Ухвала

від 27.05.2024 по справі 460/5066/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 травня 2024 р. м.Р і в н е№460/5066/24

Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді О.М. Дудар, розглянувши окреме процесуальне питання в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області.

Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкові повідомлення-рішення від 07.04.2023 №0023712-2409-1710, від 11.07.2023 №0304360-2409-1710-UA56040190000045841, від 11.07.2023 №0304361-2409-1710 UA56040190000045841.

Ухвалою суду від 16.05.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду читабельних копій податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Рівненській області, належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог ст.161 КАС України (для суду та відповідача(-ів)).

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу встановлювався строк тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 16.05.2024 позивач недоліки позовної заяви усунув у строк і спосіб, встановлений судом.

Розглянувши позовну заяву подану позивачем на виконання вимог ухвали суду від 16.05.2024, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами 2, 3 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

У постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд у складі судової палати більш широко виклав новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.

Відповідно до висновків Верховного Суду Податковий кодекс України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.

З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі №805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

З матеріалів позову судом встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 07.04.2023 №0023712-2409-1710, від 11.07.2023 №0304360-2409-1710-UA56040190000045841, від 11.07.2023 №0304361-2409-1710 UA56040190000045841 не були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Цю позовну заяву позивач подала до суду 10 травня 2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зазначеної заяви з доказами позивач до позову не додала.

За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу строку для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити встановлений ухвалою від 16.05.2024 строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.121, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 16.05.2024.

Запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Дудар