Ухвала

від 27.05.2024 по справі 873/47/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 873/47/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024

у справі № 873/47/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси"

про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.12.2023

та

за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця"

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.12.2023

у третейській справі №84/23

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалзабезпечення"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Груп"

про звернення стягнення на заставне майно,-

ВСТАНОВИВ:

18.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою, сформованою в системі "Електронний суд", на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі №873/47/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/47/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024.

Однак апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі апеляційної скарги) передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання заяви про скасування рішення третейського суду та заяви про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду становила 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня було встановлено у розмірі 3028,00 грн.

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання касаційної скарги).

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Також правова позиція щодо необхідності застосування ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі № 873/47/24, в якій розглянуто дві заяви - про скасування рішення третейського суду та про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду, з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 3633,60 грн.

Проте, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, в апеляційній скарзі, скаржником порушено питання щодо відстрочення сплати судового збору до розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи на складне фінансове становище апелянта.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", колегія суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" про відстрочення сплати судового збору.

Заявником також не надано докази надсилання копії скарги іншим сторонам у справі, зокрема Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрметалзабезпечення" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Груп", що є обов`язковою вимогою пункту 3 частини третьої статті 258 ГПК України.

Верховний Суд акцентує, що неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з апеляційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені у частині третій статті 2 ГПК України. Не направлення скаржником копії апеляційної скарги іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, заявнику апеляційної скарги необхідно усунути недоліки апеляційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн. та докази надсилання копії скарги іншим сторонам.

Враховуючи викладене апеляційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі № 873/47/24 залишити без руху.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 у справі № 873/47/24.

3. Надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, у такий спосіб: надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 3633,60 грн. та надати докази направлення копії апеляційної скарги відповідачам 2 та 3.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк