Ухвала

від 29.05.2024 по справі 400/3160/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

29 травня 2024 р. № 400/3160/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши матеріали

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаУправління поліції охорони в Миколаївській області, вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, 54001, провизнання протиправним та скасування наказу №53 о/с від 04.03.2024, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Титаренко Юрій Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління поліції охорони в Миколаївській області, в якій просить:

"Визнати протиправним та скасувати наказ № 53 о/с від 04.03.2024 начальника Управління поліції охорони в Миколаївській області про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до п.6 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського-водія взводу №1 роти реагування батальйону Управління поліції охорони в Миколаївській області Стягнути з Управління поліції охорони в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 40109016) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу".

Ухвалою від 10.04.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі та постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 21.05.2024.

21.05.2024 представник позивача покинув судове засідання і подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У судовому засіданні 21.05.2024 суд виявив, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Позивач оскаржує наказ від 04.03.2024 № 53 о/с по особовому складу про звільнення із служби, виданий в порядку реалізації дисциплінарного стягнення, застосованого в період дії воєнного стану.

24.02.2022 розпочалася військова агресія російської федерації проти України.

З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який натепер продовжений.

Із оскаржуваним наказом від 04.03.2024 № 53 о/с позивач ознайомився 05.03.2024. Дата ознайомлення позивача з наказом підтверджується розпискою позивача та повідомленням від 05.03.2024 (а. с. 59).

За приписами частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Позовна заява надійшла до суду 05.04.2024 в електронній формі засобами електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", тобто на 31-й день з дня ознайомлення позивача з наказом по особовому складу.

Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

За приписами частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Ухвалою від 21.05.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення її недоліків - п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви суд визначив поданням до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій належало зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

Суд попередив позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є залишення позовної заяви без розгляду (пункт 3 резолютивної частини ухвали від 21.05.2024).

Ухвала від 23.05.2024 вручена представнику позивача адвокату Титаренку Ю.О. доставленням в його електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" 23.05.2024 о 16 год 05 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

29.05.2024 до суду від представника позивача надійшла заява від 28.05.2024 з такою прохальною частиною:

"п р о ш у:

- врахувати викладені в цій заяві заперечення щодо необхідності застосування ч. 5 ст. 122 КАС України та необґрунтованість застосування положень ч.4 статті 31 Дисциплінарного статуту щодо позовної заяви ОСОБА_1

- поновити строк ОСОБА_1 для звернення до суду з позовною заявою, з огляду на необхідність застосування ч. 5 ст. 122 КАС України.

- продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Миколаївській області про поновлення на посаді поліцейського водія взводу №1 роти реагування батальйону Управління поліції охорони в Миколаївській області та стягнення з останнього на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу".

На обгрунтування заяви представник позивача навів заперечення проти застосування 15-денного строку звернення до адміністративного суду. Обставину пропуску позивачем строку звернення до суду представник позивача не визнав, причин пропуску строку не повідомив, доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку не подав.

Обгрунтовуючи заперечення проти 15-денного строку звернення до суду, представник позивача вказує, що місячний строк звернення до суду установлений нормою процесуального права - частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а 15-денний строк оскарження наказу про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції установлений нормою матеріального права - абзацом другим частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Посилаючись на зазначене, представник позивача зазначає, що частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України має пріоритет у застосуванні перед частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На обгрунтування своєї позиції представник позивача посилається на постанову Верховного Суду в складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 в справі № 580/3469/19.

Суд відхиляє посилання на цю постанову як на нерелевантну у цій справі, оскільки вона містить правову позицію щодо застосування статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яка незастосовна до спірних правовідносин.

Суд відхилив решту аргументів заяви від 28.05.2024, виходячи з такого.

У силу частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частина четверта статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут Національної поліції України) передбачає, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22, вирішуючи питання колізії між частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вказав, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.

При цьому, як вказав Верховний Суд, за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі №807/257/14. Крім того, вказує Верховний Суд, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

У свою чергу, наголошує Верховний Суд, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

На підставі цього Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22 виснував, що застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Позивач та його представник не повідомили суду причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, доказів поважності причин пропуску такого строку не подали.

Як підставу для поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначив у заяві заперечення проти застосування 15-денного строку. Ці підстави суд визнає неповажними, оскільки вони суперечать нормам статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22.

Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, позовну заяву належить залишити без розгляду.

На підставі вищезазначеного, керуючись частиною четвертою статті 123, пунктом 1 частини другої статті 183, пунктом 8 частини першої статті 240, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна