Постанова

від 20.05.2024 по справі 752/15842/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 752/15842/20

номер провадження 22-ц/824/2204/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 квітня 2023 року /суддя Колдіна О.О./

у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 , треті особи Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправним та скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням зміни предмету позову, просив скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером № 8000000000:82:243:0004 площею 0,0535 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язати Відділ у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області скасувати запис в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером № 8000000000:82:243:0004 площею 0,0535 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , закрити Поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації земельної ділянки.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. /т. 2 а.с.166-170/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати, задовольнивши позовні вимоги.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи і як наслідок, помилково дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, залишивши поза увагою, те що жодним іншим шляхом позивач не має можливості реалізувати своє право на першочергове отримання земельної ділянки у власність. Оскільки, на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:82:243:0004 розміщений житловий будинок загальною площею 30 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 503611180000, отримання у власність даної земельної ділянки має відбуватись в порядку приватизації. Відповідач ОСОБА_4 пішла шляхом отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що суперечить пункту 5.1. Порядку отримання земельних ділянок із комунальної власності, затвердженим рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463. Крім того, власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер нерухомого майна 503611180000 є ОСОБА_5 . Отже, під час передання земельної ділянки у власність ОСОБА_4 були допущені порушення вимог чинного земельного законодавства. Наявність протиправного запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:243:0004, порушує права позивача, оскільки унеможливлює реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, на яку було розроблено проект землеустрою.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Т. Варибок звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність її вимог. Зазначала, що при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий №000000000:82:243:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 були дотримані вимоги чинного земельного законодавства, а вимоги про скасування запису у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки та закриття поземельної книги щодо земельної ділянки є неналежними способами захисту. Вказувала, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій.

12.09.2017 р. в порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», реалізуючи своє право на першочергове отримання у власність земельної ділянки, ОСОБА_2 звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на 13.10.2017 р. Київська міська рада рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу не прийняла, у зв`язку з чим позивач подав до Київської міської ради заяву-повідомлення про використання права мовчазної згоди, якою повідомив про укладення з КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» договору на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що йому стало відомо, що рішенням Київської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд - надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 площею 0.05 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд згідно план-схемою.

Надалі, на підставі рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд на підставі звернення ОСОБА_4 Відділом у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 20.07.2020 року відповідні відомості до Державного земельного кадастру та сформовано земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:82:243:0004, площею 0,0535 га, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № ПВ- 8001142862020 від 22.07.2020року.

Оскільки, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:243:0004, площею 0,0535 га, яка частково накладається на земельну ділянку, що розміщено за адресою АДРЕСА_2 , на яку, за замовленням позивача було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у справі- клопотання К-31379, внесені до Державного земельного кадастру з порушенням вимог законодавства, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, однак, не навів мотивів такої відмови.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам Закону рішення суду першої інстанції не відповідає, фактично у ньому відсутня мотивувальна частина, а отже, апеляційний суд скасовує рішення суду з підстав порушення норм процесуального права.

Надаючи оцінку вимогам позову, апеляційний суд доходить висновку про їх необґрунтованість і безпідставність з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевою самоврядування (ст. 327 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Розпорядження землями комунальної власності м. Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, у відповідності до ст. 9 Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.

Відповідно до положень ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до положень ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державне^ експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частиною шостою статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно де повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (далі - Порядок).

Положення Порядку імплементують положення статті 118 Земельного кодексу України, оскільки остання не містить чітко визначеного порядку та процедури розгляду клопотання зацікавленої особи.

Так, в першому розділі «Загальні положення» Порядку терміни вживаються у такому значенні: кадастрова справа - справа, сформована на підставі клопотання (заяви) зацікавленої особи щодо набуття прав на землю. Реєстраційний номер кадастрової справи є одночасно її реєстраційним номером; справа-клопотання - справа, сформована на підставі клопотання (заяви) зацікавленої особи про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою; принцип мовчазної згоди - це принцип, згідно з яким зацікавлена особа набуває право на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без отримання рішення Київської міської ради про надання дозволу на розробку такого проекту землеустрою у порядку, встановленому частиною сьомою статті 118 та частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, за умови якщо зацікавленою особою або її представником подано в установленому порядку клопотання (заяву) та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк Київська міська рада не прийняла рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Розділом четвертим Порядку врегульовано порядок передачі громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва.

Громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань клопотання про передачу земельної ділянки у власність (в оренду).

До клопотання додаються документи, визначені згідно з додатком 2 до цього рішення.

У разі надходження до Департаменту земельних ресурсів клопотання фізичної особи, оформленого відповідно до вимог цього Порядку, з секретаріату Київської міської ради таке клопотання невідкладно, не пізніше двох робочих днів, передається до приймальні Київради із земельних питань для реєстрації та підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або проекту рішення Київської міської ради про відмову у наданні такого дозволу.

Подальший розгляд клопотання про передачу громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснюється відповідно до вимог розділу 2 цього Порядку.

Проект землеустрою щодо відведення громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва погоджується в порядку та органами, встановленими статтями 186, 186-1 Земельного кодексу України та у випадках, визначених Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації», подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації. При погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України «Про землеустрій», надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено Земельним кодексом України, та проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Проект землеустрою щодо відведення громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві, для державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру) відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) звертається в установленому порядку до приймальні Київради з земельних питань для прийняття Київською міською радою відповідного рішення.

До заяви зацікавлена особа подає погоджену в установленому порядку документацію із землеустрою та іншу документацію.

До кадастрової справи обов`язково додаються: витяг з містобудівного кадастру та чергового кадастрового плану про земельну ділянку; матеріали супутникової зйомки земельної ділянки, зробленої не пізніше ніж за один рік до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради; матеріали актуальної фотофіксації, зробленої не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради.

Департамент земельних ресурсів несе відповідальність за достовірність, повноту інформації, зазначеної вище.

За результатами розгляду проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) Київська міська рада приймає відповідне рішення щодо розпорядження земельною ділянкою Б порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

Рішення Київської міської ради, прийняте за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва, передається у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, зацікавленій особі або уповноваженому нею представнику, а засвідчені копії такого рішення надсилаються до Департаменту земельних ресурсів та Департаменту містобудування та архітектури і територіального органу центрального органу виконавчої влади, ще реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві. Разом з копією рішення Київської міської ради про надання (передачу) земельної ділянки зацікавленій особі у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні і земельної ділянки у власність (в користування) до Департаменту земельних ресурсів передається відповідна кадастрова справа.

З наведених норм можна зробити висновок, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно, починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, розроблення останнього за принципом мовчазної згоди та погодження є стадіями процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, такі дії не гарантують особі набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл на розроблення проекту землеустрою (в тому числі виготовлення за принципом мовчазної згоди) не являється правовстановлюючим актом.

Таким чином, рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд К-38619» жодним чином не порушує прав та законних інтересів позивача, оскільки земельна ділянка, на яку претендує позивач йому не виділялась.

Згідно пункту 8 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки.

Крім того, процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Згідно п. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Дана норма містить вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки. Відмова у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки з інших, ніж зазначені вище, причин заборонена.

Враховуючи викладене, Державний кадастровий реєстратор при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 8000000000: 82:243:0004 діяв у межах та у спосіб, передбачений нормами чинного земельного законодавства.

Принцип «мовчазної згоди», на який посилається позивач, у спірних правовідносинах фактично порушує порядок отримання земельних ділянок, встановлений ст.116 ЗК України, оскільки земельна ділянка, обрана позивачем, раніше не перебувала в його користуванні.

Таким чином, вимоги позову задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 квітня 2023 року - задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 квітня 2023 року - скасувати, постановивши нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: