Ухвала

від 29.05.2024 по справі 910/6622/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6622/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т.Є. - головуючого, Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024

в справі

за позовом Міністерства юстиції України

до Акціонерного товариства "Кристалбанк"

про стягнення 508 082,91 грн,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2024 Міністерство юстиції України звернулося через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024, заявивши водночас клопотання про поновлення строку на подання скарги.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/6622/23, зважаючи на таке.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (рік подання позовної заяви у справі № 910/6622/23) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості у розмірі 508 082,91 грн, що є меншим, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому оскаржені судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.

Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зважаючи на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, а справа № 910/6622/23 має виняткове значення для скаржника (підпункти «а», «в» пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК).

Належних обґрунтувань наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК, касаційна скарга не містить, а сама по собі незгода скаржника з оскарженим судовим рішенням не може вказувати на наявність таких випадків.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК, за яких Суд міг би визнати, що оскаржені судові рішення у справі № 910/6622/23 підлягають касаційному оскарженню, скаржник не наводить.

Вивчивши і проаналізувавши матеріали касаційної скарги, інших передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК підстав для розгляду касаційної скарги Верховний Суд також не вбачає.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/6622/23.

З огляду на те, що Суд вирішив відмовити у відкритті касаційного провадження, заявлене у касаційній скарзі клопотання залишається без розгляду.

Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/6622/23 за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: І. Б. Колос

Т. М. Малашенкова