової оцінки 1 кв. м - 1 954,81 грн, коефіцієнт 3. У цьому витязі зазначено, що код цільового призначення не відповідає класифікації видів цільового призначення земель.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №7423/42-23 від 28.12.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:001:0005 становить 2 106 362,05 грн.

Рішеннями Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015, №2-2219 від 27.06.2017, №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси.

07.05.2021 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради направив відповідачу лист №1649-01-25, у якому повідомив, що він як власник майна, яке знаходиться на земельній ділянці, що належить Черкаській міські раді, повинен терміново вирішити питання щодо укладення договору оренди землі та договору відшкодування збитків (неодержаного доходу).

Листом від 08.05.2023 №1280-01-25 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради знов повідомив відповідача про необхідність оформлення права оренди та укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу).

Листом від 30.05.2023 №1666-01-25 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради запросив відповідача для участі 07.06.2023 о 15:00 в засіданні комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва м. Черкаси, зокрема, розгляду питання про визначення збитків у вигляді неодержаного доходу Черкаською міською радою за час фактичного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3 .

07.10.2023 між відповідачем та ОСОБА_3 . укладений договір дарування, згідно з яким відповідач подарував, а ОСОБА_3 прийняла у дар нежитлові будівлі, загальною площею 72 кв. м, а саме склади В-1, в1, погріб Д, водоколонка - №4, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

На підставі встановлених обставин справи суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Предметом судового розгляду у цій справі є позовні вимоги про стягнення безпідставно утриманих коштів в сумі 340 437,68 грн у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з відповідача, як землекористувача, який використовував земельну ділянку комунальної власності із кадастровим номером 7110136700:06:01:0005 площею 919 кв. м без правовстановлюючих документів у період із 02.04.2017 до 06.10.2023.

У спірних правовідносинах Черкаська міська рада є власником спірної земельної ділянки, кадастровий номер 7110136700:06:001:0005.

Як власник цієї земельної ділянки, позивач має повноваження на захист свого права на землю (спірну земельну ділянку), тобто цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому за умовами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстав користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі статтями 122- 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Водночас ЗК України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Матеріалами справи підвтерджується, що згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.06.2023 №337393811 право власності на нежитлові будівлі (склади «В-1, в1», водоколонка « 4», погріб «Д»), загальною площею 72 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , із 21.03.2014 зареєстровано за Платоновим Олександром Анатолійовичем .

Вказані вище нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:06:01:0005.

Отже, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна Платонов О.А. як власник такого майна став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у нього виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), що зроблено не було.

Встановлені обставини свідчать, що відповідач як власник об`єкта нерухомого майна у спірний період із 02.04.2017 до 06.10.2023 користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею, тому наявні підстави вважати, що відповідач є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі, що і було зроблено судами попередніх інстанцій.

Стосовно площі спірної земельної ділянки колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно із частинами 1- 4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі №922/3463/19.

У справі, яка розглядається, встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 7110136700:06:01:0005, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, належний Платонову О.А. , та за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у виді орендної плати, сформована, їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру 27.01.2005, що підтверджується відповідним витягом від 12.07.2023.

Згідно з вказаним вище витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, площа цієї земельної ділянки - 0,0919 га.

Зважаючи на викладене, спір у цій справі стосується сформованої земельної ділянки, а тому сумнівів щодо її розміру колегія суддів не має.

При цьому твердження відповідача про користування меншою площею земельної ділянки, а саме лише тією, на якій розташовані нежитлові приміщення (склади «В-1, в1», водоколонка « 4», погріб «Д»), загальною площею 72 кв. м, власником яких він є, колегія суддів відхиляє, оскільки, по-перше, спір стосується користування вже сформованою земельною ділянкою, по-друге, позивач не надав доказів на підтвердження формування за спірною адресою земельної ділянки меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування вищевказаних об`єктів нерухомого майна. Отже, розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами.

Докази того, що на вказаній земельній ділянці розташовані інші об`єкти нерухомого майна, в матеріалах справи відсутні

Аргумент позивача з приводу того, що на цій земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Піонер», колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання .

З матеріалів справи вбачається, що вищевказана земельна ділянка із кадастровим номером 7110136700:06:01:0005 площею 919 кв. м дійсно перебувала у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Піонер» на підставі укладеного між ним та Черкаською міською радою договору оренди землі від 17.01.2005.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.05.2015 у справі №925/530/15, яке набрало законної сили 10.06.2015, розірвано договір оренди земельної ділянки площею 919 кв.м по АДРЕСА_1 від 17.01.2005, укладений між Черкаською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий дім "Піонер", зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.01.2005 за №040577500026, з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Вказаним рішенням встановлено, що 07.02.2013 між ТОВ "Торгово-промисловий дім "Піонер", як продавцем, та Платоновим Олександром Анатолійовичем , як покупцем, укладено Договір купівлі-продажу частини нерухомого майна, відповідно до якого продавець продав та передав покупцю у власність 11/25 частин магазину-складу (павільйон), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: склади В-1, в', погріб Д, водоколонка 4, кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташовано вказане майно - 7110136700-06-01-005.

Право власності на вказане майно зареєстроване за Платоновим Олександром Анатолійовичем , що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Свідоцтвом про право власності.

15.10.2013 року між ТОВ "Торгово-промисловий дім "Піонер" та Платоновим О.А. укладено Договір про поділ нерухомого майна, а 13.12.2013 укладено Договір про внесення змін до договору про поділ нерухомого майна.

Рішенням Черкаської міської ради від 10.02.2015 № 2-929, за наслідками розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий дім "Піонер" від 22.07.2014 про припинення права користування земельною ділянкою площею 0,0919 га (кадастровий номер 7110136700-06-01-005) по АДРЕСА_1 , останньому відмовлено у припиненні права користування зазначеною земельною ділянкою.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 25.05.2015 у справі №925/530/15 мотивовано тим, що позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, оскільки фактичне користування земельною ділянкою і спорудами, що на ній знаходяться, здійснює інша особа, а не позивач; відтак, суд вважає наведене законною підставою для припинення земельних відносин сторін за спірним договором оренди та зумовлює задоволення позову про розірвання цього договору.

Колегія суддів враховує, що відповідно до умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий дім "Піонер" та Платоновим О.А. договору від 13.12.2013 про внесення змін до договору про поділ нерухомого майна від 15.10.2013, сторони домовились про внесення змін до п. 2 та абз. 2 п. 4 договору про поділ нерухомого майна від 15.10.2013 та виклали абзац 2 пункту 4 договору про поділ нерухомого майна в наступній редакції: «У власність співвласника 2 - Платонова Олександра Анатолійовича , переходить: склади «В-1, в1», водоколонка « 4», погріб «Д», інвентаризаційною вартістю 42750,00 грн, які розташовані на земельній ділянці площею 919 кв. м, кадастровий номер 7110136700:06:01:005. Адреса нерухомого майна, що знаходиться у власності Платонова Олександра Анатолійовича : АДРЕСА_1 ».

Отже, сторони вказаного договору домовивлись, що саме майно Патонова О.А. розташоване на земельній ділянці площею 919 кв. м.

До того ж, наявними матеріалами справи підтверджується, що рішенням Черкаської міської ради від 03.03.2005 №8-30 Платонову Олександру Анатолійовичу надавався дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок по АДРЕСА_1 , площею 919 кв. м, безоплатно у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (п. 1.11 рішення).

Після цього, Черкаським міськрайонним відділом Черкаської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» на замовлення Платонова О.А. складений проект змелеустрою щодо відведення земельної ділянки Платонову О.А. площею 0,0919 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель ТОВ торгово-промисловий Дім «Піонер» за адресою: АДРЕСА_1 .

До вказаного проекту додані:

- заява товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промисловий дім «Піонер», якою надана згода на вилучення із його землекористування земельної ділянки площею 0,0919 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана заява засвідчена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу 04.11.2011, реєстр. №3453;

- акт визначення та погодження меж вказаної земельної ділянки від 23.01.2012, складаений Платоновим О.А. , представником Черкаського міськрайонного відділу Черкаської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» та суміжними землекористувачами (в тому числі ТОВ торгово-промисловий Дім «Піонер»).

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, оскільки належні докази зворотнього позивачем не надані, колегія суддів вважає недоведною обставину, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Піонер».

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20), а в постанові від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, до вирішення якої було зупинено провадження у цій справі, Верховний Суд навів правовий висновок щодо застосування положень статті 1212 ЦК України, згідно з яким необхідність встановлення сформованості земельної ділянки як об`єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру взагалі залежить від конкретних обставин справи.

Таким чином, одночасно із переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду до покупця (набувача) такого об`єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці комунальної власності, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (за їх наявності).

Колегією суддів встановлено, що відповідач протягом спірного періоду не сплачував за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136700:06:01:0005, площа якої становить 919 кв. м.

Суд першої інстанції наведеного не урахував та у цьому зв`язку дійшов необґрунтованого висновку про те, що земельна ділянка, якою користується відповідач, є співрозмірною із площею нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, тобто становить 72 кв. м.

З наведених підстав колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги про неналежне з`ясування судом першої інстанції обставини щодо розміру спірної земельної ділянки.

При визначенні суми безпідставно збережених коштів, що підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідач не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Розмір доходу за користування земельною ділянкою фізичної особи-підприємця за період 02.04.2017 до 06.10.2023 було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

У статті 289 Податкового Кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №489). Порядком затверджена форма заяви (додаток на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012, про що зазначено у пункті і 2 розділу III Порядку №489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України «Про адміністративні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України №835 від 01.08.2011 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається у даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.09.2019 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 1 796 470,39 грн, а розмір нормативно грошової оцінки 1 кв. м - 1 954,81 грн, коефіцієнт 3. У цьому витязі зазначено, що код цільового призначення не відповідає класифікації видів цільового призначення земель

При визначенні розміру заборгованості за користування земельною ділянкою позивачем застосовано Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777. Цей Порядок набрав чинності з 2017 року та є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок.

Зазначеним Порядком визначено процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та змінено розрахунок нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 5 розділу 11 Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306.

Відповідно до примітки №2 до Додатку №1 до Порядку передбачено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №162 від 27.03.2018 «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.04.2018 за № 432/31884 та набрав чинності 17.07.2018, у примітках до додатку №1 до Порядку, цифри « 2,0» змінено цифрами « 3,0». Тобто, починаючи з 01.01.2017 наведеними правовими актами регламентовано питання застосування коефіцієнтів при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0 (а з 17.07.2018 із значенням - 3,0) у випадках, коли з будь-яких причин у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф).

У витязі міськрайонного управління у Черкаському районі та м.Черкасах з технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки від 13.09.2019 №4143/0/15-19 зазначено, що код цільового призначення не відповідає Класифікації видів цільового призначення земель.

Отже, з огляду на невідповідність Класифікації видів цільового призначення земель у відомостях Державного земельного кадастру, розрахунок заборгованості у 2017-2018 роках здійснювався із застосуванням коефіцієнту функціонального використання - 2,0 до 16.07.2018, а у 2018-2023 роках - із застосуванням коефіцієнту функціонального використання - 3,0, що відповідає вимогам статей 18, 20 Закону «Про оцінку земель», Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489 та спростовує доводи відповідача щодо безпідставного застосування коефіцієнтів у зазначених розмірах при визначенні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Згідно з розрахунком позивача, за користування земельною ділянкою за період з 02.04.2017 до 06.10.2023 відповідач заборгував кошти у розмірі 340 437,68 грн. Розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів здійснювався позивачем на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 №5-656 «Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси», рішень №5-657 від 13.05.2010 «Про плату за оренду землі», №2-4690 від 27.06.2019 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», №34-34 від 22.12.2022 «Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2023 рік, виходячи із загальної площі земельної ділянки із кадастровим номером 7110136700:06:01:0005 площею 919 кв. м.

Період заборгованості відповідача позивачем правомірно визначено у межах строку позовної давності з урахуванням приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COV1D-19)» №540-ІХ від 30.03.2020, згідно з яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

Отже, за обставин, встановлених в результаті дослідження усієї сукупності наявних у матеріалах справи доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 суд апеляційної інстанції залишає без змін з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

З наведених підстав апеляційна скарга Черкаської міської ради підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача зі сплати судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій, у відповідності до ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2024 у справі №925/1002/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Черкаської міської ради до фізичної особи-підприємця Платонова Олександра Анатолійовича про стягнення 313 771,51 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2024 у справі №925/1002/23 залишити без змін.

4. Резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2024 у справі №925/1002/23 викласти у наступній редакції:

"Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Платонова Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси, ідентифікаційний код 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) 340 437,68 грн безпідставно збережених коштів, 5 106,56 грн витрат зі сплати судового збору за подання позову".

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Платонова Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси, ідентифікаційний код 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) 7 059,86 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.05.2024.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

В.В. Палій