Постанова
від 20.05.2024 по справі 910/8274/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Справа№ 910/8274/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

при секретарі судового засідання: Звершховській І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гасер Х.В. (поза межами приміщення суду),

від відповідача-1: не з`явились,

від відповідача-2: не з`явились,

від третьої особи: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Олрайз»

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 (повний текст складено 04.12.2023)

у справі № 910/8274/23 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Семар Поділля»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «МВП Лізинг»,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Олрайз»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2:

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ Коба Наталія Володимирівна,

про визнання права власності на транспортні засоби, зняття арештів з транспортних засобів та стягнення 102 100,80 грн штрафних санкцій,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Семар Поділля» (далі - ТОВ «Семар Поділля») звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заяврою, у якій просило:

- визнати за ТОВ «Семар Поділля» право власності на транспортний засіб - екскаватор гусеничний жовтого кольору, найменування: DOOSAN DX255LC, 2009 року випуску, заводський номер: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво серії НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 від 26.09.2019 (далі - Екскаватор-1);

- зняти арешт з Екскаватора-1, накладений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Кобою Н.В. (далі - нотаріус) за договором застави майнових прав від 05.11.2019 №1-21-ЗМП-1 (далі - Договір застави 1);

- визнати за ТОВ «Семар Поділля» право власності на транспортний засіб - екскаватор гусеничний (бувший у використанні) жовтого кольору, найменування: DOOSAN DX255LC, 2011 року, серійний номер: DWBHEDF0СВ0050443 (далі - Екскаватор-2);

- зняти арешт з Екскаватора-2, накладений нотаріусом за Договором застави 1;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МВП Лізинг» (далі - ТОВ «МВП Лізинг») на користь ТОВ «Семар Поділля» 102 100,80 грн штрафних санкцій за невиконання умов договору;

- стягнути солідарно з ТОВ «МВП Лізинг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Олрайз» (далі - ТОВ «Олрайз») на користь ТОВ «Семар Поділля» 21 869,16 грн витрат на сплату судового збору.

На обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Семар Поділля» зазначає, що як лізингоодержувач належним чином виконало взяті на себе за договорами лізингу зобов`язання, про що ТОВ «Семар Поділля» та ТОВ «МВП Лізинг» згідно з пунктом 5.6 Генерального договору склали акти про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договорами №ФЛ-2-2 та №ФЛ-2-3, а тому вказані договори вважаються припиненими.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 позовні вимоги ТОВ «Семар Поділля» до ТОВ «МВП Лізинг» та ТОВ «Олрайз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - нотаріус Коба Н.В., про визнання права власності на транспортні засоби, зняття арештів з транспортних засобів та стягнення 102 100,80 грн штрафних санкцій задоволено частково. Визнано за ТОВ «Семар Поділля» право власності на транспортний засіб - екскаватор гусеничний марки DOOSAN DX255LC, 2009 року випуску, об`єм двигуна 5 900 куб. см. Визнано за ТОВ «Семар Поділля» право власності на транспортний засіб - екскаватор гусеничний марки DOOSAN DX255LC, 2011 року випуску, об`єм двигуна 5 900 куб. см. Стягнуто з ТОВ «МВП Лізинг» на користь ТОВ «Семар Поділля» 102 100,80 грн штрафу і 52 581,91 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Врахувавши належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за Договорами №ФЛ-2-2 і №ФЛ-2-3 та сплату в повному обсязі лізингових платежів за транспортні засоби, а також те, що з дати підписання актів про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договорами №ФЛ-2-2 і №ФЛ-2-3 до позивача перейшло право власності на об`єкти лізингу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач набув право власності на Екскаватор-1 і Екскаватор-2.

Відмовляючи у задоволенні вимог про зняття арешту, суд зазначив, що наявний у матеріалах справи витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, наданий позивачем, містить інформацію про внесення відомостей щодо приватного обтяження за Договором застави-1. Натомість Екскаватори було передано у заставу за Договором застави №2055 і саме за вказаним договором нотаріус 05.11.2019 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна вніс відомості про приватне обтяження, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, наданим ТОВ «Олрайз». Крім того, оскільки ТОВ «МВП Лізинг» здійснює свою господарську діяльність шляхом передачі рухомого майна у лізинг, а Екскаватори на момент передачі їх в заставу ТОВ «Олрайз» вже були предметами Договорів №ФЛ-2-2 і №ФЛ-2-3, то обтяження, накладене на такі Екскаватори Договором застави №2055, втрачає свою силу з моменту набуття позивачем права власності на Екскаватори.

Задовольняючи вимоги про стягнення з ТОВ «МВП Лізинг» 102 100,80 грн штрафних санкцій за невиконання умов Генерального договору, суд зазначив, що розрахунок цих вимог є правильним, тому стягненню з ТОВ «МВП Лізинг» на користь позивача підлягають 102 100,80 грн штрафу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2023, ТОВ «Олрайз» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині позовних вимог ТОВ «Семар Поділля» до ТОВ «МВП Лізинг», ТОВ «Олрайз» про визнання права власності на транспортні засоби та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Семар Поділля» в частині визнання права власності на них.

На обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Олрайз» посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального справа.

Скаржник вважає, що оскільки у ТОВ «МВП Лізинг» наявна прострочена заборгованість за кредитним договором, виконання зобов`язання за яким забезпечене заставою, в яку передано спірні Екскаватори (об`єкти лізингу за договорами фінансового лізингу, укладеного між ТОВ «Семар Поділля» та ТОВ «МВП Лізинг»), визнання за ТОВ «Семар Поділля» права власності на ці Екскаватори суперечить чинному законодавству, оскільки в цьому випадку порушується право ТОВ «Олрайз» як заставодержателя та фактично воно втрачає право на задоволення вимог за рахунок предметів лізингу. На думку скаржника, суд в порушення норм Закону України «Про заставу», ЦК України позбавив його (ТОВ «Олрайз») майнових прав на предмет лізингу як на предмет застави.

Позиції учасників справи.

ТОВ «Семар Поділля» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому відзначає, що ТОВ «Олрайз» у апеляційній скарзі повторює свої аргументи, які були надані суду першої інстанції у відзиві на позовну заяву та запереченні проти відповіді на відзив.

ТОВ «Семар Поділля» вважає, що воно як лізингоодержувач належним чином виконало взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим ТОВ «Семар Поділля» та ТОВ «МВП Лізинг» згідно з п. 5.6 Генерального договору склали акти про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договорами №ФЛ-2-2 та №ФЛ-2-3, а тому ці договори вважаються припиненими.

ТОВ «Семар Поділля» вважає, що цілком добросовісно набуло право власності на предмети лізингу.

Щодо договору застави майнових прав апелянта на лізингові платежі ТОВ «Семар Поділля» повідомляє, що відповідно до п. 5.5 Генерального договору такий договір укладався за згодою ТОВ «Семар Поділля», яке виконало взяті на себе зобов`язань за Договорами №ФЛ-2-2 і №ФЛ-2-3 та сплатило у повному обсязі лізингові платежі за транспортні засоби. Від ТОВ «Олрайз» не надходило ТОВ «Семар Поділля» вимоги про виплати саме йому лізингових платежів, які є об`єктом договору застави. На думку позивача, ТОВ «Олрайз» втратило право на лізингові платежі за договорами фінансового лізингу, оскільки після підписання актів про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договорами №ФЛ-2-2 і №ФЛ-2-3 договори вважаються припиненими.

Позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо набуття ТОВ «Семар Поділля» права власності на предмети лізингу, майнові права на які є об`єктом застави.

ТОВ «Семар Поділля» просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Олрайз» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/8274/23 в повному обсязі, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

В частині, у якій в позові відмовлено, ТОВ «Семар Поділля» рішення місцевого суду не оскаржило.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8274/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «Олрайз» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 до надходження матеріалів справи №910/8274/23.

05.02.2024 матеріали справи №910/8274/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 апеляційну скаргу ТОВ «Олрайз» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/8274/23 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 поновлено ТОВ «Олрайз» пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Олрайз» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/8274/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/8274/23 до закінчення його перегляду у суді апеляційної інстанції. Розгляд справи призначено на 20.03.2024.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 та від 15.04.2024 відкладено судове засідання на 15.04.2024 та на 20.05.2024 відповідно.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

14.08.2017 ТОВ «МВП Лізинг» (лізингодавець) і ТОВ «Семар Поділля» (лізингоодержувач) уклали Генеральний договір фінансового лізингу №2 (далі - Генеральний договір), згідно з розділом «Терміни та визначення» якого:

- договір лізингу - це договір фінансового лізингу, що укладений лізингодавцем та лізингоодержувачем щодо заявленого лізингоодержувачем предмета лізингу; договір лізингу складається за формою додатку №2 до Генерального договору та нумерується таким чином: ФЛ - номер Генерального договору - порядковий номер договору лізингу;

- предмет лізингу - це майно (транспортний засіб, обладнання, інші неспоживчі речі, що віднесені згідно з чинним законодавство України до основних фондів), що лізингодавець набуває у власність за договором поставки у постачальника з метою передачі в фінансовий лізинг лізингоодержувачу; сторони розуміють і погоджуються, що вживання в договорі лізингу терміну «Предмет лізингу» у різних відмінках і числах означає виключно таку кількість одиниць предмета лізингу, яка визначена у специфікації (додаток №1) до відповідного договору лізингу (розділ «Терміни та визначення» Генерального договору).

За умовами п. 1.1 Генерального договору лізингодавець зобов`язується відповідно до заявки лізингоодержувача придбати у постачальника у власність предмет лізингу та надати його за плату лізингоодержувачу у тимчасове володіння та користування як предмет лізингу на строк та на умовах, визначених Генеральним договором, та згідно з договором лізингу.

Договір лізингу оформлюється лізингодавцем на підставі заявки та підписується уповноваженими представниками сторін (п. 1.2 Генерального договору).

Відповідно до п. 2.1 Генерального договору лізингоодержувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов`язується сплачувати лізингодавцю лізингові платежі.

Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі у такому порядку: авансовий лізинговий платіж сплачується протягом трьох банківських днів після підписання відповідного договору лізингу; лізингодавець може виставити рахунок-фактуру для сплати авансу; поточні лізингові платежів сплачуються згідно з графіком лізингових платежів; лізингодавець може виставляти рахунки-фактури для оплати щомісячних лізингових платежів (п. 2.3 Генерального договору).

За умовами п. 2.4 Генерального договору загальна сума лізингових платежів зазначається в договорі лізингу; загальна сума (ціна) договору лізингу складається з загальної суми лізингових платежів, що сплачуються лізингоодержувачем за договором лізингу; детальний розпис суми лізингових платежів та строки їх сплати (гранична дата сплати) визначаються в графіку лізингових платежів; оплати лізингових платежів повинна проводитися не пізніше дати сплати, визначеної в графіку лізингових платежів; якщо гранична дата сплати лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього банківського дня, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.

Датою сплати лізингових платежів вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця; у випадку часткової сплати - датою сплати буде вважатися дата зарахування останньої частини платежу на поточний рахунок лізингодавця (п. 2.5 Генерального договору).

Згідно з п. 2.7 Генерального договору лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати лізингові платежі в повному обсязі та у строк до граничної дати сплати, встановленої для відповідного лізингового періоду, які визначено в графіку лізингових платежів, незалежно від отриманих рахунків-фактур від лізингодавця, а також незалежно від фактичного використання предмета лізингу чи перерв у використанні, в т.ч. у період технічного обслуговування, ремонту, модифікації, втрати предмета лізингу або інших перепон в користуванні предметом лізингу не з вини лізингодавця.

Відповідно до п. 2.8 Генерального договору сплата лізингових платежів раніше термінів, визначених у графіку лізингових платежів, не тягне за собою зміну умов договору лізингу, зокрема, розміру та строків сплати лізингових платежів, за виключенням випадку, передбаченого п. 2.9 Генерального договору.

Лізингоодержувач має право, попередньо письмово повідомивши лізингодавця, здійснити дострокову оплату лізингових платежів (всіх або за декілька періодів); у разі дострокової оплати поточного лізингового платежу більше ніж на 100% суми такого лізингового платежу, але не менше ніж 100 000 грн, якщо така дострокова оплата відбудеться не раніше п`ятого лізингового періоду та у разі письмового звернення лізингоодержувача з відповідним проханням, сторонами здійснюється перегляд графіку лізингових платежів з урахуванням достроково сплачених грошових коштів (п. 2.9 Генерального договору).

Згідно з п. 2.11 Генерального договору у випадку, якщо лізингодавцем і лізингоодержувачем укладено декілька договорів лізингу, то лізингоодержувач зобов`язується сплачувати лізингові платежі за кожним договором лізингу окремим платіжним документом.

Лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати лізингові платежі незалежно від факту отримання в лізинг предмета лізингу; тільки у разі неотримання предмета лізингу в лізинг через порушення строку поставки постачальником лізингові періоди відсуваються на відповідну кількість днів затримки з отримання предмета лізингу в лізинг (п. 2.12 Генерального договору).

Передача предмета лізингу в лізинг здійснюється в місці приймання-передачі та у строк, які визначаються в повідомленні лізингодавця відповідно до п. 3.2 Генерального договору; орієнтовний строк передачі предмета лізингу лізингоодержувачу визначається на підставі договору поставки та зазначається у специфікації до договору лізингу (п. 3.1 Генерального договору).

Відповідно до п. 3.2 Генерального договору лізингодавець повідомляє лізингоодержувача про фактичну дату та місце передачі предмета лізингу шляхом надіслання відповідного повідомлення на електронну адресу; лізингоодержувач зобов`язаний прийняти предмет лізингу в місці та у день, які визначені у такому повідомленні.

Предмет лізингу та його постачальник обрані та визначені лізингоодержувачем і, як наслідок, лізингодавець не несе відповідальності за несвоєчасну поставку, відмову від поставки постачальником предмета лізингу, а також за правоздатність та спроможність постачальника; лізингодавець також не несе відповідальності за недоліки та невідповідність предмета лізингу вимогам, інтересам та потребам лізингоодержувача, а також за втрати та збитки лізингоодержувача, пов`язані з якістю або належністю предмета лізингу або будь-якої його складової частини для використання (експлуатації) (п. 3.3 Генерального договору).

За умовами п. 3.5 Генерального договору приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акта приймання-передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність і відповідність предмета лізингу техніко-експлуатаційним показникам та умовам специфікації; акт приймання-передачі в лізинг підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін.

Під час передачі предмета лізингу в лізинг лізингодавець зобов`язаний передати лізингоодержувачу документи, що підтверджують правомірність використання (експлуатацію) предмета лізингу, та інші документи, наявність яких у володільця предмета лізингу передбачена чинним законодавством чи специфікою самого предмета лізингу, наприклад: оригінал полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності володільців транспортних засобів, технічний паспорт, довіреність, а також копію договору поставки, укладеного постачальником та лізингодавцем. Приймання-передача відповідних документів оформлюється актом приймання-передачі документів за формою додатку №4 до договору лізингу (п. 3.9 Генерального договору).

Відповідно до п. 3.12 Генерального договору перебіг строку лізингу починається з початкової дати, під якою розуміють дату підписання акта приймання-передачі в лізинг лізингоодержувачем.

У випадку, якщо нормами чинного законодавства України передбачена державна реєстрація права власності на майно, що згідно з договором лізингу є предметом лізингу, то лізингодавець реєструє право власності на предмет лізингу на своє ім`я (п. 4.1 Генерального договору).

Згідно з п. 4.4 Генерального договору тимчасова реєстрація предмета лізингу в державних органах на ім`я лізингоодержувача може бути здійснена тільки за умови отримання письмової згоди лізингодавця та за кошти лізингоодержувача.

Зняття з обліку предмета лізингу у випадках переходу права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача в порядку, передбаченому Генеральним договором, здійснюється силами та за кошти лізингодавця; наступна реєстрація та/чи постановка на облік предмета лізингу за лізингоодержувачем здійснюється силами та за кошти лізингоодержувача (п. 4.6 Генерального договору).

За умовами п. 5.1 Генерального договору право власності (розпорядження) на предмет лізингу протягом всього строку дії договору лізингу належить лізингодавцю.

Право володіння та користування предметом лізингу, в обсязі та на умовах Генерального договору та відповідного договору лізингу, належить лізингоодержувачу; весь дохід, що отримуватиме лізингоодержувач в процесі експлуатації предмета лізингу, є власністю лізингоодержувача (п. 5.2 Генерального договору).

Лізингоодержувач гарантує, що предмет лізингу не буде включатись до складу належного йому на праві власності майна до повного виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за договором лізингу та набуття права власності на предмет лізингу; протягом строку дії договору лізингу лізингоодержувач не вправі укладати правочини, направлені на відчуження предмета лізингу, а також допускати, щоб предмет лізингу став об`єктом обтяження на користь третіх осіб (п. 5.3 Генерального договору).

За письмовою вимогою лізингоодержувача після закінчення строку лізингу та у разі належного, повного та безумовного виконання лізингоодержувачем всіх умов договору лізингу, за відсутності заборгованості зі сплати лізингових та інших платежів, що виникають з договору лізингу, в т.ч. неустойки (штрафу, пені), предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувача; фактичний перехід права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача оформлюється підписанням лізингодавцем і лізингоодержувачем акта про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором лізингу. Такий акт оформлюється за формою додатку №6 до форми договору лізингу. З дати підписання сторонами акта про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу відповідний договір лізингу вважається припиненим (п. 5.4 Генерального договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 28.12.2021 №1).

Відповідно до п. 5.5 Генерального договору лізингодавець має право передавати в заставу предмет лізингу, лише попередньо погодивши це з лізингоотримувачем.

За письмовою вимогою лізингоодержувача після закінчення строку лізингу та у разі належного, повного та безумовного виконання лізингоодержувачем всіх умов договору лізингу, за відсутності заборгованості зі сплати лізингових та інших платежів, що виникають з договору лізингу, в т.ч. неустойки (штрафу, пені), предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувача; фактичний перехід права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача оформлюється підписанням лізингодавцем і лізингоодержувачем акта про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором лізингу; такий акт оформлюється за формою додатку №5 до форми договору лізингу; з дати підписання сторонами акта про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу, відповідний договір лізингу вважається припиненим (п. 5.6 Генерального договору).

Згідно з п. 5.7 Генерального договору достроковий перехід права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача можливий за відсутності заборгованості лізингоодержувача зі сплати поточних лізингових платежів, що виникають з договору лізингу, в тому числі неустойки (штрафу, пені), та виконання інших зобов`язань лізингоодержувача за договором лізингу, в тому числі оплати суми покриття. Після оплати покриття у сумі, визначеній для періоду, в якому відбулася оплата, за відсутності заборгованості зі іншими платежами за договором лізингу лізингоодержувач набуває право власності на предмет лізингу; фактичний перехід права власності на предмет лізингу оформлюється підписанням сторонами акта про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу.

За умовами п. 10.3 Генерального договору лізингодавець несе відповідальність за порушення взятих на себе за Генеральним договором та договором лізингу зобов`язань, а саме:

10.3.1) за не передачу без поважних причин предмета лізингу та/або в разі порушення лізингодавцем з власної вини строків передачі предмета лізингу лізингоодержувачу - лізингодавець сплачує лізингоодержувачу штраф у розмірі 1% від вартості предмета лізингу на момент укладення договору лізингу;

10.3.2) в разі, якщо з вини лізингодавця порушуються строки переходу права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача, лізингодавець зобов`язується сплатити лізингоодержувачу штраф у розмірі 2% від вартості предмета лізингу на момент укладення договору лізингу.

Генеральний договір та договори лізингу набирають чинності з дати їх укладення, яка вказана у верхньому правому куті першої сторінки таких договорів, шляхом їх підписання уповноваженими представниками сторін та діють до повного виконання сторонами договірних зобов`язань за такими договорами (п. 13.1 Генерального договору).

11.10.2017 ТОВ «Семар Поділля» звернулося до ТОВ «МВП Лізинг» із заявкою про надання у лізинг Екскаватора-1 вартістю 1 541 500 грн, розмір авансового лізингового платежу - 42,17%, строк лізингу - 24 місяці.

ТОВ «Семар Поділля» (лізингоодержувач) і ТОВ «МВП Лізинг» (лізингодавець) 11.10.2017 уклали Договір №ФЛ-2-2, за умовами п. 1 (предмет договору) якого лізингодавець набуває у власність предмет лізингу та передає його лізингоодержувачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах Договору №ФЛ-2-2 та Генерального договору; найменування предмета лізингу, його детальний опис та вартість вказані у специфікації.

Згідно з п. 2 Договору №ФЛ-2-2 постачальником предмета лізингу є ТОВ «Нова Лізинг».

Строк лізингу - 24 місяці (п. 5 Договору №ФЛ-2-2).

Загальна вартість Договору №ФЛ-2-2 - 1 903 462,71 грн; винагорода - 361 962,71 грн; відшкодування вартості предмета лізингу - 1 541 500 грн (п. 6 Договору №ФЛ-2-2 в редакції додаткової угоди від 25.02.2021 №1).

Відповідно до п. 7 Договору №ФЛ-2-2 авансовий лізинговий платіж складає 650 000 грн.

29.10.2019 ТОВ «Семар Поділля» (лізингоодержувач) і ТОВ «МВП Лізинг» (лізингодавець) уклали Додатковий договір 1, за умовами п. 1 якого лізингоодержувач, уклавши цей додатковий договір, повідомлений та надає згоду на передачу майнових прав на отримання лізингових платежів за договором №ФЛ-2-2 ТОВ «Олрайз» на загальну суму 891 500 грн, яка визначена сторонами в акті звірки від 28.10.2019 до Договору №ФЛ-2-2, що був підписаний сторонами 11.10.2018, та бере на себе зобов`язання сплачувати ТОВ «Олрайз» згідно з графіком лізингових платежів. Зазначений п. 1 вступає в силу, якщо лізингодавець не виконує свої зобов`язання за кредитними договорами, які будуть укладені з ТОВ «Олрайз», про що ТОВ «Олрайз» письмово повідомить лізингоодержувача із зазначенням банківських реквізитів ТОВ «Олрайз».

Згідно з п. 2 Додаткового договору 1 договір №ФЛ-2-2 втрачає чинність у разі переходу власності на предмет лізингу, який вказаний в додатку від 11.10.2018 №1/ФЛ-2-2 до Договору №ФЛ-2-2, як на предмет застави, або звернення стягнення ТОВ «Олрайз» на предмет лізингу, який буде предметом застави, з моменту вчинення виконавчого напису чи пред`явлення позову. Пункт 2 вступає в силу в тому випадку, якщо лізингоодержувач не виконав своїх зобов`язань щодо перерахування лізингових платежів ТОВ «Олрайз» на умовах, визначених в п. 1 Додаткового договору .

Додатковий договір 1 укладається сторонами в межах Договору №ФЛ-2-2 та з метою його виконання; всі терміни, які використовуються в Додатковому договорі 1, використовуються у значенні, наведеному у Генеральному договорі, та не врегульовані ним, регулюються нормами Генерального договору, Договором №ФЛ-2-2 та чинним законодавством України (п. 3 Додаткового договору 1).

31.10.2019 ТОВ «Семар Поділля» і ТОВ «МВП Лізинг» підписали:

- акт приймання-передачі в лізинг, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв Екскаватор-1; предмет лізингу оглянуто та перевірено у присутності сторін; предмет лізингу технічно справний, зовнішні пошкодження відсутні; лізингоодержувач не має зауважень стосовно якості, комплектації та відповідності предмета лізингу специфікації, доопрацювання та ремонт предмета лізингу не потрібні;

- видаткову накладну №45 на суму 1 541 500 грн;

- акт приймання-передачі документів (додаток №4 до Договору №ФЛ-2-2), за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв такі документи та приналежності до предмета лізингу: комплект державних номерних знаків; комплект ключів 1 (один); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; інші документи та приналежності передані не були, а саме: сервісна книжка, інструкція з експлуатації, пульт охоронної сигналізації, талон про проходження технічного огляду, страховий поліс/сертифікат, магнітофон, аптечка, вогнегасник, комплект інструментів, запасне колесо.

05.11.2019 ТОВ «МВП Лізинг» (заставодавець) і ТОВ «Олрайз» (заставодержатель) уклали Договір застави 1, за умовами п. 1.1 якого заставодавець передає, а заставодержатель приймає на умовах застави право вимоги (майнове право) як забезпечення виконання ТОВ «МВП Лізинг» (боржник) зобов`язань за кредитним договором (про надання невідновлювальної кредитної лінії) від 05.11.2019 №1-21, зі всіма змінами та доповненнями до нього, що можуть бути внесені протягом його дії (далі - Кредитний договір), укладеним боржником і заставодержателем, щодо вчасного і повного погашення будь-якої заборгованості за Кредитним договором та також відшкодування інших витрат, що виникають у боржника у зв`язку з укладенням та виконанням Кредитного договору та Договору застави 1.

Заставою забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з Кредитного договору, який укладено на таких умовах: кредитна лінія встановлюється у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, кредит надається окремими траншами; загальний ліміт невідновлювальної кредитної лінії - 1 700 000 грн; у разі збільшення загального ліміту заставою забезпечується і сума збільшення; термін дії загального ліміту встановлено до 04.11.2021; сплата процентів за користування основними коштами у розмірах, що визначені в Кредитному договорі; при цьому будь-яка зміна розміру процентної ставки за Кредитним договором не потребує внесення змін до Договору застави 1; використання кредитних коштів за цільовим призначенням, визначеним у Кредитному договорі; сплата комісій у розмірі та строки, визначені Кредитним договором; у разі порушення умов Кредитного договору передбачена сплата неустойки, штрафу, пені у строки, у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором; відшкодування збитків та витрат, іншої заборгованості, що можуть виникнути у заставодержателя у зв`язку з укладенням та виконанням Кредитного договору; інші права та обов`язки, які випливають з Кредитного договору (п. 2.1 Договору застави 1).

