Рішення
від 22.05.2024 по справі 640/12121/21
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 року справа № 640/12121/21

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О., суддів Дудіна С.О., Щавінського В.Р., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міксмарт" до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Державна податкова служба України, Міністерство фінансів України про визнання незаконним, протиправним і нечинним нормативно-правового акту в частині,

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат Чернецький К.А.,

від відповідача - Шокун О.В.,

від третьої особи (Державна податкова служба України) - Бондарчук Д.В.,

від третьої особи (Міністерство фінансів України) - Лебідь Ю.В.,

Суть спору: у квітні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Міксмарт із позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Кабінету Міністрів України, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (тобто, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в м. Києві), а саме:

- від 28.09.2020 №1974724/43321291 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 12.06.2020, поданої на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю Міксмарт 09.07.2020 (реєстраційний номер документа: 9160366761);

- від 23.10.2020 №2063972/43321291 про відмову в реєстрації податкової накладної №35 від 22.06.2020, поданої на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю Міксмарт 15.07.2020 (реєстраційний номер документа: 9168736706);

- від 26.10.2020 №2066287/43321291 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 17.07.2020, поданої на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю Міксмарт 14.08.2020 (реєстраційний номер документа: 9201537047);

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю Міксмарт наступні податкові накладні:

- податкову накладну №13 від 12.06.2020 (реєстраційний номер документа: 9160366761), датою її фактичного подання на реєстрацію, а саме - 09.07.2020;

- податкову накладну №35 від 22.06.2020 (реєстраційний номер документа: 9168736706), датою її фактичного подання на реєстрацію, а саме - 15.07.2020;

- податкову накладну №18 від 17.07.2020 (реєстраційний номер документа: 9201537047), датою її фактичного подання на реєстрацію, а саме - 14.08.2020;

3) визнати незаконним, протиправним і нечинним із моменту прийняття пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та останній абзац пункту 18 (зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та Р, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, Р

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2021 у справі №640/509/21 (суддя Скочок Т.О.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Міксмарт повернуто відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України, оскільки позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Міксмарт задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2021 року - скасовано, а справу № 640/509/21 направлено до Окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №640/509/21 (суддя Скочок Т.О.) позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 у справі №640/509/21 (суддя Скочок Т.О.) відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/509/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 у справі №640/509/21 (суддя Скочок Т.О.) роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги у справі №640/509/21, шляхом виділення в окреме провадження позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Міксмарт до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним, протиправним і нечинним з моменту прийняття пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та останній абзац пункту 18 (зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та Р, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, Р

Позовні вимоги, заявлені до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, залишено на розгляді в адміністративній справі № 640/509/21.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2021 у справі №640/12121/21 (суддя Скочок Т.О.) відкрито провадження у справі №640/12121/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міксмарт до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним, протиправним та нечинним нормативно-правового акта в частині, а саме - пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та останнього абзацу пункту 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Дану справу призначено до судового розгляду у порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

Вказаною ухвалою суду зобов`язано відповідача опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №640/12121/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міксмарт до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним, протиправним та нечинним із моменту прийняття пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та останнього абзацу пункту 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, - у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

01.06.2021 від представника відповідача через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, разом з клопотанням про залучення до участі у даній справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України.

15.06.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 у справі №640/12121/21 (суддя Скочок Т.О.) залучено Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) до участі у справі №640/12121/21 (далі третя особа-1 та/або ДПС України) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2021 (суддя Скочок Т.О.) залучено Міністерство фінансів України (код ЄДРПОУ 00013480, адреса місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) (далі третя особа-2 та/або Мінфін) до участі у справі №640/12121/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

11.08.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли пояснення третьої особи ДПС України щодо суті позову.

16.08.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи ДПС України.

25.08.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від третьої особи Міністерства фінансів України надійшли письмові пояснення щодо суті спору.

13.09.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи Міністерства фінансів України.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021 (суддя Скочок Т.О.) закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2021.

08.10.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли додаткові пояснення третьої особи ДПС України по справі.

16.02.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли письмові пояснення представника позивача по справі.

08.09.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від третьої особи Міністерства фінансів України надійшли додаткові пояснення по справі разом із доказами.

12.09.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

12.10.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшли письмово викладені тези відновлених дебатів та пояснення по доказам у справі.

12.10.2022 від усіх учасників справи надійшла заява про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2022 (головуючий суддя Скочок Т.О., судді Кармазін О.А., Катющенко В.П.) здійснено перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

20.06.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 прийнято адміністративну справу №640/12121/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О., ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Кабінет Міністрів України, затверджуючи пункт 1 Критеріїв ризиковості операцій, протиправно та протизаконно ввів законодавчо не передбачену адміністративно-господарську санкцію у формі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних за відсутності на те повноважень. Також представник позивача відмітив, що положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України КМУ надані повноваження лише в частині визначення порядку та підстав зупинення здійснення операцій, однак останнього не наділено повноваженнями визначати суб`єкта прийняття такого рішення виключно Комісію регіонального рівня. На переконання представника ТОВ Міксмарт закон не наділяє повноваженнями Кабінет Міністрів України ні на визначення порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК, ні на встановлення підстав для відмови в реєстрації ПН/РК, ні на встановлення повноважень будь-кого здійснювати такі дії.

