Постанова

від 17.05.2024 по справі 357/13969/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 357/13969/23

номер провадження: 22-ц/824/1433/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Маловільшанської сільської ради - адвоката Новогребельської Ірини Миколаївни на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2023 року у складі судді Цуранова А.Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до Маловільшанської сільської ради про визнання недійсним результату електронного аукціону з передачі в оренду нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Маловільшанської сільської ради, в якому просила визнати недійсним результат аукціону з передачі в оренду нерухомого майна - нежитлового приміщення, загальною площею 120,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (частина нежитлового приміщення, яке розташоване на першому поверсі корпусу поліклініки КНП «Білоцерківська ЦРЛ» МВСР), оформленого протоколом електронного аукціону LLE001-UA-20230822-23431, що сформований 29 серпня 2023 року о 13:04:03.

Також у листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення вказаного вище позову шляхом заборони Маловільшанській сільській раді до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі укладати договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 120,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (частина нежитлового приміщення, яке розташоване на першому поверсі корпусу поліклініки КНП «Білоцерківська ЦРЛ» МВСР).

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивачем пред`явлений до суду вказаний вище позов про визнання недійсним результату аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону LLE001-UA-20230822-23431, що сформований 29 серпня 2023 року о 13:04:03, з передачі в оренду вказаного нерухомого майна. Результат аукціону - переможець, очікується договір. Вказує на занижену та не ринкову вартість оренди нерухомого майна, яка становить 54 грн 03 коп. за 1 кв.м без ПДВ, із розрахунку 6 500 грн 00 коп. на 120,3 кв.м. При цьому середня вартість оренди 1 кв.м на місяць за приміщення у місті Біла Церква зі схожими параметрами становить 227 грн 37 коп. Зазначала, що наведене призведе до ненадходження коштів до бюджету громади, жителькою якої є заявник. Також відповідачем порушено процедуру проведення аукціону, що передбачена Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03 червня 2020 року. Також вказувала, що запропонований захід забезпечення позову зможе забезпечити ефективний захист охоронюваного законом інтересу у разі задоволення позову.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони Маловільшанській сільській раді укладати договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 120,3 кв.м по АДРЕСА_1 (частина нежитлового приміщення, яке розташоване на першому поверсі корпусу КНП «Білоцерківська ЦРЛ» МВСР).

В іншій частині вимог заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник Маловільшанської сільської ради - адвокат Новогребельська І.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Маловільшанською сільською радою через електронний майданчик ТОВ «Е-ТЕНДЕР» було проведено аукціон 29 серпня 2023 року, на лот виставлено оренду нежитлового приміщення, загальною площею 120,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На даному аукціоні приймало участь два учасники: TOB «НЕОКСАН» та ТОВ «МЕДПСАЛ 2012».

Вказує, що відповідно до протоколу про результати електронного аукціону №LLE001-UA-20230822-23431 переможцем аукціону 29 серпня 2023 року по лоту оренди нежитлового приміщення, загальною площею 120,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнано ТОВ «НЕОКСАН», яким на 3 раунді електронного аукціону запропоновано цінову пропозицію учасника щодо об`єкту оренди в сумі 6 500 грн 00 коп.

Звертає увагу на те, що вжитим судом першої інстанції захом забезпечення позову шляхом встановлення заборони Маловільшанській сільській раді укладати договір оренди нежитлового приміщення порушено інтереси переможця електронного аукціону LLE001-UA-20230822-23431 - TOB «НЕОКСАН», оскільки заборонено укладати договір оренди з переможцем конкурсу. Тому у даному випадку має місце пряме втручання судом в проведення електронного аукціону LLE001-UA-20230822-23431, оскільки згідно з п.11 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доказам порушення прав заявниці та не обґрунтовано з посиланням на норми Закону України, в чому саме полягає порушення її прав щодо проведення електронного аукціону LLE001-UA-20230822-23431.

Також вказує, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Коваль О.П. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що у даній справі логічним є те, що у разі задоволення позову про скасування електронного аукціону, позивачка не зможе в межах цієї справи захистити свої права та інтереси, оскільки може виникнути необхідність додаткового звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації тощо, що унеможливить проведення повторного аукціону у випадку задоволення позовних вимог. Таким чином, вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про забезпечення позову, а тому просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

Учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про судове засідання, призначене на 02 травня 2024 року на 11 год 00 хв., завчасно, в установленому законом порядку.

Представник Маловільшанській сільській раді - адвокат Новогоребельська І.М., повідомлена про день та час судового засідання під розписку.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Коваль О.П. отримав судову повістку про виклик до суду на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

Також 02 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коваль О.П. через систему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно з ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку (пункт 1); день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (пункт 2); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про розгляд справи належним чином.

Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку учасників справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди з ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2023 року в частині відмови у задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову на конкретний строк (до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі), а тому відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦПК України її законність та обґрунтованість в цій частині колегією суддів не перевіряється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положення ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що у даній справі цілком логічним є те, що у разі задоволення позову про скасування електронного аукціону, позивач не зможе в межах цієї справи захистити свої права та інтереси, оскільки може виникнути необхідність додаткового звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації тощо, що унеможливить проведення повторного аукціону у випадку задоволення позовних вимог. Також врахував, активну участь громадськості у житті суспільства та діяльності органів державної влади, зокрема, і органів місцевого самоврядування, а також відомостей про особу заявника, яка є жителькою відповідної територіальної громади. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що невжиття судом заходу забезпечення немайнового позову шляхом встановлення заборони на укладення договору оренди, може призвести до ускладнення виконання рішення суду в майбутньому.

Однак з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що під забезпеченням позову потрібно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Також у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблено правові висновки, згідно з якими умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №127/220/19 (провадження № 61-8690св19).

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Маловільшанської сільської ради, в якому просила визнати недійсним результат аукціону з передачі в оренду нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 120,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (частина нежитлового приміщення, яке розташоване на першому поверсі корпусу поліклініки КНП «Білоцерківська ЦРЛ» МВСР), оформленого протоколом електронного аукціону LLE001-UA-20230822-23431, що сформований 29 серпня 2023 року о 13:04:03.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення вказаного вище позову, ОСОБА_1 посилалася на те, що внаслідок проведеного 29 серпня 2023 року електронного аукціону з передачі в оренду нерухомого майна нежитлового приміщення, загальною площею 120,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (частина нежитлового приміщення, яке розташоване на першому поверсі корпусу поліклініки КНП «Білоцерківська ЦРЛ» МВСР), це майно може передатись в оренду не за ринкову вартість, що призведе до ненадходження коштів до бюджету громади, жителькою якої є заявник.

Оцінивши характер правовідносин сторін та предмет спору у даній справі, колегія суддів вважає, що вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вид забезпечення, який просила застосувати позивачка, не стосуються і не пов`язаний з можливим задоволенням позову про визнання недійсним результату електронного аукціону з передачі в оренду нерухомого майна і не врахував, що таке можливе рішення суду не підлягатиме виконанню в примусовому порядку.

Таким чином, в межах даного судового провадження про визнання недійсним результату електронного аукціону з передачі в оренду нерухомого майна, забезпечення позову шляхом встановлення заборони Маловільшанській сільській раді укладати договір оренди нежитлового приміщення, яке було предметом електронного аукціону, не буде ефективним способом захисту їх прав, пов`язаних із вирішенням справи в межах даного предмета спору.

Наведене свідчить про неспівмірність заходів забезпечення позову, які просила застосувати позивачка, із заявленими позовними вимогами, що суперечить положенням ч.3 ст.150 ЦПК України.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до протоколу про результати електронного аукціону №LLE001-UA-20230822-23431 переможцем аукціону 29 серпня 2023 року по лоту оренди нежитлового приміщення загальною площею 120,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем визнано ТОВ «НЕОКСАН», яким на 3 раунді електронного аукціону запропоновано цінову пропозицію учасника щодо об`єкту оренди в сумі 6 500 грн 00 коп.

Згідно з ч.11 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Оприлюднення результатів торгів є їх завершальною стадією, наслідком якого є укладення договору оренди з переможцем .

ЦПК України забороняє вжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення завершальної стадії земельних торгів, що проводяться від імені територіальної громади.

Тобто, вимоги заборонити укладати договір оренди переможцю торгів ТОВ «НЕОКСАН» та Маловільшанській сільській раді, є заходами, що фактично спрямовані на зупинення завершальної стадії торгів, що проводяться від імені територіальної громади та є порушенням ч.11 ст.150 ЦПК України.

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 674/648/21 (провадження № 61-15237св21).

Також не ґрунтується на нормах процесуального права і врахування судом першої інстанції відомостей про особу заявника ОСОБА_1 , як на додаткову підставу для задоволення заяви про забезпечення позову в обораний позивачкою спосіб, оскільки дані про особу заявника чи інших учасників справи, не мають правового значення під час вирішення судом питання про забезпечення позову у цивільній справі.

Суд першої інстанції, у порушення вимог ст.264 ЦПК України, наведеного вище не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку, про наявність підстав для задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом встановлення заборони Маловільшанській сільській раді укладати договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 120,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (частина нежитлового приміщення, яке розташоване на першому поверсі корпусу КНП «Білоцерківська ЦРЛ» МВСР).

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення заяви, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для її скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, з наведених вище підстав.

Датою постанови апеляційного суду є дата складення повного її тексту, оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи без проголошення скороченого судового рішення (вступної та резолютивної частин) та в цьому випадку підлягають застосуванню положення другого речення ч.5 ст.268 ЦПК України, якою передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Маловільшанської сільської ради - адвоката Новогребельської Ірини Миколаївни задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2023 рокув частині задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позовушляхом встановлення заборони Маловільшанській сільській раді до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі укладати договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 120,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (частина нежитлового приміщення, яке розташоване на першому поверсі корпусу поліклініки КНП «Білоцерківська ЦРЛ» МВСР) - скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: