Рішення

від 21.05.2024 по справі 904/2796/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024м. ДніпроСправа № 904/2796/22 (904/731/24)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Сулими Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг", м. Дніпро

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР`Я", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор", Дніпропетровська обл., м.Кам`янське

про визнання недійсними пункту 5.5 договорів про надання повторної безвідсоткової фінансової допомоги

Представники:

від позивача: Сергач А.В., посвідчення №2180 від 14.07.2009

від відповідача-1: Дикаленко А.В., ордер серія АЕ №1271334 від 18.03.2024

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тур Є.А., посвідчення №2465 від 13.02.2020

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР`Я" визнання недійсними пункту 5.5 договорів про надання повторної безвідсоткової фінансової допомоги, в якому просить суд:

1. Визнати недійсним пункт 5.5. Договору №02-11/2015 від 02.11.2015 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР`Я» (49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2, офіс 18, код ЄДРПОУ 36598317) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ ЛІЗИНГ" (теперішня назва "РеалАгроЛізинг", адреса (49041, м. Дніпро, пр. Праці, 2Т, код ЄДРПОУ 33274434).

2. Визнати недійсним пункт 5.5. Договору №28-05/2015-8 від 28.05.2015 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР`Я» (49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2, офіс 18, код ЄДРПОУ 36598317) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ ЛІЗИНГ" (теперішня назва "РеалАгроЛізинг", адреса (49041, м. Дніпро, пр. Праці, 2Т, код ЄДРПОУ 33274434).

3. Визнати недійсним пункт 5.5. Договору №19-10/2015 від 19.10.2015 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР`Я» (49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2, офіс 18, код ЄДРПОУ 36598317) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ ЛІЗИНГ" (теперішня назва "РеалАгроЛізинг", адреса (49041, м. Дніпро, пр. Праці, 2Т, код ЄДРПОУ 33274434).

4. Судові витрати за результатом розгляду справи покласти на Відповідачів.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 20.09.2022 Господарським судом Дніпропетровської області відносно відповідача-1 -Товариство з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, ЄДРПОУ 33274434) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/2496/22, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А.Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до положень частини 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/2796/22(904/731/24) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 26.02.2024 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР`Я" про визнання недійсними пункту 5.5 договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

28.02.2024 від Позивача надійшла заява б/н від 28.02.2024 про усунення недоліків, додатком до якої є платіжна інструкція №BOJ67B3XDL про сплату судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Ухвалою суду від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.03.2024 о 11:20 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор" (51909, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, просп. Конституції, буд. 17А, код ЄДРПОУ 41657211).

25.03.2024 третьою особою подано заяву б/н б/д про зупинення провадження у справі до перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 у справі №904/2796/22, якою визнано грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк", в Центральному апеляційному господарському суді.

25.03.2024 третьою особою подано заяву б/н б/д про продовження строку для подання письмових пояснень на позовну заяву.

25.03.2024 відповідачем-1 подано заперечення б/н від 21.03.2024 проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 26.03.2024, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 26.03.2024 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.04.2024 об 11:00 год.

17.04.2024 третьою особою подано пояснення вих.№17/04-1 від 17.04.2024 щодо підстав відмови у задоволенні позову в зв`язку з відсутністю у позивача права (законного інтересу) на подання позову.

Суд долучив подане пояснення до матеріалів справи.

У підготовче засідання, призначене на 17.04.2024, представник відповідача-2 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У підготовче засідання, призначене на 17.04.2024, з`явився представник позивача, представник відповідача-1 та представник третьої особи.

Ухвалою суду від 17.04.2024 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор" б/н б/д про зупинення провадження у справі відмовлено. Відкладено підготовче засідання на 08.05.2024 о 12:50 год.

У підготовче засідання, призначене на 08.05.2024, представник відповідача-2 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У підготовче засідання, призначене на 08.05.2024, з`явився представник позивача, представник відповідача-1 та представник третьої особи.

Присутні у підготовчому засіданні зазначили про відсутність заяв, клопотань, пояснень, які мають бути розглянуті в порядку підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 08.05.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 21.05.2024 об 11:40 год.

У судове засідання, призначене на 21.05.2024, представник відповідача-2 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У судове засідання, призначене на 21.05.2024, з`явився представник позивача, представник відповідача-1 та представник третьої особи.

В судовому засіданні 21.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 відкрито провадження у справі №904/2796/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Агро Лізинг" (надалі - Боржник, Банкрут, Відповідач; 49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, ЄДРПОУ 33274434).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство від 08.11.2022 у справі №904/2796/22 до реєстру вимог кредиторів внесено:

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (надалі - Кредитор, Третя особа) в сумі 83 310,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 40 090 330,23 грн (38 785 344,71 грн - основний борг, 1 132 842,35 грн - інфляційне збільшення, 172 143,17 грн - 3% річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- додаткові грошові вимоги Товариства з обмежено відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (код ЄДРПОУ 41657211) в сумі 4 962,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 208 764 101,37 грн (180 112 705,85 грн - сума боргу, 72 163 702,77 грн - інфляційне збільшення, 956 487 692,75 грн - розмір процентів річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (код ЄДРПОУ 33248430) в сумі 4 962,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 793 571 128,39 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) в сумі 4 962,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 975 508,60 грн (основна заборгованість (податок на додану вартість)) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 510,00 грн (штрафні санкції (податок на доходи фізичних осіб)) - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) в сумі 4 962,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 11 239,96 грн (вимоги щодо сплати грошового зобов`язання з ЄСВ) - 2 черга задоволення вимог кредиторів.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ДНІПРОВСЬКИИЙ ЕЛЕВАТОР та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР`Я укладено Договір № 15/01/18-ДЕ/ПАБ про відступлення права вимоги (копія додається), у відповідності до п. 1.1. та 1.2. якого, було передано право вимоги ТОВ «ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР`Я» до ТОВ "ПРИВАТ ЛІЗИНГ" за Договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги:

- Договору № 02-11/2015 від 02.11.2015;

- Договору № 28-05/2015-8 від 28.05.2015;

- Договору № 19-10/2015 від 19.10.2015.

Станом на дату звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника ТОВ «РеалАгроЛізинг» не виконало своїх зобов`язань, які витікають з вищенаведених Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та не розрахувалось з ТОВ «ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР».

Відповідно до п. 5.5. вищенаведених договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, укладених між ТОВ «ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР`Я» та ТОВ "ПРИВАТ ЛІЗИНГ", при простроченні Стороною 2 виконання грошового зобов`язання перед Стороною 1 на строк більше 10 (десяти) календарних днів, розмір процентів, встановлений ч. 2 ст. 265 Цивільного кодексу України застосовується у розмірі 110 процентів річних. Таким чином, у Боржника наявна заборгованість перед Кредитором у розмірі:

1. за Договором № 02-11/2015 від 02.11.2015 в сумі 72 063 028,82 грн, які складаються з: 10 000 000,00 грн (основна сума боргу), 5 435 631,56 грн (інфляційне збільшення), 56 627 397,26 грн (розмір процентів річних, передбачених п. 5.5. Договору).

2. за Договором № 28-05/2015-8 від 28.05.2015 в сумі 43 237 817,30 грн, які складаються з: 6 000 000,00 грн (сума боргу), 3 261 378,94 грн (інфляційне збільшення), 33 976 438,36 грн (розмір процентів річних, передбачених п. 5.5. Договору).

3. за Договором № 19-10/2015 від 19.10.2015 в сумі 29 095 447,88 грн, які складаються з: 4 037 500,00 грн (сума боргу), 2 194 636,24 грн (інфляційне збільшення), 22 863 311,64 грн (розмір процентів річних, передбачених п. 5.5. Договору).

Отже, саме на підставі п. 5 Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги ТОВ Дніпровський Елеватор нараховано заборгованості в сумі 113 467 147,26 грн (110 % річних).

На думку АТ КБ ПриватБанк вищезазначений пункт угоди є проявом зловживання правами щодо заявлення у справі про банкрутство грошових вимог з процентів річних - згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, - у розмірі 110% річних, що більш ніж у 5 разів перевищує суму основної заборгованості.

А отже, як зазначив Позивач, пункти 5.5. спірних договорів містять ознаки фраудаторного правочину, що передбачають збільшення 3% річних за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України до 110 % річних, - який був укладений боржником після отримання ним кредитів на велику суму, які не були повернуті кредитору АТ КБ «ПриватБанк».

Позивач також зазначив, що що оспорюваний пункт спірних Договорів, за своїм змістом:

- встановлює для ТОВ "Реалагролізинг" наслідки у вигляді отримання неспіврозмірного з його майновим станом додаткового фінансового навантаження (товариство взяло на себе значні додаткові зобов`язання при наявності невиконаних зобов`язань перед іншими кредиторами),

- не спрямований на досягнення розумної ділової мети та економічного інтересу Боржником,

- встановлює вочевидь каральні наслідки за несвоєчасне виконання простроченого зобов`язання (неспівмірно збільшений в порівнянні з основним зобов`язанням, розмір процентів).

Пунктом 5.5. вказаних вище Договорів передбачено, що у разі прострочення Боржником виконання грошових зобов`язань, на вимогу Кредитора за цією Угодою, Боржник зобов`язаний сплатити на користь Кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При простроченні Боржником виконання грошового зобов`язання перед Кредитором на строк більше 10 (десяти) календарних днів, розмір процентів, встановлений ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується в розмірі 110 процентів річних.

На думку АТ КБ ПриватБанк вищезазначені нарахування є такими що:

1. Очевидно неспівмірні із заборгованістю за спірними Договорами та більше, ніж в декілька разів її перевищують.

2. Не виконують компенсаторну функцію, яка передбачена ст. 625 ЦК України, натомість мають явно каральний характер та за своєю суттю є фінансовою санкцію. Розмір процентів, який дорівнює 110 % річних, в 36 разів перевищує розмір процентів, який передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України.

3. Ціллю нарахування ТОВ Дніпровський Елеватор процентів на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у збільшеному розмірі та їх включення до складу кредиторських вимог є недобросовісна спроба обійти законодавчі обмеження ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, встановлені до визначення «грошового зобов`язання», які не передбачають включення до складу грошового зобов`язання неустойки чи інших фінансових санкцій.

4. Нараховані проценти на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України є несправедливими щодо інших кредиторів у справі про банкрутство, оскільки їх визнання та задоволення унеможливлює виконання боржником зобов`язань перед іншими кредиторами, має на меті порушення балансу інтересів кредиторів, внаслідок штучного збільшення розміру конкурсних кредиторських вимог ТОВ Дніпровський Елеватор.

Позивач вважає, що встановлення процентів річних у розмірі 110% в 36 разів перевищує звичайний розмір процентів, передбачений статтею 625 ЦК України, що є нетиповим та економічно необґрунтованим для даного виду договорів, назва якого відображає саму суть таких правовідносин - безвідсоткова фінансова допомога, що протирічить п. 5.5. за яким обсяг відповідальності за таким договором збільшується в 6 разів.

Крім того, Позивач зазначив, що як підтверджується матеріалами основної справи про банкрутство, зокрема, заявою АТ КБ ПриватБанк з вимогами до боржника (в порядку ст. ст. 45, 59 Кодексу України з процедур банкрутства), ТОВ "РеалАгроЛізинг" мало значний розмір заборгованості в розмірі 289 938 434,51 грн перед кредитором - АТ КБ ПриватБанк за зобов`язаннями, строк виконання яких настав.

Також, детальними розрахунками заборгованості за Кредитними договорами укладеними з АТ КБ ПриватБанк:

1. Кредитний договір П070Е_С та додаткові угоди до нього

2. Кредитний договір П064Е_С та додаткові угоди до нього

3. Кредитний договір П068Е_С та додаткові угоди до нього

4. Кредитний договір П067Е_С та додаткові угоди до нього

5. Кредитний договір П223Г_С та додаткові угоди до нього

6. Кредитний договір П225Г_С та додаткові угоди до нього

7. Кредитний договір П228Г_С та додаткові угоди до нього

8. Кредитний договір DNHSLNI03114 та додаткові угоди до нього

9. Кредитний договір DNHSLNI03337 та додаткові угоди до нього

10. Кредитний договір DNHSLNI04880 та додаткові угоди до нього

11. Кредитний договір DNHSLNI05743 та додаткові угоди до нього

12. Кредитний договір DNHSLNI06189 та додаткові угоди до нього

13. Кредитний договір DNHSLNI06635 та додаткові угоди до нього

підтверджується наявність значної заборгованості боржника перед Банком на дати укладення оспорюваних Угод.

Як вбачається з фінансово-майнового стану за 2015 рік, отриманого з інформаційної системи YOUCONTROL щодо ТОВ "Реалагролізинг" (ЄДРПОУ 33274434), дане підприємство задекларувало:

1. непокритий збиток на початок / кінець 2015 року: -170 000 -160 000 / -180 000...- 170 000 тис. грн.

2. Поточні зобов`язання на кінець року: 520 000 - 530 000 тис. грн.

3. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток): -180 000 -170 000 тис. грн.

4. Чистий фінансовий результат: прибуток (код 2350): 0,0 -0,0

5. Збиток на кінець року (код 2355) 61 000 62 000 тис. грн.

Так, Позивач вважає, що невиконання зобов`язання "ТОВ "Реалагролізинг" перед ТОВ Дніпровський Елеватор і нарахування 110 процентів річних на суму заборгованості мало на меті наступні цілі:

- визнання цих вимог судом у справі про банкрутство як конкурсних вимог кредиторів;

- отримання права вирішального голосу у зборах кредиторів та у комітеті кредиторів;

- використання вирішального права голосу з метою завдати шкоди цивільним правам реального кредитора АТ КБ "ПриватБанк".

Позивач вважає, що все вищенаведене як окремо, так і у сукупності, дає підстави стверджувати, що п. 5.5. спірних Договорів є фраудаторним, укладений з єдиною нелегітимною метою порушення прав інших кредиторів на реальне задоволення своїх вимог та участі в роботі комітету кредиторів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Згідно з частиною першою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 1 КУзПБ визначено матеріально-правовий статус кредитора у справі про банкрутство, який є і учасником, і стороною у справі про банкрутство, що обумовлений та визначається наявністю вимог щодо грошових зобов`язань до боржника. Кредитор у зв`язку з наявністю цих вимог є заінтересованою особою стосовно боржника у розумінні положень статей 3,13,15,16, 202, 203,215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з правом на судовий захист шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину, вчиненого боржником, хоча кредитор і не є стороною цього правочину.

Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності якомога справедливе задоволення вимог кредиторів.

Кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених ЦК України, КУзПБ та інших законів у межах справи про банкрутство, і таке звернення є належним способом захисту, що гарантує можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок чого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитись під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудатороного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам. Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам. Такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (позивач) не є стороною жодного із зазначених у позовній заяві Договорів про надання поворотної фінансової допомоги укладених ТОВ "ПРИВАТ ЛІЗИНГ" (теперішня назва - ТОВ "РеалАгроЛізинг").

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі №6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс 16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 17.06.2020 у справі №910/12712/19, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі №916/325/20, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20 тощо.

Отже правом оспорювати правочин ГПК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи».

Тобто стороння особа, якщо вона має заінтересованість та доведе це, управі пред`являти позов про визнання недійсним правочину, укладеного іншими сторонами.

Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення мас встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з і клоном про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Сулу від 29.06.2021 у справі №910/23097/17).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу, то закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлене порушене право, (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19, від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/337/21).

У справі, що розглядається з вимогами про визнання недійсними пунктів 5.5 Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №02-11/2015 від 02.11.2015, №28-05/2015-8 від 28.05.2015, №19-10/2015 від 19.10.2015 звернувся АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як кредитор у справі про банкрутство, який не є стороною цих правочинів.

Обґрунтовуючи свою заінтересованість АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що зазначені у позовній заяві Договори про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, укладено боржником ТОВ «РЕАЛАГРОЛІЗИНГ» в результаті недобросовісних дій боржника ТОВ «РЕАЛАГРОЛІЗИНГ» на шкоду кредиторам задля нарощування штучної заборгованості кредитора ТОВ «Дніпровський елеватор» з метою збільшення кількості голосів цього кредитора на зборах кредиторів та порушення права кредитора АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на можливе справедливе задоволення вимог.

Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 відкрито провадження у справі №904/2796/22 за заявою ТОВ «Дніпровський елеватор» про визнання банкрутом ТОВ «РЕАЛАГРОЛІЗИНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 33274434).

Також ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 по справі №904/2796/22 визнано грошові вимоги ТОВ «ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» до боржника ТОВ «РЕАЛАГРОЛІЗИНГ» в сумі 1 208 764 101,37 грн (180 112 705,85 грн - сума боргу, 72 163 702,77 грн - інфляційне збільшення, 956 487 692,75 грн - розмір процентів річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, в тому числі грошові вимоги які виникли на підставі оскаржених Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.

В подальшому, ТОВ «Дніпровський елеватор» ухвалило рішення про часткове прощення боргу ТОВ «РЕАЛАГРОЛІЗИНГ», в частині заборгованості зі сплати відсотків річних, передбачених Договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦКУ, в сумі 956 487 692,75 грн, в тому числі за зазначеними оскарженими Договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №02-11/2015 від 02.11.2015, №28-05/2015-8 від 28.05.2015, №19-10/2015 від 19.10.2015, про що було повідомлено боржника ТОВ "РЕАЛАГРОЛІЗИНГ" відповідним листом від 15 квітня 2024 року.

Цим листом від 15.04.2024 ТОВ «Дніпровський елеватор» повідомив, що зобов`язання ТОВ «РЕАЛАГРОЛІЗИНГ" перед ТОВ «Дніпровський елеватор» зі сплати відсотків річних відповідно до Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у сумі 956 487 692,75 грн, в тому числі за зазначеними оскарженими Договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №02-11/2015 від 02.11.2015, №28-05/2015-8 від 28.05.2015, №19-10/2015 від 19.10.2015 вважаються прощеними з моменту отримання цього листа, а розмір залишку визнаних грошових вимог ТОВ «Дніпровський елеватор» включених в реєстр вимог кредиторів ТОВ «РЕАЛАГРОЛІЗИНГ» у справі №904/2796/22 буде складати - 252 276 408,62 грн, в тому числі основний борг - 180 42 705,85 грн, інфляційні збільшення -72 163 702,77 грн.

Лист ТОВ «Дніпровський елеватора від 15.04.2024 про часткове прощення боргу у розмірі 956 487 692,75 грн отримано ліквідатором ТОВ «РЕАЛАГРОЛІЗИНГ» арбітражним керуючим Фуголь Є.І. - 15 квітня 2024 року.

Таким чином, борг ТОВ «РЕАЛАГРОЛІЗИНГ» за Договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №02-11/2015 від 02.11.2015, №28-05/2015-8 від 28.05.2015, №19-10/2015 від 19.10.2015 в частині відсотків річних у розмірі 956 487 692,75 грн, є прощеним ТОВ «Дніпровський елеватор» з 15 квітня 2024 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Проте, наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права (інтересу), але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав (інтересів) має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Тобто, захисту підлягає наявний законний і порушений (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) такого інтересу та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушений інтерес, і чи цей інтерес порушено відповідачем.

Таким чином, захисту підлягають не теоретичні або примарні права, а права практичні та ефективні. При цьому, відсутність порушеного права (інтересу) встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано нате, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес, якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорений відповідачем, якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Враховуючи, що станом на дату розгляду справи зобов`язання ТОВ "РЕАЛАГРОЛІЗИНГ" перед ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" у розмірі 956 487 692,75 грн (відсотки річних, передбачених договорами у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦКУ), в тому числі за зазначеними оскарженими Договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №02-11/2015 від 02.11.2015, №28-05/2015-8 від 28.05.2015, №19-10/2015 від 19.10.2015 вважаються прощеними, а тому права позивача не порушуються.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає, що визнання недійсним пунктів 5.5 Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №02-11/2015 від 02.11.2015, №28-05/2015-8 від 28.05.2015, №19-10/2015 від 19.10.2015 не матиме жодних наслідків які б впливали на розмір кредиторських вимог заявлених до боржника та відповідно не порушує прав та законних інтересів позивача, як кредитора у справі №904/2796/22.

Судом враховано що встановлена відсутність порушення прав та законних інтересів скаржника є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, той факт, що оспорюваний правочин не порушує прав і законних інтересів позивача, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР`Я", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор" про визнання недійсними пункту 5.5 Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №02-11/2015 від 02.11.2015, №28-05/2015-8 від 28.05.2015, №19-10/2015 від 19.10.2015.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233,237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, ЄДРПОУ 33274434), відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-БІЛОЗІР`Я" (49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, оф. 18, код ЄДРПОУ 36598317), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор" (51909, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, просп. Конституції, буд. 17А, код ЄДРПОУ 41657211) про визнання недійсними пункту 5.5 Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №02-11/2015 від 02.11.2015, №28-05/2015-8 від 28.05.2015, №19-10/2015 від 19.10.2015 - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 29.05.2024.

Суддя А.Є. Соловйова