Окрім цього, представник позивача стверджує, що весь Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є незрозумілим в силу низки його невизначеності, містить посилання на визначення, які таким порядком не регламентовано, а абзац 3 пункту 18 окресленого Порядку суперечить підпункту 3 пункту 3 останнього. В цій частині представник позивача наголошував на незрозумілості визначення показників (величин) D, P, S, T та незрозумілості обрахунку числових показників таких коефіцієнтів (показників).

Враховуючи наведене, представник ТОВ Міксмарт вказує на невідповідність Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, як в оспорюваній частині, так і загалом положенням статей 8, 19, 21, 22, 58, 64, 68, 113, 116, 117 Конституції України, статей 4, 49 Закону України Про Кабінет Міністрів України, пунктам 2, 5 Правил Кабінету Міністрів України №870, пункту 12 самого Порядку, а також пункту 20.2 статті 20, пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Також представник позивача наголосив, що окрім порушення норм матеріального права Кабінет Міністрів України допустив процедурні порушення при прийнятті оспорюваного акту в частині, а саме статей 1, 4, 7, 9, 13, 19 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, § § 32, 49, 51, 55 Регламенту Кабінету Міністрів України.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 01.06.2021 (т. 1, а.с. 179-189) вказав, що повноваження щодо затвердження Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних регламентовані статтею 117 Конституції України, статтею 49 Закону України Про Кабінет Міністрів України та підпунктом 56.23.2 пункту 56.2 статті 56, пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відтак Порядок прийнятий в порядок, спосіб та в межах наданих Кабінету Міністрів України повноважень.

Також представник КМУ наголосив на хибності посилань позивача в частині порушення вимог § § 32, 49, 51, 55 Регламенту Кабінету Міністрів України, адже жодна із заінтересованих осіб не відмовляла у погодженні Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, як на відсутність обставини процедурних порушень при прийнятті зазначеного порядку, представник відповідача послався на положення § § 28, 47, 55, 55-1 Регламенту КМУ.

Окрім наведеного представник КМУ стверджує про відсутність порушеного права позивача, хибність його тверджень щодо введення КМУ санкцій та незрозумілості, неточності, невизначеності та суперечності величини D, P, S, T.

У відповіді на відзив відповідача (т. 2, а.с. 2-6) представник ТОВ Міксмарт зазначає, що КМУ не спростовано жодним чином обґрунтування, які викладені у позовній заяві та на спростування тверджень відповідача позивачем наведено аналогічні доводи, що і в позовній заяві.

У письмових поясненнях (т. 2, а.с. 89-94) представник третьої особи-1 вказав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, наголосивши при цьому на відсутності порушеного права ТОВ Міксмарт, наявність повноважень в Кабінету Міністрів України для прийняття оскаржуваної постанови, як в цілому, так і спірній її частині та безпідставність тверджень позивача про незрозумілість нормативно-правового акту.

Представник позивача у відповіді на пояснення представника ДПС України (т. 2, а.с. 104-107) наголосив на наявності обставин порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ Міксмарт та повторно зазначив про перевищення КМУ своїх повноважень при прийнятті оскаржуваного нормативно-правового акту. При цьому представник позивача вказав, що ДПС України не надано жодних доказів на спростування доводів позивача в частині порушення порядку підготовки та прийняття відповідного акту, який є предметом оскарження в межах даної адміністративної справи.

У письмових поясненнях від 25.08.2021 (т. 1, а.с. 110-121) представник Мінфіну зазначив про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову, адже позовна заява не містить в собі жодних посилань на невідповідність оскаржуваного порядку в його частині іншим нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.

Представник третьої особи-2, обґрунтовуючи відсутність підстав для задоволення адміністративного позову також послався на положення пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, стверджуючи, що право на подання платником податків таблиці даних платника податків ніким не оспорюється. Водночас представник Мінфіну наголосив на відсутності порушень при розробленні та внесенні на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного нормативного-правового акту. При цьому, на переконання представника Мінфіну, порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ Міксмарт оскаржуваними положеннями нормативно-правового акту відсутні.

У відповіді на пояснення представника третьої особи-2 (т. 2, а.с. 138-151) представник позивача висловив позицію щодо підтримки раніше викладених доводів на обґрунтування позовних вимог.

Між тим у поясненнях від 08.10.2021 (т. 2, а.с. 161-164) представник ДПС України вказав на суб`єктивність тверджень представника позивача в частині формули, яка наведена у нормативно-правовому акті та відмітив про наявність у платника податків права на отримання індивідуальної податкової консультації.

У додаткових поясненнях від 08.09.2022 (т. 3, а.с. 1-5) представник Мінфіну вказав, що внаслідок виявлення певних недоліків під час дії постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 в автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків Міністерство фінансів України листом від 11.12.2019 №26010-06-3/32750 було направлено відповідний проект нормативно-правового акту і саме на виконання пункту 6 розділу 3 протоколу засідання Кабінету Міністрів України №25 від 11.12.2019 Мінфіном було доопрацьовано такий проект нормативно-правового акту. Представник третьої особи-2 вважає, що вирішення процедурних питань прийняття рішення суб`єктом владних повноважень в даному випадку не вплинуло на зміст, законність прийнятого рішення.

У додаткових поясненнях від 12.09.2022 (т. 3, а.с. 149-156) представник Кабінету Міністрів України, із посиланням на постанову Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №826/13664/18 зазначив про неможливість визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту лише з огляду на встановлення процедурних порушень під час його прийняття. При цьому, представник відповідача наголошує на відсутності процедурних порушень прийняття нормативно-правового акту, спірні положення якого є предметом оскарження в межах даної адміністративної справи.

Також представник відповідача стверджує, що Державною регуляторною службою України був погоджений нормативно-правовий акт рішенням №506 від 09.12.2019 та останньою не приймалось жодних рішень щодо усунення порушень державної регуляторної політики. Окрім цього, представник відповідача відмітив, що положеннями статті 21 Закону №1160 не зобов`язано розробника регуляторного акту направляти відповідний проект на повторне погодження з уповноваженим органом, у разі його доопрацювання, після прийняття Державною регуляторною службою рішення про його погодження (постанова Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №640/7583/19). При цьому в додаткових поясненнях представником КМУ детально описано процедуру прийняття нормативно-правового акту та вкотре наголошено на відсутності обставин її порушення.

Відповідно до клопотання від 12.10.2022 (т. 21, а.с. 200) представник позивача просив визнати недостовірним доказ, а саме супровідний лист до проекту акту КМУ з іншими додатками (лист Міністерства фінансів України від 11.12.2019 №26010-06-3/32750) (т. 3, а.с. 97).

06.02.2024 представником позивача було подано додаткові пояснення у справі (т. 6, а.с. 70-84).

12.02.2024 представником ТОВ Міксмарт подано до суду заяву про зміну предмету позову (т. 6, а.с. 94-95), яка прийнята до розгляду судом протокольною ухвалою суду від 20.02.2024 (т. 6, а.с. 98).

У відповідності до вказаної заяви позивач просить суд визнати незаконним, протиправним і нечинним:

- пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- останній абзац пункту 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті колегією у складі трьох суддів.

В судових засіданнях 18.04.2024, 20.05.2024, 22.05.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у той час коли представник відповідача та представники третіх осіб щодо задоволення адміністративного позову заперечували.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 3 пункту 18 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P (далі оскаржуване та/або спірне положення №1 Порядку №1165).

Разом з цим Додатком №3 до Порядку №1165 затверджено Критерії ризиковості здійснення операцій (далі Додаток №3 до Порядку №1165), пунктом 1 якого встановлено такий критерій ризиковості здійснення операцій: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС (далі оскаржуване/спірне положення №2 та/або оскаржуваний/спірний пункт 1 Додатку №3 до Порядку №1165).

ТОВ Міксмарт не погоджується із спірними положеннями, з огляду на що звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Положеннями пунктів 3, 10 частини 1 статті 116 Конституції України регламентовано, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Між тим, організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції України визначає Закон України Про Кабінет Міністрів України від 27.02.2014 № 794-VII (далі Закон № 794-VII).

Відповідно до статті 1 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 794-VII діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Частиною 1 статті 49 цього Закону обумовлено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України (ч. 2 ст. 49 Закону № 794-VII).

Таким чином, на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України Кабінет Міністрів України видає підзаконні нормативно-правові акти постанови і розпорядження, реалізуючи у такий спосіб свою виконавчу (управлінську) компетенцію.

Разом з цим, статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Конституційне повноваження здійснювати законотворчу діяльність належить виключно Верховній Раді України. Прийняття Кабінетом Міністрів України підзаконних нормативно-правових актів є формою реалізації його конституційних повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.11.2023 у справі №640/28113/20.

Як вже було вказано вище, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За правилами підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей, а саме: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Аналізуючи наведені положення, суд приходить до висновку, що положеннями ПК України регламентовано, що Кабінет Міністрів України затверджує порядок та підстави для зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та затверджує порядок розгляду скарг платників податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведене не суперечить положенням пункту 3 частини 1 статті 116 Конституції України, у взаємозв`язку із положеннями частини 1 статті 19 Закону № 794-VII.

Відтак, суд вважає помилковими твердження позивача щодо відсутності повноважень у Кабінету Міністрів України в частині прийняття нормативно-правого акту, спірні положення якого є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи ж оцінку твердженням позивача про введення КМУ нового виду санкції, замість визначення підстав для зупинення податкових накладних, суд відмічає наступне.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 1 Господарського кодексу України (далі ГК України) він регулює основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

В силу вимог частини 1 статті 1 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 1 ЦК України).

Системний аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що саме ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, відтак, за висновком суду, посилання позивача на положення ГК України, ЦК України, які регулюють відміні правові відносини є помилковими та такими, що не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог.

Суд вважає, що зупинення ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних в розумінні податкового законодавства не є санкцією, а є формою реалізацій повноважень податкового органу, закріплених в пункті 20.2 статті 20 ПК України, порядок та спосіб реалізації яких, з урахуванням положень підпункту 56.23.2 пункту 56.2 статті 56, пункту 201.16 статті 201 ПК України, визначається саме Кабінетом Міністрів України.

Отже, доводи позивача в цій частині є такими, що підлягають відхиленню судом з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Надаючи оцінку посиланням позивача на порушення процедурних норм і приписів на стадії підготовки, порядку внесення та розгляду Постанови №1165, підготовки та прийняття відповідного рішення на засіданні КМУ, суд звертає увагу на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 №950 затверджено Регламент Кабінету Міністрів України (далі Регламент, у редакції, чинній станом на 11.12.2019), який встановлює порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України (далі - Кабінет Міністрів), підготовки та прийняття рішень, визначає інші процедурні питання його діяльності.

Відповідно до пункту 1 § 4 Регламенту Кабінет Міністрів планує свою роботу на основі та на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, для чого розробляє і затверджує щорічний план дій щодо виконання зазначеної Програми, основні напрями економічної політики України, розробляє і подає на розгляд Верховної Ради Бюджетну декларацію та проект Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, проекти загальнодержавних програм, планує свою нормотворчу діяльність, зокрема з розроблення проектів регуляторних актів.

Згідно з пунктом 1 §32 Регламенту проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем`єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту.

Розроблення проекту акта починається невідкладно після отримання відповідного завдання та триває виходячи з необхідності врахування у загальному часі підготовки проекту акта вимог, встановлених цим Регламентом щодо часу, достатнього для погодження проекту акта заінтересованими органами, та часу, достатнього для проведення Мін`юстом правової експертизи.

Буквальний аналіз окресленого положення Регламенту дає суду підстави дійти висновку, що проекти актів Кабінету Міністрів готуються, серед іншого за ініціативою центральних органів державної влади або за дорученням Прем`єр-міністра.

Отже, абзац 2 пункту 1 §32 Регламенту стосується отримання завдання відповідним розробником проекту нормативно-правового акту виключно у разі наявності доручення Прем`єр-міністра на вчинення таких дій, тобто безпосередньо розроблення ним такого нормативно-правового акту.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що розробником нормативно-правового акту (далі Постанова №1166) є Державна податкова служба України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 затверджено Положення про Державну податкову службу України (далі Положення №227).

Згідно з пунктом 1 Положення №227 Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Отже, проект Постанови №1165 розроблено за ініціативою центрального органу виконавчої влади, що виключає наявність правових підстав для отримання доручення Прем`єр-міністра на його розроблення, а тому посилання позивача на відсутність відповідного проекту в Програмі діяльності Кабінету Міністрів та всі доводи в цій частині є безпідставними.

Разом з цим, суд вказує, що згідно з пунктом 3 §32 Регламенту проекти регуляторних актів Кабінету Міністрів готуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", та відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 308.

Згідно з пунктом 5 § 32 Регламенту проекти актів Кабінету Міністрів оформляються згідно з Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 р. № 870.

Проект акта та матеріали до нього готуються в електронній формі із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки з урахуванням засад реалізації органами виконавчої влади принципів державної політики цифрового розвитку, крім випадків наявності обґрунтованих підстав для їх підготовки у паперовій формі, зокрема:

підготовки проекту акта, який містить інформацію з обмеженим доступом;

неможливості застосування матеріалів до відповідного проекту акта як оригіналів в електронній формі згідно з вимогами законодавства;

підготовки проекту акта з питань, пов`язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідацією їх наслідків, або з інших питань, пов`язаних з виникненням загрози життю та/або здоров`ю населення, а також з невідкладних питань щодо проведення операції Об`єднаних сил та обороноздатності держави.

Відповідно до пунктів 1, 2 § 33 Регламенту головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який вносить проект акта до Кабінету Міністрів.

Розробниками проектів актів Кабінету Міністрів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.

Згідно з пунктом 5 § 33 Регламенту проект акта Кабінету Міністрів підлягає обов`язковому погодженню усіма заінтересованими органами, а також Мінфіном та Мінекономіки (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань та щодо зміни особи, уповноваженої на підписання міжнародного договору України, зміни персонального складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, а також проектів актів з питань утворення та організації роботи комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств, оголошення відбору та призначення чи погодження кандидатур претендентів на посаду керівників і членів наглядових рад таких підприємств).

Мінфін під час погодження проекту акта опрацьовує підготовлені розробником фінансово-економічні розрахунки впливу реалізації акта на надходження та витрати державного та/або місцевого бюджетів. За результатами розгляду Мінфін оформляє висновок за встановленою ним формою.

Мінекономіки під час погодження проекту акта опрацьовує його на предмет впливу реалізації акта на такі показники економічного і соціального розвитку: валовий внутрішній продукт; індекс споживчих цін; рівень зайнятості; рівень безробіття; експорт; валове нагромадження основного капіталу.

За результатами опрацювання Мінекономіки оформляє висновок за встановленою ним формою.

Під час опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів повинні бути вжиті вичерпні заходи для врегулювання розбіжностей (проведені узгоджувальні процедури, консультації, наради, робочі зустрічі тощо) (п. 6 § 33 Регламенту).

У той же час § 37 Регламенту встановлено, що розробник надсилає заінтересованому органу проект акта Кабінету Міністрів, завізований керівником органу, який є розробником, разом з пояснювальною запискою, до якої у випадках, визначених пунктом 4 § 34 цього Регламенту, додається прогноз впливу реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін, а також порівняльною таблицею (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів).

Якщо розробником проекту акта Кабінету Міністрів є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через міністра, проект надсилається заінтересованому органу лише після його погодження відповідним міністром.

Центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через міністра, надсилає завізований керівником органу проект акта Кабінету Міністрів разом з пояснювальною запискою, а також порівняльною таблицею (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів) відповідному міністерству для його погодження міністром.

Свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів міністр, що спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, доводить до відома розробника шляхом надсилання листа, до якого в разі відсутності зауважень додається також завізований ним проект акта. Позиція міністра може бути доведена до відома розробника через уповноважену ним особу шляхом надсилання листа за підписом такої особи.

У разі висловлення до проекту акта Кабінету Міністрів, поданого центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через міністра, зауважень і пропозицій, проект акта повертається розробнику для його доопрацювання та внесення в установленому порядку на розгляд міністра.

Порядок взаємодії міністерства та центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, під час підготовки проекту акта Кабінету Міністрів, його погодження, а також погодження проектів актів, що надійшли від інших органів виконавчої влади, встановлюється міністром, що спрямовує та координує діяльність відповідного центрального органу виконавчої влади, з урахуванням процедури, визначеної цим Регламентом.

Якщо заінтересованим органом є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, позиція такого органу щодо проекту акта Кабінету Міністрів погоджується відповідним міністром.

Згідно з пунктом 1 §48 Регламенту проекти актів Кабінету Міністрів вносяться на розгляд Кабінету Міністрів міністром, який не очолює міністерство, головними розробниками - міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (крім тих органів, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів), державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Проекти актів, підготовлені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, вносяться на розгляд Кабінету Міністрів відповідним міністром.

Центральні органи виконавчої влади забезпечують підготовку та подання відповідному міністрові матеріалів (виступів) до таких проектів актів для їх представлення на засіданні Кабінету Міністрів.

Проекти актів Кабінету Міністрів, підготовлені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів, представляє на засіданні Кабінету Міністрів Міністр Кабінету Міністрів.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до наступних висновків.

По-перше, проекти регуляторних актів Кабінету Міністрів готуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", та відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 308.

По-друге, розробник надсилає заінтересованому органу проект акта Кабінету Міністрів, завізований керівником органу, який є розробником, разом з пояснювальною запискою, до якої у випадках, визначених пунктом 4 § 34 цього Регламенту, додається прогноз впливу реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін, а також порівняльною таблицею (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів).

По-третє, якщо заінтересованим органом є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, позиція такого органу щодо проекту акта Кабінету Міністрів погоджується відповідним міністром.

У той же час відповідно до пункту 1 § 49 Регламенту проект акта Кабінету Міністрів разом з додатками до нього, підготовлений з дотриманням вимог цього Регламенту, візується керівником органу, який є головним розробником, або особою, що його заміщує, та вноситься до Кабінету Міністрів разом із супровідним листом.

Проект акта та матеріали до нього вносяться до Кабінету Міністрів в електронній формі з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, крім проектів актів, підготовлених у паперовій формі з підстав, передбачених абзацами четвертим-шостим пункту 5 § 32 цього Регламенту. На проект акта, внесений у формі оригіналу електронного документа, накладається кваліфікований електронний підпис керівника державного органу, а на той, що внесений у формі електронної копії оригіналу паперового документа, - кваліфікована електронна печатка (п. 3 § 49 Регламенту).

В силу вимог пункту 1 § 50 Регламенту до проекту акта Кабінету Міністрів додаються:

1) пояснювальна записка (додаток 4), до якої додаються:

фінансово-економічні розрахунки, проведені відповідно до пунктів 2 і 3 § 34 цього Регламенту;

прогноз впливу реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін, оформлений згідно з додатком 4-1 (у випадках, передбачених пунктом 4 § 34 цього Регламенту);

пропозиції за результатами громадської антикорупційної та/або громадської антидискримінаційної експертизи проекту акта (у разі її проведення);

звіт про стратегічну екологічну оцінку, довідки про консультації з органами виконавчої влади та про громадське обговорення, підготовлені відповідно до статей 11-13 Закону України Про стратегічну екологічну оцінку (у разі здійснення стратегічної екологічної оцінки);

довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, що обґрунтовують необхідність прийняття акта (у разі потреби);

2) довідка про погодження проекту акта (додаток 5);

3) протокол узгодження позицій згідно з додатком 6 (у разі потреби);

3-1) висновки Мінфіну та Мінекономіки (крім випадків, передбачених § 39 цього Регламенту);

4) висновок Мін`юсту (крім випадків, коли вноситься проект розпорядження Кабінету Міністрів з кадрових питань, щодо зміни особи, уповноваженої на підписання міжнародного договору України, зміни персонального складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, про затвердження фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектора економіки, а також проекти актів з питань утворення та організації роботи комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств, оголошення відбору та призначення чи погодження кандидатур претендентів на посаду керівників і членів наглядових рад таких підприємств);

4-1) довідка, зазначена у пункті 3 § 35 цього Регламенту (до проектів актів, зазначених у пункті 1 § 35 цього Регламенту);

5) порівняльна таблиця, оформлена згідно з додатком 7 (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів);

6) проект акта та матеріали до нього в електронній формі (у разі внесення проекту акта у формі електронної копії оригіналу паперового документа), які готуються у форматі RTF, шрифт Times New Roman чотирнадцятого розміру. При цьому таблиці та діаграми готуються у форматі XLS.

Аналізуючи наведені положення Регламенту, судова колегія зауважує, що проект нормативно-правового акту та матеріали до нього, зокрема вносяться до Кабінету Міністрів в електронній формі з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади та повинні містити додатки, визначені у пункті 1 § 50 Регламенту.

Суд нагадує, що розробником нормативно-правового акту (Постанова №1165) є Державна податкова служба України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Судом встановлено, що супровідним листом від 11.12.2019 №26010-06-3/32750 за підписом Міністра фінансів України Оксани Маркарової подано до Кабінету Міністрів України на розгляд проєкт постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 3, а.с. 97).

Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що проект Постанови №1165 надіслано та внесено на розгляду Кабінету Міністрів України з погодження Міністра фінансів України у відповідності до вимог положень Регламенту.