Крім зобов`язань, зазначених у п. 2.1 Договору застави 1, заставою також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування у повному розмірі понесених ним: витрат, пов`язаних з задоволенням вимог заставодержателя за рахунок заставленого права вимоги та/або звернення стягнення на інше майно заставодавця у випадках, передбачених Договором застави 1, виключаючи витрати на сплату державного мита; інших обов`язкових зборів та платежів, оформлення передбачених законодавством документів, пов`язаних з примусовим стягненням заборгованості; збитків, завданих порушенням заставодавцем умов Договору застави 1 (п. 2.2 Договору застави 1).

Заставодавець передає в заставу заставодержателю майнові права за зобов`язаннями, які виникли і належать заставодавцю відповідно до Договору №ФЛ-2-2, з усіма змінами та доповненнями, укладеного заставодавцем і ТОВ «Семар Поділля», яке є боржником за Договором №ФЛ-2-2 (п. 3.1 Договору застави 1).

Відповідно до п. 3.2 Договору застави 1 майнове право полягає у праві заставодержателя отримувати оплату всіх лізингових платежів згідно з умовами Договору №ФЛ-2-2, зокрема, платежів на відшкодування вартості предмета лізингу та винагороди боржника за Договором №ФЛ-2-2.

Сторони погодилися, що оцінена ними вартість майнового права складає 891 500 грн (включаючи винагороду боржника за Договором №ФЛ-2-2); зазначена в даному пункті сума відображає вартість майнового права на момент укладення Договору застави 1 і не може бути розцінена як обмеження розміру відповідальності заставодавця (п. 3.3 Договору застави 1).

За умовами п. 7.1 Договору застави 1 заставодержатель набуває право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майнового права у випадках невиконання заставодавцем забезпечених Договором застави 1 зобов`язань та в інших випадках, передбачених Договором застави 1 та Кредитним договором. При цьому заставодержатель отримує задоволення за рахунок майнового права в тому розмірі, який є достатнім для повного задоволення вимог, забезпечених Договором застави 1. Заставодержатель самостійно визначає розмір майнового права, за рахунок якого задовольняються вимоги заставодержателя.

Заставодержатель у день укладення Договору застави 1 реєструє відомості про задоволення вимог у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, визначеному законодавством України (п. 7.2 Договору застави 1).

Згідно з п. 7.3 Договору застави 1 заставодавець на вимогу заставодержателя з моменту невиконання зобов`язань за Кредитним договором та/або Договором застави 1: відступає заставодержателю право вимоги за Договором №ФЛ-2-2, вказаним у п. 3.1 Договору застави 1; доручає заставодержателю здійснити погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок предмета застави.

Заставодержатель має право на свій розсуд: застосувати механізм позасудового врегулювання питання про задоволення забезпеченого обтяженням зобов`язання шляхом відступлення заставодавцем заставодержателю права грошового вимоги, що випаливає з Договору №ФЛ-2-2; отримати задоволення за рахунок заставленого майнового права на підставі рішення (п. 7.4 Договору застави 1).

Відповідно до п. 7.5 Договору застави 1 задоволення вимог із заставленого майнового права відбувається за вибором заставодержателя будь-яким способом, який не протирічить законодавству України та зазначається заставодержателем у офіційному листі (вимозі), що надсилається заставодавцю відповідно до підп. 6.2.1 п. 6.2 Договору застави 1; при цьому надсилання заставодержателем вказаного повідомлення не може розглядатися як обмеження його права застосувати способи звернення стягнення за своїм вибором.

У випадку, якщо Кредитний договір буде також забезпечений іншими видами забезпечення, заставодержатель вправі самостійно, на власний розсуд, встановлювати черговість задоволення вимог та звернення стягнення на надані види забезпечення (п. 7.6 Договору застави 1).

Використання позасудових способів задоволення вимог із заставленого майнового права не позбавляє заставодержателя права звернутися до суду з вимогою про перехід до нього заставленого майнового права на підставі рішення суду в порядку, визначеному законодавством України (п. 7.7 Договору застави 1).

Згідно з п. 7.9 Договору застави 1 у разі отримання заставодавцем від боржника за Договором №ФЛ-2-2 будь-якого майна в рахунок виконання зобов`язань, кореспондуючих заставленому майновому праву, це майно переходить в заставу заставодержателю.

У випадку, передбаченому п. 7.9 Договору застави 1, заставодавець зобов`язаний укласти договір застави майна, отриманого згідно з п. 7.9 Договору застави 1, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту переходу права власності на таке майно до заставодавця (п. 7.10 Договору застави 1).

При оплатному відчуженні майна, зазначеного у п. 7.9 Договору застави 1, до моменту укладення договору застави відповідно до п. 7.9 Договору застави 1, всі кошти, отримані заставодавцем за відчужене майно, повинні бути використані згідно з положеннями п. 7.8 Договору застави 1; безоплатне відчуження заставодавцем майна, отриманого відповідно до п. 7.9 Договору застави 1, без письмової згоди заставодержателя не допускається (п. 7.12 Договору застави 1).

Заставодержатель набуває права задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майнового права, незалежно від настання строку виконання заставодавцем зобов`язань за Кредитним договором, у випадку отримання від третьої особи повідомлення, передбаченого законодавством України, про набуття такою особою права на майнове право (п. 7.13 Договору застави 1).

Договір застави 1 набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов`язань заставодавецм за Кредитним договором та/або за Договором застави 1; дія Договору застави 1 може бути припинена письмово оформленою згодою сторін (п. 9.1 Договору застави 1).

05.11.2019 ТОВ «МВП Лізинг» (заставодавець) і ТОВ «Олрайз» (заставодержатель) уклали договір застави транспортних засобів, посвідчений Нотаріусом 05.11.2019 та зареєстрований в реєстрі за №2055 (далі - Договір застави №2055), за умовами п. 1.1 якого заставодавець передає, а заставодержатель приймає в заставу транспортний засіб як забезпечення виконання ТОВ «МВП Лізинг» зобов`язань за Кредитним договором щодо вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за Кредитним договором, в тому числі будь-якого збільшення даної суми, яке прямо передбачене умовами Кредитного договору, сплати процентів у розмірі, строки, в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором, сплати неустойки (штрафу, пені) у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором, відшкодування збитків та витрат, іншої заборгованості, що можуть виникнути у заставодержателя у зв`язку з укладенням та виконанням Кредитного договору та Договору застави №2055.

Заставою забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з Кредитного договору, який укладено на таких умовах: кредитна лінія встановлюється у вигляді невідновлювальної кредитної лінії; кредит надається одним траншем; загальний ліміт невідновлювальної кредитної лінії - 1 700 000 грн, з кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитним договором до 04.11.2021; сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірах, що визначені у Кредитному договорі; при цьому будь-яка зміна розміру процентної ставки за Кредитним договором не потребує внесення змін до Договору застави №2055; використання кредитних коштів за цільовим призначенням, визначеним у Кредитному договорі; сплати комісії у розмірі та строки, визначені Кредитним договором; у разі порушення умов Кредитного договору - сплати неустойки, штрафів, пені в строки, у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором; відшкодування збитків та витрат, іншої заборгованості, що можуть виникнути у заставодержателя у зв`язку з укладенням та виконанням Кредитного договору; інших прав та обов`язків, що випливають з Кредитного договору (п. 2.1 Договору застави №2055).

Відповідно до п. 2.2 Договору застави №2055 крім зобов`язань, зазначених у п. 2.1 Договору застави №2055, заставою також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування в повному розмірі понесених ним: витрат, пов`язаних із задоволенням вимог заставодержателя за рахунок заставного майна та/або звернення стягнення на інше майно заставодавця у випадках, передбачених Договором застави №2055, включаючи витрати на сплату державного мита, інших обов`язкових зборів та платежів, оформлення передбачених законодавством документів, пов`язаних з примусовим стягненням заборгованості; збитків, завданих порушенням заставодавцем умов Договору застави №2055.

За умовами п. 3.1 Договору застави №2055 предметом застави за Договором застави №2055 є:

Екскаватор 1, що належить заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , виданого ГУ Держпромспоживслужби в Київській області 29.10.2019 (предмет застави-1);

Екскаватор 2, що належить заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_5 , виданого ГУ Держпромспоживслужби в Київській області 29.10.2019 (предмет застави-2).

Згідно з висновком від 30.10.2019 про вартість майна, складеним ТОВ «Бюро оцінок», ринкова вартість предмета застави-1 становить 1 443 900 грн (з ПДВ). Відповідно до висновку від 30.10.2019 про вартість майна, складеного ТОВ «Бюро оцінок», ринкова вартість предмета застави-2 становить 1 614 000 грн (з ПДВ). Вказана в даному пункті сума відображає вартість предметів застави на момент укладення Договору застави №2055 і не може бути розцінена як обмеження розміру відповідальності заставодавця. Сторони дійшли згоди, що заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в обсязі, передбаченому Договором застави №2055, та визначеному на момент звернення стягнення, за рахунок всієї суми, що буде виручена від розпорядження предметами застави [в т.ч., але не обмежуючись цим, реалізації (або прийняття у власність) предметів застави в передбаченому законодавством України порядку] (п. 3.2 Договору застави №2055);

Відповідно до п. 3.3 Договору застави №2055 застава встановлюється без передачі предметів застави заставодержателю; предмети застави залишаються у володінні та користуванні заставодавця.

Заставодавець без відповідної письмової згоди заставодержателя не має права здійснювати будь-які дії щодо предметів застави, які призводять (можуть призвести) до зменшення заставної вартості предметів застави, в тому числі, але не обмежуючись: переобладнання предметів застави; передачу предметів застави у наступну заставу; відчуження предметів застави (п. 3.4 Договору застави №2055).

Згідно з п. 4.1 Договору застави №2055 заставодавець цим підтверджує, свідчить і гарантує, що:

4.1.7) передані під заставу предмети застави є правомірно набутими та є власністю заставодавця;

4.1.8) на підставах, передбачених законодавством України та Договором застави №2055, на предмети застави може бути звернене стягнення;

4.1.9) предмети застави не обтяжені будь-якими зобов`язаннями (включаючи, але не обмежуючись таким: предмети застави не відчужені, не передані в заставу третім особам, не перебувають під забороною та/або під арештом, не виступають предметом судових чи інших спорів, предмети застави або їх частини не є часткою в товариствах, не перебувають в податковій заставі), крім тих, що передбачені Договором застави №2055;

4.1.10) до нього не пред`явлені і на момент укладення Договору застави №2055 відсутні відомі заставодавцю обставини, які є підставою для пред`явлення майнових позовів, пов`язаних з вилученням предмету застави, будь-яким обмеженням розпорядження та/або володіння та/або користування ним, крім випадків, передбачених Договором застави №2055.

За умовами п. 5.1 Договору застави №2055 крім зобов`язань, які випливають з інших положень Договору застави №2055, заставодавець зобов`язаний:

на першу вимогу заставодержателя забезпечити та надати вільний доступ представникам заставодержателя для здійснення перевірок наявності, стану та умов зберігання предметів застави, в тому числі, якщо предмети застави знаходяться у третіх осіб на умовах, визначених Договором застави №2055; при цьому періодичність та час проведення перевірок встановлюється заставодержателем самостійно (підп. 5.1.2)

протягом терміну дії Договору застави №2055 не передавати у будь-який спосіб третім особам право розпорядження предметами застави без письмової згоди на це заставодержателя (підп. 5.1.11);

попередити заставодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмети застави, в тому числі ті, що не зареєстровані в установленому законодавством України порядку (підп. 5.1.13);

щороку проходити технічний огляд предметів застави відповідно до вимов чинного законодавства України та надавати заставодержателю належним чином засвідчену копію нового талону про проходження технічного огляду (підп. 5.1.15);

протягом терміну дії Договору застави №2055 здійснювати актуалізацію заставної вартості предметів застави шляхом замовлення незалежної оцінки його ринкової вартості у погодженого з заставодержателем суб`єкта оціночної діяльності з періодичністю та у випадках, передбачених підп. 6.1.3 п. 6.1 Договору застави №2055 (підп. 5.1.16);

Крім прав, які випливають з інших положень Договору застави №2055, заставодержатель має право у випадках та на умовах, передбачених Договором застави №2055 та законодавством України, звернути стягнення на предмети застави та задовольнити за їх рахунок забезпечені згідно з Договором застави №2055 вимоги у повному обсязі (підп. 6.1.5 п. 6.1 Договору застави №2055).

Заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмети застави для задоволення своїх вимог у повному обсязі у випадках невиконання заставодавцем/боржником забезпечених відповідно до Договору застави №2055 зобов`язань та в інших випадках, передбачених Договором застави №2055 та Кредитним договором. При цьому заставодержатель отримує задоволення за рахунок предметів застави в тому розмірі, який є достатнім для повного задоволення вимог, забезпечених Договором застави №2055 (п. 7.1 Договору застави №2055).

Заставодержатель, до початку процедури звернення стягнення на предмети застави, реєструє відомості про звернення стягнення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, визначеному законодавством України (п. 7.2 Договору застави №2055).

Відповідно до п. 7.3 Договору застави №2055 заставодержатель розпочинає звернення стягнення на предмети застави, якщо протягом тридцяти календарних днів заставодавцем не буде виконана вимога про усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та/або виконання умов Кредитного договору та/або умов Договору застави №2055, яка надсилається заставодавцю згідно з підп. 6.2.2 п. 6.2 Договору застави №2055; вказаний у даному пункті тридцятиденний строк може бути скорочений за згодою сторін Договору застави №2055.

Заставодержатель має право на свій розсуд: застосувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмети застави у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог заставодержателя (п. 7.6 Договору застави №2055), шляхом продажу предметів застави третім особам або прийняти у власність предмети застави в рахунок виконання зобов`язань, забезпечених Договором застави №2055; звернути стягнення на предмети застави шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса; звернути стягнення на предмети застави на підставі рішення суду (п. 7.4 Договору застави №2055).

Заставодержатель набуває право на продаж предметів застави, якщо протягом тридцяти календарних днів заставодавець не задовольнить вимогу заставодержателя про усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та/або виконання умов Кредитного договору та/або умов Договору застави №2055, в якій зазначається про звернення стягнення шляхом продажу предметів застави (підп. 7.6.1.1 п. 7.6.1 Договору застави №2055).

Заставодержатель зобов`язаний за тридцять календарних днів до укладення договору купівлі-продажу предметів застави письмово повідомити інших осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмети застави, про свій намір укласти договір купівлі-продажу предметів застави із зазначенням способу, місця та часу проведення процедури продажу (підп. 7.6.1.2 п. 7.6.1 Договору застави №2055).

Заставодавець після закінчення тридцятиденного терміну зобов`язаний предмети застави, які знаходяться у його володінні, негайно передати у володіння заставодержателю (підп. 7.6.1.3 п. 7.6.1 Договору застави №2055).

Право власності на предмети застави переходить від заставодавця до заставодержателя, якщо протягом тридцяти календарних днів заставодавець не задовольнить вимогу заставодержателя про усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та/або виконання умов Кредитного договору та/або умов Договору застави №2055, в якій зазначається про звернення стягнення шляхом передачі від заставодавця до заставодержателя права власності на предмети застави (підп. 7.6.2.1 п. 7.6.2 Договору застави №2055).

Заставодержатель зобов`язаний за тридцять календарних днів письмово повідомити інших осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмети застави, про свій намір набути право власності на предмети застави (підп. 7.6.2.2 п. 7.6.2 Договору застави №2055).

Заставодавець після закінчення тридцятиденного терміну зобов`язаний негайно передати предмети застави, які знаходяться у його володінні, у володіння заставодержателю (підп. 7.6.2.3 п. 7.6.2 Договору застави №2055).

Днем передачі предметів застави у власність заставодержателя є день передачі предметів застави від заставодавця до заставодержателя згідно з підп. 7.6.2.3 п. 7.6.2 Договору застави №2055; факт передачі предметів застави від заставодавця до заставодержателя фіксується в акті приймання-передачі (підп. 7.6.2.4 п. 7.6.2 Договору застави №2055).

У день переходу права власності на предмети застави від заставодавця до заставодержателя всі зобов`язання заставодавця/боржника, забезпечені Договором застави №2055, вважаються виконаними і заставодержатель не має права пред`являти заставодавцю інші вимоги щодо виконання зобов`язань (підп. 7.6.2.5 п. 7.6.2 Договору застави №2055).

При цьому вартість предметів застави визначається заставодержателем (на власний розсуд) у повному розмірі заборгованості заставодавця перед заставодержателем за зобов`язаннями, вказаними у п. 2.1 і 2.2 Договору застави №2055, або в розмірі, визначеному п. 2 Договору застави №2055, або на підставі звіту про оцінку майна, що складається суб`єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України (підп. 7.6.2.6 п. 7.6 Договору застави №2055).

Перехід права власності на предмети застави від заставодавця до заставодержателя не потребує додаткового оформлення, а Договір застави №2055 є правовстановлюючим документом та правовою підставою для реєстрації права власності заставодержателя на предмети застави; факт передачі застави від заставодавця до заставодержателя фіксується в акті приймання-передачі (підп. 7.6.2.7 п. 7.6 Договору застави №2055).

Заставодержатель набуває права задовольнити свої вимоги за рахунок заставлених предметів застави незалежно від настання строку виконання боржником зобов`язань за Кредитним договором у таких випадках: будь-яка інформація стосовно заставодавця та/або боржника та/або надані документи щодо Договору застави №2055 та/або Кредитного договору виявились недостовірними після того, як вони були надані чи підтверджені, і ці факти потягли невиконання заставодавцем та/або боржником зобов`язань, що витікають з Кредитного договору та/або Договору застави №2055; проти заставодавця порушено провадження у справі про банкрутство або прийнято рішення про його ліквідацію; в інших випадках, передбачених Кредитним договором (п. 7.1 Договору застави №2055).

Предмети застави на момент укладення Договору застави №2055 нікому не продані, не подаровані, не відчужені іншим способом, у спорі та під забороною відчуження не знаходяться, не перебувають також і в податковій заставі на підставах, передбачених законодавством України. На предмети застави може бути звернене стягнення. Внаслідок укладення Договору застави №2055 не порушено прав та законних інтересів інших осіб, предмети застави не заставлені, права третіх осіб не обтяжені; відсутність податкової застави стосовно майна заставодавця перевірено нотаріусом станом на 05.11.2019 за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, про що отримано витяг, який зберігатиметься у справах нотаріуса. Відсутність записів в Єдиному реєстрі боржників перевірено, про що отримано витяг, який зберігатиметься у справах нотаріуса (п. 9.1 Договору застави №2055).

Договір застави №2055 набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення; діє до повного виконання боржником зобов`язань за Кредитним договором та/або заставодавцем за Договором застави №2055; право застави виникає з моменту підписання сторонами Договору застави №2055 та його нотаріального посвідчення (п. 9.2 Договору застави №2055).

У зв`язку з укладенням Договору застави №2055 сторони домовилися про внесення запису про обтяження заставою транспортного засобу, що є предметом Договору застави №2055, до реєстру обтяжень рухомого майна; нотаріусом сторонам роз`яснено порядок внесення обтяження до вказаного реєстру згідно з чинним законодавством (п. 9.3 Договору застави №2055).

Згідно з п. 9.10 Договору застави №2055 зміст ст. 1, 15-1, 20, 21, 28 Закону України «Про заставу» сторонам Договору застави №2055 нотаріусом роз`яснено, а також сторонам роз`яснено зміст ст. 27 Закону України «Про заставу», відповідно до якої застава зберігає силу, якщо предмети застави переходять у власність іншій особі або якщо заставодержатель уступає забезпечене заставою право вимоги іншій особі; заставодавець не має права передавати будь-яким чином права та зобов`язання за Договором застави №2055 третім особам без письмової згоди на це заставодержателя.

Згідно з підписаними 06.10.2021 ТОВ «Семар Поділля» і ТОВ «МВП Лізинг» розрахунками за Договором №ФЛ-2-2 станом на 01.10.2021 позивач повністю оплатив вартість Екскаватора-1.

01.11.2021 ТОВ «Семар Поділля» і ТОВ «МВП Лізинг» підписали акт звірки взаємних розрахунків за період з 11.10.2018 по 01.10.2021 за Договором №ФЛ-2-2, згідно з яким станом на 01.10.2021 ТОВ «Семар Поділля» здійснило всі лізингові платежі за Договором №ФЛ-2-2.

Заявою від 23.12.2021 вих. №52/1-12.2021 ТОВ «Семар Поділля» просило ТОВ «МВП Лізинг» у зв`язку з повною вичерпною виплатою коштів за Договором №ФЛ-2-2 та підписанням сторонами акта про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором №ФЛ-2-2 зняти з обліку в Держпродспоживслужбі предмет лізингу - Екскаватор-1 та передати його у власність ТОВ «Семар Поділля» згідно з вимогами Договору №ФЛ-2-2.

Зазначену заяву отримав директор ТОВ «МВП Лізинг» нарочним, про що свідчить його підпис на цій заяві.

28.12.2021 ТОВ «Семар Поділля» і ТОВ «МВП Лізинг» підписали акт про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором №ФЛ-2-2, згідно з яким:

- лізингоодержувач належним чином виконав умови Договору №ФЛ-2-2 (п. 1);

- лізингодавець не має претензій до лізингоодержувача зі сплати лізингових платежів та будь-яких інших платежів, передбачених Генеральним договором та/або Договором №ФЛ-2-2 (п. 2);

- до підписання акта лізингодавець зняв з державного обліку предмет лізингу та в момент підписання акта передав лізингоодержувачу всі документи та приналежності на предмет лізингу, необхідні лізингоодержувачу для наступної державної ресєтрації/постановки на облік предмета лізингу (п. 3);

- з моменту підписання даного акта до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу за Договором №ФЛ-2-2 (п. 4);

- предмет лізингу, який передається у власність лізингоодержувача - Екскаватор-1 (п. 5);

- лізингоодержувач не має претензій до лізингодавця з приводу якості, кількості, комплектності, стану чи інших характеристик предмета лізингу (п. 6);

- з моменту підписання акта сторонами Договір №ФЛ-2-2 вважається припиненим (п. 7).

Листом від 29.12.2021 вих. №1/БН ТОВ «МВП Лізинг» повідомило ТОВ «Семар Поділля», що акт про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором №ФЛ-2-2, що є додатком №6 до Договору №ФЛ-2-2, слід вважати недійсним з таких причин:

- ТОВ «МВП Лізинг» відповідно до п. 3 зазначеного акта не може передати всі документи для здійснення державних реєстраційних дій;

- ТОВ «МВП Лізинг» не зняло з державного обліку предмет лізингу Екскаватор-1 у зв`язку з відсутністю можливостей, оскільки предмет лізингу перебуває в реєстрі обтяжень рухомого майна;

- ТОВ «МВП Лізинг» підтверджує свої зобов`язання за Договором №ФЛ-2-2 та запевняє, що після врегулювання фінансових питань з ТОВ «Олрайз», які виникли відповідно до Додаткового договору 1, зобов`язується здійснити всі дії щодо зняття та передачі всіх документів та приналежності до предмета лізингу, необхідних ТОВ «Семар Поділля» для державної реєстрації/постановки на облік предмета лізингу Екскаватора 1 згідно з Договором №ФЛ-2-2 і Генеральним договором.

ТОВ «Семар Поділля» у відповіді на повідомлення (вих. №2/1-10012022 від 10.01.2022) зазначило, що розглянуло повідомлення про недійсність акта про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором лізингу та приймає таке повідомлення в частині, що ТОВ «МВП Лізинг» відповідно до п. 3 акта не може передати всі документи для здійснення державних реєстраційних дій. ТОВ «МВП Лізинг» не зняло з державного обліку предмет лізингу Екскаватор-1, у зв`язку з відсутністю можливостей, оскільки предмет лізингу перебуває в реєстрі обтяжень рухомого майна. В решті зазначеного у акті про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором №ФЛ-2-2 такий акт залишається чинним.

18.10.2019 ТОВ «Семар Поділля» звернулось до ТОВ «МВП Лізинг» з заявкою про надання у лізинг Екскаватора-2 вартістю 1 861 860 грн, розмір авансового лізингового платежу - 50%, строк лізингу - 24 місяці.

18.10.2019 ТОВ «Семар Поділля» (лізингоодержувач) і ТОВ «МВП Лізинг» (лізингодавець) уклали Договір №ФЛ-2-3, за умовами п. 1 якого лізингодавець набуває у власність предмет лізингу та передає його лізингоодержувачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах Договору №ФЛ-2-3 та Генерального договору; найменування предмета лізингу, його детальний опис та вартість вказані у специфікації.

Постачальник предмету лізингу - ТОВ «Нова Лізинг» (п. 2 Договору №ФЛ-2-3).

Згідно з п. 5 Договору №ФЛ-2-3 строк лізингу - 24 місяці.

Загальна вартість Договору №ФЛ-2-3 - 2 279 740,85 грн; винагорода - 417 880,85 грн; відшкодування вартості предмета лізингу - 1 861 860 грн (п. 6 Договору №ФЛ-2-3).

Відповідно до п. 7 Договору №ФЛ-2-3 авансовий лізинговий платіж - 930 930 грн.

29.10.2019 ТОВ «Семар Поділля» (лізингоодержувач) і ТОВ «МВП Лізинг» (лізингодавець) уклали Додатковий договір 2, за умовами п. 1 якого лізингоодержувач, уклавши Додатковий договір 2, повідомлений та надає згоду на передачу майнових прав на отримання лізингових платежів за Договором №ФЛ-2-3 ТОВ «Олрайз» на загальну суму 930 930 грн, яка визначена сторонами в акті звірки від 29.10.2019 до Договору №ФЛ-2-3, що був підписаний сторонами 18.10.2019, та бере на себе зобов`язання сплачувати ТОВ «Олрайз» згідно з графіком лізингових платежів. Пункт 1 вступає в силу, якщо лізингодавець не виконує свої зобов`язання за кредитними договорами, які будуть укладені з ТОВ «Олрайз», про що ТОВ «Олрайз» письмово повідомить лізингоодержувача із зазначенням банківських реквізитів ТОВ «Олрайз».

Договір №ФЛ-2-3 втрачає чинність у разі переходу власності на предмет лізингу, який вказаний в додатку від 18.10.2019 №1/ФЛ-2-3 до Договору №ФЛ-2-3, як на предмет застави, або звернення стягнення ТОВ «Олрайз» на предмет лізингу, який буде предметом застави, з моменту вчинення виконавчого напису чи пред`явлення позову. Пункт 2 вступає в силу в тому випадку, якщо лізингоодержувач не виконав своїх зобов`язань щодо перерахування лізингових платежів ТОВ «Олрайз» на умовах, визначених в п. 1 Додаткового договору 2 (п. 2 Додаткового договору 2).

Згідно з п. 3 Додаткового договору 2 цей договір укладається сторонами в межах Договору №ФЛ-2-3 та з метою його виконання; всі терміни, які використовуються в Додатковому договорі 2, використовуються у значенні, наведеному у Генеральному договорі, та не врегульовані ним регулюються нормами Генерального договору, Договором №ФЛ-2-3 та чинним законодавством України.

01.11.2019 ТОВ «Семар Поділля» і ТОВ «МВП Лізинг» підписали акт приймання-передачі в лізинг, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв Екскаватор-2; предмет лізингу оглянуто та перевірено в присутності сторін; предмет лізингу технічно справний, зовнішні пошкодження відсутні; лізингоодержувач не має зауважень стосовно якості, комплектації та відповідності предмета лізингу специфікації; доопрацювання та ремонт предмета лізингу не потрібні.

05.11.2019 ТОВ «МВП Лізинг» (заставодавець) і ТОВ «Олрайз» (заставодержатель) уклали договір застави майнових прав №1-21-ЗМП-2 (далі - Договір застави 2), за умовами п. 1.1 якого заставодавець передає, а заставодержатель приймає на умовах застави право вимоги (майнове право) як забезпечення виконання ТОВ «МВП Лізинг» (боржник) зобов`язань за Кредитним договором щодо вчасного і повного погашення будь-якої заборгованості за Кредитним договором та також відшкодування інших витрат, що виникають у боржника у зв`язку з укладенням та виконанням Кредитного договору та Договору застави 2.

Заставою забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з Кредитного договору, який укладено на таких умовах: кредитна лінія встановлюється у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, кредит надається окремими траншами; загальний ліміт невідновлювальної кредитної лінії - 1 700 000 грн; у разі збільшення загального ліміту заставою забезпечується і сума збільшення; термін дії загального ліміту встановлено до 04.11.2021; сплата процентів за користування основними коштами у розмірах, що визначені в Кредитному договорі; при цьому будь-яка зміна розміру процентної ставки за Кредитним договором не потребує внесення змін до Договору застави 2; використання кредитних коштів за цільовим призначенням, визначеним у Кредитному договорі; сплата комісій, у розмірі та строки, визначені Кредитним договором; у разі порушення умов Кредитного договору передбачена сплата неустойки, штрафу, пені у строки, у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором; відшкодування збитків та витрат, іншої заборгованості, що можуть виникнути у заставодержателя у зв`язку з укладенням та виконанням Кредитного договору; інші права та обов`язки, які випливають з Кредитного договору (п. 2.1 Договору застави 2).

Крім зобов`язань, зазначених у п. 2.1 Договору застави 2, заставою також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування в повному розмірі понесених ним: витрат, пов`язаних із задоволенням вимог заставодержателя за рахунок заставленого права вимоги та/або звернення стягнення на інше майно заставодавця у випадках, передбачених Договором застави 2, включаючи витрати на сплату державного мита; інших обов`язкових зборів та платежів, оформлення передбачених законодавством документів, пов`язаних із примусовим стягненням заборгованості; збитків, завданих порушенням заставодавцем умов Договору застави 2 (п. 2.2 Договору застави 2).

Заставодавець передає в заставу заставодержателю майнові права за зобов`язаннями, які виникли і належать заставодавцю відповідно до Договору №ФЛ-2-3, з усіма змінами та доповненнями, укладеного заставодавцем і ТОВ «Семар Поділля», яке є боржником за Договором №ФЛ-2-3 (п. 3.1 Договору застави 2).

Майнове право полягає у праві заставодержателя отримувати оплату всіх лізингових платежів згідно з умовами Договору №ФЛ-2-3, зокрема, платежів на відшкодування вартості предмета лізингу та винагороди боржника за Договором №ФЛ-2-3 (п. 3.2 Договору застави 2).

Сторони погодилися, що оцінена ними вартість майнового права складає 930 930 грн (включаючи винагороду боржника за Договором №ФЛ-2-3); зазначена в даному пункті сума відображає вартість майнового права на момент укладення Договору застави 2 і не може бути розцінена як обмеження розміру відповідальності заставодавця (п. 3.3 Договору застави 2).

Заставодержатель набуває право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майнового права у випадках невиконання заставодавцем забезпечених Договором застави 2 зобов`язань та в інших випадках, передбачених Договором застави 2 та Кредитним договором; при цьому заставодержатель отримує задоволення за рахунок майнового права в тому розмірі, який є достатнім для повного задоволення вимог, забезпечених Договором застави 2; заставодержатель самостійно визначає розмір майнового права, за рахунок якого задовольняються вимоги заставодержателя (п. 7.1 Договору застави 2).

Заставодержатель, у день укладення Договору застави 2, реєструє відомості про задоволення вимог у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, визначеному законодавством України (п. 7.2 Договору застави 2).

Заставодавець на вимогу заставодержателя з моменту невиконання зобов`язань за Кредитним договором та/або Договором застави 2: відступає заставодержателю право вимоги за Договором №ФЛ-2-3, вказаним у п. 3.1 Договору застави 2; доручає заставодержателю здійснити погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок предмета застави (п. 7.3 Договору застави 2).

Заставодержатель має право на свій розсуд: застосувати механізм позасудового врегулювання питання про задоволення забезпеченого обтяженням зобов`язання шляхом відступлення заставодавцем заставодержателю права грошового вимоги, що випаливає з Договору №ФЛ-2-3; отримати задоволення за рахунок заставленого майнового права на підставі рішення (п. 7.4 Договору застави 2).

Задоволення вимог із заставленого майнового права відбувається за вибором заставодержателя у будь-який спосіб, який не протирічить законодавству України та зазначається заставодержателем у офіційному листі (вимозі), що надсилається заставодавцю відповідно до підп. 6.2.1 п. 6.2 Договору застави 2; при цьому надсилання заставодержателем вказаного повідомлення не може розглядатися як обмеження його права застосувати способи звернення стягнення за своїм вибором (п. 7.5 Договору застави 2).

У випадку, якщо Кредитний договір буде також забезпечений іншими видами забезпечення,заставодержатель вправі самостійно, на власний розсуд, встановлювати черговість задоволення вимог та звернення стягнення на надані види забезпечення (п. 7.6 Договору застави 2).

У разі отримання заставодавцем від боржника за Договором №ФЛ-2-3 будь-якого майна в рахунок виконання зобов`язань, кореспондуючих заставленому майновому праву, це майно переходить у заставу заставодержателю (п. 7.9 Договору застави 2).

У випадку, передбаченому п. 7.9 Договору застави 2, заставодавець зобов`язаний укласти договір застави майна, отриманого згідно з п. 7.9 Договору застави 2, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту переходу права власності на таке майно до заставодавця (п. 7.10 Договору застави 2).

У разі оплатного відчуження майна, зазначеного у п. 7.9 Договору застави 2, до моменту укладення договору застави відповідно до п. 7.9 Договору застави 2, всі кошти, отримані заставодавцем за відчужене майно, повинні бути використані згідно з положеннями п. 7.8 Договору застави 2; безоплатне відчуження заставодавцем майна, отриманого відповідно до п. 7.9 Договору застави 2, без письмової згоди заставодержателя не допускається (п. 7.12 Договору застави 2).

Заставодержатель набуває право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майнового права незалежно від настання строку виконання заставодавцем зобов`язань за Кредитним договором, у випадку отримання від третьої особи повідомлення, передбаченого законодавством України, про набуття такою особою права на майнове право (п. 7.13 Договору застави 2).

Договір застави 2 набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов`язань заставодавецм за Кредитним договором та/або за Договором застави 2; дія Договору застави 2 може бути припинена письмово оформленою згодою сторін (п. 9.1 Договору застави 2).

Згідно з підписаними 06.10.2021 ТОВ «Семар Поділля» і ТОВ «МВП Лізинг» розрахунками за Договором №ФЛ-2-3 станом на 01.10.2021 ТОВ «Семар Поділля» повністю сплатило вартість Екскаватора-2.

07.10.2021 ТОВ «Семар Поділля» звернулось до ТОВ «МВП Лізинг» із заявою №24/38-10.2021, в якій просило надати акт звірки з погашення лізингових платежів за Договором №ФЛ-2-3.

07.10.2021 ТОВ «МВП Лізинг» отримало зазначену заяву нарочним, про що свідчить підпис директора цього Товариства на заяві.

01.11.2021 ТОВ «Семар Поділля» і ТОВ «МВП Лізинг» підписали акт звірки взаємних розрахунків за період з 18.10.2019 по 01.10.2021 за Договором №ФЛ-2-3, яким підтверджено, що станом на 01.10.2021 позивач здійснив всі лізингові платежі за Договором №ФЛ-2-3.

01.11.2021 ТОВ «Семар Поділля» і ТОВ «МВП Лізинг» також підписали акт приймання-передачі документів (додаток №4 до Договору №ФЛ-2-3), за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв такі документи та приналежності до предмета лізингу: комплект державних номерних знаків; комплект ключів 1 (один); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; інші документи та приналежності передані не були, а саме: сервісна книжка, інструкція з експлуатації, пульт охоронної сигналізації, талон про проходження технічного огляду, страховий поліс/сертифікат, магнітофон, аптечка, вогнегасник, комплект інструментів, запасне колесо.

Заявою від 23.12.2021 вих. №52/2-12.2021 позивач просив ТОВ «МВП Лізинг» у зв`язку з повною вичерпною виплатою коштів за Договором №ФЛ-2-3 та підписанням сторонами акта про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором №ФЛ-2-3, зняти з обліку в Держпродспоживслужбі предмет лізингу (Екскаватор-2) та передати предмет лізингу у власність позивачу згідно з вимогами Договору №ФЛ-2-3.

Отримання вказаної заяви ТОВ «МВП Лізинг» підтверджується підписом директора вказаної юридичної особи на такій заяві.

28.12.2021 ТОВ «Семар Поділля» і ТОВ «МВП Лізинг» підписали акт про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором №ФЛ-2-3, згідно з яким:

- лізингоодержувач належним чином виконав умови Договору №ФЛ-2-3 (п. 1);

- з моменту підписання даного акта до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу за Договором №ФЛ-2-3 (п. 4);

- предмет лізингу, який передається у власність лізингоодержувача - Екскаватор-2 (п. 5);

- з моменту підписання акта сторонами Договір №ФЛ-2-3 вважається припиненим (п. 7).

Листом від 29.12.2021 вих. №2/БН ТОВ «МВП Лізинг» повідомило ТОВ «Семар Поділля», що акт про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором №ФЛ-2-3, що є додатком №6 до Договору №ФЛ-2-3, слід вважати недійсним з таких причин: ТОВ «МВП Лізинг» відповідно до п. 3 зазначеного акта не може передати всі документи для здійснення державних реєстраційних дій; ТОВ «МВП Лізинг» не зняло з державного обліку предмет лізингу (Екскаватор-2) у зв`язку з відсутністю можливостей, оскільки предмет лізингу перебуває в реєстрі обтяжень рухомого майна; ТОВ «МВП Лізинг» підтверджує свої зобов`язання за Договором №ФЛ-2-3 та запевняє, що після врегулювання фінансових питань з ТОВ «Олрайз», які виникли відповідно до Додаткового договору 2, зобов`язується здійснити всі дії щодо зняття та передачі всіх документів та приналежності до предмета лізингу, необхідних ТОВ «Семар Поділля» для державної реєстрації/постановки на облік предмета лізингу Екскаватора-2 згідно з Договором №ФЛ-2-3 і Генеральним договором.

У відповіді вих. №2/2-10012022 на повідомлення (лист від 29.12.2021 вих. №2/БН) ТОВ «Семар Поділля» зазначило, що приймає таке повідомлення в частині того, що ТОВ «МВП Лізинг» відповідно до п. 3 акта не може передати всі документи для здійснення державних реєстраційних дій; ТОВ «МВП Лізинг» не зняло з державного обліку предмет лізингу Екскаватор-2, у зв`язку з відсутністю можливостей, оскільки предмет лізингу перебуває в реєстрі обтяжень рухомого майна. В решті вказаного у акті про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором №ФЛ-2-3 такий акт залишається чинним.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Частина 1 ст. 292 ГК України визначає, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до п. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 №1201-IX цей Закон застосовується до відносин, що виникли після дня набрання чинності цим Законом.

Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 №723/97-ВР (далі - Закон) фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 2 Закону відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Частина 1 та 2 ст. 806 ЦК України встановлює, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 8 Закону у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов`язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу.

Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв`язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

Згідно зі ст. 319, 321, 658 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд встановив, що ТОВ «Семар Поділля» повністю сплатило лізингові платежі у визначені Договорами №ФЛ-2-2 і №ФЛ-2-3 строки та підписало з ТОВ «МВП Лізинг» акти про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за такими договорами.

Оскільки за умовами п. 5.6 Генерального договору фактичний перехід права власності на предмет лізингу оформлюється підписанням сторонами акта про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу, відповідно ТОВ «Семар Поділля» набуло права власності на предмети лізингу (транспортні засоби), які ТОВ «МВП Лізинг» як попередній власник майна повинно було зняти з державного обліку для реєстрації транспортних засобів за новим власником.

Натомість ТОВ «МВП Лізинг» після підписання актів про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договорами №ФЛ-2-2 і №ФЛ-2-3 звернулося до позивача з листами, в яких просило вважати такі акти недійсними з огляду на те, що ТОВ «МВП Лізинг» має заборгованість перед ТОВ «Олрайз».

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність у ТОВ «МВП Лізинг» заборгованості перед ТОВ «Олрайз» жодним чином не впливає на обов`язок лізингодавця (ТОВ «МВП Лізинг») належним чином виконати умови Генерального договору та Договорів №ФЛ-2-2 і №ФЛ-2-3 та передати у власність лізингоодержувача (ТОВ «Семар Поділля») предмети лізингу, а тим більше не може бути підставою для визнання актів про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договорами №ФЛ-2-2 і №ФЛ-2-3 недійсними.

Оскільки ТОВ «МВП Лізинг» не виконало взятих на себе зобов`язань та не зняло транспортні засоби з державного обліку, ТОВ «Семар Поділля», яке набуло право власності на предмети лізингу (екскаватори), не мало можливості здійснювати всі правомочності власника.

Тому, враховуючи належне виконання ТОВ «Семар Поділля» взятих на себе зобов`язань за договорами №ФЛ-2-2 і №ФЛ-2-3 та сплату в повному обсязі лізингових платежів за транспортні засоби, з дати підписання актів про повне виконання сторонами своїх зобов`язань за договорами №ФЛ-2-2 і №ФЛ-2-3 до ТОВ «Семар Поділля» перейшло право власності на об`єкти лізингу.

Суд доцільно зазначив, що згідно зі ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

У разі відчуження предмета обтяження боржником він зобов`язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувача, який протягом п`яти днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження згідно зі ст. 13 цього Закону.

Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відкриті відомості з мережі інтернет щодо ТОВ «МВП Лізинг» (код ЄДРПОУ 39930898) свідчать, що основний вид діяльності (КВЕД) Товариства - 64.91 Фінансовий лізинг.

Оскільки ТОВ «МВП Лізинг» здійснює свою господарську діяльність шляхом передачі рухомого майна у лізинг, а спірні Екскаватори на момент передачі їх в заставу ТОВ «Олрайз» вже були предметами Договорів №ФЛ-2-2 і №ФЛ-2-3, відповідно, таке відчуження спірних екскаваторів та набуття права власності ТОВ «Семар Поділля» на них є правомірним.

Доказів, які підтверджували б настання обставин, що унеможливлюють перехід права власності на предмети лізингу до позивача в силу закону або договору відповідачі не надали.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Отже, принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов`язань.

Введення в цивільне законодавство принципу добросовісності як одного з найбільш загальних і важливих принципів цивільного права є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісної або недобросовісної.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Отже, у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема у рівності всіх у своїх правах та перед законом, а справедливе застосування норм права повинно мати передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Апеляційний суд, зважаючи на встановлені вище обставини, в т. ч. на поведінку відповідачів у веденні ними господарської діяльності, дійшов висновку, що, задовольняючи позов, місцевий суд цілком правомірно і обґрунтовано керувався наведеними принципами.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олрайз» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/8274/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №910/8274/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/8274/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.05.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	20.05.2024
Оприлюднено	31.05.2024
Номер документу	119363046
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань лізингу

Марченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 20.05.2024 по справі 910/8274/23ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/8274/23

Постанова від 20.05.2024

Постанова
від 20.05.2024 по справі 910/8274/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД