Справа № 1-664/2010
Провадження № 4-с/161/41/24
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Пахолюка А.М.
при секретарі Грень А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Приватне підприємство «Тор-Тех», Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби щодо не знаття арешту з майна, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі Другий відділ ВДВС у місті Вінниця) та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа ПП «Тор-Тех».
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у Другому відділі ВДВС у місті Вінниця перебувало виконавче провадження ВП № 24670324 з примусового виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду №1-664/10 від 30.12.2010 року про стягнення з нього на користь ПП «Тор-Тех» 189401,17 грн.
Вказує, що постановою старшого державного виконавця Замостянського відділу ДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області про відкриття провадження від 25.01.2011 року було накладено арешт на належне йому майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , транспортний засіб «Renault Major», 1996 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , автомобіль «ВАЗ 21093», 1998 року випуску, р.н. НОМЕР_2 .
Також зазначає, що постановою державного виконавця від 27.02.2014 року виконавче провадження №24670324 було завершено у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу ПП «Тор-Тех» на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що стягувач перешкоджав здійсненню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій та станом на день звернення до суду будь-яких відкритих виконавчих проваджень відносно нього немає, матеріали виконавчого провадження №24670324 знищені у зв`язку із закінченням терміну зберігання, однак арешт накладений постановою державного виконавця знятий не був.
Крім того, зазначає, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.02.2024 року у справі №1-664/2010 було задоволено його скаргу, а саме знято арешт з належного йому майна, накладеного постановою головного державного виконавця Замостянського відділу ДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області від 20.12.2011 року у виконавчому провадженні №24670324.
Однак, на його звернення від 03.04.2024 року Другий відділ ВДВС у місті Вінниця повідомив, що підстав припинити обтяження накладене на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстроване у Єдиному реєстрі заборон під номером № 12119488, оскільки, внесення запису про обтяження було здійснене на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №24670324 від 25.01.2011 року, а не постанови державного виконавця від 20.12.2011 року.
Вважає такі дії державного виконавця протиправними, оскільки, останній не здійснює виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, чим підтверджує відсутність з боку держави майнових претензій до боржника, а також відсутність ініціативи стягувача у повторному пред`явленні виконавчого документу до виконання.
На підставі наведеного, просить суд, визнати протиправною бездіяльність начальника Другого ВДВС у місті Вінниці щодо зняття арешту з належного йому майна, зняти арешт та зобов`язати Другого ВДВС у місті Вінниці виконати дії по зняттю арешту з належного йому на праві власності нерухомого майна, накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження №24670324 від 25.01.2011 року, прийнятою старшим державним виконавцем Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Курбай О.І. (запис про обтяження №12119488 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01.02.2012 року).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2024 відкрито провадження у справі.
До судового засідання представник скаржника подав заяву про розгляд скарги у його відсутності. Вимоги скарги підтримує в повному обсязі.
Представник суб`єкта оскарження в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про день час та місце розгляду справи.
Представник заінтересованої особи в судове засідання також не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про день час та місце розгляду справи.
Таким чином, у відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін по наявних матеріалах справи.
Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У відповідності до ч.1, п.1 ч.2 ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» - виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.37Закону України«Про виконавчепровадження» виконавчийдокумент повертаєтьсястягувачу,якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Судом встановлено, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.12.2010 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 2, 191 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України його звільнено від призначеного основного покарання з випробувальним терміном строком на 3 роки (а.с. 9-10).
Крім того, зазначеним вироком частково задоволено цивільний позов ПП «Тор-Тех» та стягнуто з ОСОБА_2 на користь підприємства 189401,17 грн. (а.с. 9-10).
Виконавче провадження було відкрито на примусове виконання виконавчого листа у справі № 1-664/10, виданого 30.12.2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області (а.с. 25).
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2001, винесеної старшим державним виконавцем Замостянського відділу ДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області в рамках виконавчого провадження № 24670324 було накладено арешт на нерухоме майно заявника, а саме, на квартиру АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер обтяження 121194488 (а.с. 18-21).
Водночас, із повідомлення Другого ВДВС у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) від 20.10.2023 року вбачається, що постановою державного виконавця від 27.02.2014 року виконавче провадження №24670324 було завершено у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу ПП «Тор-Тех» на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, матеріали виконавчого провадження №24670324 знищені у зв`язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 22-28).
Із матеріалів справи також вбачається, що на даний час, арешт майна боржника не скасований, запис про обтяження нерухомого майна продовжує існувати (а.с. 18-21).
Разом з тим, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.02.2024 року у справі №1-664/2010 було задоволено його скаргу, а саме знято арешт з належного йому майна, накладеного постановою головного державного виконавця Замостянського відділу ДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області від 20.12.2011 року у виконавчому провадженні №24670324 (а.с. 31-34).
Однак, на звернення заявника від 03.04.2024 року Другий відділ ВДВС у місті Вінниця повідомив, що підстав припинити обтяження накладене на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстроване у Єдиному реєстрі заборон під номером № 12119488 немає, оскільки, внесення запису про обтяження було здійснене на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №24670324 від 25.01.2011 року, а не постанови державного виконавця від 20.12.2011 року (а.с. 35-37).
Частинами 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Однак, з даного приводу слід зазначити наступне.
Закінчення виконавчого провадження так само як і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Слід зауважити, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.
Зокрема, арешт майна боржника, право на застосування якого надано державним виконавцем, є заходом, який забезпечує збереження майна боржника з метою реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові №817/928/17 від 27.03.2020 року).
В даному випадку, слід зазначити, що з моменту повернення виконавчого листа (27.02.2014 року), виданого стягувачу протягом тривалого часу повторно не пред`являвся до виконання, що свідчить про відсутність спору між сторонами.
Крім того, ПП «Тор-Тех» як стягувач у виконавчому провадженні, та сторона у даній праві, будь-яких заперечень та письмових доказів щодо відсутності підстав для зняття арешту з майна ОСОБА_1 на адресу суду не надав.
Відтак, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, яке закріплено у статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім цього, суд враховує наявність постанови Луцького міськрайонного суду від 22.07.2019 року про скасування арешту на майно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, а саме: квартири в АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю виконавчого провадження, де є боржником ОСОБА_1 , а також через те, що ПП «Тор-Тех» станом на 25.06.2019 року перебуває у стані припинення у відповідності до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 року, правонаступники відсутні (а.с. 11-13, 15-17).
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що державний виконавець в порушення вимог Закону України«Про виконавчепровадження» не вчинив усіх дій, визначених даним Законом.
У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги та про необхідність її задоволення.
На підставі ст.ст. 10-13, 259, 260, 261, 268, 353, 354, 447, 450 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
У Х В А Л И В :
Скаргу задовольнити.
Визнати бездіяльність начальника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні №24670324 протиправною.
Зобов`язати начальника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) скасувати арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 12119488), зареєстрований 01 лютого 2012 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: 24670324, виданий 25 січня 2011 року, видавник: Замостянський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, старший державний виконавець Курбай Олег Ігорович.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасники справи:
Скаржник ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Суб`єкт оскарження Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), код ЄДРПОУ 31964935, адреса місцезнаходження: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15-а.
Заінтересована особа Приватне підприємство «Тор-Тех», код ЄДРПОУ- 31964935, адреса місцезнаходження: 43000, м. Луцьк, пр. Волі, 27.
Повний текст ухвали складено 28 травня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Пахолюк А.М.
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2024 |
Оприлюднено | 31.05.2024 |
Номер документу | 119364302 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Пахолюк А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні