Ухвала

від 22.05.2024 по справі 908/5298/14

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 908/5298/14

Провадження № 12-21гс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Пількова К. М.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі»

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2023 (суддя Азізбекян Т. А.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024 (головуючий суддя Дармін М. О., судді Кощеєва І. М., Чус О. В.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі»

до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» та Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація»

про стягнення 117 451 739,81 грн,

УСТАНОВИЛА:

1. Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (після зміни найменування - Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»; далі - Позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (далі - Підприємство, Відповідач - 1) заборгованості за спожиту електричну енергію.

2. 28.01.2015 за клопотанням Позивача суд постановив ухвалу про залучення до участі у справі Відповідачем - 2 Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» (далі - Компанія) у зв`язку з тим, що на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2014 № 358 «Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств» (далі - Наказ № 358) відбулася реорганізація Підприємства і до Компанії перейшли всі його права та обов`язки.

3. 25.02.2015 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення, яким позов до Відповідача - 1 задовольнив частково та стягнув з нього на користь Позивача заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період із січня 2013 року по квітень 2014 року в розмірі 91 943 895,54 грн, заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію за період із січня 2013 року по квітень 2014 року в розмірі 2 087 596,85 грн, заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 296 395,19 грн, пеню в розмірі 4 171 010,53 грн, 3 % річних у розмірі 3 188 518,63 грн, інфляційні нарахування в розмірі 15 512 783,25 грн; в решті позову до Відповідача - 1 відмовив. У позовній вимозі до Відповідача - 2 відмовив.

4. 17.01.2022 Позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою, в якій просив замінити сторону виконавчого провадження, відкритого за наказом Господарського суду Запорізької області від 11.03.2015 у цій справі, з Підприємства на Компанію, посилаючись на те, що за Наказом № 358 до Компанії перейшли усі права та обов`язки Підприємства.

5. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.01.2022, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2022, заяву Позивача про заміну сторони виконавчого провадження задоволено; замінено боржника у наказі Господарського суду Запорізької області від 11.03.2015 з Підприємства на його правонаступника - Компанію.

6. У своїх висновках про наявність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні його правонаступником суди попередніх інстанцій покликалися, у тому числі, на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 16.06.2020 у справі № 911/3411/14 та від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, а також об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - КЦС ВС) від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.

7. Постановою від 09.02.2023 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) скасував ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2022, у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні відмовив.

У постанові суд касаційної інстанції взяв до уваги, що відповідно до пункту 10 Наказу № 358 Компанія є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків Підприємства згідно з передавальними актами.

Станом на час розгляду заяви про заміну сторони правонаступником згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» з реєстру не виключена та перебуває в стані припинення, отже, ця юридична особа не припинилася у розумінні статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

КГС ВС виснував, що у цій справі боржник у спірних правовідносинах вибув ще до моменту ухвалення рішення по суті судом першої інстанції 25.05.2015. Тобто у заяві Позивача про заміну сторони виконавчого провадження йдеться фактично про заміну Відповідача - 1 на Відповідача - 2 (у позові до якого вказаним рішенням було відмовлено) на стадії виконання судового рішення, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.

Враховуючи, що запис про припинення Підприємства як юридичної особи до Реєстру внесено не було, суд касаційної інстанції виснував, що воно на загальних підставах набуває та набувало як прав, так і обов`язків у цивільних правовідносинах, і здійснювати його заміну на Відповідача - 2 у судів попередніх інстанцій не було підстав, що свідчить про порушення статей 91, 104 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статей 2, 11, 236, 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

8. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2023, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024, заяву Позивача про заміну сторони виконавчого провадження залишено без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій зауважили, що боржник - Підприємство у спірних правовідносинах вибув ще до моменту ухвалення рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2015, тобто у заяві йдеться фактично про заміну Відповідача - 1 на Відповідача - 2 (у позові до якого згаданим рішенням було відмовлено) на стадії виконання судового рішення, що не передбачено чинним процесуальним законодавством. Така заміна є зміною у непередбачений законом спосіб рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2015.

Запис про припинення Підприємства як юридичної особи до Реєстру не внесено, тобто ця юридична особа не припинилася в розумінні наведеного припису статті 104 ЦК України, а цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до Реєстру запису про її припинення.

Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що питання про заміну сторони у виконавчому провадженні у цій справі вирішене постановою Верховного Суду від 09.02.2023 у цій справі, що є обов`язковим при вирішенні справи.

9. У лютому 2024 року Позивач (далі також Скаржник) звернувся до КГС ВС з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024, задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження Підприємства на його правонаступника - Компанію.

10. Скаржник вважає неправильними та такими, що суперечать правовій позиції Верховного Суду, висновки судів про те, що після переходу прав та обов`язків боржника до Реєстру має вноситися запис про припинення юридичної особи, а відсутність цього запису є підставою для відмови в заміні сторони його правонаступником. На обґрунтування чого наводить правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, об`єднаної палати КЦС ВС від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.

На переконання Скаржника, у цій справі про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження свідчить однозначна практика суду касаційної інстанції, що суди попередніх інстанцій не врахували.

11. Ухвалою від 23.02.2024 КГС ВС відкрив касаційне провадження за цією касаційною скаргою та ухвалив здійснити перегляд оскаржуваних судових рішень у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, а ухвалою від 25.04.2024 передав справу з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України.

Колегія суддів КГС ВС вказує на наявність у юридичній практиці декількох підходів до вирішення протиріч у застосуванні положень статті 104 ЦК України, що вимагає відступу від правової позиції суду касаційної інстанції.

В ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду КГС ВС вказує, що у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц об`єднана палата КЦС ВС дійшла висновку про те, що інформація, відображена в Реєстрі щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації.

Натомість за висновком КГС ВС, викладеним у постанові від 09.02.2023 у справі, що розглядається, при визначенні моменту припинення юридичної особи перевага надається відомостям з Реєстру.

На переконання колегії суддів КГС ВС, аналіз наведеного свідчить про очевидність необхідності формування єдиної правозастосовчої практики у питанні застосування положень статті 104 ЦК України у такій категорії спорів задля недопущення можливостей довільного трактування цієї норми.

У зв`язку із наведеним колегія суддів КГС ВС вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування статті 104 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові об`єднаної палати КЦС ВС від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.

12. Велика Палата Верховного Суду не вважає обґрунтованими підстави передачі цієї справи на її розгляд з мотивів потреби відступу від висновків, раніше сформульованих Верховним Судом у справах за подібних правовідносин, з огляду на таке.

13. Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

14. Необхідність відступу від висновку щодо застосування норми (норм) права виникає з певних визначених об`єктивних причин, які повинні бути чітко окреслені та аргументовані. До того ж відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи.

15. Велика Палата Верховного Суду може відступати від попередніх висновків задля гарантування юридичної визначеності. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 43-45), від 05.12.2018 у справах № 757/1660/17-ц (пункти 43, 44) і № 818/1688/16 (пункти 44, 45), від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18 (пункт 54), від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункти 44, 45), від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (пункт 24), від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц (пункт 23), від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (пункт 48), від 30.06.2020 у справах № 264/5957/17 (пункт 41) і № 727/2878/19 (пункт 39), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 35), від 29.09.2020 у справі № 712/5476/19 (пункт 40), від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 (пункт 41), від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18 (пункт 29), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.19), від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (пункт 34), від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункт 90), від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (пункт 31), від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 49), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21 (пункт 62), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 40), від 26.10.2022 у справі № 210/2257/19 (пункт 41)].

16. Велика Палата Верховного Суду може відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Такі підстави для перегляду правового висновку мають бути належно мотивовані не лише в постанові Великої Палати Верховного Суду за наслідками вирішення спору по суті, а й в ухвалі відповідного касаційного суду у складі Верховного Суду про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

17. Ухвала про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не містить обґрунтування підстав відступу від висновку суду касаційної інстанції, зокрема стосовно його неефективності, негативних наслідків його застосування, колегія суддів КГС ВС лише констатує наявність різних підходів у застосуванні положень статті 104 ЦК України у практиці об`єднаної палати КЦС ВС та КГС ВС у цій же справі, яку передає на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

18. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц, від висновку якої пропонується відступити, ухвалена, у тому числі, із застосуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що при реорганізації у формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Отже, уже з дня державної реєстрації АТ «Укрзалізниця» мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП «Донецька залізниця». З огляду на викладене вище висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність в Реєстрі запису про припинення ДП «Донецька залізниця» свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, є помилковими. Державна реєстрація рішення про припинення ДП «Донецька залізниця» була здійснена 25.11.2014. Таким чином, на момент звернення до суду ДП «Донецька залізниця» знаходилося в процедурі припинення більш як два роки, а на момент розгляду цієї справи судом касаційної інстанції - більше п`яти років. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

19. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів КГС ВС не врахувала, що постанова об`єднаної палати КЦС ВС, від висновку якої пропонується відступити, обґрунтована посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду з цього питання, стосовно відступу від висновків якої в ухвалі КГС ВС не наведено жодного мотиву.

20. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що передача цієї справи на її розгляд на підставі частини третьої статті 302 ГПК України необґрунтована.

21. Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

22. З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду вважає, що цю справу необхідно повернути відповідній колегії КГС ВС для розгляду.

Керуючись статтями 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу № 908/5298/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» та Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про стягнення 117 451 739,81 грн повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач К. М. ПільковСудді:О. О. БанаськоМ. В. Мазур О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв І. А. ВоробйоваС. О. Погрібний М. І. ГрицівО. В. Ступак Ж. М. ЄленінаІ. В. Ткач І. В. ЖелєзнийО. С. Ткачук Л. Ю. КишакевичВ. Ю. Уркевич В. В. КорольЄ. А. Усенко О. В. КривендаН. В. Шевцова