Рішення

від 28.05.2024 по справі 913/134/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Харків Справа № 913/134/24

Провадження №1/913/134/24

За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до відповідача - Фермерського господарства "КОВСУГ-А", с. Велика Чернігівка Щастинського району Луганської області

співвідповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , с. Велика Чернігівка Станично-Луганського району Луганської області

про стягнення 1132000 грн. 00 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Богуславська Є.В.

За участю представника позивача адвоката Левицької А.В. (за довір. від 09.06.2023 № 5141-К-Н-О);

Суть спору: про солідарне стягнення 1 000 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 132000 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії за заявою від 28.10.2021 про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ".

Юрисдикцію цієї справи за участю фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суд визначив на підставі ч. 11 ст. 30 ГПК України та з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13.03.2018 по справі № 415/2542/15-ц про те, що суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи, оскільки така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженого Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX - з 05 годин 30 хвилин 14.05.2024 на 90 діб, до 12.08.2024.

Ухвалою від 01.04.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Мінсоцполітики у листі № 7243/0/2-24/3 від 29.03.2024 повідомило господарський суд, що станом на 18.03.2024 в ЄІБД ВПО інформація щодо ОСОБА_1 відсутня.

Згідно відповіді № 590287 від 14.05.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру на запит, який зроблений судом, за відповідними параметрами підтверджена особа ОСОБА_1 з адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .

Судом враховується, що юридичною адресою відповідачів є : АДРЕСА_2 .

Так, у відповідності до ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (у редакції Закону від 21.04.2022 № 2217-IХ) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У відповідності до наказу № 309 від 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджений Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією.

У вказаному переліку значиться Щастинська міська територіальна громада (UA44160090000075695) Луганської області (24.02.2022), на території якої зареєстровані відповідачі.

Оскільки АТ "Укрпошта" не здійснює пересилання поштових відправлень до с. Велика Чернігівка Щастинського району Луганської області, тому суд з метою належного повідомлення відповідачів про розгляд справи направив на офіційні електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_2 ухвалу суду від 01.04.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа та здійснив відповідне повідомлення через розміщення на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі також була своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, 28.10.2021 Фермерським господарством "КОВСУГ-А" із використанням електронного цифрового підпису було підписано Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі Умови), які разом складають кредитний договір між банком і клієнтом.

Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 13.03.2024 (арк. справи 18) підтверджує належне підписання кредитного договору уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк за наявності вільних кредитних коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та інших винагород в обумовлені цим договором терміни.

Розмір кредиту: 1000 000 грн 00 коп. (п. 1.2 кредитного договору).

Згідно з п. 1.3 - строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.

У п. 1.6 кредитного договору сторони узгодили, що графік погашення кредиту (додаток 1 до цієї заяви) є невід`ємною частиною договору.

Так, відповідно до графіку щомісячний платіж за кредитом, починаючи з травня 2022 року по жовтень 2022 року складає 166666 грн 67 коп., за процентами з 1 по 6 місяць 16000 грн 00 коп., з 7 по 12 місяць 14000 грн 00 коп.

Відповідно до графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом термін повернення кредиту - жовтень 2022 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, співвідповідач) укладено договір поруки № POR1635394986591 від 28.10.2021, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань ФГ "КОВСУГ-А" за угодами-приєднання до розділу 3.2.2 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг по сплаті процентної ставки за користування кредитом та кредиту в розмірі 1000 000 грн 00 коп.

Якщо під час виконання "угоди 1" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п.1.1 договору поруки).

На виконання умов кредитного договору банком видано позичальнику кредит у сумі 1000 000 грн 00 коп., який останній своєчасно та у повному обсязі не повернув.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором через припинення щомісячних платежів за графіком.

Оскільки відповідачі свої зобов`язання не виконали, утворилась заборгованість за тілом кредиту у сумі 1000000 грн. 00 коп. та за відсотками у вигляді щомісячної комісії у сумі 132000 грн. 00 коп. (за період з 29.12.2021 по 29.10.2022), тому позивач звернувся до суду.

Відповідачами відзиви на позовну заяву не надані, позов не оспорений.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Подібне право передбачається також ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Оцінивши обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його повне задоволення з огляду на наступне.

Як звісно, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують кредитні правовідносини, за якими у відповідності до ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

В частині 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 3.2.2.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом заяви в системі Приват24 або сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.

Отже, як було вказано вище, відповідна Заява від 28.10.2021 про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" та самі Умови зі всіма додатками складають договір про надання кредиту.

З урахуванням встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, суд вважає цей кредитний договір належно укладеним сторонами у розумінні статей 11, 509 ЦК України та таким, з якого виникли взаємні права та обов`язки сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов кредитного договору від 28.10.2021 позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 1 000 000,00 грн., що підтверджується випискою банку з рахунку, доданою до справи (арк. справи 23).

З урахуванням вимог ст. 41 Закону України "Про Національний банк України", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Отже, позивачем доведений факт видачі ФГ "КОВСУГ-А" кредиту у сумі 1000 000 грн 00 коп.

За умовами п. 1.3 кредитного договору сторони передбачили строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів, а в п. 1.6 узгодили, що графік погашення кредиту (додаток 1 до цієї заяви) є невід`ємною частиною договору.

Отже, з огляду на дату видачі кредиту 28.10.2021 позичальник зобов`язався повернути його у строк до 31.10.2022 (включно).

Як вбачається із наданих АТ "Приватбанк" виписок по рахунку відповідача-1, останнім не повернуті кредитні кошти, заборгованість складає 1000000 грн 00 коп.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 28.10.2021 у вказаній сумі.

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк за наявності вільних кредитних коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та інших винагород в обумовлені цим договором терміни.

Частиною 2 ст. 1051 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 2 ст. 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому вказано, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.

У п. 1.4 кредитного договору сторони визначили, що в період з дати підписання заяви процента ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту, у т.ч. при достроковому погашенні кредиту (п. 1.4).

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

Відповідач сплатив відсотки за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії частково у сумі 48000 грн 00 коп.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми несплачених відсотків за користування кредитними коштами, заборгованість у сумі 132000 грн 00 коп. утворилась у період з 28.02.2022 по 28.10.2022.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з ФГ "КОВСУГ-А" є відсотки за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії у сумі 132000 грн 00 коп. за вказаний період.

Щодо правовідносин поруки, які склалися між позивачем та співвідповідачем за договором № POR1635394986591 від 28.10.2021, то у відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою.

Частинами першою, другою статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, тобто є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому порука має юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

Так, 28.10.2021 між АТ "Приватбанк", як кредитором та ОСОБА_1 , як поручителем підписано договір поруки № POR1635394986591, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ФГ "КОВСУГ-А" (далі боржник) зобов`язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.2 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі Угода 1) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно з п. 3.2.2.3.2 угоди 1 перші 6 місяців 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7 місяця 1,4% від початкового розміру кредиту; за період користування кредитом згідно з п. 3.2.2.3.3 угоди 1 4% в місяць від суми простроченої заборгованості; б) кредиту в розмірі 1000 000 грн 00 коп. Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п.1.1 договору поруки).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 1.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У п. п. 2.1.2 п. 2.1 договору поруки сторони передбачили, що у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1 незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Суд зауважує, що поручитель ОСОБА_1 є також керівником позичальника ФГ "КОВСУГ-А", що свідчить про його обізнаність про наявність заборгованості за кредитним договором від 28.10.2021.

У відповідності до п. 4.1 договору поруки № POR1635394986591 від 28.10.2021 сторони домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Суд бере до уваги, що заборгованість за тілом кредиту як і заборгованість за процентами за користування кредитом поручителем перед кредитором не погашалась, тому, ураховуючи умови договору поруки, поручитель ОСОБА_1 солідарно відповідає з позичальником за виконання зобов`язань за кредитним договором від 28.12.2021.

Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачі позов не оспорили, доказів відсутності заборгованості суду не надали.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про солідарне стягнення з відповідача та співвідповідача 1 000 000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту та 132000 грн. 00 коп. заборгованості по відсотках у вигляді щомісячної комісії, тому ці вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 13584 грн 00 коп. покладається на відповідачів повністю згідно ст.129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 , 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "КОВСУГ-А", село Велика Чернігівка Щастинського району Луганської області, вул. Нова, б. 3, ідент. код 33430097 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстр. номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідент. код 14360570 - 1 000 000 грн 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 132000 грн. 00 коп. заборгованості по відсотках у вигляді щомісячної комісії та 13584 грн. 00 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 29.05.2024.

Суддя Наталія ЗЮБАНОВА