Суд звертає увагу на те, що дійсно супровідний лист від 11.12.2019 №26010-06-3/32750 частково не відповідає формі, яка встановлена Додатком 3 до Регламенту, однак виключно в частині, що стосується не деталізації додатків у ньому, зазначених як Додаток: на 71 арк. в 1 прим..

Наведене, на переконання суду, не є та не може свідчити про суттєве порушення порядку внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Постанови №1165 та відповідно мати своїм наслідком наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Окрім цього в цій частині, суд звертає увагу на те, що положеннями частини 1 статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд вказує, що матеріалами справи підтверджено обставини надсилання Мінфіном відповідного проекту нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України. При цьому, ані відповідач, ані треті особи щодо наведеного не заперечували. З огляду на вказане, суд вважає, що клопотання представника позивача про визнання недостовірним доказом - лист від 11.12.2019 №26010-06-3/32750 є необґрунтованим та базується на припущеннях без належних та достатніх доказів на підтвердження окресленого.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до Порядку денного засідання Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 до порядку денного засідання було внесено додаткові питання (внесено під час засідання), зокрема проект постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4.20 порядку денного) (т. 2, а.с. 34).

Згідно з протоколом №25 засідання Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 було вирішено включити додатково до порядку денного питання: Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 2, а.с. 39).

Пунктом 6 розділу 3 Протоколу №25 від 11.12.2019 постановлено прийняти постанову Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, доручивши Мінфіну доопрацювати та оформити її у триденний строк відповідно до регламентних норм (т.2, а.с. 43).

Згідно з § 47 Регламенту у разі коли за висновком Мін`юсту проект акта Кабінету Міністрів не відповідає Конституції та законам України, актам Президента України, рішення щодо такого проекту акта приймається на засіданні Кабінету Міністрів.

Положеннями § 55 Регламенту передбачено, що опрацьований проект акта Кабінету Міністрів, зазначений у підпункті 1 пункту 2 § 28-1, разом з матеріалами, поданими головним розробником, та висновком Секретаріату Кабінету Міністрів включається до порядку денного засідання відповідного урядового комітету.

Якщо за результатами проведеної Секретаріатом Кабінету Міністрів експертизи проекту акта на предмет повноти його узгодження із заінтересованими органами є застереження щодо необхідності проведення додаткового погодження визначеним заінтересованим органом, на засіданні урядового комітету заслуховується позиція такого органу.

Якщо за результатами розгляду проекту акта на засіданні урядового комітету розбіжності щодо нього врегульовано та підтримано позицію головного розробника, такий проект подається для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів.

Якщо за результатами розгляду проекту акта на засіданні урядового комітету розбіжності щодо нього врегульовано та головний розробник погодився з висловленими зауваженнями, такий проект повертається головному розробнику для доопрацювання. Якщо строк доопрацювання не визначено, проект вноситься до Кабінету Міністрів не пізніше ніж через 10 днів після його розгляду на засіданні урядового комітету та подається для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів після проведення Секретаріатом Кабінету Міністрів повторної експертизи.

Якщо за результатами розгляду проекту акта на засіданні урядового комітету розбіжності в позиціях головного розробника та заінтересованих органів не врегульовано, такий проект подається для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів у редакції головного розробника для прийняття остаточного рішення.

Урядовий комітет може визнати за недоцільне прийняття акта Кабінету Міністрів. Остаточне рішення щодо проекту такого акта приймає Кабінет Міністрів, крім випадків, коли проти рішення урядового комітету щодо недоцільності прийняття акта Кабінету Міністрів не заперечує головний розробник, який вніс проект з власної ініціативи.

Проект акта Кабінету Міністрів додатково може розглядатися на засіданні урядового комітету, до повноважень якого віднесені питання європейської інтеграції, за пропозицією його голови, якщо такий акт відповідно до висновку Секретаріату Кабінету Міністрів за предметом регулювання стосується міжнародно-правових зобов`язань України у сфері європейської інтеграції та/або належить до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу (acquis ЄС). Якщо за висновком Секретаріату Кабінету Міністрів проект акта не відповідає, у тому числі частково не відповідає, міжнародно-правовим зобов`язанням України у сфері європейської інтеграції та/або праву Європейського Союзу (acquis ЄС), такий проект акта обов`язково розглядається на засіданні урядового комітету, до повноважень якого віднесені питання європейської інтеграції.

У той же час абзацом 2 пункту 1 § 55-1 Регламенту передбачено, що за рішенням Прем`єр-міністра до порядку денного засідання Кабінету Міністрів може бути включено проект акта без попереднього розгляду урядовим комітетом.

Аналізуючи наведене, суд констатує, що положеннями Регламенту не заборонено, за рішенням Прем`єр-міністра, включити до порядку денного засідання Кабінету Міністрів проект акта законодавства без попереднього розгляду урядовим комітетом.

Відтак, всі доводи позивача в цій частині суд залишає поза увагою, як такі, що не можуть бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Між тим, судом встановлено, що супровідним листом від 24.12.2019 №26010-02/3/34701 Міністерством фінансів України на виконання пункту 6 розділу 3 протоколу засідання Кабінету Міністрів України №25 подає на розгляд Кабінету Міністрів України доопрацьований проєкт постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних разом із наступними документами: пояснювальна записка до проєкту постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 3, а.с. 38-39); прогноз впливу реалізації проєкту Кабінету міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 3, а.с. 40); довідка про погодження проєкту постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Міністерства юстиції України (т. 3, а.с. 41); висновок Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи до проєкту постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 3, а.с. 53-56); висновок щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини (т. 3, а.с. 95); протокол узгодження позиції щодо проєкту постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 3, а.с. 42-51); довідка щодо відповідності зобов`язання України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acqis ЄС) (т. 3, а.с. 52); висновок Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за результатами опрацювання проєктів актів на предмет впливу реалізації актів на показники економічного і соціального розвитку (т.3, а.с. 93-94).

Також судом встановлено, що первинно разом із підготовленим проектом нормативно-правового акту третьою особою-1 було подано Кабінету Міністрів України прогноз випливу реалізації проєкту Кабінету міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 3, а.с. 143), рішення Державної регуляторної служби України про погодження проекту регуляторного акта (т. 3, а.с. 147).

За таких обставини, на переконання суду, при розробці, підготовці, поданні та прийнятті Постанови №1165 не було порушено Регламент, відтак стверджувати про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову не вбачається за можливе.

Додатково з приводу тверджень представника позивача про відсутність повторного погодження проекту Постанови №1165 Державною регуляторною службою, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 21 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 № 1160-IV (далі Закон № 1160-IV) проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, підлягають погодженню із уповноваженим органом.

Для погодження до уповноваженого органу разом з проектом регуляторного акта подаються аналіз регуляторного впливу цього проекту та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій.

Тривалість погодження проекту регуляторного акта не може перевищувати одного місяця з дня одержання проекту уповноваженим органом.

Уповноважений орган розглядає проект регуляторного акта та документи, що додаються до нього, і приймає рішення про погодження цього проекту або рішення про відмову в його погодженні. Це рішення не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття подається до органу, який розробив проект регуляторного акта.

Рішення про відмову в погодженні проекту регуляторного акта повинно містити обґрунтовані зауваження та пропозиції щодо цього проекту та/або щодо відповідного аналізу регуляторного впливу.

Після доопрацювання проекту регуляторного акта та/або відповідного аналізу регуляторного впливу з урахуванням наданих зауважень та пропозицій цей проект подається у встановленому цим Законом порядку на повторне погодження до уповноваженого органу.

У разі незгоди з рішенням про відмову в погодженні проекту регуляторного акта розробник цього проекту може звернутися відповідно до уповноваженого органу з ініціативою щодо утворення погоджувальної групи для проведення консультацій з метою усунення суперечностей. До складу погоджувальної групи входять представники розробника проекту регуляторного акта та уповноваженого органу.

Якщо поданий на погодження проект регуляторного акта не оприлюднювався розробником цього проекту, уповноважений орган залишає цей проект без розгляду, про що повідомляє розробникові проекту в письмовій формі не пізніше наступного робочого дня з дня одержання відповідного проекту уповноваженим органом.

Після оприлюднення проект регуляторного акта, який було залишено без розгляду, подається його розробником на погодження до уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом.

Аналізуючи вказане, суд приходить до висновку, що повторному погодженню підлягає проект регуляторного акту, який доопрацьований з урахування наданих зауважень ДРС.

Суд наголошує, що в даному випадку були відсутні зауваження ДРС в частині проекту регуляторного акту, відтак стверджувати про наявність правових підстав для направлення такого проекту повторно на погодження до ДРС не вбачається за можливе.

Беручи до уваги наведене у своїй сукупності, суд дійшов до висновку, що в ході розгляду справи не встановлено обставин порушення КМУ положень Регламенту, які б мали своїм наслідком наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо невідповідності оскаржуваних положень Постанови №1165, зокрема в частині суперечності пункту 1 Додатку №3 до Постанови №1165 пункту 12 Постанови №1165, суд звертає увагу на таке.

Так, як вже було вказано вище, Додатком №3 до Порядку №1165 затверджено Критерії ризиковості здійснення операцій, пунктом 1 якого встановлено такий критерій ризиковості здійснення операцій: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно із пунктом 12 Порядку №1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Аналізуючи вказані положення, суд погоджується із позивачем, що пунктом 12 Порядку №1165 закріплено право платника податків подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою.

Однак, суд не може погодитися із твердженням ТОВ Міксамарт в частині того, що пункт 1 Додатку №3 до Постанови №1165 вводить обов`язок наявності такої таблиці ще на момент подання на реєстрацію ПН/РК, без чого такі ПН/РК апріорі завідомо підлягають зупиненню, з урахуванням опосередкованого застосування пунктів 5, 7 Порядку №1165 з наступною відмовою в їх реєстрації взагалі, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти висновку про те, що ПН/РК у разі її/його відповідності одній із ознак безумовної реєстрації, які визначені у пункті 3 Порядку №1165, не підлягає зупиненню в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, пунктом 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Водночас, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 6 Порядку №1165).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Наведені положення Порядку №1165 вказують на те, що контролюючим органом після здійснення оцінки відповідності ПН/РК ознакам безумовної реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та встановлення їх невідповідності застосовуються процедури, серед іншого, щодо перевірки відповідності відображених у ПН/РК операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Суд наголошує, що Додатком №3 до Постанови №1165 затверджено шість критеріїв ризиковості здійснення операцій, серед яких і пункт 1, що є предметом оскарження ТОВ Міксмарт у даній справі.

Проаналізувавши викладене, суд вважає, що застосування контролюючим органом пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, затверджених Додатком №3 до Порядку №1165, можливе у разі реалізації платником податків права, визначеного у пункті 12 Порядку №1165, тобто подання ним таблиці даних платника податку за встановленою формою.

Суд вважає хибними твердження позивача, що відсутність поданої платником податків таблиці даних платника податку за встановленою формою є безумовною підставою для застосування пунктів 5, 7 Порядку №1165, адже як було вже зазначено судом вище, окрім пункту 1 Додатку №3 до Порядку №1165 останнім затверджено ще п`ять критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відтак, посилання ТОВ Міксмарт щодо невідповідності пункту 1 Додатку №3 до Порядку №1165 пункту 12 Порядку №1165 є помилковими.

З приводу тверджень позивача щодо суперечності оскаржуваного абзацу 3 пункту 18 Порядку №1165 положенням підпункту 3 пункту 3 Порядку №1165, суд вказує про таке.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

3) одночасно виконуються такі умови:

D= S/T,

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку.

Суд, аналізуючи вказані положення Порядку №1165, звертає увагу позивача на те, що підпункт 3 пункту 3 Порядку №1165 встановлює порядок розрахунків D та P, тобто формули, за якими такі показники розраховуються для перевірки ПН/РК на відповідність ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, значення показника D, розрахованого згідно з підпунктом 3 пункту 3 Порядку №1165 на рівні не більше 0,05 застосовується для перевірки ПН/РК на відповідність ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

У той же час, положеннями абзацу 3 пункту 18 Порядку №1165 регламентовано інші розміри показника D, який має становити більше 0,02, однак наведене не вказує, що окреслений абзац пункту 18 Порядку №1165 суперечить положенням підпункту 3 пункту 3 Порядку №1165, оскільки спірне положення №1 відсилає до підпункту 3 пункту 3 Порядку №1165 лише в частині його застосування щодо порядку розрахунків величин (показників) D та P при поданні таблиці даних платника податку для врахування ДПС її в автоматичному режимі.

Отже, абзац 3 пункту 18 Порядку №1165 передбачає використання лише формули (порядку) для розрахунку показників D та P та не передбачає, що такі показники мають відповідати показникам D та P, встановленим у підпункті 3 пункту 3 Порядку №1165.

Наведене, зумовлює висновок суду про помилковість доводів ТОВ Міксмарт у вказаній частині.

Що ж стосується тверджень позивача щодо незрозумілості, що таке взагалі за величина (показник) D, незрозумілості чому величина (показник) Рм розраховується, виходячи з усього проміжку попереднього періоду в 12 календарних місяців і ще й дані мають братися суто вже зареєстрованих у даному проміжку часу ПН/РК, незрозумілості і неточностей щодо величин S і T, застосованих у розрахунку величин D, незрозумілості звідки та на підставі яких розрахунків й обґрунтувань взяті числові коефіцієнти (значення), що застосовані в підпункті 3 пункту 3, абзацу 3 пункту 18 Порядку №1165, суд вказує на таке.

Фактично дані посилання та обґрунтування ТОВ Міксмарт стосуються визначення законодавцем певних формул та величини відповідних показників (величин), коефіцієнтів.

На переконання позивача, такі формули та встановлені показники (величини) є незрозумілими, однак такі доводи ТОВ Міксмарт не свідчать про невідповідність абзацу 3 пункту 18 Порядку №1165 Конституції України та нормативним актам вищої юридичної сили.

Суд наголошує, що позивач не наводить в окресленій частині жодних посилань на конкретні положення Конституції України чи інших нормативно-правових актів, яким би абзац 3 пункту 18 Порядку №1165 суперечив.

Суб`єктивна незрозумілість для ТОВ Міксмарт нормативно-правового акту не свідчить про його незаконність чи невідповідність Конституції України та/або іншому нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Отже, доводи позивача у зазначеній частині не є підставою для визнання нормативно-правового акту протиправним та нечинним.

Що ж стосується не відповідності Постанови №1165 положенням пункту 20.2 статті 20 ПК України в частині не наділення комісії регіонального рівня повноваженнями приймати рішення про реєстрацію ПН/РК або відмову у такій реєстрації, суд звертає увагу на те, що ТОВ Міксмарт не оскаржує в цілому Постанову №1165, а оскаржувані ним пункти не стосуються наведеного, а тому оцінці не підлягають.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що в ході розгляду справи не підтверджено належними та достатніми доказами наявність підстав для формування висновку суду про невідповідність оспорюваних позивачем пунктів Порядку №1165 нормативно-правових актам вищої юридичної сили.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення даного спору по суті.

У судовому засіданні 22.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення складено 29.05.2024.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255, 264 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий суддя Кушнова А.О.

судді Дудін С.О.

Щавінський В.Р.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	22.05.2024
Оприлюднено	31.05.2024
Номер документу	119370812
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —640/12121/21

Рішення від 22.05.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

Рішення від 22.05.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

Ухвала від 21.07.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Кушнова А.О.

Ухвала від 02.08.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

Ухвала від 12.07.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

Ухвала від 30.04.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 22.05.2024 по справі 640/12121/21КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —640/12121/21

Рішення від 22.05.2024

Рішення від 22.05.2024

Ухвала від 21.07.2023

Ухвала від 02.08.2021

Ухвала від 12.07.2021

Ухвала від 30.04.2021

Рішення
від 22.05.2024 по справі 640/12121/21
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД